вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" вересня 2025 р. Справа№ 925/362/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Скрипки І.М.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства "Хацьки-Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025
у справі № 925/362/25 (суддя Зоя Зарічанська)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл"
до Приватного підприємства "Хацьки-Агро"
про стягнення 389 593,94 грн
за участю представників:
від позивача: Кротенко О.С.
від відповідача: Драченко В.В.
ТОВ "Гудгрейноіл" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовними вимогами до ПП "Хацьки-Агро" про стягнення 389 593,94 грн, з яких: 6 892,32 грн - вартість завданих збитків (прямі збитки), 92,90 грн - штрафні санкції у вигляді 3 % річних за користування грошовими коштами покупця, що не покриті товаром, згідно із ст. 625 ЦК України, 197 988,56 грн - штрафні санкції за порушення строків виконання зобов'язання згідно із абз. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України, 184 620,16 грн - упущена вигода згідно із ст. 22 ЦК України.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Гудгрейноіл" посилається на порушення ПП "Хацьки-Агро" зобов'язань за договором поставки № 170125/ПШ від 17.01.2025.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 у справі № 925/362/25 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 6 892,32 грн прямих збитків, 92,90 грн - 3 % річних, 100 000 грн упущеної вигоди, а також витрати на сплату судового збору у сумі 1 604,78 грн.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов'язань та спричинення позивачу збитків, а також про реальність упущеної позивачем вигоди, проте не погодився з її розміром.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП "Хацьки-Агро" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн упущеної вигоди; в решті рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 у справі № 925/362/25 залишити без змін; здійснити розподіл судових витрат.
За твердженням ПП "Хацьки-Агро", заявлені позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди призведуть до необґрунтованого збагачення ТОВ "Гудгрейноіл", оскільки отримання вказаного доходу не було зумовлено виконанням будь-якого правочину, який неодмінно приніс би прибуток позивачу на дату порушення зобов'язань відповідачем.
ТОВ "Гудгрейноіл" також звернулося до Північного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невстановлення судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 у справі № 925/362/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення упущеної вигоди у розмірі 84 620,16 грн; прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 184 620,16 грн упущеної вигоди в повному обсязі, стягнути з відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги.
За твердженням ТОВ "Гудгрейноіл", розрахунок упущеної вигоди позивача є достовірним і обґрунтованим документами та враховує, що відповідачем недопоставлено 122 057,45 кг пшениці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою ПП "Хацьки-Агро" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 у справі № 925/362/25, розгляд справи призначено на 20.08.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Гудгрейноіл" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 у справі № 925/362/25, об'єднано розгляд апеляційних скарг ТОВ "Гудгрейноіл" та ПП "Хацьки-Агро" в одне апеляційне провадження.
23.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ПП "Хацьки-Агро" просить залишити апеляційну скаргу ТОВ "Гудгрейноіл" без задоволення у зв'язку з її безпідставністю.
У зв'язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_1 за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 925/362/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Хрипуна О.О., суддів: Михальської Ю.Б., Скрипки І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 справу № 925/362/25 прийнято до провадження новим складом колегії суддів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 розгляд справи було відкладено на 17.09.2025.
Представник ПП "Хацьки-Агро" в судовому засіданні, наполягаючи на безпідставності позовних вимог в частині упущеної вигоди, вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача підтримав та просив її задовольнити, а апеляційну скаргу ТОВ "Гудгрейноіл" залишити без задоволення.
Представник ТОВ "Гудгрейноіл" в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги ПП "Хацьки-Агро" заперечив, просив задовольнити апеляційну скаргу позивача, доводячи підстави відшкодування відповідачем упущеної позивачем вигоди в заявленому розмірі.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 17.01.2025 між ПП "Хацьки-Агро" (постачальник) та ТОВ "Гудгрейноіл" (покупець) був укладений договір поставки № 170125/ПШ, за яким ПП "Хацьки-Агро" зобов'язалося поставити, а ТОВ "Гудгрейноіл" прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених у цьому договорі та додатках до нього, які є невід'ємними частинами даного договору. Код товару згідно з УКТ ЗЕД: 1001990000 (п. 1.1 договору).
Характеристика товару: пшениця 4-го класу врожаю 2024 року у кількості 800 000 кг (+/- 5 % за вибором покупця), ціна - 9,40 грн/кг на загальну суму з ПДВ 7 520 000 грн.
Ціна товару може бути змінена у разі невідповідності товару вказаним у п. 1.3 договору показникам якості за фактом завантаження товару у транспортні засоби покупця. В таких випадках остаточною буде вважатись ціна, загальна вартість та кількість товару, вказані у видатковій(их) накладній(их) (п. 1.2 договору)
Строк поставки товару (партії товару) з 18 січня 2025 року до 30 січня 2025 року включно (п. 2.1 договору).
Товар може передаватись покупцю окремими партіями, але повний його обсяг, визначений у цьому договорі, має бути поставлений у строк, встановлений у п. 2.1 цього договору. У разі поставки товару окремими партіями його кількість, ціна та загальна вартість вказується у видатковій накладній (п. 2.2 договору)
Умови поставки відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" (у редакції 2020р.): EXW - Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Хацьки, вул. Ватутіна, буд. 1/1. У випадку розбіжностей умов цього договору з правилами "Інкотермс-2020" пріоритет мають умови договору (п. 2.3 договору)
Право власності на товар (партію товару) переходить від постачальника до покупця після розвантаження товару (партії товару) у пункті призначення (п. 2.4 договору).
Датою поставки товару є дата фактичного завантаження товару (партії товару) в місці призначення (п. 2.7 договору).
Підписанням цього договору постачальник підтверджує наявність у нього необхідної кількості товару згідно з п. 1.2 та належної його якості відповідно до п. 1.3 цього договору (п. 2.12 договору).
Оплата товару здійснюється покупцем на підставі рахунку постачальника за кожну окрему партію у наступному порядку:
- попередня оплата у розмірі 86% вартості товару оплачується покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів, наступних за датою підписання договору або за фактом завантаження товару на підставі виставленого рахунку;
- 14% вартості товару (партії товару) сплачуються покупцем після розвантаження товару протягом 3 (трьох) банківських днів, наступних за датою реєстрації постачальником відповідної податкової накладної (та/або розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних за умови отримання покупцем оригіналів документів, зазначених в п.п. 2.5 та скан-копій документів, зазначених в п. 6.14 цього договору (п. 3.1 договору).
За умови, якщо покупцем була перерахована попередня оплата за товар, а постачальник поставив товар в меншій кількості або не поставив товар, або поставив товар неналежної якості, останній зобов'язаний на третій день від дати поставки (чи дати, коли мало бути здійснено поставку) повернути покупцю перераховані останнім кошти за товар, а також на підставі ст. 693 та 536 ЦК України сплатити покупцю проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 3 % річних, що нараховуються від дня одержання постачальником коштів, до дня їх фактичного повернення покупцеві (п. 5.4 договору).
Оплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх обов'язків за цим договором. За невиконання або порушення виконання зобов'язань з постачання товару згідно умов цього договору, Постачальник компенсує покупцеві спричинені ним збитки, у тому числі, неотриманий прибуток, в повній сумі понад штрафні санкції і відсотки за користування чужими грошовими коштами (п. 5.9 договору)
На виконання умов договору, 20.01.2025 ПП "Хацьки-Агро" виставило ТОВ "Гудгрейноіл" рахунки на оплату пшениці 4-го класу врожаю 2024 року: № 4 на суму 2 820 132 грн з ПДВ, № 5 на суму 2 820 132 грн з ПДВ, № 6 на суму 1 880 088 грн з ПДВ.
Тобто, з урахуванням ціни товару, визначеної сторонами у договорі - 9,40 грн/кг, ПП "Хацьки-Агро" погодив поставку 800 037,45 кг пшениці 4-го класу врожаю 2024 року.
20.01.2025, з дотриманням встановленого у п. 3.1 договору строку, позивач сплатив відповідачу попередню оплату в сумі 6 467 502,72 грн, що становить 86 % від суми виставлених відповідачем рахунків, що підтверджується платіжними інструкціями № 91 на суму 2 425 313,52 грн, № 92 на суму 2 425 313,52 грн, № 93 на суму 1 616 875,68 грн.
В межах строку, передбаченого у п. 2.1 договору, відповідач частково поставив позивачу товар, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: від 24.01.2025 № 4 у кількості 238 140 кг на загальну суму з ПДВ 2 238 620,78 грн; від 25.01.2025 № 5 у кількості 207 340 кг на загальну суму з ПДВ 1 949 087,23 грн; від 26.01.2025 № 6 у кількості 25 500 кг на загальну суму з ПДВ 239 711,22 грн; від 27.01.2025 № 7 у кількості 78 420 кг на загальну суму з ПДВ 737 182,50 грн; від 28.01.2025 № 8 у кількості 75 060 кг на загальну суму з ПДВ 705 597,03 грн; від 29.01.2025 № 9 у кількості 53 520 кг на загальну суму з ПДВ 503 111,55 грн.
28.01.2025 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив, що поставив під завантаження пшениці 4-го класу врожаю 2024 року як покупець товару за договором поставки №170125/ПШ від 17.01.2025 три транспортні засоби, два з яких постачальник завантажив та дозволив виїзд з території господарства, а один транспортний засіб постачальник завантажив товаром, однак не дозволив відпуск з території господарства, аргументуючи тим, що покупець не здійснив доплату за 14 900 кілограм завантаженого товару, оскільки постачальник вважає, що покупець здійснив оплату за 688 000 кілограм, а фактично завантажив 702 900 кілограм. Позивач зазначив, що здійснив попередню оплату у розмірі 86 % від загальної вартості товару, тобто від 800 000 кілограм, а тому ним дотримані умови договору. Так позивач просив відпустити транспортний засіб та продовжити виконання договору мирним шляхом.
29.01.2025 позивач звернувся до відповідача з листом про відвантаження товару.
У листі-відповіді від 29.01.2025 ПП "Хацьки-Агро" повідомило, що станом на 29.01.2025, після завантаження автомобілів позивача пшеницею 4 класу урожаю 2024 року в кількості 702 900 кг, залишилось 40 000 кг пшениці 4 класу урожаю 2024 року та просив направити один автомобіль на повне завантаження, а щодо другого автомобіля зазначив, що такий може бути за бажанням позивача завантажити рештою зерна.
У відповідь на лист відповідача позивач 29.01.2025 надіслав лист, в якому зазначив: "...наразі постачальник відвантажив товар у кількості 702 900,00 кілограмів із 800 000,00 кілограм, обумовлених договором, з них одне завантажене авто ще й досі знаходиться на території господарства та не може залишити межі господарства через неправомірні дії працівників господарства у вигляді утримання транспортного засобу з водієм на території господарства.
У зв'язку з довготривалими переговорами протягом сьогоднішнього дня, які ініціював Покупець для залагодження розбіжностей в поглядах на ситуацію, зазначаємо, що ми готові поставити під завантаження один транспортний засіб на 30 січня 2025 року, однак отримати від постачальника чітке розуміння, що завантажений товаром транспортний засіб зможе покинути територію господарства сьогодні/завтра. Окрім того через протиправні дії постачальника маємо сумніви, що завтра поставлене під завантаження авто буде відпущено з території господарства з товаром..."
31.01.2025, як свідчить картка-рахунок № 631 по договору № 170125/ПШ від 17.01.2025, контрагент - "Хацьки-Агро ПП 33409070", відповідач, на виконання п. 5.4 договору, повернув позивачу 94 192,41 грн (6 467 502,72 - 6 373 310,31).
Загалом відповідач поставив позивачу 677 980 кг пшениці на загальну суму 6 373 310,31 грн. Отже, відповідач, в порушення умов договору, недопоставив позивачу 122 057,45 кг товару (800 037,45 - 677 980), 86% вартості якого попередньо було сплачено позивачем на умовах договору.
04.03.2025 ТОВ "Гудгрейноіл" звернулося до ПП "Хацьки-Агро" з претензією, в якій вимагав протягом п'яти банківських днів з моменту отримання даної претензії відшкодувати вартість завданих збитків, штрафних санкцій та упущеної вигоди спричинених недопоставкою товару у розмірі 345 315,45 грн.
06.03.2025 у листі-відповіді на претензію ПП "Хацьки-Агро" зазначило, що станом на 29.01.2025 в наявності на складі ПП "Хацьки-Агро" було 70 000 кг пшениці 4 класу урожаю 2024 року. Відповідач вказав, що позивач порушив п. 2.3 договору, не поставивши автомобілі під загрузку, хоча йому було відомо, що пшениця в наявності в господарстві є, тому недопоставка пшениці відбулась не з вини відповідача. Також відповідач повідомив, що пшениця 4 класу урожаю 2024 року в кількості 70 000 кг так і знаходиться на складі підприємства.
Розраховуючи розмір збитків у формі упущеної вигоди позивач виходить з вартості 1 т товару без ПДВ з урахуванням умов контракту № FWUKR-270225P від 27.02.2025 - 9,38510 грн/кг, вартості 1 кг товару придбаного у відповідача відповідно договору - 8,24561 грн та різницю між зазначеними цінами - 1,13949 (9,38510 - 8,24561) помножує на кількість недопоставленого відповідачем товару - 162 020 кг, що становить 184 620,16 грн.
На підтвердження понесення збитків у формі упущеної вигоди позивач надав докази, які свідчать про такі обставини.
21.01.2025 ТОВ "Гудгрейноіл" (замовник) та ТОВ "ТІС-Зерно" (виконавець) уклали договір надання стивідорних послуг та експедирування зернових вантажів № 210125/ГУД, за яким ТОВ "Гудгрейноіл" доручив, а виконавець зобов'язався виконати вантажно-розвантажувальні роботи та роботи з складування і зберігання зернових вантажів. Надання послуг здійснюватиметься з використанням терміналу для приймання, складування, зберігання та навантаження на судна зерна в порту Південний, Україна, що належить виконавцю та контрольованому ним. Загальний обсяг зерна договором сторони не узгодили.
27.02.2025 ТОВ "Гудгрейноіл" (продавець) уклало з Avvaterra AG (покупець) контракт, на постачання пшениці 3-го та 4-го класу врожаю 2024 року, українського походження (товар) насипом у кількості та на умовах, визначених цим контрактом. Код УКТ ЗЕД: 1001990000.
Згідно з п. 3.1 контракту, кількість товару: пшениця 3-го класу - 837,640 мт; пшениця 4-го класу - 4 124,910 мт.
Відповідно до п. 4.1 контракту, ціна пшениці 4-го класу врожаю 2024 року, українського походження: 226 доларів США за 1 (одну) метричну тонну.
Згідно з довідкою експортера - ТОВ "Гудгрейноіл" від 07.03.2025 підтверджується, що пшениця 4-го класу врожаю 2024 року, українського походження, в кількості 4 124 910,00 кг (4124,910т), вирощена на підконтрольній території України, призначена для відвантаження на експорт за контрактом № FWUKR-270225P від 27 лютого 2025 року та була закуплена у наступних виробників і у довідці міститься перелік десяти договорів, та відповідних назв підприємств, з якими укладалися договори поставки пшениці, серед яких є договір 170125/пш, за яким вказана назва і код ЄДРПОУ підприємства - ПП "Хацьки-Агро".
Відповідно до п. 38 митної декларації від 20.03.2025, визначено кількість проданого товару - 4116660 кг, у графі 31 - пакування та опис товарів, серед інших, також зазначено ПП "Хацьки-Агро".
За поясненнями позивача, ТОВ "Гудгрейноіл" певний час накопичував зерно задля можливості його перепродати за найбільш вигідною ціною, а контракт № FWUKR-270225P від 27.02.2025 був укладений на фактичну (наявну на той момент) кількість зерна, тобто, за твердження позивача, якби на момент підписання контракту у позивача була наявна більша кількість зерна - такий контракт цілком ймовірно був би укладений на більшу кількість зерна.
Заперечуючи проти реальності упущеної позивачем вигоди, відповідач зазначає, що контракт було укладено вже після порушення взятих на себе зобов'язань відповідачем. В п. 3.1 контракту № FWUKR-270225P від 27.02.2025 узгоджено поставку 4 214 910 кг пшениці 4-го класу за ціною 226 доларів США за одну тонну. Згідно із митною декларацією ЕК10 ДР № 25UA500130004960U7 митну територію України покинуло 4 116 660 кг пшениці 4-го класу. Фактична різниця між визначеною договором та відправленим зерном становить 7 530 кг, а не 162 020 кг згідно із обрахунками ТОВ "Гудгрейноіл". Станом на дату виконання договору № 170125/ПШ від 17.01.2025, позивач не мав діючих зовнішньоекономічних чи будь-яких інших угод, які б беззастережно, а не гіпотетично, підтверджували реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей). Укладення через місяць контракту № FWUKR-270225P від 27.02.2025, без закладення до кількості поставки за кордон 162 020 кг пшениці 4-го класу, на думку відповідача, є лише теоретичним обґрунтуванням можливості отримання доходу, але не підставою для його стягнення.
Оцінюючи такі доводи відповідача суд першої інстанції зазначив, що у суду немає підстав вважати неможливим чи утрудненим укладання договору (в конкретному випадку - контракту) на більшу кількість зерна. За висновком суду першої інстанції, враховуючи вказані договір надання стивідорних послуг та експедирування зернових вантажів, контракт та довідку експортера від 07.03.2025 суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та логічності пояснень позивача, що зерно ним закупалося в українських виробників, накопичувалося та зберігалося на складі і стосовно всього зерна, що було закуплено і накопичилось на складі, позивач уклав зовнішньоекономічний контракт на продаж і відповідно реалізував його за ціною вказаною у контракті. Оскільки поставлений відповідачем товар був реалізований позивачем саме за контрактом, що підтверджується довідкою експортера, то суд першої інстанції визнав, що понесені позивачем збитки у формі упущеної вигоди є саме наслідком невиконання відповідачем зобов'язань за договором, а не комерційним прорахунком позивача.
Проте суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунок позивача упущеної вигоди є некоректним. Так, від продажу 132 057,45 кг недопоставленого відповідачем товару, за умовами контракту позивач міг отримати 1 240 019,46 грн (9,39 х 132 057,45), різниця від купівлі у відповідача і вірогідного продажу за контрактом пшениці вагою 132 057,45 кг, за розрахунок суду першої інстанції, становить 151 125,23 грн (1 240 019,46 грн - 1 088 894,23 грн).
Визнавши, що суд не може достовірно встановити витрати позивача, які були б спрямовані на зберігання та транспортування зерна, то враховуючи надані позивачем розрахунки по прямих збитках на перевезення, договір, укладений на зберігання та відкриті відомості з ресурсів Інтернету щодо вартості зберігання зерна у портах України, суд першої інстанції припустив, що витрати на транспортування та зберігання зерна вагою 132 057,45 кг точно не перевищують 50 000,00 грн, тому місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач точно б отримав з перепродажу такої кількості зерна пшениці 100 000,00 грн.
Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущенні.
Визначальним принципом господарського судочинства є змагальність сторін.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Також, одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до ст. 14 ГПК України полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою кожну обставину, про яку стверджує сторона. Відповідну обставину треба доказувати так, щоби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування певного факту з урахуванням досліджених доказів видається вірогіднішим, аніж протилежний (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (п. 81), від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 (п. 9.58), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (п. 102), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 (п. 41, 43).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Господарський суд відповідно до ст. 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця поставити товар.
Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п. 5.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
Реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а в разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча й могло збільшитися, якби не було вчинено цивільне (господарське) правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача обов'язок довести реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання (постанова Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 910/3317/21).
У цій справі суд першої інстанції не встановив, а позивач не довів, що сама лише протиправна поведінка відповідача перешкоджала позивачу отримати прибуток у заявленому ним розмірі. Загальний характер протиправної поведінки відповідача прямо не тягне виникнення у позивача права вимагати відшкодування неотриманого доходу, одержання якого зумовлене комплексом причин, які мають різну природу. Позивачем не доведено не лише розмір можливого доходу з урахуванням витрат на перевезення, зберігання тощо, а й того, що ці доходи (вигода) не є абстрактними. Так, саме лише бажання ТОВ "Гудгрейноіл" продати товар у недопоставленому відповідачем об'ємі без підтвердження контрагентом (Avvaterra AG) згоди його купити за заявленою ціною не свідчить про реальну можливість отримання позивачем прибутку на різниці вартості товару та не доводить наявність упущеної вигоди з вини ПП "Хацьки-Агро".
Позиція позивача зводиться до власного суб'єктивного тлумачення положень про докази та доказування, яке не узгоджується з дійсним змістом статей 76-79, 86 ГПК України.
Верховний Суд зауважує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. При цьому певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).
Отже, не допускається визнання судом певного твердження позивача лише через відсутність його спростування відповідачем.
За встановлених обставин місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про доведеність позивачем позовних вимог в частині упущеної вигоди у сумі 100 000,00 грн.
У цій справі право позивача на відшкодування збитків (упущеної вигоди) не ставиться під сумнів, однак позивач не довів за допомогою належних, допустимих і достатніх доказів (1) розмір упущеної вигоди, яка, за його твердженням, становить 184 620,16 грн та (2) наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між винною протиправною поведінкою відповідача і заявленими до стягнення збитками у формі упущеної вигоди.
Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неправильне застосування норм матеріального права, згідно із ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 у справі № 925/362/25 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн упущеної вигоди та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з перерозподілом судових витрат у вигляді сплаченого позивачем судового збору пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 129 ГПК України.
Понесені відповідачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги (3 633,60 грн), відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачем.
Керуючись ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хацьки-Агро" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 у справі № 925/362/25 задовольнити.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 у справі № 925/362/25 залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.06.2025 у справі № 925/362/25 скасувати в частині стягнення 100 000,00 грн упущеної вигоди, а також витрат на сплату судового збору у сумі 1 604,78 грн.
В цій частині прийняти нове рішення про відмову у позові та про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України.
Стягнути з Приватного підприємства "Хацьки-Агро" (ідентифікаційний код 33409070, вул. Ватутіна, 1, с. Хацьки, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" (ідентифікаційний код 39685847, вул. Юрія Бутусова, буд. 22В, м. Кропивницький, 25030) витрати на сплату судового збору за подачу позову у сумі 104,78 грн.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудгрейноіл" (ідентифікаційний код 39685847, вул. Юрія Бутусова, буд. 22В, м. Кропивницький, 25030) на користь Приватного підприємства "Хацьки-Агро" (ідентифікаційний код 33409070, вул. Ватутіна, 1, с. Хацьки, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19634) 3 633,60 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати накази.
6. Матеріали справи № 925/362/25 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 19.09.2025.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді Ю.Б. Михальська
І.М. Скрипка