Провадження № 22-ц/803/6796/25 Справа № 212/126/25 Суддя у 1-й інстанції - Борис О. Н. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
19 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.
сторони:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак Вікторія Анатоліївна, на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2025 року, яке ухвалено суддею Борис О.Н. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст рішення складено 15 квітня 2025 року,
В лютому 2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення з боргів» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 15 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №100522886 в електронній формі, на підставі якого останній отримав кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем. Відповідачем належним чином умови вказаного Кредитного договору не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість. 16.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 16.07.2024 року до Договору, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в загальному розмірі 32390,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21890,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 500,00 грн - сума заборгованості за комісією.
Також 13 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №7547665 в електронній формі, на підставі якого останній отримав кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок останнього. Відповідачем належним чином умови вказаного Кредитного договору не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 15 від 25.01.2024 року до Договору, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в загальному розмірі 3617,24 грн, з яких: 2200,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1417,24 грн - сума заборгованості за відсотками.
Також 05 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №65191 в електронній формі, на підставі якого останній отримав кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування на реквізити платіжної банківської картки останнього. Відповідачем належним чином умови вказаного Кредитного договору не виконувались, внаслідок чого утворилась заборгованість. 05.01.2024 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №05012024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 15 від 05.01.2024 року до Договору, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в загальному розмірі 6080,00 грн, з яких: 2000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3780,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 300,00 грн - сума заборгованості по комісії.
На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» вищевказану суму заборгованості за Кредитним договором №100522886 в загальному розмірі 32 390,00 грн, за Договором позики №7547665 в загальному розмірі 3 617,24 грн, за Кредитним договором №65191 в загальному розмірі 6 080,00 грн, а всього стягнути заборгованість у розмірі 42 087,24 грн, а також стягнути понесені судові витрати у справі.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором №100522886 в розмірі 10 000,00 грн, за Договором позики №7547665 в розмірі 2200,00 грн, за Кредитним договором №65191 в розмірі 2 000,00 грн, а всього 14200,00 грн, та витрати на оплату судового збору в сумі 1 021,63 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак В.А., не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовано судом обставини справи, тому просить рішення суду скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 відмовлено.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що суд безпідставно дійшов висновку про укладення договорів, на які посилається позивач у своєму позову.
Зазначає, що в матеріалах справи містяться лише розрахунки заборгованості, у яких відсутні будь-яких пояснення, щодо нарахування суми заборгованості, а також відсутні дані, стосовно розрахунку заборгованості, наданого первісними кредиторами.
Також, відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, отримання логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.
Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують ініціювання переказу позикодавцями кредитних коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним.
Вважає, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до відповідача за договорами позики до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє Панкратова Т.В., надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому остання просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст.7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 ст. 369 ЦПК України, у редакції чинній на час подання апеляційної скарги).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №100522886 в електронній формі, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем. (а.с. 8-12).
Кредитний договір (з додатками №1 та №2) був укладений в електронній формі та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором V77237, що відповідає п. 6.1 вказаного Договору. (а.с. 8-13)
Підписанням вказаного Договору відповідач також погодився з усіма додатками та невід?ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтвердив, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов?язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід?ємною частиною цього Договору (п. 6.3 Договору).
Також, 13 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №7547665 в електронній формі, на підставі якого останній отримав кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача.
Вказаний Договір був укладений в електронній формі та разом з Додатком №1 до Договору, що містить Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором RrFWCB4WvF, що відповідає умовам п. 20-21 Договору. (а.с. 25-27)
Як передбачено п. 5.3 Договору, відповідач до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою мобільного додатку «ClickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті кредитодавця, їх зміст, суть, об?єм зобов?язань сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.
Також, 05 січня 2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №65191 в електронній формі, на підставі якого останній отримав кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування на реквізити платіжної банківської картки останнього.
Кредитний договір був укладений в електронній формі та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом AV6352, що відповідає вимогам п. 6.1 Договору. (а.с. 40-41)
Також підписанням цього Договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений,повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства (п. 6.7 Договору).
16 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 16.07.2024 року до Договору, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в загальному розмірі 32390,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21890,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 500,00 грн - сума заборгованості за комісією.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 15 від 25.01.2024 року до Договору, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в загальному розмірі 3617,24 грн, з яких: 2200,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1417,24 грн - сума заборгованості за відсотками.
05 січня 2024 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №05012024, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 15 від 05.01.2024 року до Договору, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в загальному розмірі 6080,00 грн, з яких: 2000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3780,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 300,00 грн - сума заборгованості по комісії.
Частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», суд першої інстанції, враховуючи те, що за умовами вищезазначених договорів відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав, відтак, суд прийшов до висновку, що заборгованість за основним боргом на підставі вищезазначених договорів підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Суд вважав, що у період виконання умов кредитного договору, відповідач має статус військовослужбовця та на нього поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто, позивачем необґрунтовано нараховано відповідачу відсотки за користування кредитом, а тому у відповідача відсутній обов'язок щодо їх сплати.
Відтак, наявні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) за вищевказаними кредитними договорами у загальному розмірі 14 200,00 грн, з яких: - за Кредитним договором №100522886 в розмірі 10 000,00 грн; - за Договором позики №7547665 в розмірі 2 200,00 грн; - за Кредитним договором №65191 в розмірі 2 000,00 грн.
Колегія суддів, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмовій формі (ст. 1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналогічні положення містить ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст. 202, 205, 207, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливістю спірних правовідносин у даній справі є укладання договору про надання споживчого кредиту через інформаційно-телекомунікаційну систему товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт товариства або мобільний додаток. З урахуванням даної обставини, застосуванню підлягають наступні положення законодавства.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;
Порядок укладення електронного договору передбачений ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг'та«;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, Кредитні договори 8045980 від 30 липня 2023 року № 101453842 від 17 червня 2023 року, договори позики № 5638345 від 27 травня 2023 року, № 78846447 від 14 квітня 2023 року, № 4418528 від 30 червня 2023 року укладені за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариств - позикодавців шляхом ідентифікації позичальника із зазначенням ним своїх персональних даних, та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такі договори прирівнюються до договорів, укладених в письмовій формі.
Таким чином, позивачем доведений факт укладення кредитних договорів та договорів позики на умовах, визначених у них, в електронній формі, яка прирівнюється за законом до письмової шляхом прийняття (акцепту) відповідачкою пропозиції (оферти) позикодавця укласти такий договір у мережі Інтернет на інтернет-ресурсі Товариств (позикодавців), як різновиду інформаційно-телекомунікаційної системи. При цьому прийняття відповідачкою пропозиції укласти зазначені договори здійснено шляхом заповнення нею, зокрема формуляра заяви (форми), паспорту споживчого кредиту або позики, про прийняття такої пропозиції в електронній формі та підписанням за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «ФК «Авіра Груп», кредитні договори та договори позики за своїм змістом та формою відповідають вимогам, визначеним законом на момент їх укладання та є підставою для виникнення у сторін прав та обов'язків, передбачених цими договорами.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Договірні зобов'язання ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «ФК «Авіра Груп», виконали та надали відповідачу шляхом перерахування на визначені відповідачем карткові рахунки кредитні кошти, що не спростовано відповідачем, оскільки жодного доказу на спростування викладеного ОСОБА_1 ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано, доказів неотримання кредитних коштів матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 570/2984/13-ц.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 дійшла висновку про те, що договір факторингу є правочином, який характеризується, зокрема, тим, що йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором).
Згідно з частиною першою статті 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 наведені кваліфікуючі ознаки договору факторингу, а саме договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб'єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зумовлює його недійсність.
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Договір факторингу, як договір фінансової послуги, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.
Виходячи з того, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст, суд при його правовій оцінці повинен дослідити його умови, права та обов'язки сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і настання певних правових наслідків.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року в справі № 910/7038/17.
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
На підтвердження позовних вимог позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надано суду належним чином завірені копії наступних документів:
Договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан», Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, Витягу з реєстру боржників до за Договором факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року (а.с. 14-17);
Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року укладеного між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», Додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, Додаткову угоду № 16 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, Акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 15 від 25 січня 2024 року за Договором факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, Витягу з реєстру боржників № 15 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с. 28-33);
Договору факторингу № 05012024 від 05 січня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФК «Авіра Груп», Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 05012024 від 05 січня 2024 року, Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 05012024 від 05 січня 2024 року (а.с. 42-45).
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем вище перелічені письмові докази, які досліджені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, підтверджують відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «ФК «Авіра Груп» до позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитними договорами та договорами позики, укладеними цими Товариствами з ОСОБА_1 .
Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання у визначених договорами строки і обсяги не виконав, і станом на час розгляду справи відомостей про погашення заборгованості за вказаними договорами повністю чи частково не надано як суду першої інстанції, так і до апеляційного суду, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості: за Кредитним договором №100522886 в розмірі 10 000,00 грн, за Договором позики №7547665 в розмірі 2 200,00 грн, за Кредитним договором №65191 в розмірі 2 000,00 грн, а всього 14 200,00 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення відсотків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки у період виконання умов кредитного договору, відповідач має статус військовослужбовця та на нього поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто, позивачем необґрунтовано нараховано відповідачу відсотки за користування кредитом, а тому у відповідача відсутній обов'язок щодо їх сплати.
Отже, підсумовуючи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, оскільки правовідносини, які склалися між сторонами по даній справі, виникають з договірних відносин, які є обов'язковими для виконання сторонами в повному обсязі та з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту по вказаним договорам у загальному розмірі 14 200,00 грн.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що матеріали справи не містять жодного доказу щодо укладення договорів № 100522886 від 15 грудня 2021 року, №7547665 від 13 лютого 2022 року, №65191 від 05 січня 2022 року, а відповідач не отримував коштів відповідно до вищевказаних договорів, оскільки такі докази матеріали справи містять і їм надана вірна оцінка, судом першої інстанції повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, його висновки відповідають обставинам справи, матеріали справи містять всі належні докази на підтвердження доводів позовної заяви, а під час прийняття рішення судом не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, рішення суду є законним та повністю обґрунтованим.
Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач не виконав своїх зобов'язань перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», що призвело до порушення прав останнього.
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.
При цьому, враховуючи той факт, що за наслідками апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції не було ухвалено судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, то колегія суддів не вбачає підстав для покладення на позивача понесених відповідачкою судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст. 255, 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Співак Вікторія Анатоліївна - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове постанови складено 19 вересня 2025 року.
Головуючий
Судді