65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2153/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу №916/2153/25
за позовом: Фізичної особи-підприємця Савшака Юрія Романовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес Агент» (79017, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2, код ЄДРПОУ 44619823)
про стягнення 319300 грн., -
Суть спору: Фізична особа-підприємець Савшак Юрій Романович звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес Агент» про стягнення 319300 грн. заборгованості за організацію перевезень.
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Савшака Юрія Романовича обґрунтовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю “Експрес Агент» взятих на себе зобов'язань за договором №23054-Т на транспортно-експедиційні послуги при перевезенні вантажів автомобільним транспортом від 23.05.2024.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2153/25; визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз'яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч.7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
11.06.2025 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи №916/2153/25 господарським судом було направлено ухвалу суду від 09.06.2025 на адресу місцезнаходження відповідача, яку станом на 09.06.2025 було вказано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 20.06.2025 до суду надійшло поштове повернення з відміткою “за закінченням терміну зберігання». 23.06.2025 судом було здійснено повторний запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та встановлено, що адресу місцезнаходження відповідача було змінено на: 79017, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2. За таких обставин судом повторно 24.06.2025 надіслано копію ухвали суду від 09.06.2025 по справі №916/2153/25 на адресу місцезнаходження відповідача, яку станом на 23.06.2025 було вказано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 30.06.2025 до суду надійшло поштове повернення з відміткою “за закінченням терміну зберігання». 01.07.2025 на адресу відповідача по справі судом повторно було направлено копію ухвали суду від 09.06.2025 про відкриття провадження у справі. 15.07.20256 до суду надійшло поштове повернення з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім того, ухвала суду була надіслана відповідачу на наявну в матеріалах справи електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
За ч.2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Територіальна підсудність розгляду даної справи визначається з урахуванням вимог ч.2 ст. 31 ГПК України.
Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом. За таких обставин судом забезпечено відповідачу можливість на вчинення дій, подання позицій по суті справи під час розгляду справи судом, оскільки судом належним чином повідомлено відповідача про розгляд справи і в такий спосіб забезпечено відповідачу належні процесуальні гарантії для можливості вчинення відповідачем процесуальних дій. Натомість відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
16.06.2025 за вх.№18837/25 до суду від позивача надійшли оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду, які були оглянуті судом.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Справа №916/2153/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
23.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Експрес Агент» та Фізичною особою-підприємцем Савшак Юрієм Романовичем було укладено договір №23054-Т на транспортно-експедиційні послуги при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.
Відповідно до розділу 1 договору цей договір регулює взаємовідносини, що виникають між замовником та виконавцем при наданні транспортно-експедиційних послуг з планування, організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжміському і міжнародному сполученні; за цим договором виконавець за плату зобов'язується організувати доставку довіреного йому замовником вантажу автомобільним транспортом в пункт призначення, у встановлений термін і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу) на умовах і в порядку, погоджених сторонами в цьому договорі, у відповідності до вимог чинного законодавства України і міжнародних правил перевезень, а також згідно з правами і обов'язками сторін, передбаченими цим договором; вид, кількість, маса вантажу, маршрут і термін перевезення, одержувач вантажу, розмір плати виконавцю, а також інші питання, що стосуються виконання цього договору, узгоджуються сторонами додатково і зазначаються замовником у відповідній заявці, яка, в свою чергу, є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до розділу 2 договору замовник виступає від свого імені, а так само від імені та за дорученням осіб, з якими має відповідні угоди; виконавець виступає від свого імені або за дорученням осіб, з якими має договори; виконавець має право покладати виконання цього договору на третіх осіб (в т.ч. перевізників), гарантуючи високу якість обслуговування замовника, збереження і своєчасну доставку ввірених йому вантажів, а також, залишаючись при цьому майново відповідальним за їх дії як за власні, якщо в заявці не зазначено обов'язок виконавця виконати зобов'язання особисто; документом, що підтверджує належне виконання виконавцем послуг з даного договору є підписаний сторонами акт виконаних робіт.
Відповідно до п.п. 3.1-3.3 договору на здійснення кожного окремого перевезення замовник надає виконавцю заявку на транспортно-експедиційні послуги при перевезенні; заявка є невід'ємною частиною цього договору стосовно кожного окремого перевезення і містить спеціальні вимоги для кожного окремого перевезення; умови, обумовлені в заявці, мають пріоритетне значення по відношенню до умов цього договору; заявка на перевезення направляється в письмовій формі на адресу електронної пошти виконавця.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що розрахунки між замовником та виконавцем проводяться на підставі ставки (плати), письмово узгодженої в заявці на кожне окреме перевезення; вартість транспортно-експедиційного обслуговування виконавця згідно цього договору складається з вартості транспортних послуг (транзитні кошти) та винагороди за експедиційні послуги виконавця; доходом виконавця за цим договором є сума отриманої винагороди; підтвердженням транзитних коштів є рахунки, акти виконаних робіт отримані ним від постачальників цих послуг; вартість конкретного перевезення та винагорода за послуги виконавця є договірними.
Відповідно до п.п. 5.3-5.4 договору замовник проводить повну оплату за даним договором протягом 10 календарних днів з моменту отримання оригіналу рахунку-фактури, акту виконаних робіт і товаро-транспортного документа, з відповідними відмітками про виконання перевезення; датою оплати рахунку є дата списання коштів з рахунку замовника.
Сторони несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором у межах матеріального збитку, що виник у зв'язку з таким невиконанням, неналежним виконанням (п.6.1 договору).
1) 13 січня 2025 між сторонами було підписано заявку №14011 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг при перевезенні вантажу автомобільним транспортом №23054-Т від 23.05.2024. Відповідно до змісту наданої заявки виконавець зобов'язується надати для замовника транспортно-експедиційні послуги, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю за ТЕП при перевезенні вантажу обумовлений платіж. Між сторонами було домовлено про надання організації перевезення вантажу за маршрутом м. Кукульяново (Хорватія) - с. Малехів (Львівська обл.).
Відповідно до п.16 заявки №14011 вартість доставки та страхування вантажу становить 107800 грн. протягом 10 банківських днів після отримання оригіналів документів.
Відповідно до п.30 заявки №14011 виконавець і замовник у випадку невиконання або неналежного виконання обов'язків за даним договором, несуть взаємну відповідальність згідно чинного законодавства України.
До виконання перевезення позивачем був залучений перевізник - Приватне підприємство «АР-ТРАНС» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Стебницька, буд. 96, кв. 42, код ЄДРПОУ 31802222). 13.01.2025 з перевізником укладена відповідна заявка №14011 на перевезення вантажу.
В матеріалах справи наявна міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №ВМ13012501 щодо відправлення з Rijeka, HR; перевізник ПП “АР-ТРАНС», отримувач ТОВ “ЕКСПРЕС АГЕНТ».
В матеріалах справи міститься рахунок №11 від 15.01.2025 на оплату наступних послуг:
- транспортно-експедиційні послуги за маршрутом Luka Rijeka (Хорватія) - м/п Чоп НОМЕР_2 / НОМЕР_3 - 74000 грн.;
- транспортно-експедиційні послуги за маршрутом м/п Чоп - с. Малехів (Україна) НОМЕР_2 / НОМЕР_3 - 29800 грн.;
- експедиційні послуги (винагорода) - 4000 грн.
Сторонами складено та підписано акт №11 здачі-прийняття транспортно-експедиційних послуг від 16.01.2025. Відповідно до змісту підписаного сторонами акту, ФОП Савшак Ю.Р. надано ТОВ “Експрес Агент» за заявкою №14011 від 13.01.2025 за період з 13.01.2025 по 16.01.2025 послуги на загальну суму 107800 грн.
2) 13 січня 2025 між сторонами було підписано заявку №14012 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг при перевезенні вантажу автомобільним транспортом №23054-Т від 23.05.2024. Відповідно до змісту наданої заявки виконавець зобов'язується надати для замовника транспортно-експедиційні послуги, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю за ТЕП при перевезенні вантажу обумовлений платіж. Між сторонами було домовлено про надання організації перевезення вантажу за маршрутом м. Кукульяново (Хорватія) - с. Малехів (Львівська обл.).
Відповідно до п.16 заявки №14011 вартість доставки та страхування вантажу становить 107800 грн. протягом 10 банківських днів після отримання оригіналів документів.
Відповідно до п.30 заявки №14011 виконавець і замовник у випадку невиконання або неналежного виконання обов'язків за даним договором, несуть взаємну відповідальність згідно чинного законодавства України.
До виконання перевезення позивачем був залучений перевізник - Приватне підприємство «АР-ТРАНС» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Стебницька, буд. 96, кв. 42, код ЄДРПОУ 31802222). 13.01.2025 з перевізником укладена відповідна заявка №14012 на перевезення вантажу.
В матеріалах справи наявна міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №ВМ13012502 щодо відправлення з Rijeka, HR; перевізник ПП “АР-ТРАНС», отримувач ТОВ “ЕКСПРЕС АГЕНТ».
В матеріалах справи міститься рахунок №12 від 15.01.2025 на оплату наступних послуг:
- транспортно-експедиційні послуги за маршрутом Luka Rijeka (Хорватія) - м/п Чоп ВС4700PB/ НОМЕР_4 - 74000 грн.;
- транспортно-експедиційні послуги за маршрутом м/п Чоп - с. Малехів (Україна) ВС4700PB/BC4187XG - 29800 грн.;
- експедиційні послуги (винагорода) - 4000 грн.
Сторонами складено та підписано акт №12 здачі-прийняття транспортно-експедиційних послуг від 16.01.2025. Відповідно до змісту підписаного сторонами акту, ФОП Савшак Ю.Р. надано ТОВ “Експрес Агент» за заявкою №14012 від 13.01.2025 за період з 13.01.2025 по 16.01.2025 послуги на загальну суму 107800 грн.
3) 13 січня 2025 між сторонами було підписано заявку №14013 до договору про надання транспортно-експедиторських послуг при перевезенні вантажу автомобільним транспортом №23054-Т від 23.05.2024. Відповідно до змісту наданої заявки виконавець зобов'язується надати для замовника транспортно-експедиційні послуги, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю за ТЕП при перевезенні вантажу обумовлений платіж. Між сторонами було домовлено про надання організації перевезення вантажу за маршрутом м. Маасдейк (Нідерланди) - с. Малехів (Львівська обл.).
Відповідно до п.16 заявки №14011 вартість доставки та страхування вантажу становить 103700 грн. протягом 14 банківських днів після отримання оригіналів документів.
Відповідно до п.30 заявки №14011 виконавець і замовник у випадку невиконання або неналежного виконання обов'язків за даним договором, несуть взаємну відповідальність згідно чинного законодавства України.
До виконання перевезення позивачем був залучений перевізник - Приватне підприємство «АР- ТРАНС» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Стебницька, буд. 96, кв. 42, код ЄДРПОУ 31802222). 13.01.2025 з перевізником укладена відповідна заявка №14013 на перевезення вантажу.
В матеріалах справи наявна міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №AVC-2002 щодо відправлення з Maasdijk, Netherlands; перевізник ПП “АР-ТРАНС», отримувач ТОВ “ЕКСПРЕС АГЕНТ».
В матеріалах справи міститься рахунок №13 від 15.01.2025 на оплату наступних послуг:
- транспортно-експедиційні послуги за маршрутом Maasdijk (Netherlands) - м/п Чоп НОМЕР_5 / НОМЕР_6 - 82000 грн.;
- транспортно-експедиційні послуги за маршрутом м/п Чоп - с. Малехів (Україна) НОМЕР_5 / НОМЕР_6 - 17700 грн.;
- експедиційні послуги (винагорода) - 4000 грн.
Сторонами складено та підписано акт №13 здачі-прийняття транспортно-експедиційних послуг від 17.01.2025. Відповідно до змісту підписаного сторонами акту, ФОП Савшак Ю.Р. надано ТОВ “Експрес Агент» за заявкою №14013 від 13.01.2025 за період з 14.01.2025 по 17.01.2025 послуги на загальну суму 103700 грн.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №23054-Т на транспортно-експедиційні послуги при перевезенні вантажів автомобільним транспортом від 23.05.2024 та заявок до нього стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з п.п. 5,6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов?язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов?язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов?язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов?язку; зобов?язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов?язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Положеннями п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов?язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов?язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Статтею 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням; договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо); положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником; умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі; істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу; для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність; для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування; платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування; перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні; такими документами можуть бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR); факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Згідно зі ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
За вимогами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: “баланс імовірностей» (balance of probabilities) або “перевага доказів» (preponderance of the evidence); “наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); “поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обгрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарським судом за наявними матеріалами справи встановлено, що між сторонами у справі виникли договірні відносини, за якими позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з організації перевезення вантажу за замовленням відповідача, а відповідач в свою чергу зобов'язався оплатити такі послуги відповідно до умов вищевказаного договору. Факт надання позивачем відповідачу послуг підтверджується договором №23054-Т на транспортно-експедиційні послуги при перевезенні вантажів автомобільним транспортом від 23.05.2024; заявкою №14011 від 13.01.2025, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №ВМ13012501, рахунком №11 від 15.01.2025 та актом №11 здачі-прийняття транспортно-експедиційних послуг від 16.01.2025; заявкою №14012 від 13.01.2025, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №ВМ13012502, рахунком №12 від 15.01.2025 та актом №12 здачі-прийняття транспортно-експедиційних послуг від 16.01.2025; заявкою №14013 від 13.01.2025, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №AVC-2002, рахунком №13 від 15.01.2025 та актом №13 здачі-прийняття транспортно-експедиційних послуг від 17.01.2025. З наявних у справі доказів та пояснень позивача, що не спростовано відповідачем, судом встановлено, що відповідач не сплатив позивачу вартість отриманих послуг за вищевказаними актами та на підставі укладеного між сторонами договору. За таких обставин судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором №23054-Т від 23.05.2024 становить 319300 грн.
Відтак, з урахуванням тих положень, які узгоджені сторонами за договором №23054-Т на транспортно-експедиційні послуги при перевезенні вантажів автомобільним транспортом від 23.05.2024, з огляду на обставину надання позивачем послуг та невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг, з урахуванням того, що матеріали справи не містять наданих відповідачем у встановлений строк обґрунтованих заперечень, належних та допустимих доказів на спростування обставин, які доводить суду позивач, господарський суд вважає доведеними та підставними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за наданими транспортними послугами на загальну суму 319300 грн.
Іншого відповідачем не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у позовній заяві та в прохальній частині позову, позивач просить стягнути з відповідача 18300 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 4000 грн. в якості відшкодування гонорару успіху.
На підтвердження заявлених вимог про стягнення суми правничої допомоги позивачем надано:
- договір №3 про правову допомогу від 23.05.2025, укладений між Фізичною особою Савшак Юрієм Романовичем (далі - довіритель, клієнт) та адвокатом Лоза Віктором Миколайовичем (далі - повірений, адвокат). Відповідно до п.1.1 договору №3 від 23.05.2025 повірений зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії: надати правову допомогу у спорі, що виник із ТОВ «Експрес Агент»; з цією метою: здійснити огляд, аналіз та попередню правову оцінку документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням (5 год); провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет безспірного повернення боргу (0,5 год); здійснити аналіз судової практики (2 год.); провести арифметичні розрахунки (0,5 год.); підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву (12 год.); вчинити інші дії, необхідні для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (5 год). Відповідно до розділу 2 договору №3 від 23.05.2025 за здійснення дій, що визначені у п.1.1 цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 18300,00 грн.; розрахунок здійснюється в наступному порядку: кошти у вказаній в п.2.1. сумі сплачуються повіреному в момент передачі довірителю підготовленої позовної заяви; при задоволенні позову повірений отримує від довірителя премію (гонорар успіху) в сумі 4000,00 грн.;
- квитанцію до прибуткового касового ордера №08-05 від 26.05.2025 на суму 18300 грн.;
- акт №3 приймання-передачі наданих послуг від 26.05.2025, підписаний між адвокатом Лоза В.М. та ФОП Савшак Ю.Р. Відповідно до п.1.1 наданого акту повірений надав, а представник довірителя Савшак Юрій Романович прийняв наступні послуги з правової допомоги у спорі з ТОВ “Експрес Агент»: огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням - 5 год. 00 хв.; проведення заходів досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу - 0 год. 20 хв.; здійснення аналізу судової практики - 1 год. 35 хв.; проведення арифметичних розрахунків - 0 год. 15 хв.; підготовка пакета документів., необхідних для звернення до суду, підготовка позовної заяви - 12 год. 45 хв.; вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу - 5 год. 00 хв. Загальна вартість послуг складає 18300 грн. (п.2 акту №3 від 26.05.2025).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об?єднання) зобов??язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. До відповідного правового висновку і дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 “Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Предметом договору про надання правничої допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв'язку з вирішенням спору в суді.
У відповідності до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.
Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Господарський суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що позовну заяву та інші процесуальні документи адвокатом позивача складено якісно. З огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів Фізичної особи-підприємця Савшака Юрія Романовича у суді, враховуючи критерій розумності розміру таких витрат, суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат у розмірі 18300 грн. є такою, що підтверджена поданими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом послуг.
Окрім того, суд зазначає, що клопотань від відповідача в порядку ч.5 ст. 126 ГПК України про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.
Щодо вимоги про відшкодування гонорару успіху, господарський суд зазначає наступне.
Сума, обумовлена сторонами договору про надання правової допомоги до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою (“гонорар успіху»), є складовою гонорару адвоката, тож належить до судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 17.01.2023 у справі №922/4183/21, від 22.02.2024 у №910/4866/23, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від 11.01.2023 у справі №479/475/21, від 25.04.2023 року у справі №760/15657/21.
Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Натомість, проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги ціну позову та обсяг наявних матеріалів, господарський суд приходить до висновку про співмірність та відсутність ознаки надмірності у заявленій позивачем вимозі про відшкодування “гонорару успіху» у розмірі 4000 грн.
Відтак, суд дійшов висновку, що заявлена вимога про відшкодування “гонорару успіху» у розмірі 4000 грн. підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на повне задоволення судом позову позивача, суд вважає, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та доведеними, а отже суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу на суму 18300 грн. та гонорару успіху на суму 4000 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Савшака Юрія Романовича - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес Агент» (79017, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2, код ЄДРПОУ 44619823) на користь Фізичної особи-підприємця Савшака Юрія Романовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 319300 /триста дев'ятнадцять тисяч триста/ грн. заборгованості за організацію перевезень та 4789 /чотири тисячі сімсот вісімдесят дев'ять/ грн. 50 коп. судового збору.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес Агент» (79017, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2, код ЄДРПОУ 44619823) на користь Фізичної особи-підприємця Савшака Юрія Романовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 18300 /вісімнадцять тисяч триста/ грн. витрат на професійну правничу допомогу та 4000 /чотири тисячі/ грн. гонорару успіху.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 18 вересня 2025 р.
Суддя Ю.С. Бездоля