Справа № 456/4086/25
Провадження № 2/456/1856/2025
16 вересня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В. ,
з участю секретаря Дверій Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позицій сторін.
Позивач ОСОБА_1 просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2 , зареєстрований 26.03.2022 у виконавчому комітеті Моршинської міської ради, актовий запис № 10.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з січня 2025 року вони припинили підтримувати подружні відносини, проживають у будинку, що належить йому на праві власності, як дві різні сім'ї. В останні роки їх подружнього життя відповідачка змінила своє ставлення до нього, влаштовує вдома сварки, скандали, дебоші, ображає та принижує його. Відповідачка не виконує подружні обов'язки, не займається господарством, не виховує їхніх дітей, а живе своїм особистим життям. Конфлікти в сім'ї відбуваються в присутності дітей, що негативно впливає на їх здоров'я та виховання. Примирення між ними неможливе, як і подальше сімейне життя, так як він втратив до відповідачки почуття поваги і любові, а тому наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідачка не скористалася правом на подання відзиву.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 29 липня 2025 року головуючим суддею визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 12/
На запит суду щодо доступу до персональних даних відповідачки 30 липня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру отримано відповідь про зареєстроване місце проживання відповідачки /а.с. 13/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31.07.2025 позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.08.2025. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 14/.
Ухвалою від 25.08.2025 справу розглядом відкладено на 16.09.2025 /а.с. 18/.
Розгляд справи по суті відбувся 16.09.2025 без участі сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує, просить шлюб розірвати.
Відповідно до ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 2 ст. 49, ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачкою слід прийняти, позов слід задовольнити з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 26.03.2022 сторони уклали шлюб, який був зареєстрований у виконавчому комітеті Моршинської міської ради, актовий запис № 10 /а.с. 8/.
Судом встановлено, що сторони є батьками трьох дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 09.12.2022, серії НОМЕР_2 від 09.12.2022 та серії НОМЕР_3 від 09.12.2022 відповідно /а.с. 9-11/.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наміром позивача припинити шлюбні відносини з відповідачкою та наявності в сторін малолітніх дітей, що унеможливлює розірвання шлюбу безпосередньо в органі державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року в справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 51 Конституції України та ч. 1 статті 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Дослідженими матеріалами справи встановлено, що сім'я фактично розпалася, а шлюб існує тільки формально, так як сторони протягом тривалого часу разом не проживають, не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства. Поновлювати сімейні стосунки та миритися сторони не бажають, що вони підтвердили в поданих ними заявах, а їх відсутність у судовому засіданні свідчить про їх байдуже ставлення до сім'ї та збереження шлюбу.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розлучення та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд дійшов висновку, що розлад у сім'ї є стійким і тривалим, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам сторін та інтересам їх малолітніх дітей, оскільки їх повноцінний розвиток і виховання у сім'ї, де відсутнє взаєморозуміння, є неможливим, а тому позов підлягає до задоволення.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до принципу диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд зобов'язаний розглядати справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
А тому суд вважає за можливе залишити витрати зі сплати судового збору за позивачем на його вимогу.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 16.09.2025, є та дату, на яку було призначено розгляд справи, 16.09.2025, а датою складення повного тексту судового рішення 22.09.2025.
Керуючись ст. 110, 112 СК України, ст. 12, 13, 81, 206, 247, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 26.03.2022 у виконавчому комітеті Моршинської міської ради, актовий запис № 10, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий Стрийським РВ УМВС України у Львівській області 04.11.1999; РНОКПП НОМЕР_5 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ( АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_6 , виданий 22.06.2022; РНОКПП НОМЕР_7 ).
Після розірвання шлюбу відповідачка залишається на прізвищі ОСОБА_6 .
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 22 вересня 2025 року.
Суддя Л.В.Гула