10 вересня 2025 рокуСправа №160/18849/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
30 червня 2025 року представник ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не видачі військово-облікового документу із зазначенням даних про непридатність на підставі постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 у Дніпропетровській області від 07.06.2024 року з виключенням з військового обліку та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 07 червня 2024 року та видати військово-обліковий документ із зазначенням даних відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я з 07 червня 2024 року.
В обґрунтування позову представника позивача зазначив, що 07 червня 2024 року ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію та визнаний непридатним з виключенням з військового обліку на підставі постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.06.2024 року, що підтверджено записами ІКП «Оберіг» №130720201425480200010.
Однак, військово-облікового документа ОСОБА_1 не видано, даних про непридатність на підставі постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 у Дніпропетровській області від 07.06.2024 року з виключенням з військового обліку та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я не внесено.
08 травня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв'язку Укрпошта звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою (вкладення №5000000164125), в якій просив:
- видати військово-обліковий документ із зазначенням даних про непридатність на підставі постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.06.2024 року з виключенням з військового обліку;
- про можливість отримання військово-облікового документу із зазначеними даними повідомити за поштовою адресою.
23 травня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 отримано заяву ОСОБА_1 , що підтверджується відстеженням трекінгу поштового відправлення №5000000164125, однак відповіді на вказану заяву не надано.
ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не видачі військово-облікового документу із зазначенням даних про непридатність на підставі постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 у Дніпропетровській області від 07.06.2024 року з виключенням з військового обліку та внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я, у зв'язку з чим представник позивача звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/18849/25 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
03 липня 2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
04 липня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
17 липня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву вх.№37647/25, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію 07.06.2024 року де на підставі ст.39А,28Б розкладу хвороб визнаний непридатний до військової служби згідно свідоцтва про хворобу №123/14 було затверджено штатною ВЛК (20-ю регіональною військово-лікарською комісією) 15.08.2024 року.
У відповідності до постанови ВЛК від 07.06.2024 року до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було внесено відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку з пунктом 3 частини 6 статті 37 - визнані непридатними до військової служби, що підтверджується в розділі 37 облікової картки позивача.
ОСОБА_1 самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 з заявою від 18.07.2024 року про взяття його на військовий облік у зв'язку зі зміною місця мешкання.
У заяві ОСОБА_1 зазначив, що буде проживати за адресою АДРЕСА_1 .
Зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 у «шапці» заяви: АДРЕСА_2 .
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, підлягають військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на підставі заяви позивача, ІНФОРМАЦІЯ_7 взяв на військовий облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 , як такого, який прибув з іншої місцевості на нове місце проживання.
Отже, представник відповідача вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не було здійснено неправомірних дій щодо взяття позивача на військовий облік військовозобов'язаних.
Крім того, відповідно до Наказу МОУ №402 постанова ВЛК районного, міського ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду, а отже термін визначення ступеня придатності військовозобов'язаного ОСОБА_1 до військової служби - сплинув 07.06.2025 року.
А отже, для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних йому необхідно повторно пройти військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності до військової служби.
Пунктом 14 Постанови №559 зазначено, що військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку.
Згідно з пунктом 20 Постанови №559 - військово-обліковий документ на бланку видається особі під особистий підпис, крім випадків, визначених в абзаці другому пункту 17 цього Порядку, у відомості видачі військово-облікових документів на бланку за формою згідно з додатком 2 з одночасним доведенням правил військового обліку.
У абзаці 2 пункту 17 Постанови №559 вказано, якщо громадянин України за станом здоров'я не може пересуватися (є особою з обмеженою мобільністю) або визнаний в установленому порядку недієздатним, що підтверджується відповідними документами, із заявою може звернутися особа, яка здійснює за ним догляд, або його опікун.
Як, вбачається з матеріалів доданих до позову, заяву про видачу військово-облікового документу ОСОБА_1 було підписано 08.05.2025 року, а згідно трекінгу поштового відправлення вручено одержувачу 23.05.2025 року.
Останній раз ОСОБА_1 особисто прибував до ІНФОРМАЦІЯ_6 21.10.2024 року, коли ним було отримано повістку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
А отже, для отримання військово-облікового документу у відповідності до пункту 20 постанови КМУ №559, ОСОБА_1 необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 та отримати військово-обліковий документ особисто під підпис.
Представник відповідача зазначає, що інших підстав видачі військово-облікового документу на бланку законодавством не передбачено.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
04 серпня 2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив вх.№40606/25, в якій представник позивача не погоджується з доводами представника відповідача, та вважає заперечення такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, є необґрунтованими, у зв'язку з наступним.
Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2).
При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
ІНФОРМАЦІЯ_9 на території визначеної адміністративно-територіальної одиниці є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внесення до нього змін, у тому числі й щодо виключення з військового обліку із зазначенням підстав для такого виключення.
Разом з тим, ОСОБА_1 взагалі не було видано військово-обліковий документ із зазначенням даних про непридатність на підставі постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 у Дніпропетровській області від 07.06.2024 року з виключенням з військового обліку та не внесено до Єдиного державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про виключення позивача з військового обліку із зазначенням підстав.
Позивач прибував до ІНФОРМАЦІЯ_10 , однак йому не було видано військово-обліковий документ, а в Єдиній базі дані відносно позивача занесені некоректно та не відповідають наявній медичній документації. Відповідач на свій власний розсуд тлумачить положення чинного законодавства та не виконує покладені обов'язки, зокрема в частині внесення коректних даних.
Крім того, згідно з положеннями Порядку № 1487, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов'язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов'язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов'язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.
З урахуванням викладеного, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
06 серпня 2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшла заява вх.№41238/25, в якій позивач просить долучити до матеріалів справи письмові докази, а саме:
- Витяг з додатку Резерв+ від 25.09.2024 року;
- Витяг з додатку Резерв+ від 21.10.2024 року;
- Копію виписки із медичної картки амбулаторного хворого №17054.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації в АДРЕСА_1 , місце реєстрації за паспортом: АДРЕСА_3 .
Судом встановлено, що 07 червня 2024 року ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію та визнаний непридатним з виключенням з військового обліку на підставі постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.06.2024 року, що підтверджено записами ІКП «Оберіг» №130720201425480200010.
У відповідності до постанови ВЛК від 07.06.2024 року до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було внесено відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 - визнані непридатними до військової служби, що підтверджується в розділі 37 облікової картки позивача.
ОСОБА_1 самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 з заявою від 18.07.2024 року про взяття його на військовий облік у зв'язку зі зміною місця проживання.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на підставі заяви позивача ІНФОРМАЦІЯ_7 взяв на військовий облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 , як такого, який прибув з іншої місцевості на нове місце проживання.
08 травня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв'язку Укрпошта звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою (вкладення №5000000164125), в якій просив:
- видати військово-обліковий документ із зазначенням даних про непридатність на підставі постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.06.2024 року з виключенням з військового обліку;
- про можливість отримання військово-облікового документу із зазначеними даними повідомити за поштовою адресою.
23 травня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 отримано заяву ОСОБА_1 , що підтверджується відстеженням трекінгу поштового відправлення №5000000164125, однак відповіді на вказану заяву не надано.
ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не видачі військово-облікового документу із зазначенням даних про непридатність на підставі постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 у Дніпропетровській області від 07.06.2024 року з виключенням з військового обліку та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я, у зв'язку з чим представник позивача звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Відповідно до частини 7 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі Положення 154).
Відповідно до пункту 9 Положення 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Таким чином, у зв'язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами відповідачів здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов'язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.
Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.
Відповідно до пункту 79 Порядку 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Пунктом 22 Порядку 1487 встановлено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» зміни в ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», а саме частину першу статті 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в такій редакції: «Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає, що основними засадами ведення Реєстру є обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частина 2 статті 3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» встановлює, що оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є:
- уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру;
- оперативні командування;
- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
- Центральне управління Служби безпеки України;
- відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України;
- відповідний підрозділ розвідувального органу Міністерства оборони України.
Частина 6 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачає, що органи адміністрування Реєстру:
1) здійснюють аналітичну обробку даних;
2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру;
3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування.
Відповідно до частини 8 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держатель Реєстру для забезпечення захисту даних Реєстру встановлює обов'язкові для органів адміністрування та ведення Реєстру правила доступу до бази даних Реєстру.
Наказом Міністерства оборони України №94 від 28.03.2022 року затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У свою чергу, частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів.
Згідно з пунктом 81 Порядку №1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2).
При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Відповідно до пункту 1 Додатку 2 Порядку №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу).
Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
Згідно підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 Порядку №1487 у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів).
Щодо взяття на обліку, суд враховує наступне.
ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію 07.06.2024 року де на підставі ст.39А,28Б розкладу хвороб визнаний непридатний до військової служби згідно свідоцтва про хворобу №123/14 було затверджено штатною ВЛК (20-ю регіональною військово-лікарською комісією) 15.08.2024 року.
У відповідності до постанови ВЛК від 07.06.2024 року до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було внесено відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону - визнані непридатними до військової служби, що підтверджується в розділі 37 облікової картки позивача.
ОСОБА_1 самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 з заявою від 18.07.2024 року про взяття його на військовий облік у зв'язку зі зміною місця проживання.
У заяві ОСОБА_1 зазначив, що буде проживати за адресою: АДРЕСА_1 .
Зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 відповідно до заяви: АДРЕСА_2 .
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, підлягають військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на підставі заяви позивача ІНФОРМАЦІЯ_7 взяв на військовий облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 , як такого, який прибув з іншої місцевості на нове місце проживання.
Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2).
При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що ним 06 серпня 2025 року на адресу суду самостійно долучено, зокрема:
- Витяг з додатку Резерв+ від 25.09.2024 року;
- Витяг з додатку Резерв+ від 21.10.2024 року;
Витяги з Резерв+ є ідентичними, крім того, з ним вбачається, що ОСОБА_1 :
- "Виключено"
- Категорія обліку - "Не військовозобов'язаний";
- Дійсний до - "21.10.2025";
- Підстава зняття - "Непридатні";
- Дата ВЛК - "07.06.2024";
- Постанова ВЛК - "Непридатний з виключенням з військового обліку";
- Дані уточнено вчасно - "19.06.2024";
- Номер в реєстрі Оберіг - "130720201425480200010".
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не здійснено протиправних дій щодо взяття позивача на військовий облік військовозобов'язаних за його особистою заявою.
Щодо видачі військово-облікового документа, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16 травня 2024 року - військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа".
Пунктом 2 Постанови №559 зазначено, що військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
- в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (у разі технічної реалізації);
- у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559.
Пунктом 14 Постанови №559 зазначено, що військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку.
Згідно з пунктом 20 Постанови №559 - військово-обліковий документ на бланку видається особі під особистий підпис, крім випадків, визначених в абзаці другому пункту 17 цього Порядку, у відомості видачі військово-облікових документів на бланку за формою згідно з додатком 2 з одночасним доведенням правил військового обліку.
У абзаці 2 пункту 17 Постанови №559 вказано, якщо громадянин України за станом здоров'я не може пересуватися (є особою з обмеженою мобільністю) або визнаний в установленому порядку недієздатним, що підтверджується відповідними документами, із заявою може звернутися особа, яка здійснює за ним догляд, або його опікун.
Як, вбачається з матеріалів доданих до позову, заяву про видачу військово-облікового документа ОСОБА_1 було підписано 08.05.2025 року, а згідно трекінгу поштового відправлення вручено одержувачу 23.05.2025 року.
Як вбачається з відзиву, ОСОБА_1 особисто прибував до ІНФОРМАЦІЯ_6 21.10.2024 року, коли ним було отримано повістку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
А отже, для отримання військово-облікового документу у відповідності до пункту 20 постанови КМУ №559, ОСОБА_1 необхідно особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 та отримати військово-обліковий документ особисто під підпис.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 року №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року №21-87а13.
Так, у даних правовідносинах суд враховує, що видача військово-облікового документу із зазначенням даних про непридатність, внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я, є дискреційними повноваженнями ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відтак, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник