Номер провадження: 11-сс/813/1812/25
Справа № 523/8537/25 1-кс/523/5339/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 27.08.2025, якою в межах к/п № 22025160000000278 від 09.05.2025 стосовно:
ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, одруженої, офіційно не працевлаштованої, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
- підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25.10.2025 включно, без визначення застави
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Оскарженою ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого СВ УСБУ в Одеській області ОСОБА_8 та стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25.10.2025 включно, без визначення застави.
Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя виходив з наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_7 інкримінованого їй злочину, а також ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, слідчий суддя на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України вирішив не визначати розмір застави підозрюваній ОСОБА_7 .
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 не погодилася із оскаржуваною ухвалою, вважає її необґрунтованою та незаконною з огляду на те, що встановлені ризики не підтверджуються належними доказами, адже підозрювана ОСОБА_7 має зареєстроване та постійне місце проживання, стійкі соціальні зв'язки (родину, дітей), не має закордонного паспорту, не має підстав для ухилення від органів досудового розслідування. Підозра ґрунтується лише на телефонній переписці, що стосується лише підозрюваної та виключає потребу свідків в кримінальному провадженні. Основний речовий доказ - телефон, був вилучений на початку досудового розслідування та підозрювана не має до нього доступу. Крім того, захисник посилається на те, що слідчим суддею не врахований стан здоров'я підозрюваної ОСОБА_7 , яка має серйозні хронічні захворювання, а її чоловік страждає на психічну хворобу, не працює та потребує стороннього догляду.
За таких обставин захисник ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та винести нову, якою клопотання слідчого задовольнити частково та застосувати підозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник та прокурор про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання до апеляційного суду не з'явилися, при цьому прокурор ОСОБА_9 подав клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та повідомив, що 15.09.2025 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 в межах к/п № 22025160000000278 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 436-2 КК України направлено для розгляду до Пересипського районного суду м. Одеси.
Згодом, 17.09.2025 до апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 про розгляд апеляційної скарги за її відсутності.
Враховуючи неявку учасників провадження в судове засідання апеляційного суду, колегія суддів, на підставі вимог ч. 4 ст. 405 та ч. 4 ст. 107 КПК України, вважає за можливе апеляційний розгляд здійснити за їх відсутності та фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника та дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частина 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За наслідками апеляційного провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався з огляду на таке.
За приписами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Пунктами 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики ЄСПЛ передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного і його поведінки.
Так, згідно із п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Оскільки в апеляційній скарзі захисник фактично не оспорює обґрунтованість підозри ОСОБА_7 за обставинами, які викладені у повідомленні про підозру, апеляційний суд не переглядає оскаржувану ухвалу в цій частині та констатує, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України на даному етапі є обґрунтованою та потребує подальшого розслідування.
Що стосується ризиків у зазначеному кримінальному провадженні, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Висновки про наявність ризиків та неможливість запобігання їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
У рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000 зазначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За обставинами даного кримінального провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, що є особливо тяжким злочином відповідно до класифікації ст. 12 КК України.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000 зазначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Колегія суддів зауважує, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями), зокрема і суворістю передбаченого покарання, та обставинами вчинення інкримінованого злочину.
Отже, враховуючи загрозу суворості можливого покарання, особливості інкримінованого особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України вчиненого в умовах воєнного стану, обставини вчинення інкримінованого діяння, наявність інших учасників діяння відповідно до матеріалів к/п (особа, яка за вказівкою підозрюваної здійснила перерахунок грошових коштів на рахунок представників держави-агресора, які відповідно до матеріалів к/п здійснюють збір коштів для допомоги учасникам спеціальної військової операції, в тому числі придбанні спеціального військового обладнання), стадію розслідування кримінального провадження, апеляційний суд констатує наявність ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків,які не зменшилися на даній стадії кримінального провадження.
При цьому, обставини того, що підозрювана ОСОБА_7 має зареєстроване та постійне місце проживання, стійкі соціальні зв'язки (родину, дітей), не має закордонного паспорту не зменшують вище вказаного ризику, а тому продовження підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим та обґрунтованим. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не встановлено, оскільки вище наведені обставини спростовують висновки щодо того, що інший запобіжний захід зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної. Докази на підтвердження наявності гострих або хронічних захворювань, що виключають перебування підозрюваної в умовах СІЗО не надавались, так само як й докази на підтвердження доводів захисту щодо потреби в постійному догляді за членами сім'ї.
Інших ризиків в даному кримінальному провадженні стосовно підозрюваної ОСОБА_7 слідчим суддею не встановлювалось, тому доводи захисника щодо наявності інших ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України знаходяться поза межами дослідження та оцінки апеляційного суду.
Апеляційний суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на вищевказане, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення ЄСПЛ «Боротюк проти України», апеляційний суд вважає необхідним та виправданим застосування на даній стадії досудового розслідування стосовно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.
Більш того, колегія суддів в цьому контексті окремо зауважує на тому, що вимогами ч. 6 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті (тобто запобіжний захід у вигляді тримання під вартою).
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що досудове розслідування в зазначеному кримінальному провадженні вже завершено та 15.09.2025 обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 направлено для розгляду до Пересипського районного суду м. Одеси, тому питання подальшого запобіжного заходу щодо неї буде вирішено судом 1-ої інстанції під час підготовчого провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 та скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді.
Керуючись ст.ст. 24, 177, 182, 183, 194, 199, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532, 615 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 27.08.2025, якою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25.10.2025 включно, без визначення застави - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4