Дата документу Справа № 336/238/25
запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/938/25Головуючий у 1-й інстанції Вайнраух Л.А.
Єдиний унікальний №336/238/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
05 вересня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Савинського Олександра Григоровича на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 27 червня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 31.12.2024 року о 10 год. 44 хв. біля буд.№26 по вул.Б.Хмельницького у с-щі Комишуваха Запорізької області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Савинський О.Г. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувану постанову судді винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У працівників поліції були відсутні правові підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням водія, адже вони їхали позаду автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , та об'єктивно не могли бачити, що він не був пристебнутий ременем безпеки.
Поліцейськими було проігноровано встановлену ст.266-1 КУпАП процедуру проходження огляду на стан сп'яніння, враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ. Крім того, його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу уповноваженої особи була зумовлена необхідністю терміново з'явитися до військової частини для подальшого відправлення на бойове завдання.
На переконання захисника, наведені обставини у сукупності свідчать про недопустимість зібраних в рамках даного провадження доказів, що у свою чергу вказує на відсутність в діях водія складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 і його захисник Савинський О.Г. не з'явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги їх було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, за допомогою SMS-повідомлення та через додаток «Viber» відповідно. Згідно із ч.6 ст.294 КУпАП неявка вищезазначених осіб до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності в судовому засіданні.
Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, всупереч протилежним доводам апелянта, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №209350 від 31.12.2024 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння; водій від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу відмовився;
- направленні на огляд водія транспортного засобу до КНП «Вільнянська РБЛ» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 31.12.2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння; огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія;
- долученим до матеріалів справи відеозаписом.
У зв'язку з чим у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини мали місце.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ніким не заперечується.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2 розділу Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було озвучено ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння внаслідок виявлення у нього передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак.
Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Апеляційний суд зауважує, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не мають значення для висновків про наявність в діях водія складу вказаного адміністративного правопорушення.
Зазначені апелянтом обставини жодним чином не позбавляли ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, обов'язку виконати вимоги п.2.5 ПДР. Однак від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 все одно відмовився.
Апеляційний суд враховує й передбачені Інструкцією з експлуатації приладу «Drager Alcotest» технічні характеристики та акцентує увагу на тому, що загальна тривалість тестування за допомогою вказаного спеціального технічного засобу становить менше однієї хвилини. Включаючи до вказаного проміжку час увімкнення приладу, розпаковки та установки мундштука, тестового забору повітря, а також час проведення тестування водія.
Суд апеляційної інстанції підкреслює, що проходження огляду на стан сп'яніння, як обґрунтовано вище, тривало би протягом незначного часу. Проте складання протоколу про адміністративне правопорушення та інших долучених до матеріалів справи документів тривало майже одну годину.
Враховуючи вищевикладене, доводи сторони захисту в цій частині апеляційним судом до уваги не приймаються.
Аргументи апеляційної скарги про недотримання встановленої ст.266-1 КУпАП процедури під час оформлення матеріалів в рамках даної справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставними.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Так, аналізуючи зміст п.39 ч.1 ст.255 КУпАП, апеляційний суд зауважує, що уповноважені посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України не наділені повноваженнями складати протокол про передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 в рамках даного провадження.
При цьому уповноважені посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України мають право складати протоколи про передбачені ст.44, ч.ч.2, 3 ст.123, ст.ст.172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 1841, 185 і 185-7 КУпАП адміністративні правопорушення. Даний перелік є вичерпним, тобто розширенню та доповненню він не підлягає.
Апеляційний суд враховує, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП уповноважені особи органів Національної поліції, до компетенції яких віднесено оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема за ст.130 КУпАП, не вправі складати даний процесуальний документ без дотримання встановленої положеннями ст.266 КУпАП процедури.
Крім того, згідно із ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Вчинене ОСОБА_1 передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відтак, в рамках справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 положення, якими регламентовано адміністративну відповідальність, застосовуються до нього на загальних підставах.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що дія положень ст.266 КУпАП за колом осіб поширюється на всіх водіїв транспортних засобів, незалежно від їх роду діяльності та без урахування наявності/відсутності факту проходження військової служби.
Базовим критерієм для розмежування застосування вимог ст.266 та 266-1 КУпАП під час процедури проходження огляду на стан сп'яніння або відмови від його проходження у даному випадку є керування транспортним засобом, тобто виконання особою функції водія, а не обов'язків військової служби, на що помилково посилався апелянт.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного у сукупності, на переконання апеляційного суду, застосування працівниками поліції положень ст.266 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів в рамках даної справи про адміністративне правопорушення ґрунтується на вимогах закону.
Разом з тим, питання поважності чи неповажності причини зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду.
У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги про скасування судового рішення на зазначених підставах.
Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою. Досліджені судом докази є належними і допустимими для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Савинського Олександра Григоровича залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 27 червня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар