Справа № 752/5651/25
Провадження №: 3/752/2891/25
04.09.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
за участі ОСОБА_1 , захисниці Горянської К.І.,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 251564, що складений з посиланням на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Відповідно до зазначеного протоколу 19.02.2025 о 20:30 у м. Києві по просп.. Голосіївському водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Outlander, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Згідно з цим протоколом огляд в установленому законом порядку за допомогою лікаря-нарколога ОСОБА_1 відмовився проходити.
В якості доказів події та складу адміністративного правопорушення до протоколу приєднано картку обліку адміністративного правопорушення, диск з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, копія посвідчення водія ОСОБА_1 , відомості щодо автомобіля з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України (АРМОР).
Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 пояснив, що він не вживає наркотичні засоби, працевлаштований, має сім'ю, 19.02.2025 ніяк не міг доїхати до місця роботи, де мав отримати кошти, на які придбати ліки, зокрема його дружині було погано, вона хворіла, потребувала допомоги, а також і собака захворіла. О 17-й годині його зупинили працівники поліції, довго тримали та у кінці склади протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, хоча він виконував всі їх вимоги, був доставлений у медичний заклад для огляду лікаря-нарколога, проте час для огляду було вичерпано. Після 19-ї години його відпустили поліцейські, він насилу дістався до своєї машини, ледь знайшов на вул. Відпочинку банкомат для оплати проїзду. Після того як рушив на своєму авто вже після 19-ї години, його знову зупинили працівники поліції через те, що у нього перестала працювати підсвітка номерного знаку. Його перевірили за базами даних, з'ясували, що у 2019 році він мав якесь притягнення до відповідальності у справі, пов'язаній з обігом наркотичних речовин. Після цього поліцейські запропонували пройти медичний огляд у нарколога, а також пояснили, що він може самостійно здати аналіз і через три місяці йому повернуть посвідчення водія.
Захисниця ОСОБА_1 - адвокат Горянська К.І. заявила клопотання про закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, послалася на те, що протокол про адміністративне правопорушення винесений з порушенням норм процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права; відеозаписами доводиться, що у дійсності ОСОБА_1 надавав згоду на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, але, у той же час, йому не роз'яснили права та обов'язки і наслідки відмови від проходження огляду. Більше того, поліцейський пояснив ОСОБА_1 , що останній може самостійно звернутися до лікаря-нарколога, здати аналізи і може зробити це наступного дня, що її підзахисний і зробив. Також захисниця послалася на те, що ОСОБА_1 того ж дня кількома годинами раніше вже зупиняв патруль та після двох годин, визначених у законодавстві для проходження огляду, було задокументовано відмову від огляду на стан сп'яніння, що є порушенням принципу недопустимості подвійного притягнення до відповідальності за скоєння одного й того ж самого порушення "non bis in idem". Крім того, захисниця наголосила на тому, що у працівників поліції не було підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, адже з відеозаписів вбачається, що йому запропонували пройти освідування лише після того, як подивилися базу даних "АРМОР". На це також вказує і та обставина, що поліцейські між собою обговорювали, які ознаки сп'яніння слід писати ОСОБА_1 .
До клопотання було приєднано копію протоколу про адміністративне правопорушення від 19.02.2025, складеного о 19:09 за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , результати лабораторних досліджень з медичної лабораторії "Діла" від 20.02.2025 (визначення наркотиків у сечі, результат негативний).
Дослідивши наявні у справі докази, у тому числі, переглянувши в залі судового засідання на робочому комп'ютері відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції, проаналізувавши доводи захисника, керуючись завданням КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суд (суддя) не вбачає події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції, тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
У протоколі зазначено, що в ОСОБА_1 були наступні ознаки наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.
На переконання суду (судді), зафіксована на відеозаписах поведінка, зовнішній вигляд, рухливість водія ОСОБА_1 , не є такою, що свідчить про наявність у нього явних ознак наркотичного сп'яніння, жестикулювання відповідає ситуації, надмірна рухливість не спостерігається, тремтіння пальців рук не спостерігається, зміна кольору обличчя не спостерігається, вимова чітка, говоріння зрозуміле.
Послідовність та зміст спілкування, яке відбувалося між водієм ОСОБА_1 та працівниками поліції позитивно узгоджується з поясненнями водія, які він надав у суді, зокрема, з відеозаписів слідує, що першочергово у водія запитали, чи вживає він наркотики, на що він відповів негативно, запитали, чому він сьогодні вже відмовлявся проходити огляд. ОСОБА_1 пояснює, що між попередньою зупинкою та доставленням його до лікаря-нарколога пройшло дві години, а тому щодо нього було складено протокол про відмову від огляду, а також розказує про хвору дружину і собаку. Далі працівник патрульної поліції, каже: "Я дивлюсь, у вас зберігання і відмова. Коли останній раз вживали? Якщо я вам запропоную. Я вас перевірив і бачу, що ви вживали і зберігали. У мене є підстави вважати. Зараз ви погодитесь пройти огляд?". ОСОБА_1 погоджується і цікавиться, чи відбуватиметься це швидко. Йому повідомляють, що його буде доставлено до лікаря-нарколога на службовому авто, на що ОСОБА_1 відказує, що в такому разі він відмовляється, бо повинен їхати та запитує, що він такого зробив, що його двічі зупиняють. Надалі працівник патрульної поліції каже: "У мене є всі підстави вважати, що ви могли вживати наркотики. Я вам пропоную. Це не примушення". На що ОСОБА_1 зазначає, що з 16:50 не може доїхати до офісу, у нього хвора собака і дружина. Після цього працівник патрульної поліції пояснює ОСОБА_1 , що він може самостійно здати аналізи завтра, а посвідчення водія йому повернуть через три місці. Надалі відбувається складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, заповнення бланку направлення водія на огляд, вручення примірника протоколу водієві.
Так, відповідно до ч. 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок № 1103).
Пунктом 3 Порядку № 1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 розділу І цієї Інструкції № 1452/735 ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Проаналізувавши відеозаписи, суд (суддя) зауважує, що працівники поліції не вживали жодних дієвих заходів для виявлення у водія ознак сп'яніння, адже очі ОСОБА_1 зокрема зіниці, на предмет реакції на світло не перевірялися, огляд рук та долонь не відбувався, пальце-носова проба не проводилася.
Більше того, дослідження всіх відеозаписів свідчить про те, що водієві не було вказано ознаки наркотичного сп'яніння взагалі, тоді як у бланку направлення описані ті, що і у протоколі про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи висловлювання патрульних поліцейських, суд (суддя) оцінює їх як упереджене ставлення до особи у зв'язку з виявленням даних про те, що ОСОБА_1 притягався до відповідальності за ст. 309 КК України у минулому. На досліджених відеозаписах жодного разу не було вказано на виявлення у водія ознак поведінки, яка не відповідає обстановці, не вказано на те, що ОСОБА_1 виглядає як особа, яка перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Аргументом патрульного поліцейського весь час були фактично лише припущення, що водій може і міг вживати наркотики, проте жодного слова про наркотичне сп'яніння в моменті зупинки, під час керування автомобілем не пролунало.
Враховуючи, що наявність вказаних у протоколі ознак сп'яніння не підтверджується відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, враховуючи відсутність вчинення поліцейськими будь-яких дій на виявлення у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, про які вказано у протоколі, реального упередженого ставлення до водія, слід вести мову про відсутність у нього ознак сп'яніння, та, відповідно, про відсутність підстав вимагати від нього проходження огляду на стан сп'яніння.
У такому випадку відмова ОСОБА_1 від проходження незаконного огляду на стан сп'яніння не може бути караною.
Поряд з викладеною невідповідністю процедури огляду, суд (суддя) зауважує наступне.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто проходження огляду на стан сп'яніння є обов'язком, а не правом водія.
Роз'яснення працівників поліції на наявність у водія права відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння та роз'яснення можливості самостійно пройти огляд навіть наступного дня у будь-якому медичному закладі, не відповідає чинному законодавству та викладеним вище положенням КУпАП, Інструкції № 1452/735, Правил дорожнього руху.
У силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди в Україні застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб'єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто, отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі "Раманаускас проти Литви" 05.02.2008).
Аналізуючи викладене, суд (суддя) зауважує, що, дотримуючись принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права, держава повинна зробити текст закону легкодоступним; вона також зобов'язана дотримуватись законів, які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед (до його застосування) та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
З огляду на вищенаведене, описані вище роз'яснення працівників поліції порушують принцип правової визначеності та є такими, що об'єктивно вплинули на рішення водія згодитися з документальним оформленням його відмови як адміністративного правопорушення.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (із змінами і доповненнями) зазначено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Пунктом 6, 7 Порядку № 1103 встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У п. 8 Порядку № 1103 закріплено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до поданих доказів, ОСОБА_1 , як і роз'яснювали (примітка суду - безпідставно) йому патрульні поліцейські, наступного дня, тобто 20.02.2025 здав зразок біологічного середовища на вміст наркотичних і психотропних речовин. За наслідками проведення лабораторних досліджень сечі наявності в організмі морфіну, кокаїну, амфетаміну, марихуани, метамфетамфіну, метилендіовсіметамфетаміну, бензодіазепінів, трициклічних антидепресантів, барбітуратів, метадону виявлено не було (бланк результатів досліджень медичної лабораторії "Діла" (Товариство з обмеженою відповідальністю "МЛ "Діла" в матеріалах справи).
З викладеного слідує, що посилання патрульних на наявність у ОСОБА_1 , які знайшли своє відображення лише у бланку направлення особи на огляд, ознак наркотичного сп'яніння були безпідставними, його стан наркотичного сп'яніння спростований належними і достовірними доказами, а при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення не було дотримано процедуру.
Враховуючи все викладене, складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 видається безпідставним через відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 закріплено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 не вказали на ознаки наркотичного сп'яніння, не роз'яснили права та обов'язки, взагалі не повідомили про те, що до нього розпочалася і застосовується процедура огляду водія на стан сп'яніння, а оголошені роз'яснення не відповідали положенням чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 1 розділу ХІІІ Інструкції № 1395 тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 17.12.2008 № 1102, у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм учинено порушення, передбачені ч. 1-4, 6 і 7 ст. 121, ч. 3-5 ст. 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), ст. 122-5, 124, 126, ч. 1-4 ст. 130, ст. 132-1, 206-1 КУпАП . За наявності правових підстав, передбачених абз. 1 п. 1 цього розділу, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.
Будь-яких документів, які б свідчили про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом до матеріалів справи не приєднано.
В описаній обстановці бездіяльність поліцейських в частині невідсторонення водія від подальшого керування транспортним засобом цілковито не узгоджується з попередньо оголошеними підозрами на його перебування у стані наркотичного сп'яніння.
Водночас, відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є зміцнення законності.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Підсумовуючи викладене, суд (суддя) резюмує, що працівники поліції, діючи з порушенням норм законодавства, не встановили належним чином наявність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, виявили упереджене ставлення, безпідставно роз'яснили йому право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння та пройти такий огляд самостійно, тобто пропустили суттєві порушення процедури огляду водія на стан сп'яніння, що потягло за собою істотне порушення прав водія.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
З огляду на встановлені обставини, наявність події та складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, згідно зі складеним відносно ОСОБА_1 протоколом про адміністративне правопорушення, не підтвердилася.
Щодо решти можливо непроаналізованих заперечень захисника суд (суддя) зазначає наступне. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 23, 130, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко