Справа № 486/845/25
Провадження № 2-а/486/15/2025
12 вересня 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_2 про скасування постанови №317 від 13.05.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є керівником ТОВ «Медіпроф», основним видом діяльності якого є надання медичних послуг у м. Південноукраїнськ. Комісією у складі: заступника голови - начальника відділу оборонної та мобілізаційної роботи апарату Південноукраїнської міської ради та її виконавчого комітету ОСОБА_3 , членами комісії: офіцера відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4 , головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_5 , інспектором відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , в ТОВ «Медіпроф» проведено перевірку стану ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів і бронювання військовозобов'язаних відповідно до Додатку 31 Порядку затвердженого Постановою КМУ N?1487 від 30.12.2022. В результаті перевірки складено Акт від 25.04.2025, згідно якого встановлено, що працюючих на товаристві 14 працівників, військовозобов'язаних- 5 осіб, з них жінок - 4, оформлена відстрочка - 1 особа. Висновком Акту зазначено про те, що робота щодо військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів ТОВ «Медіпроф» організована на низькому рівні. Більшість документів, необхідних для забезпечення ведення військового обліку відсутні, надано рекомендації згідно переліку щодо приведення документів у порядок. 29.04.2025 інспектором відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 складено протокол N?64 про адміністративне правопорушення. Підставою для складання зазначено порушення ОСОБА_8 , як посадовою особою ТОВ «Медіпроф» зазначено ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 13.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та винесено постанову N?317. Згідно описової частини постанови зазначено, що під час перевірки щодо ведення військового обліку з'ясувалося, що в ТОВ «Медіпроф» є перелік порушень правил ведення військового обліку, які не відповідають постанові N?1487 згідно переліку. В результаті начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 вирішено за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП накласти на ОСОБА_9 штраф у сумі 34 000,00 грн. Як зазначає позивач, в постанові не зазначено про участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи відносно неї, а також не вказано про її відношення до інкримінованого правопорушення. Крім того, в постанові зазначено, що ОСОБА_1 порушила вимоги ч. 1,2,3 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що на думку позивача є помилковим, так як ОСОБА_1 взагалі не є військовозобовязаною особою. Також в описовій частині протоколу зазначено: «Таким чином, не з?явившись без поважних причин у визначений термін до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення облікових даних з метою визначення призначення на особливий період. ОСОБА_10 вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП - вчинення порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період». Позивач вважає, що фактично протоколом встановлено не ті обставини, які були підставою для винесення в подальшому постанови про накладення стягнення. Окрім того, як зазначає позивач, протокол складений 29.04.2025, в ньому є посилання на факт здійснення перевірки на підприємстві, котра мала місце 25.04.2025. Тобто протокол складений на 4-ий день після начебто виявленого порушення на підприємстві, а значить з порушенням встановленого терміну у 24 години. Також зазначає, що розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, відповідач взагалі не вказує на жоден доказ, який він взяв до уваги приймаючи рішення про накладення стягнення. У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд скасувати постанову №317 від 13.05.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09.06.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
23.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позовом, в якому останній просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 справу розподілено судді Волощук О.О.
04.07.2025 справу прийнято до провадження та призначеного до розгляду.
27.08.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення в яких позивач просила позов задовольнити, скасувати постанову №317 від 13.05.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні 10.09.2025 позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. В заяві від 10.09.2025 представник відповідача просила суд здійснювати розгляд справи без її участі та прийняти до уваги відзив на позов.
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 22.04.2025 спільною комісією посадових осіб виконкому Южноукраїнської міської ради та ІНФОРМАЦІЯ_5 проведено перевірку стану ведення військового обліку призовників в ТОВ «Медіпроф» за результатом якої складено акт, який було затверджено міським головою 25.04.2025.
Вказаним актом встановлено, що всього працюючих в ТОВ «Медіпроф» 14 працівників, військовозобов'язаних 5, з яких 4 жінки та одна особа з оформленою відстрочкою. Також встановлено, що робота щодо військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на низькому рівні. Більшість документів, необхідних для забезпечення ведення військового обліку відсутні.
Рекомендовано протягом одного місяця усунути недоліки, виявлені під час перевірки. В подальшому забезпечити в роботу ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів в ТОВ «Медіпроф» в порядку визначеному постановою КМУ №1487 (зі змінами).
Водночас 29.04.2025 відносно ОСОБА_1 було складено протокол №64 про адміністративне правопорушення згідно з яким під час перевірки ТОВ «Медіпроф» щодо ведення військового обліку, було виявлено перелік порушень вимог Постанови КМУ № 1487, а саме: не розроблені функціональні обов?язки для відповідальної особи для ведення військового обліку у закладі; не розроблено завдання для відповідальної особи за ведення військового обліку на 2025 рік (п. 72 ПКМУ N?1487); не доведені правила військового обліку затверджені ПКМУ N? 1487; відсутній стенд доведення правил військового обліку згідно ПКМУ N? 1487; відсутня відомість ведення оперативного обліку для призовників, військовозобов?язаних та резервістів згідно ПКМУ N?1487; відсутні папка щодо оповіщень між ІНФОРМАЦІЯ_2 та підприємством згідно ПКМУ N?1487; відсутній блокнот з розписками для вилучення військово-облікових документів згідно ПКМУ N?1487; журнал перевірок стану ведення військового обліку не відповідає нормам згідно ПКМУ N?1487.
13.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №317 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.
У вказаній постанові зазначено, що 25.04.2025 на підприємстві «Медіпроф» була здійснена перевірка щодо ведення військового обліку, в ході перевірки з'ясувалося, що товаристві є перелік порушень правил ведення військового обліку, які не відповідають вимогам Постанови КМУ № 1487, а саме: не розроблені функціональні обов?язки для відповідальної особи для ведення військового обліку у закладі; не розроблено завдання для відповідальної особи за ведення військового обліку на 2025 рік (п. 72 ПКМУ N?1487); не доведені правила військового обліку затверджені ПКМУ N? 1487; відсутній стенд доведення правил військового обліку згідно ПКМУ N? 1487; відсутня відомість ведення оперативного обліку для призовників, військовозобов?язаних та резервістів згідно ПКМУ N?1487; відсутні папка щодо оповіщень між ІНФОРМАЦІЯ_2 та підприємством згідно ПКМУ N?1487; відсутній блокнот з розписками для вилучення військово-облікових документів згідно ПКМУ N?1487; журнал перевірок стану ведення військового обліку не відповідає нормам згідно ПКМУ N?1487. Зазначене вказує, що уповноважена особа за ведення документації по організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 порушила вимоги порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (затв. Постановою КМ України від 30.12.2022 №1487).
Разом з тим, суть правопорушення у протоколі №64 від 29.04.2025 зазначено як вчинення порушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та порушення ОСОБА_1 порушила ч.ч. 1,2,3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідно до якого «громадяни зобов?язані з?являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період». Відповідно п. 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, військовозобов?язані за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із КУпАП. Також згідно в частиною 2 статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни за невиконання своїх обов?язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Таким чином, не з?явившись без поважних причин у визначений термін до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення облікових даних з метою визначення призначення на особливий період, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП - вчинення порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Так, відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Згідно з частинами 1,2, 3, ст. 1 ЗУ «Про військову підготовку та мобілізацію» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до пункту 3 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», визначених Постановою КМУ №1487 від 30.12.22 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З вищезазначеного слідує, що в протоколі №64 від 29.04.2025 та в прийнятій за результатами його розгляду оскаржуваній постанові вказані різні події адміністративних правопорушень, оскільки в протоколі зафіксовано нез'явлення без поважних причин у визначений термін до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних з метою визначення призначення на особливий період ОСОБА_1 , а в постанові застосовано адміністративне стягнення за те, що уповноважена особа за ведення документації по організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 порушила вимоги порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (затв. Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487), а саме належний стан введення обліку.
При цьому в оскаржуваній постанові та протоколі наявні ідентичні переліки порушень ведення військового обліку, які не містять посилань на конкретні пункти та абзаци порушення визначених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, що унеможливлює чітко встановити, які саме приписи Порядку № 1487 від 30.12.2022 позивачем порушено.
Слід також зазначити, що прийняттю постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності передує складення протоколу, в якому зазначається зміст адміністративного правопорушення та повинно бути чітко конкретизовано який припис законодавства було не дотримано відповідною особою.
Протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ повинен містити в собі суть адміністративного правопорушення з посиланням на відповідні нормативно-правові акти, тобто відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки невідповідність протоколу вказаним вимогам, свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення.
Протокол про адміністративне правопорушення складений з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, оскільки такий протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та «Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом МОУ від 01.01.2024 року № 3 (Інструкція).
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Аналогічні вимоги щодо змісту та форми протоколу про адміністративне правопорушення, передбачені Інструкцією.
Таким чином встановлення місця, часу вчинення адміністративного правопорушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення є, згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП, обов'язком особи, яка склала протокол.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 від 29.04.2025 року у розділі дата, час місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, зазначено наступне: «29.04.2025. о 10:35 на підприємстві ТОВ «Медіпроф» здійснено перевірку щодо ведення військового обліку, в ході перевірки з'ясувалось перелік порушень правил ведення військового обліку, які не відповідають Постанові №1487, а саме: не розроблені функціональні обов?язки для відповідальної особи для ведення військового обліку у закладі; не розроблено завдання для відповідальної особи за ведення військового обліку на 2025 рік (п. 72 ПКМУ N?1487); не доведені правила військового обліку затверджені ПКМУ N? 1487; відсутній стенд доведення правил військового обліку згідно ПКМУ N? 1487; відсутня відомість ведення оперативного обліку для призовників, військовозобов?язаних та резервістів згідно ПКМУ N?1487; відсутні папка щодо оповіщень між ІНФОРМАЦІЯ_2 та підприємством згідно ПКМУ N?1487; відсутній блокнот з розписками для вилучення військово-облікових документів згідно ПКМУ N?1487; журнал перевірок стану ведення військового обліку не відповідає нормам згідно ПКМУ N?1487. Зазначене вказує, що ОСОБА_1 порушила вимоги ч. ч. 1,2,3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"».
Тобто вказаний протокол містить дату вчинення правопорушення 29.04.2025, тоді як правопорушення, про які зазначено в протоколі, встановлені актом перевірки, яка проводилася 22.04.2025.
Таким чином, в протоколі не вірно встановлено дату вчинення правопорушення, як і не зазначено посилань на пункти та абзаци порушення визначених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, що є порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, в даному випадку, порушення, про які зазначено в протоколі, було виявлені 22.04.2025, тоді як протокол складено лише 29.04.2025, тобто після спливу передбаченого ст. 254 КУпАП строку для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, складання протоколу про адміністративне правопорушення після спливу визначеного законом строку свідчить про невідповідність протоколу вимогам закону та неможливість на його підставі встановлювити дійсні обставини справи.
Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, що має бути доведено шляхом надання доказів.
При цьому, зважаючи на ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, у даному випадку відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження вчинення позивачем, правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та не доведено наявність складу адміністративного правопорушення і відповідно правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачем, на якого у даному випадку покладено обов'язок щодо доказування, не доведено правомірності прийнятого стосовно позивача рішення, постанова суперечить положенням Конституції і КУпАП, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваної постанови та необхідність її скасування з закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст.139 КАС України, слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у розмірі 605,60 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 210, 251, 280, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ст. ст. 2, 4, 12, 72-79, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову №317 по справі про адміністративні правопорушення від 13.05.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 34000 гривень.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За рахунок бюджетних асигнувань стягнути на користь ОСОБА_1 605,60 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок - судового збору.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 22.09.2025
Суддя О.О. Волощук