майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"19" вересня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/750/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірингова компанія “Промакс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омелянівський кар'єр»
про стягнення 1 818 967,41 грн
без участі представників сторін
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.09.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірингова компанія “Промакс» задоволено, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омелянівський кар'єр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірингова компанія “Промакс»:
- 1 765 000,00 грн (один мільйон сімсот шістдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок) - заборгованість;
- 13 482,51 грн (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 51 копійка) - 3% річних;
- 40 484,90 грн (сорок тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні 90 копійок) - інфляційні втрати;
- 21 828,00 грн (двадцять одна тисяча вісімсот двадцять вісім гривень 00 копійок) - судові витрати зі сплати судового збору.
07.09.2025 через підсистему “Електронний суд» представник позивача адвокат - Межирицький А. О. подав заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№01-44/2666/25 від 08.09.2025), в якій просить стягнути з відповідача 21 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 11.09.2025 Суд прийняв до розгляду вказану заяву та вирішив здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи.
16.09.2025 на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№11612/25), в яких просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн. Відповідач в обґрунтування заперечень зазначає, що заявлений розмір витрат є завищеним, необґрунтованим та не співмірним зі складністю справи, оскільки:
- за своїм предметом та підставами, позов є не складним, так як поставка товару за договором була разовою, що підтверджується однією видатковою накладною за якою утворився борг, тому для аналізу фактичних обставин справи не потрібно досліджувати великий обсяг інформації та доказів, тому заявлений до відшкодування розмір первинної консультації в сумі 1500,00 грн є завищеним та не співрозмірним зі складністю справи. Крім того на практиці в більшості випадків, такі не складні юридичні консультації в подібних справах, надаються безкоштовно;
- зміст позову викладений всього на 5 аркушах, а підстави позову, опис фактичних обставин, розміщені лише на 1 аркуші, отже заявлена до відшкодування сума в розмірі 8000,00 грн за складання та направлення на адресу суду позовної заяви є не співрозмірною зі складністю справи, а витрачений час в розмірі 4 години є завищений;
- для подання позову, останній не потребував адвокатом якихось складних розрахунків та грунтових досліджень, позиція позивача по справі була сталою та не змінювалась під час її розгляду;
- до позовної заяви додано мізерний перелік документів, зокрема первинних бухгалтерських, що вказує на мінімально витрачений адвокатом час для оформлення позову;
- адвокату, як фахівцю в галузі права, який надає правову допомогу в господарських справах і так достеменно відомо які норми права слід застосовувати до спірних правовідносин. Вказані дії не потребують значних витрат часу, тому відповідач вважає, що заявлені до стягнення розмір первинно усної правничої допомоги в сумі 1500,00 грн та 8000,00 грн за складання та направлення до суду позовної заяви, а також 1000,00 грн за складання клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції є необґрунтовано завищеними.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У частині 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом із тим, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов'язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).
Отже, розмір таких витрат має бути розумним, обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, тобто відповідати вказаним критеріям.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 180 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22).
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи заявник долучив до заяви договір про надання правової допомоги від 01.06.2025, який укладений між адвокатом Межирицьким А. О. та ТОВ “Інжинірингова компанія “Промакс», а також Додаткову угоду №1 від 01.06.2025 до вказаного договору, в якій сторони погодили за супроводження судового процесу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омелянівський кар'єр» заборгованості за договором №2312/2024/1 від 23.12.2024 клієнт сплачує адвокату гонорар в наступному розмірі:
- первинна консультація адвоката 1500,00 грн;
- підготовка процесуальних документів 2000,00 грн за одну умовну годину роботи адвоката (в разі виконання робіт в неробочий час та у вихідні дні до кожної години роботи застосовується коефіцієнт підвищення 1,5);
- участь в судовому засіданні 4000,00 грн. В разі якщо судове засідання не відбулось не з вини адвоката, або тривало менше 20 хвилин сплачується 50% обумовленої суми.
У п.3 додаткової угоди сторони узгодили, що клієнт сплачує гонорар протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на банківський рахунок адвоката.
Відповідно до п.3.3 договору від 01.06.2025 факт надання послуг та виконання робіт за договором, а також їх вартість (розмір гонорару), фіксується сторонами в актах приймання -передачі виконаних робіт та наданих послуг.
05.09.2025 адвокат Межирицький А. О. та ТОВ “Інжинірингова компанія “Промакс» підписали акт приймання - передачі виконаних робіт та надання послуг №1, згідно якого загальна вартість робіт за Договором та Додатковою угодою становить 21 500,00 грн, з них:
- 1 500,00 грн первинна усна консультація (04.06.2025);
- 8 000,00 грн складання та направлення до суду позовної заяви - 4 год (09.06.2025);
- 1 000,00 грн складання клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 0,5 год (24.07.2025);
- 4 000,00 грн участь у судовому засіданні (29.07.2025);
- 4 000,00 грн участь у судовому засіданні (12.08.2025);
- 2 000,00 грн участь у судовому засіданні (03.09.2025);
- 1 000,00 грн складання та направлення до суду та відповідача клопотання про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу (05.09.2025).
В матеріалах справи наявний ордер серії АХ №1265939 на надання правничої допомоги ТОВ "Інжинірингова компанія "Промакс» на підставі Договору №б/н від 01.06.2025 у Господарському суді Житомирської області адвокату Межирицький А. О., виданий 09.06.2025.
В позовній заяві зазначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу - 20000 грн.
Оцінивши надані докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в господарському суді, суд вважає, що заявлена сума до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21 500,00 грн є завищеною, не відповідає критерію розумності та необхідності таких витрат, виходячи із обсягу наданих послуг.
Вирішуючи питання про співмірність (пропорційність) витрат на правничу допомогу, суд враховує:
- предмет спору (стягнення боргу за однією господарською операцією) та обсяг доказів (незначний); ціну позову (1 818 967,41 грн);
- обсяг наданих адвокатом послуг - складання та подання позовної заяви про стягнення з відповідача заборгованості, а також інфляційних втрат та 3% річних; представник позивача взяв участь у режимі відеоконференції у трьох судових засіданнях (29.07.25, 12.08.2025, 03.09.2025), при цьому відповідач не заперечував обставин справи та приймав участь у судових засіданнях.
З огляду на характер спору та принцип співмірності витрат, витрати на первинну усну консультацію адвоката у сумі 1 500,00 грн є необґрунтованими та не підлягають відшкодуванню, оскільки сама по собі консультація не є процесуальною дією та не підтверджує виконання адвокатом роботи, необхідної саме для представництва інтересів позивача у суді у цій справі.
Суд звертає увагу, що складання та подання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є стандартною процесуальною дією, передбаченою статтею 197 ГПК України, яка не потребує значних юридичних знань, витрат часу чи складної аналітичної роботи адвоката. Таке клопотання є типовим та його подання є організаційною дією, спрямованою на участь в засіданні поза межами суду, ніж необхідним заходом для належного представництва інтересів позивача у суді. Враховуючи викладене, витрати у розмірі 1 000,00 грн не відповідають критеріям розумності та співмірності і не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Також суд зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на участь адвоката у трьох судових засіданнях у загальному розмірі 10 000,00 грн є завищеними та не відповідають критеріям розумності і співмірності. З матеріалів справи вбачається, що засідання проводились у режимі відеоконференції, не були тривалими та не потребували від адвоката додаткової підготовки чи дослідження значного обсягу доказів, оскільки предметом спору було стягнення заборгованості за однією господарською операцією. Участь адвоката у засіданні є невід'ємною складовою представництва інтересів сторони, однак у даній справі складність та тривалість таких засідань не обґрунтовують необхідність компенсації у заявленому розмірі. З огляду на принципи справедливості, пропорційності та верховенства права, суд вважає за доцільне зменшити суму відшкодування витрат на участь адвоката у судових засіданнях до 5 000 грн.
Суд враховує позицію Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду, яка наведена у постанові від 02 лютого 2024 року у cправі № 910/9714/22, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Відтак, суд вважає необґрунтованими витрати в сумі 1 000,00 грн.
Враховуючи викладене та клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що справедливим і розумним розміром відшкодування витрат на правничу допомогу в межах цієї справи є 13 000,00 грн, а саме 8 000 грн за складання та направлення до суду позовної заяви і 5 000 грн - відшкодування витрат на участь адвоката у судових засіданнях.
У задоволенні решти заявлених витрат слід відмовити як надмірних та необгрунтованих.
Суд зазначає про відсутність втручання суду в договірні відносини між стороною та адвокатом за укладеним договором про надання правової допомоги, позаяк обов'язок виконання прав і обов'язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв'язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на сторону не в повній сумі, про яку вона домовились з адвокатом (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 241, 244 ГПК України, Суд
Заяву представника позивача - адвоката Межирицького А. О. (вх.№01-44/2666/25 від 08.09.2025) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омелянівський кар'єр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інжинірингова компанія “Промакс» 13 000,00 грн (тринадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволені решти вимог заяви представника позивача - відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Інжинірингова компанія “Промакс» (код ЄДРПОУ 33673328; вул. Матросова, буд. 20, м. Харків, Харківська обл., 61036).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Омелянівський кар'єр» (код ЄДРПОУ 00292400, вул. Центральна, буд. 71, с. Горщик, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11560).
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).
Дата складання повного додаткового рішення - 19.09.2025.
Суддя С. НЕСТЕРЧУК