461/7066/25
1-кп/461/604/25
22.09.2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 461/7066/25, внесеному 17 серпня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141360001443, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовозобов'язаного, утриманців не маючого, не депутата, не інваліда, не адвоката, не нотаріуса, не працюючого, без зареєстрованого місця проживання, останнє фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого 04.09.2025 вироком Галицького районного суду міста Львова за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 850 гривень,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
де сторонами кримінального провадження є:
зі сторони обвинувачення - прокурор ОСОБА_4 ,
зі сторони захисту
обвинувачений ОСОБА_5 ,
за участю прокурора та обвинуваченого,
ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 16.08.2025 року, придбав ніж - кастет, який відноситься до категорії холодної зброї ударно-дробильної дії, та в подальшому незаконно носив його при собі. 16.08.2025 року , приблизно о 18 годині 30 хвилин, в установленому законом порядку, під час проведення огляду місця події, за адресою: м. Львів, вул. Лесі Українки, 7, працівниками поліції виявлено та вилучено ніж-кастет, який згідно висновку експерта є холодною зброєю ударно-дробильної дії та яку ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, без передбаченого законом дозволу, носив при собі, за поясом штанів.
Таким чином, ОСОБА_5 , вчинив носіння холодної зброї (кастету) без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 263 КК України.
Будучи допитаним в якості обвинуваченого ОСОБА_5 свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро покаявся та підтвердив обставини, вказані вище, щодо часу, місця, мети, способу вчинення, додатково пояснив, що вилучений у нього кастет він знайшов за два - три дні до того, як він був у нього вилучений. Кастет він зберігав і носив з собою, оскільки мав на меті його продати, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищі. Шкодує про вчинене, обіцяв в подальшому не вчиняти правопорушень, стверджуючи, що він зробив для себе належні висновки.
За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 .
Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України, оскільки він вчинив носіння холодної зброї (кастету) без передбаченого законом дозволу.
В судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у вигляді двох років обмеження волі із застосуванням іспитового строку та стягнути з нього процесуальні витрати по справі.
Під час виступу в судових дебатах обвинувачений наголосив суду на тому, що він щиро кається у вчиненому та зробив для себе належні висновки.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , на підставі ст.ст.65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості злочину який здійснив обвинувачений ОСОБА_5 , який згідно із ст.12 КК України, є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, не має постійного місця проживання, а також те, що обвинувачений хронічними захворюваннями не страждає; на обліку в реєстрі психіатричних хворих не перебуває, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; щиро розкаюється у вчиненому та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, що є обставинами, які пом'якшують покарання; обтяжуючих вину обставин не встановлено; - відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії у вигляді обмеження волі. Саме такий вид покарання та його розмір - на строк два роки з урахуванням вчиненого - є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів, інший, більш м'який вид покарання, з урахуванням особи засудженого, не відповідатиме меті покарання.
Проте, за умовами ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому з урахуванням особи обвинуваченого, який щиро кається та просить вибачення за вчинений злочин, та співставляючи суть того, що вилучено в обвинуваченого із можливістю реального відбуття покарання на строк два роки, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_5 на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку (одного року) не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього, відповідно до ст.76 КК України, обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вказані обов'язки відповідно до ступеня тяжкості злочину та винної особи будуть необхідними та достатніми для його виправлення.
Ухвалюючи вирок, суд відповідно до ст.368 КПК України зобов'язаний вирішити питання щодо того, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Крім цього, суд встановив, що обвинувачений засуджений вироком Галицького районного суду м. Львова від 04 вересня 2025 року за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
За вказаним вироком покарання не виконано, штраф не сплачений.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Запобіжний захід по справі не обирався.
Арешт накладений слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова 19.08.2025 року (справа №463/7718/25) на металевий предмет, ззовні схожий на кастет підлягає скасуванню.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати згідно ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з встановленням іспитового строку 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України вирок Галицького районного суду м. Львова від 04 вересня 2025 року виконується самостійно.
Речові докази:
-ніж - кастет, який переданий на зберігання до камери зберігання зброї та боєприпасів ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області - знищити;
-диски формату DVD-R - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь держави судові витрати за проведення експертизи (висновок експерта №СЕ-19/114-25/20048-ХЗ від 25 серпня 2025 року) в розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Арешт накладений слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова 19.08.2025 року (справа №463/7718/25) на металевий предмет, ззовні схожий на кастет - скасувати.
Вирок суду може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом 30 днів з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано або змінено, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України, копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_6