вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" вересня 2025 р. Справа№ 910/16162/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Скрипки І.М.
при секретарі судового засідання Король Я.П.
розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16»
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025
(повний текст складено та підписано 31.03.2025)
у справі № 910/16162/21 (суддя Балац С.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16»
про стягнення 824 258, 40 грн
за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про визнання договору недійсним,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_4
від відповідача: Грушко О.О.
У жовтні 2021 Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» про стягнення 824 258, 40 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідач не виконав свого обов'язку за договором в частині розрахунку за виконані роботи.
10.11.2021 до Господарського суду надійшла зустрічна позовна заява житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач/відповідач за зустрічним позовом) про визнання договору недійсним.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що укладений між сторонами спору договір підряду від 20.05.2020 № 21 підписаний від імені відповідача (позивача за зустрічним позовом) особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, що враховуючи приписи ч. 2 ст. 203 та ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 для роз'яснення питань, що виникли під час розгляду справи № 910/16162/21 призначено судову технічну експертизу документів.
За результатом проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової технічної експертизи документів, до Господарського суду м. Києва надійшли, зокрема, матеріали справи № 910/16162/21 та висновок експертів від 01.10.2024 № 10405/11756/25056/22-34.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/16162/21 первісний позов задоволено частково; вирішено стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 основну заборгованість в сумі 239 610, 00 грн, пеню в сумі 12 610, 70 грн, витрати на правову допомогу в сумі 17 748, 00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 783, 35 грн; у задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовлено повністю; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт наявності заборгованості у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем за первісним позовом не спростований, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 239 610, 00 грн. Одночасно місцевий господарський суд зазначив, що розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом господарської санкції у вигляді пені за період підлягає задоволенню в сумі 12 610, 70 грн, за здійсненим судом першої інстанції розрахунком, який здійснений з врахуванням приписів статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини другої статті 343 Господарського кодексу України.
Щодо зустрічного позову місцевий господарський суд встановив, що при укладенні та підписанні оспорюваного правочину голова правління житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» був наділений всіма необхідними для цього правами, визначеними чинним законодавством України, установчими та іншими локальними актами сторін та надалі ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» не має права посилатися на відсутність необхідних повноважень у свого представника, що підписав цей Договір, як на підставу для визнання будь-якої частини Договору або всього Договору недійсним в розумінні пункту 11.6 Договору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Житлово-будівельний кооператив «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/16162/21 у частині часткового задоволення первісного позову; ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні первісного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» про стягнення заборгованості.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним, ухваленим без повного та всебічного дослідження обставин справи, таким, що мотивовано виключно міркуваннями (навіть не доказами), наведеними позивачем за первісним позовом, а також таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема скаржник вважає, що ОСОБА_2, утримуючи у себе усі документи та печатку Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» можливо вчиняла та вчиняє дії, спрямовані на завдання шкоди відповідачу за первісним позовом, у тому числі і шляхом укладення «заднім числом» правочинів, яким на думку скаржника, є і договір підряду, який становить предмет розгляду в межах даної справи. Тобто, скаржник вважає, що договір підряду було укладено не з метою виконання його предмету, а з метою завдання шкоди та збитків Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16». Також скаржник вважає, що аналогічно, не у вказані дати було підписано і кошторис, і акти приймання-передачі виконаних робіт, які є складовими частинами договору підряду, та копії яких долучено до первісної позовної заяви. Отже скаржник вважає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не виконував роботи зі спірним договором. Крім того, скаржник звертає увагу, що в матеріалах справи містяться докази того, що роботи, які нібито виконані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 є такими, що виконані не якісно, з численним порушенням вимог відповідних нормативних актів, а також без одержання відповідних дозвільних документів, необхідних для отримання права на виконання подібних робіт підвищеної небезпеки. Скаржник звертає увагу, що за дорученням КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» та голови правління Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16», було проведено обстеження покрівлі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, за результатами якого, було складено відповідний дефектний акт, зі змісту якого вбачається, що капітальному ремонту підлягає 1 845, 2 м2, що на думку скаржник свідчить про те, що будь-які ремонтно-будівельні роботи покрівлі даху вказаного багатоквартирного будинку Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 згідно договору підряду не проводилось. Одночасно скаржник звертає увагу, що ним було надано висновок експерта № 15090/2021 будівельно-технічної експертизи від 26.10.2022 зі змісту якого вбачається, що вартість та фактичний обсяг виконаних ремонтно-будівельних покрівлі даху над під'їздом № 5 будинку за адресою АДРЕСА_1, що виконувались Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 відповідно до договору підряду № 21 від 20.05.2020 не відповідають обсягу, зазначеному а акті № 1 приймання-передачі виконаних будівельних робіт від 05.06.2020.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Хрипуна О.О., суддів ОСОБА_1, Яценко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/16162/21 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.04.2025 вказав на необхідність усунути недоліки апеляційної скарги, а саме сплатити судовий збір у сумі 4 257, 80 грн.
05.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» надійшло клопотання, в якому апелянт просить вважити недоліки усунутими та прийняти апеляційну скаргу до розгляду апеляційним судом.
У зв'язку з перебуванням судді ОСОБА_1, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Яценко О.В., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 прийнято справу № 910/16162/21 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Яценко О.В., Кравчук Г.А., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/16162/21, розгляд справи призначено на 11.06.2025.
29.05.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Одночасно позивач за первісним позовом просив стягнути на його користь судові витрати у розмірі 61 783, 35 грн понесені ним в суді першої інстанції.
У зв'язку із перебуванням у відпустках суддів Кравчука Г.А., Яценко О.В., розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 910/16162/21 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Хрипуна О.О., суддів: ОСОБА_1, Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/16162/21 прийняти до провадження у визначеному складі колегії суддів: головуючого судді Хрипуна О.О., судді: ОСОБА_1, Михальська Ю.Б., розгляд справи № 910/16162/21 ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 11.06.2025.
Судове засідання, призначене на 11.06.2025, не відбулося у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги по Україні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/16162/21 призначено до розгляду на 09.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 20.08.2025.
У зв'язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_1 , яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 07.08.2025 № 1653/0/15-25, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/16162/21 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 17.09.2025.
В судовому засіданні 17.09.2025 представники надали свої пояснення та заперечення по суті спору. Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник позивача заперечив щодо вимог апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем за первісним позовом, як підрядником, та відповідачем за первісним позовом, як замовником, укладено договір підряду від 20.05.2020 № 21 (далі - Договір), відповідно до предмету якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується своїми силами та зі своїх матеріалів виконати ремонтно-будівельні роботи покрівлі даху будинку за адресою: АДРЕСА_1 (далі - об'єкт), згідно із затвердженою сторонами кошторисною документацією та передати результати таких робіт замовнику у встановлений Договором термін. Замовник зобов'язується надати підряднику вільний доступ до об'єкту, на якому будуть виконуватись ремонтно-будівельні роботи, прийняти виконані роботи і повністю сплатити їх вартість у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором та Додатками до нього (п. п. 1.1, 1.2 Договору). (т.1, а.с. 9-13)
Детальний перелік робіт, що виконуються підрядником за даним Договором, погоджуються сторонами в кошторисі до цього Договору (Додаток №1), який є невід'ємною частиною Договору. Основні параметри Об'єкта: загальна площа - 286 кв.м. (п. п. 1.3, 1.4 Договору). (т.1, а.с. 14)
Відповідно до п. 2.1. Договору підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 3 (трьох) робочих днів з дня виконання замовником зобов'язань щодо: надання доступу до об'єкту і завершити виконання ремонтно-будівельних робіт протягом 21 робочого дня, з моменту надання доступу до Об'єкту.
Згідно з п. 3.1. Договору договірна ціна за цим Договором визначається на основі кошторису, (Додаток №1) що є невід'ємною частиною Договору, і складає 239 610, 00 грн.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що враховуючи складне фінансове становище замовника, Сторони погодили кінцевий строк оплати замовником підряднику виконаних останнім ремонтно-будівельних робіт об'єкта, що становить 31 травня 2021 року. Тобто, на підставі Акту приймання-передачі виконаних робіт узгоджений Сторонами, Замовник зобов'язаний до 31 травня 2021 року оплатити підряднику виконані останнім ремонтно-будівельні роботи об'єкта.
Крім того в пункті 5.3. Договору визначено, що за порушення терміну оплати виконаних робіт, встановленого пунктом 3.2. цього Договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі два відсотки від вартості виконаних робіт, що узгоджені Сторонами Актом приймання-передачі виконаних робіт, за кожен день.
Відповідно до п. 6.1. Договору здавання-приймання виконаних робіт оформляється Актами приймання-передачі виконаних робіт, підписаними сторонами у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які надаються підрядником замовнику.
Згідно з п. 6.3. Договору у разі незгоди замовника зі змістом Акту приймання-передачі виконаних робіт за цим Договором, він зобов'язаний протягом 2 (двох) робочих днів з дати його отримання надіслати Виконавцю протокол розбіжностей чи письмово оформлену мотивовану відмову від підписання цього Акту. У протоколі розбіжностей або вмотивованій відмові від підписання цього Акту, за попередньою домовленістю з підрядником, замовник вказує бажані терміни усунення недоліків у виконаних роботах.
Пунктом 6.5. Договору сторони передбачили, що роботи за цим Договором вважаються виконаними належним чином та прийнятими замовником у повному обсязі і без жодних претензій до їх змісту та якості з моменту підписання і скріплення печатками сторін Акту приймання-передачі виконаних робіт за цим Договором або з моменту настання обставин викладених у пункті 6.4. даного Договору.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діятиме до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 10.1 Договору).
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами Договору підписаний та скріплений відбитками їх печаток акт приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 на суму 239 610,00 грн, згідно якого, найменування та площа виконаних робіт відповідають затвердженому сторонами кошторису №1 (додаток 1 до Договору). (т.1, а.с. 15)
В подальшому, позивачем за первісним позовом надіслано на адресу місцезнаходження відповідача за первісним позовом претензію від 08.06.2021 № 46/21-П про сплату суми боргу в розмірі 239 610, 00 грн. (т.1, а.с. 16)
В свою чергу, відповідач за первісним позовом листом від 15.06.2021 №34/15-06 повідомив позивача за первісним позовом, що у Житлово-будівельному кооперативі «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» відсутня будь-яка інформація щодо укладення нашим житлово-будівельним кооперативом з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, долученого до претензії договору підряду № 21 від 20.05.2020, а також підписання кошторису № 1 вартості ремонтно-будівельних робіт покрівлі даху будинку за адресою АДРЕСА_1, згідно зазначеного договору. Також повідомлено, що вказаний в акті № 1 приймання-передачі виконаних робіт, перелік ремонтно-будівельних робіт на даху нашого будинку фактично не виконувався, а в самому акті відсутнє посилання на номер договору підряду за яким здійснювались роботи. Отже, вказаним листом було відмовлено у виплаті боргу в розмірі 239 610, 00 грн. (т.1, а.с. 17-18)
Отже, спір у даній справі на думку позивача за первісним позовом виник у зв'язку з відсутністю оплати відповідачем за первісним позовом заборгованості за виконані ремонтно-будівельні роботи в сумі 239 610, 00 грн. Також, враховуючи допущене з боку відповідача за первісним позовом порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем за первісним позовом заявлена вимога про застосування до відповідача за первісним позовом господарської санкції у вигляді пені (п.5.3 Договору) в сумі 584 648, 40 грн.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 08.02.2021 було проведено засідання нового складу Правління ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16», протягом якого було обрано нового Голову Правління, а також визначено строк для передачі документів та майна кооперативу ОСОБА_2 новому Голові Правління. (т.1, а.с. 128-130)
В подальшому, 10.02.2021 членами Правління ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» було складено Акт про відмову передачі новому складу правління ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» перебуваючих на відповідальному зберіганні Голови Правління ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-1б»: печатки, штампу, документів, ключів від нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 та іншого майна житлово-будівельного кооперативу. (т.1, а.с. 131-132)
Листом №13/21-03 від 22.03.2021 ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» просило ОСОБА_2 просило повернути печатку, штамп, документи, ключі від нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 та іншого майна житлово-будівельного кооперативу. (т.1, а.с. 133-135)
Відповідно до листа №11/3/21/12748 від 29.06.2021 Головне управління Держпраці у Київській області, декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці за ФОП «ОСОБА_3» в Головному управлінні не зареєстровано. (т.1, а.с. 94)
Також листом № 16-04-09/56-21 від 30.06.2021 Управління Держпраці у Кіровоградській області повідомило, що у період з 07.03.2017 по 01.01.2021 фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) не звертався до Управління з наміром реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. (т.1, а.с. 93)
25.08.2021 ініціативна група співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 звернулась із письмовою заявкою до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», в якій пропонувала розглянути можливість співфінансування у 2022 році відповідно до «Положення про співфінансування реконструкцію, реставрацію, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирних будинках м. Києва», затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.12.2016 № 780/1784 у зазначеному будинку наступних робіт: проведення капітального ремонту покрівлі будинку АДРЕСА_1». Також, у вказаній заявці, було висловлено прохання «направити представника для складання дефектного акта та визначення очікуваної вартості робіт». (т.1, а.с. 95)
В матеріалах справи наявний дефектний акт на капітальний ремонт покрівлі житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, складений представником ТОВ «СІМВІК» та затверджений Головою правління ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» В.М. Клець 08.10.2021. (т.1, а.с. 96)
Зі змісту вказаного вище дефектного акту вбачається, що капітальному ремонту підлягає 1845,2 м2 покрівлі вказаного будинку, тобто вся площа покрівлі будинку.
В подальшому, 11.10.2021 члени Правління ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» звернулись до Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, а саме було викрадено та привласнено печатку та всі документи житлово-будівельного кооперативу. (т.1, а.с. 138-143)
Отже, спір у даній справі на думку позивача за зустрічним позовом виник у зв'язку з тим, що будь-які ремонтно-будівельні роботи покрівлі даху багатоквартирного будинку ФОП ОСОБА_3 згідно Договору підряду не проводились. А сам договір підряду № 1 від 20.05.2020 підписано, як вказано вище, «заднім числом» ОСОБА_2, як особою, яка вже не мала прав та повноважень Голови Правління ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16».
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Частиною 1 ст. 843 Цивільного кодексу України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно з п. 3.1. Договору договірна ціна за цим Договором визначається на основі кошторису, (Додаток №1) що є невід'ємною частиною Договору, і складає 239 610, 00 грн.
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що враховуючи складне фінансове становище замовника, Сторони погодили кінцевий строк оплати замовником підряднику виконаних останнім ремонтно-будівельних робіт об'єкта, що становить 31 травня 2021 року. Тобто, на підставі Акту приймання-передачі виконаних робіт узгоджений Сторонами, Замовник зобов'язаний до 31 травня 2021 року оплатити підряднику виконані останнім ремонтно-будівельні роботи об'єкта.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачаться з матеріалів справи позивач за первісним позовом виконав ремонтно-будівельні роботи покрівлі даху будинку за адресою АДРЕСА_1 згідно договору підряду № 21 від 20.05.2020 на суму 239 610, 00 грн, а відповідач за первісним позовом в свою прийняв вказані роботи, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 на суму 239 610, 00 грн. (т.1, а.с. 15)
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що зі змісту вказаного вище акту вбачається, що роботи виконані підрядником своєчасно і в повному обсязі. Замовником перевірено якість виконаних підрядником робіт та матеріалів. Зауваження або претензії з боку замовника до підрядника відсутні.
Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем за первісним позовом виконаних позивачем за первісним позовом робіт в сумі 239 610, 00 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що неоплаченою сумою боргу за виконані та прийняті роботи є 239 610, 00 грн - сума основного боргу.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписом статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, в пункті 5.3 Договору визначений сторонами розмір пені (2 %) перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ в заявлений період.
Отже, якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої у статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» подвійної облікової ставки.
Колегія суддів, перевіривши здійснений місцевим господарським судом розрахунок пені за період з 01.06.2021 по 01.10.2021 із врахуванням статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», погоджується, що до стягнення з відповідача за первісним позовом господарської санкції у вигляді пені підлягає задоволенню сума в розмірі 12 610, 70 грн.
Щодо доводів позивача за зустрічним позовом, колегія суддів зазначає наступне.
Приписами частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу.
Положеннями частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Приписами частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України).
Зі змісту договору підряду № 21 від 20.05.2020 вбачається, що він підписаний з боку позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 , яка на той час була головою правління кооперативу.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач за зустрічним позовом, подаючи позов вказував, що роботи за договором підряду № 21 від 20.05.2020 взагалі не виконувались, а ОСОБА_2 не мала повноважень на підсипання його, оскільки була звільнена та підписала договір «заднім числом».
Місцевий господарський суд, задля повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2022 призначив судову технічну експертизу документів. На вирішення судової технічної експертизи документів було поставлено наступні питання:
4.1. Чи були виконані підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у графі «Від Підрядника______________», у графі «Від Замовника_____________» на сторінках 1-5 договору підряду від 20.05.2020 № 21, у графі «___________ОСОБА_3», у графі « __________ОСОБА_2 » на кошторисі від 20.05.2020 № 1 (додаток № 1 до договору підряду від 20.05.2020 № 21), у графі «_________ОСОБА_3» та у графі « ОСОБА_2 » на акті приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 № 1 у один і той же час чи у різний час ?
4.2. Чи були виконані підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у графі «Від Підрядника______________», у графі «Від Замовника_____________» на сторінках 1-5 договору підряду від 20.05.2020 № 21, у графі «___________ОСОБА_3», у графі « __________ОСОБА_2 » на кошторисі від 20.05.2020 № 1 (додаток № 1 до договору підряду від 20.05.2020 № 21), у графі «_________ОСОБА_3» та у графі « __________ОСОБА_2 » на акті приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 № 1 у той час, яким датовані вказані документи ?
4.3. У який період часу були виконані підписи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у графі «Від Підрядника______________», у графі «Від Замовника_____________» на сторінках 1-5 договору підряду від 20.05.2020 № 21, у графі «___________ОСОБА_3», у графі « __________ОСОБА_2 » на кошторисі від 20.05.2020 № 1 (додаток № 1 до договору підряду від 20.05.2020 № 21), у графі «_________ОСОБА_3» та у графі « __________ОСОБА_2 » на акті приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 № 1 ?
4.4 Який проміжок часу (кількість днів) між датою виконання підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у графі «Від Підрядника______________», у графі «Від Замовника_____________» на сторінках 1-5 договору підряду від 20.05.2020 № 21, у графі «___________ОСОБА_3», у графі « __________ОСОБА_2 » на кошторисі від 20.05.2020 № 1 (додаток № 1 до договору підряду від 20.05.2020 № 21) та датою виконання підписів у графі «_________ОСОБА_3» та у графі « __________ОСОБА_2 » на акті приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 № 1 ?
4.5. Чи можливо встановити точну дату підпису кожної із сторін договору підряду від 20.05.2020 № 21 на наступних документах:
- договорі підряду від 20.05.2020 № 21;
- кошторисі від 20.05.2020 № 1 (додаток № 1 до договору підряду від 20.05.2020 № 21);
- акті приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 № 1.
4.6. Якщо можливо встановити точну дату підпису документів (договору підряду від 20.05.2020 № 21, кошторису від 20.05.2020 № 1 (додаток № 1 до договору підряду від 20.05.2020 № 21) та акту приймання-передачі виконаних робіт від 05.06.2020 № 1) вказати точну дату підпису, який здійснено сторонами на таких документах.
За результатами проведення судово-технічної експертизи документів у справі №910/16162/21 було складено висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 01.10.2024 №10405/11756/25056/22-34, який не містить відповідей з питань, поставлених на вирішення експертизи, а саме вказано, що вказати точну дату підпису, який здійснено сторонами на документах не видається можливим через відсутність зразків порівняння, виконаних пастою тієї ж рецептури, що і досліджувані підписи в на документах, а також через відсутність в судово-експертній практиці України методик із встановлення абсолютного часу виконання записів і підписів, нанесених, нанесених чорнилами для пишучих приладів. (т.2, а.с. 206-215)
Відповідно до п. 11.6. Договору сторони підтверджують, що підписанти цього Договору наділені всіма необхідними для цього правами, визначеними чинним законодавством України, установчими та іншими локальними актами сторін. Надалі сторони не мають права посилатися на відсутність необхідних повноважень у свого представника, що підписав цей Договір, як на підставу для визнання будь-якої частини Договору або всього Договору недійсним.
З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів того, що договір підряду № 21 від 20.05.2020 було підсипано вже після звільнення ОСОБА_2, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при укладенні та підписанні оспорюваного правочину голова правління житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» був наділений всіма необхідними для цього правами, визначеними чинним законодавством України, установчими та іншими локальними актами сторін та надалі ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» не має права посилатися на відсутність необхідних повноважень у свого представника, що підписав цей Договір, як на підставу для визнання будь-якої частини Договору або всього Договору недійсним в розумінні пункту 11.6 Договору.
В подальшому, після проведення судово-технічної експертизи документів у справі №910/16162/21, позивач за зустрічним позовом вказував на те, що роботи по договору підряду № 21 від 20.05.2020 виконані, але із завищеними цінами та не належної якості у доказ чого 05.12.2024 було подано до суду першої інстанції висновок експерта № 15090/2021 будівельно-технічної експертизи від 26.10.2022. (т.3, а.с. 10-33)
Втім, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» про поновлення строку на подання доказів, тому вказаний вище висновок експерта № 15090/2021 будівельно-технічної експертизи від 26.10.2022 судом першої інстанції не прийнято.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 9, ч. 1, ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.
Водночас, житлово-будівельний кооператив «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» не скористався правом на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.12.2024.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту висновку експерта № 15090/2021 будівельно-технічної експертизи від 26.10.2022 вбачається, що експертне дослідження у зв'язку з неможливістю прибуття експерта для проведення обстеження об'єкта дослідження проводилось за фотознімками.
З огляду на викладене вище, колегія суддів відхиляє посилання в апеляційній скарзі на висновок експерта № 15090/2021 будівельно-технічної експертизи від 26.10.2022.
Щодо наявного в матеріалах справи дефектного акту на капітальний ремонт покрівлі житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, складений представником ТОВ «СІМВІК» та затверджений Головою правління ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» В.М. Клець 08.10.2021 (т.1, а.с. 96), колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з умов договору підряду № 21 від 20.05.2020, а саме п. 1.4. договору основні параметри об'єкта: загальна площа - 286 кв.м.
Крім того, зі змісту кошторису №1 (додатку № 1), який є невід'ємною частиною Договору також вбачається, що загальна площа даху на якій проводились ремонтно-будівельні роботи складає 286, 00 кв.м. (т.1, а.с. 14_
В той же час, дефектний акт на який посилається позивач за зустрічним позовом складений на капітальний ремонт покрівлі житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 1 845, 2 кв.м. (т.1, а.с. 96)
Отже, колегія суддів зазначає, що зазначений вище дефектний акт ніяким чином не може свідчити про виконання/не виконання ремонтно-будівельних робіт за договором підряду № 21 від 20.05.2020 оскільки по суті цей акт складено на капітальний ремонт покрівлі (1 845, 2 кв.м.), а не як дефектний акт стосовно робіт за договором підряду № 21 від 20.05.2020.
Одночасно колегія суддів відхиляє посилання скаржника на листи управління Держпраці №11/3/21/12748 від 29.06.2021 та № 16-04-09/56-21 від 30.06.2021 (т.1, а.с. 93-94), які на думку позивача за зустрічним позовом свідчать про відсутність у відповідача за зустрічним позовом спеціальних дозволів на виконання робіт за договором підряду № 21 від 20.05.2020, оскільки не дотримання позивачем за первісним позовом нормативно-правових актів, які регулюють господарську діяльність не спростовує встановлений вище факт виконання робіт ФОП «ОСОБА_3».
Відтак, з огляду на недоведеність відсутності повноважень Голови Правління ЖБК «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» у ОСОБА_2 на момент укладення договору підряду № 21 від 20.05.2020, а також підтверджений факт прийняття робіт за договором підряду № 21 від 20.05.2020 без жодних заперечень та зауважень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічного позову.
Щодо доводів позивача за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу стосовно того, що місцевий господарський суд приймаючи оскаржуване рішення не мав права з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції стягуючи з відповідача за первісним позовом адвокатські витрати в сумі 17 748, 00 грн не зменшував їх з власної ініціативи, а керувався приписами пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «АРСЕНАЛЕЦЬ-16» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/16162/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі № 910/16162/21 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16162/21.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.09.2025.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді Ю.Б. Михальська
І.М. Скрипка