Провадження № 33/803/2363/25 Справа № 203/3555/25 Суддя у 1-й інстанції - Смольняков О. О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
16 вересня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за участю:
захисника Бебешка А.С.
представника потерпілого - адвоката Карлаша І.А.
апеляційну скаргу представника потерпілого - адвоката Карлаша І.А. на постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 12 серпня 2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
стосовно якого справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення,-
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 12 серпня 2025 року, 25.04.2025 о 08:25:00 у м. Дніпро, пл. Старомостова, е/о 23, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем TOYOTA HIGHLANDER, д.н.з НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху праворуч не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з велосипедом AUTHOR IMPULSE, під керуванням велосипедиста гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в попутному напрямку з правого боку. В результаті даної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене за ст.124 КУпАП.
Оскарженою постановою Центрального районного суду міста Дніпра від 12 серпня 2025 року справу щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності не підтверджують поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі адвокат Карлаш І.А. просить оскаржувану постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги вказує, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі зазначив, що ОСОБА_1 рухався по своїй полосі, ввімкнув правий покажчик повороту, а потерпілий ОСОБА_2 “опереджає автомобіль з правого боку ближче до відбійного брусу мосту. При повороті автомобіля праворуч відбувається зіткнення та автомобіля, від якого велосипедист падає». Захисник вказує про те, що той факт того, що ОСОБА_1 ввімкнув правий повороту жодним чином не надає йому будь-яких переваг у русі та не звільняє його від виконання вимог іншого пункту ПДР, зокрема п. 10.1.
Також зазначає, що ОСОБА_1 рухався приблизно посередині крайньої правої смуги для руху. Також в цій смузі ближче до бордюру рухався потерпілий на велосипеді. Перед поворотом ОСОБА_1 зменшив швидкість, а потерпілий рухався зі своєю звичайною швидкістю, в результаті чого він порівнявся справа з автомобілем ОСОБА_1 і в цей момент ОСОБА_1 почав повертати праворуч, тобто змінив напрямок руху та перетнув напрямок руху потерпілого. І саме через те, що ОСОБА_1 перетнув напрямок руху потерпілого, і відбулось ДТП. При цьому потерпілий напрямок руху не змінював та маневрів не вчиняв.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши представника потерпілого - адвоката Карлаша І.А., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; захисника Бебешка А.С., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції зважає на те, що відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.
Перевіряючи висновки суду першої інстанції про недоведеність вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає їх обґрунтованими.
Так, згідно із ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, що знайшла своє відображення зокрема у рішення у справах "Надточій проти України", "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини" та "Лутц проти Німеччини", справи про адміністративні правопорушення за своєю правовою природою, з огляду на характер правопорушення, його кваліфікацію та суворість передбаченого покарання, мають ознаки та критерії, достатні для віднесення їх до проваджень кримінально-правового характеру, а відтак на них поширюються всі відповідні гарантії та принципи, зокрема щодо презумпції невинуватості та доведеності вини.
Аналізуючи фактичні обставини справи та наявні у матеріалах справи докази, якими вони підтверджуються, суд першої інстанції прийшов до ґрунтовного висновку про те, що винуватість водія ОСОБА_1 не доведена.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок правильним, оскільки з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що автомобіль TOYOTA HIGHLANDER, д.н.з НОМЕР_1 , рухався по Амурському мосту з лівого берега р. Дніпро на правий, рухаючись у крайній правій смузі. З'їжджаючи з мосту, де встановлений дорожній знак 5.18, який показує дозволений напрямок руху по смузі, водій вказаного автомобіля увімкнув покажчик правого повороту, що попереджає учасників дорожнього руху про намір здійснення маневру, та почав маневр. У цей час велосипедист, який рухався позаду від нього по тій самій смузі, продовжуючи рух у тому самому темпі, наздогнав вказаний автомобіль та здійснив зіткнення із задньою частиною його правого борту, від якого впав.
На переконання суду апеляційної інстанції, наведені обставини поза розумним сумнівом спростовують винуватість водія ОСОБА_1 , оскільки запобігання зіткненню автомобіля з велосипедистом за таких обставин визначалося виключно односторонніми діями велосипедиста, а саме останній не повинен був наздоганяти автомобіль, який їхав попереду нього, та намагатись випередити його при здійсненні останнім маневру повороту праворуч.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 зменшив швидкість, а потерпілий рухався зі своєю звичайною швидкістю, в результаті чого він порівнявся справа з автомобілем ОСОБА_1 і в цей момент ОСОБА_1 почав повертати праворуч, тобто змінив напрямок руху та перетнув напрямок руху потерпілого, внаслідок чого відбулась ДТП, не обгрунтовують апеляційних вимог. Так, за вищенаведених обставин велосипедист ОСОБА_2 рухався по одній смузі руху із автомобілем TOYOTA HIGHLANDER, позаду від нього, а відтак повинен був дотримуватись безпечної дистанції із вказаним автомобілем, та при уповільненні руху останнього не повинен був ані продовжувати рух із тією самою швидкістю, як про це вказує представник потерпілого, ані намагатися випередити вказаний автомобіль праворуч.
З фактичних обставин справи вбачається, що велосипедист ОСОБА_2 рухався позаду від автомобіля TOYOTA HIGHLANDER, д.н.з НОМЕР_1 , по тій самій смузі, ближче до правого її краю, та у той час, коли на вказаному автомобілі увімкнувся покажчик повороту праворуч та він почав сповільнюватись, ОСОБА_2 продовжив свій рух у тому самому темпі та наздоганяв автомобіль TOYOTA HIGHLANDER, д.н.з НОМЕР_1 , будучи при цьому праворуч від нього, внаслідок чого в момент початку цим автомобілем маневру повороту праворуч здійснив зіткнення із ним.
Натомість водій ОСОБА_1 здійснював поворот праворуч із крайнього правого положення на дорозі та невідповідності вимогам ПДР в його діях не вбачається. Відповідно до п. 1.4. ПДР він мав право розраховувати на дотримання ПДР іншими учасниками руху та не повинен був приймати у розрахунок, що інший учасник руху в момент виконання ним вказаного маневру здійснить виїзд на ділянку дороги між автомобілем під його керуванням та правим узбіччям.
З огляду на викладене підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу представника потерпілого - адвоката Карлаша І.А., - залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду міста Дніпра від 12 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця