11 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7631/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,
за участю секретаря: Мунтян С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №420/7631/25 за позовною заявою виконувача обов'язки керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
17.03.2025 виконуючий обов'язки керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо не визначення балансоутримувача каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2», розташованої по проспекту Свободи, 102 у м. Одеса, та не підключення вказаної каналізаційної насосної станції до електропостачання;
- зобов'язати Виконавчий комітет Одеської міської ради визначити балансоутримувача каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2», розташованої по проспекту Свободи, 102 у м. Одеса;
- зобов'язати Виконавчий комітет Одеської міської ради підключити до електропостачання каналізаційну насосну станцію «Чорноморка-2», розташовану по проспекту Свободи, 102 у м. Одеса.
Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви виконуючий обов'язки керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси вказує, що Виконавчим комітетом Одеської міської ради протиправно не визначено балансоутримувача каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2», розташованої по проспекту Свободи, 102 у м. Одеса, та не підключено вказану каналізаційну насосну станцію до електропостачання.
Відповідач - Виконавчого комітету Одеської міської ради з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, стверджуючи, що Виконавчим комітет Одеської міської ради вживаються заходи щодо забезпечення належного функціонування КНС «Чорноморка-2», а належним суб'єктом обслуговування КНС «Чорноморка-2» є ТОВ «Інфокс». При цьому, відповідач зазначає про вжиття заходів щодо врегулювання питання з передачі КНС «Чорноморка-2» в оренду ТОВ «Інфокс» та забезпечення її електропостачання. Крім того, на думку Виконавчого комітету Одеської міської ради, даний позов спрямовано до неналежного відповідача.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №420/7631/25 позовну заяву виконувача обов'язки керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо незабезпечення надійної та безперебійної роботи каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2», розташованої по проспекту Свободи, 102 у м. Одеса, відповідно до Правил технічної експлуатації систем і споруд водопостачання та водовідведення міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 №30.
Зобов'язано Виконавчий комітет Одеської міської ради визначити балансоутримувача каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2», розташованої по проспекту Свободи, 102 у м. Одеса, забезпечити надійну та безперебійну роботу каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2» у відповідності до Правил технічної експлуатації систем і споруд водопостачання та водовідведення міст та інших населених пунктів України, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 №30.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції вказав, що прокурором дотримано встановлений статтею 53 КАС України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок звернення до суду з позовом для захисту інтересів держави та про наявність підстав для такого захисту. Як установлено окружним адміністративним судом, Виконавчий комітет Одеської міської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування, до компетенції якого належить управління об'єктами житлово-комунального господарства (каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2»), забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. Однак, з моменту введення в експлуатацію та реєстрації права власності за територіальною громадою м. Одеси каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2», органами місцевої влади жодним чином не забезпечено надійне та безперебійне її функціонування з метою виконання основної функції - перекачування стічних вод та убезпечення їх попадання в акваторію Чорного моря. Також, Виконавчим комітетом Одеської міської ради не вжито заходів ані з передачі каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2» в оренду TOB «Інфокс» комплексу водовідведення КНС «Чорноморка-2» та мережі, ані з визначення балансоутримувача цього майна, що є причиною відсутності функціонування КНС «Чорноморка-2» та потрапляння стічних вод в акваторію Чорного моря. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність функціонування каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2» призводить до систематичного скиду стічних вод в акваторію Чорного моря та носить систематичний характер.
Не погодившись із вищевказаним рішенням окружного адміністративного суду Виконавчим комітетом Одеської міської ради подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги орган місцевого самоврядування зазначає, що в Київської окружної прокуратури м. Одеси немає повноважень на звернення до суду з даним позовом. Також, скаржник вказує, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено для виконавчих органів місцевого самоврядування ані обов'язку визначити балансоутримувача системи водовідведення, ані відповідальності за невчинення таких дій. Крім того, виконавчими органами Одеської міської ради вживаються заходи щодо забезпечення належного функціонування КНС «Чорноморка-2». Як зауважує відповідача, наразі в законодавстві наявна правова колізія, що унеможливлює передачу в оренду об'єктів водовідведення, які перебувають у комунальній власності. На думку скаржника, Виконавчий комітет Одеської міської ради є неналежним відповідачем у справі.
Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом керівником Київської окружної прокуратури м. Одеси до апеляційного адміністративного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому учасник справи повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 09.06.2025 у справі №420/7631/25. Натомість, наведені Виконавчим комітетом Одеської міської ради в апеляційній скарзі доводи уважає безпідставними.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.
Зокрема, апеляційним судом з'ясовано, що розпорядженням Одеського міського голови від 13.10.2003 №1277-01р «Про будівництво каналізаційної мережі пляжу «Чорноморка», Київській райадміністрації доручено виступити замовником та укласти договір на виконання робіт з реконструкції каналізаційної насосної станції та каналізаційної мережі у мікрорайоні «Чорноморка».
26.06.2003 затверджено завдання на проектування «Каналізаційна станція з напірними трубопроводами в Чорноморці» (м. Одеса).
Пунктом 1.3 рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.10.2024 №672 вирішено провести технічну інвентаризацію та зареєструвати за Одеською міською радою каналізаційну насосну станцію «Чорноморка» з каналізаційними мережами без видачі свідоцтва про право власності.
У подальшому, Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення від 21.06.2012 №211, яким внесено зміни до п.1.3 рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.10.2024 №672 та передбачено провести технічну інвентаризацію, оформити свідоцтво про право власності та зареєструвати за територіальною громадою модеми нежитлову споруду каналізаційної насосної станції з каналізаційними мережами, загальною площею 2,7 кв.м., що розташована за адресою: м.Одеса, просп. Свободи, 102.
На підставі вищенаведених рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради складено технічний паспорт від 28.04.2012 на нежитлову споруду каналізаційної насосної станції, а також зареєстровано право власності за територіальною громадою модеми.
Рішенням Одеської міської ради №5050-IV від 23.12.2005 «Про делегування повноважень з передачі на баланс (в управління) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси», делеговано Виконавчому комітету Одеської міської ради повноваження з передачі на баланс (в управління) виконавчим органам Одеської міської ради, комунальним підприємствам, установам, майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Одеси.
Рішенням Одеської міської ради №3615-VII від 19.09.2018 «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 23.12.2005 №5050-IV «Про делегування повноважень з передачі на баланс (в управління) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси», внесено зміни до рішення Одеської міської ради від 23.12.2005 №5050-IV «Про делегування повноважень з передачі на баланс (в управління) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси», а саме:
- доповнено пункт 1 рішення словами «за винятком випадків, вказаних у пункті 2 рішення»;
- доповнено рішення пунктом 2 такого змісту: «Визначити, що безоплатна передача майна від однієї комунальної установи (закладу, підприємства) до іншої, що належать до сфери управління одного і того самого виконавчого органу Одеської міської ради (головного розпорядника бюджетних коштів), здійснюється на підставі наказу керівника цього виконавчого органу Одеської міської ради».
У подальшому, 18.07.2013 Одеською міською радою прийнято рішення №3671-VI (зі змінами згідно із рішенням Одеської міської ради №4217-VI від 17.12.2013 щодо зазначення вірної адреси КНС «Чорноморка-2»), яким надано згоду на передачу додатково в оренду TOB «Інфокс» комплексу водовідведення (КНС «Чорноморка-2» та мережі), розташованого у селищі Чорноморка, проспект Свободи, 102, в існуючому технічному стані.
Означеним рішенням доручено Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Київській районній адміністрації Одеської міської ради підготувати проект додаткової угоди та акт приймання-передачі, а 3 Одеському міському голові - укласти додаткову угоду до договору оренди від 17.12.2003 про передачу об'єктів додатково в оренду TOB «Інфокс».
Відповідно до листів ТОВ «Інфокс» Філія «Інфоксводоканал» від 22.09.2023 №4825-04/8203, від 10.02.2025 №595-04/1078, від 10.02.2025 №594-15/1088, додаткова угода та акт приймання-передачі по об'єкту КНС «Чорноморка-2» ТОВ «Інфокс» Філія «Інфоксводоканал» не укладались та не підписувались. Так як КНС «Чорноморка-2» не перебуває в оренді (на балансі) у ТОВ «Інфокс» Філія «Інфоксводоканал», останнє її не обслуговує.
У вказаних листах ТОВ «Інфокс» Філія «Інфоксводоканал» зазначено, що КНС «Чорноморка-2» повинна здійснювати перекачування стоків на КНС-22 (вул. Політкаторжан, 6А).
Договори на постачання електричної енергії КНС «Чорноморка-2» за період 2020-2023 роки філією «Інфоксводоканал» не укладались.
Стосовно роботи мереж каналізаційно-насосних станцій на території міста Одеси та Одеської області роз'яснено, що стоки по системі самопливних мереж та колекторів від споживачів надходять на 25 каналізаційних насосних станцій відповідних зон водовідведення, за допомогою яких далі перекачуються на станції біологічного очищення (СБО) «Північна» та «Південна».
У листі ТОВ «Інфокс» Філія «Інфоксводоканал» від 10.02.2025 №594-15/1088 додатково зазначено, що причиною технічної несправності КНС «Чорноморка-2», що призводить до забруднення прибережної зони господарсько-побутовими стоками, є відсутність електропостачання. Але навіть при відновленні електропостачання технічних можливостей вказаної КНС недостатньо для забезпечення відводу стічних вод з с.Чорноморка. Необхідна її повна реконструкція.
Відповідно до листа Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 19.07.2022 №01-67/572 скерованого до Державної екологічної інспекції південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), роботи з проектування, будівництва каналізаційної станції (КНС «Чорноморка-2») та реконструкції самопливної та напірної систем водовідведення (комплекс водовідведення) в районі пляжу Чорноморка були здійсненні відповідно до розпорядження Одеського міського голови від 13.10.2003 №1277-01р, замовником яких була визначена Київська районна адміністрація.
Як вказано в означеному листі, акти приймання-передачі щодо комплексу водовідведення (КНС «Чорноморка-2») в оренду ТОВ «Інфокс» в існуючому технічному стані не були підписані через відсутність технічної документації.
З матеріалів справи убачається, що Київська районна адміністрація Одеської міської ради листом від 19.07.2022 №889/01-11 повідомила Державну екологічну інспекцію південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), що інформація про перелік абонентів, які користуються КНС «Чорноморка-2», інформація про балансоутримувача та відомості про відповідальних осіб за стан роботи КНС, у Київській районній адміністрації Одеської міської ради відсутня. З жовтня 2021 року та до теперішнього часу електропостачання до зазначеної КНС «Чорноморда - 2» відновлено із залученням сторонніх організацій.
Листом від 30.07.2024 №1865/01-11 Київська районна адміністрація Одеської міської ради повідомила Департамент міського господарства, що 23.04.2024 в результаті проведених організаційних заходів з боку адміністрації, електропостачання КНС «Чорноморка-2» тимчасово було відновлено із залученням сторонніх організацій, однак, станом на 30.07.2024 електропостачання КНС «Чорноморка-2» тимчасово припинено, у зв'язку із заборгованістю за спожиту електроенергію.
23.01.2025 Київською районною адміністрацією Одеської міської ради на ім'я прокурора Київської окружної прокуратури модеми скеровано лист №194/01-11 у якому зазначено, що Київською районною адміністрацією Одеської міської ради закупка електроенергії для підключення до живлення насосів КНС «Чорноморка- 2» за період 2020-2025 років не проводилась. Київською районною адміністрацією Одеської міської ради договори на постачання електричної енергії на КНС «Чорноморка-2» за адресою: м. Одеса, проспект Свободи, 102 у період 2020-2025 років, не укладались. Оплата за спожиту КНС «Чорноморка-2» електроенергію у період 2020-2025 років Київською районною адміністрацією Одеської міської ради не здійснювалась. Фактично з 2004 року КНС «Чорноморка-2» та каналізаційні мережі на балансі Київської районної адміністрації Одеської міської ради не перебувають і ніколи не перебували, у зв'язку з чим ніколи не утримувалися і надалі не можуть утримуватися за рахунок виділених районною адміністрацією бюджетних призначень із міського бюджету. Уся документація, яка була наявна в Київській районній адміністрації за фактом будівництва та реконструкції КНС «Чорноморка - 2» була передана до Департаменту міського господарства Одеської міської ради за період 2011-2015 роки. Протягом 2014 року Київською районною адміністрацією Одеської міської ради на адресу Департаменту міського господарства Одеської міської ради надавалась доопрацьована документація для вирішення питання підготовки проекту додаткової угоди та акту приймання-передачі комплексу водовідведення (КНС «Чорноморка-2» та мереж), розташованого у селищі Чорноморка, по проспекту Свободи, 102, - в оренду ТОВ «Інфокс». За наявним листуванням у Київській районній адміністрації Одеської міської ради за 2024 рік стосовно функціонування КНС «Чорноморка-2», розташованої по проспекту Свободи, 102, повідомлено, що листом Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 09.01.2024 №01-50/1778 до першого заступника міського голови внесено пропозицію щодо визначення Управління капітального будівництва Одеської міської ради замовником робіт з капітального ремонту КНС, а на другому етапі визначення балансоутримувача КНС. У свою чергу, управлінням капітального будівництва Одеської міської ради повідомлено про першочергову необхідність визначення балансоутримувача КНС, який забезпечить її функціонування. Визначення балансоутримувача надасть можливість за потребою передбачення коштів, необхідних для нормалізації роботи із збору та відводу зливових стоків на даний час. Крім того, за участю балансоутримувача КНС, буде раціональним визначення подальшої концепції водовідведення Чорноморської балки. З листа Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради від 09.04.2024 скеровано до Департаменту міського господарства Одеської міської ради стало відомо, що з метою попередження потрапляння неочищених стоків в море в районі пляжу «Чорноморка» є доцільним першочергово забезпечити запуск та введення в штатний режим роботи КНС «Чопномопка-2». Листом Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 10.04.2024 до першого заступника міського голови, Київській районній адміністрації Одеської міської ради доручено вжити організаційні заходи з тимчасового відновлення постачання електроенергії до КНС «Чорноморка-2» для проведення профілактики обладнання на нормалізації її роботи, а також Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради вжити заходи щодо внесення змін до відповідної міської цільової програми в частині коригування проекту «Реконструкції системи водовідведення КНС «Чорноморка-2».
Враховуючи, що КНС «Чорноморка-2» та каналізаційні мережі на балансі Київської районної адміністрації Одеської міської ради не перебувають, 23.04.2024 електропостачання до зазначеної КНС тимчасово було відновлено, із залученням сторонніх організацій, виключно для проведення профілактичних робіт обладнання, нормалізації роботи із збору та відводу зливових стоків на даний час та для продовження процедури впорядкування даної КНС відповідними структурними підрозділами Одеської міської ради згідно чинного законодавства.
У листі Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 23.01.2025 №194/01-11 також зазначено, що КНС «Чорноморка-2» та каналізаційні мережі на балансі Київської районної адміністрації Одеської міської ради не перебувають, 23.04.2024 електропостачання до зазначеної КНС тимчасово було відновлено із залученням сторонніх організацій, виключно для проведення профілактичних робіт обладнання, нормалізації роботи із збору та відводу зливових стоків на даний час та для продовження процедури впорядкування даної КНС відповідними структурними підрозділами Одеської міської ради згідно чинного законодавства.
У листі Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон від 28.01.2025 №01-18/184, який направлено на адресу прокурора Київської окружної прокуратури модеми, зазначено наступне:
- за інформацією від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Київської районної адміністрації Одеської міської ради, нежитлова споруда загальною площею 2,7 м" каналізаційної насосної станції з каналізаційними мережами, яка розташована за адресою: м. Одеса, просп. Свободи, 102 та належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на підставі свідоцтва про право власності від 23.07.2012 серії НОМЕР_1 , зареєстрованого КП «Одеське міське бюро інвентаризації об'єктів нерухомості» 09.08.2012 за №37335660, не знаходиться на балансовому обліку комунальних підприємств, установ Одеської міської ради, інших її структурних підрозділів та виконавчих органів;
- згідно інформації Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Київської районної адміністрації Одеської міської ради, відомості про відповідальну особу, яка контролює справність функціонування КНС «Чорноморка-2», не надано. У Департаменті екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради інформації про відповідальну особу що контролює справність функціонування КНС «Чорноморка-2» не має;
- згідно інформації Київської районної адміністрації Одеської міської ради, враховуючи, що КНС «Чорноморка-2» та каналізаційні мережі на балансі Київської районної адміністрації Одеської міської ради не перебувають, 23.04.2024 електропостачання до зазначеної КНС тимчасово було відновлено, із залученням сторонніх організацій, виключно для проведення профілактичних робіт обладнання, нормалізації роботи із збору та відводу зливових стоків на той час та для продовження процедури впорядкування даної КНС відповідними структурними підрозділами Одеської міської ради згідно чинного законодавства;
- за інформацією Департаменту міського господарства Одеської міської ради, відповідно до розпорядження Одеського міського голови від 26.08.2014 №757 «Про розподіл функціональних обов'язків виконавчих органів Одеської міської ради щодо приймання-передачі об'єктів нежитлового фонду, житлово- комунального призначення та іншої соціальної інфраструктури з різних форм власності до комунальної та з комунальної власності територіальної громади», Департаменту міського господарства Одеської міської ради делеговано частину функціональних обов'язків виконавчих органів Одеської міської ради щодо приймання-передачі об'єктів нежитлового фонду, житлово-комунального призначення тощо, а саме:
п.1.1.3 здійснює процедуру приймання-передачі з інших форм власності до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об'єктів паливно-енергетичного комплексу;
п.1.1.4 закріплює прийняті об'єкти та ті, що вже є комунальною власністю, а саме: житлові будинки, гуртожитки, інженерні мережі тепло-, водо-, електропостачання та водовідведення, трансформаторні підстанції, водонасосні станції, каналізаційні насосні станції, центральні теплові пункти, котельні, станції зливової каналізації та інше майно інженерної інфраструктури. Таким чином, Департамент міського господарства Одеської міської ради здійснює процедуру передачі (закріплення) вказаних об'єктів на баланс та/або господарське відання експлуатуючих підприємств;
- пунктом 2 рішення Одеської міської ради від 18.07.2013 №3671-VI «Про додаткову передачу комплексу водовідведення (КНС «Чорноморка-2» та мережі), розташованого у селищі Чорноморка, пр. Свободи, 102, в оренду ТОВ «Інфокс» в існуючому технічному стані (зі змінами)», Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Київській районній адміністрації Одеської міської ради було доручено підготувати проект додаткової угоди та акт приймання-передачі. Однак, дані документи не були підписані через відсутність технічної документації;
- згідно з інформацією Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департамент не наділений повноваженням здійснювати заходи (закупівля, оплата, укладення договорів тощо) щодо забезпечення електропостачання КНС «Чорноморка-2», оскільки зазначені об'єкти водопровідно-каналізаційного господарства не перебувають на балансі та/або господарському віданні Департаменту, у зв'язку з чим виконання будь-яких робіт на ній є нецільовим використанням коштів. Київською районною адміністрацією Одеської міської ради закупівля електроенергії для підключення до живлення насосів КНС «Чорноморка-2» за період 2021-2025 років не проводилась та не укладались договори на постачання електричної енергії. Оплата за спожиту КНС «Чорноморка-2» електроенергія у період 2021-2025 років Київською районною адміністрацією Одеської міської ради не здійснювалась.
Відповідно до наявної в Департаменті екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради інформації та інформації від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Київської районної адміністрації Одеської міської ради, відомостей про постачання AT «ДТЕК Одеські електромережі» чи іншими фізичними/юридичними особами електроенергії на КНС «Чорноморка-2» не має.
Стосовно надання документації на обладнання КНС «Чорноморка-2» Київською районною адміністрацією Одеської міської ради поінформовано, що фактично з 2004 року КНС «Чорноморка-2» та каналізаційні мережі на балансі Київської районної адміністрації Одеської міської ради не перебувають і ніколи не перебували, у зв'язку з чим ніколи не утримувалися та не можуть утримуватися за рахунок виділених районній адміністрації бюджетних призначень із міського бюджету.
Уся документація, яка була наявна в Київській районній адміністрації, за фактом будівництва та реконструкції КНС «Чорноморка2» була передана до Департаменту міського господарства Одеської міської ради за період 2011-2015 років.
У свою чергу, з метою вирішення питання потрапляння неочищених стоків в акваторію Чорного моря в районі Чорноморської балки, у 2024 році в рамках виконання заходів Міської цільової програми охорони і поліпшення стану навколишнього природного середовища м. Одеси на 2022 - 2027 роки, затвердженої рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 21.06.2022 №117, Департаментом екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради розпочата розробка техніко-економічного обґрунтування будівництва мереж водовідведення щодо охорони вод прибережної смуги Чорноморської балки в місті Одесі з урахуванням існуючого стану.
Розробка техніко-економічного обґрунтування передбачає проведення геодезичної зйомки території, обґрунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об'єкту, вартість будівництва та основні техніко-економічні показники. Після розробки техніко-економічного обґрунтування стане можливим приступити до розробки відповідного проекту будівництва.
Департаментом екології та розвитку рекреаційних зон на адресу юридичного департаменту Одеської міської ради скеровано лист від 24.03.2025 №0408/645, у якому міститься інформація, яка є аналогічною за змістом, що вказана у листі Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон від 28.01.2025 №01-18/184, який адресовано прокурору Київської окружної прокуратури модеми.
04.02.2025 Київська окружна прокуратура звернулась до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) із запитом №829ВИХ-25, у якому зазначено, що внаслідок відсутності належного технічного обслуговування КНС «Чорноморка-2» знаходиться у несправному стані, що, в свою чергу, щоденно призводить до порушення технологічного процесу очищення стічних вод та у результаті чого стічні води, що містять забруднюючі речовини безпосередньо, через трубу ливневого колектору (стоку) КНС «Чорноморка-2» скидаються у акваторію Чорного моря.
У вказаному запиті наголошено, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), у зв'язку з чим та з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, згідно приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Київською окружною прокуратурою м. Одеси викладено прохання у строк до 10.02.2025 надати інформацію чи вживались Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) заходи позовного характеру за вищевикладеними обставинами, одночасно повідомивши про конкретні причини невжиття чи неможливості вжиття заходів реагування, спрямованих на заборону використання КНС «Чорноморка-2», що розташована за адресою: м. Одеса пр-т Свободи, 102 для припинення щоденного скиду неочищених стічних вод в акваторію Чорного моря та зобов'язання вчинити дії з приведення у належний стан КНС «Чорноморка-2» власника майна - територіальну громаду м. Одеси в особі Одеської міської ради.
У відповідь на запит Київської окружної прокуратури від 04.02.2025 №829ВИХ-25, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надіслано лист від 10.02.2025 №855/3, у якому, зокрема повідомлено, що за період з 2021 по 2024 рік Інспекцією зафіксовано 5 випадків скиду неочищених стічних вод на територію пляжу «Чорноморка», з яких три - потрапляння стічних вод безпосередньо у море.
При цьому, в ході проведення заходів реагування щодо встановленого факту скиду неочищених стічних вод внаслідок незадовільної роботи КНС встановлено, що зазначена КНС не передана на баланс жодному комунальному підприємству, установі чи організації.
Як вказано у листі від 10.02.2025 №855/3, планові та позапланові перевірки на об'єкті КНС «Чорноморка -2» Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) не проводились, а заходи представницького характеру не вживались.
Між тим, матеріали справи містять акти відбору проб води та протоколи вимірювання показників складу та властивостей проб вод, що підтверджує потрапляння неочищених вод із забруднюючими речовинами з труби ливневого колектору КНС «Чорноморка» на територію пляжу «Чорноморка» та у поверхневі води Чорного моря.
10.03.2025 Одеська обласна прокуратура звернулась до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) з листом №12-372ВИХ-25, у якому, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави у суді, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», викладено прохання у найкоротший строк надати інформацію про вжиті Інспекцією заходи або намір їх вжити, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання визначити балансоутримувача комунального майна КНС «Чорноморка-2» та забезпечити підключення КНС «Чорноморка-2» до електропостачання. У листі роз'яснено, що у разі невжиття заходів реагування у прокурора виникнуть підстави, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», для звернення до суду з відповідним позовом в особі Державної екологічної інспекції Південно- Західного округу (Миколаївська та Одеська області) з метою захисту інтересів держави та усунення вказаних порушень.
У відповідь на лист Одеської обласної прокуратури від 10.03.2025 №12-372ВИХ-25, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надіслано лист від 11.03.2025 №1459/1.2 у якому, зокрема, зазначено, що заходи позовного характеру щодо зобов'язання Виконавчого комітету Одеської міської ради визначити балансоутримувача комунального майна КНС «Чорноморка-2» та забезпечення підключення КНС «Чорноморка-2» до електропостачання, Інспекцією у судовому порядку не вживались та вживатись не плануються.
13.03.2025 Київською окружною прокуратурою м. Одеси в порядку положень ст.23 Закону України «Про прокуратуру» до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) скеровано повідомлення №1745ВИХ-25 у якому зазначено, що Київською окружною прокуратурою м. Одеси підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради протиправною та зобов'язання вчинити певні дії щодо каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2», що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Свободи, 102. Позовну заяву найближчим часом буде скеровано до суду для розгляду по суті.
Уважаючи протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо не визначення балансоутримувача каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2», розташованої по проспекту Свободи, 102 у м. Одеса, та не підключення вказаної каналізаційної насосної станції до електропостачання, виконувач обов'язки керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернувся до суду з даним позовом.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи, у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт три статті 131-1 Конституції України).
Відповідно до пункту другого Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia), заява № 42454/02, § 35).
За змістом частини другої статті 2 Цивільного кодексу України держава Україна є учасником цивільних відносин. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками (частина перша статті 167 Цивільного кодексу України). Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 Цивільного кодексу України). Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (пункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (пункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (пункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80) та інші).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (пункти 8.10, 8.12) від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81)).
Незалежно від того, хто саме звернувся до суду, - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор - у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб'єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор. На відміну від останнього та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб'єкти права - учасники правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункти 82-83)).
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
З наведеного можна зробити висновок, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункт 45)). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).
Колегія суддів зазначає, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (пункти 38-39)).
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (пункт 40)).
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (пункт 43)).
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.
Спеціальним законом, який визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Згідно із пунктом «а» частини першої статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, щодо охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.
Охорона, раціональне використання та відтворення водних ресурсів в Україні регулюються Водним кодексом України і передбачають правові, організаційні, технологічні та інші заходи для запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню вод, а також забезпечення їх нормативної якості для задоволення потреб населення і економіки. Ключовими аспектами є встановлення нормативів екологічної безпеки водокористування, якості води, гранично допустимих скидів (ГДС).
Охорона, раціональне використання та відтворення водних ресурсів означає систему заходів, спрямованих на запобігання забрудненню та засміченню вод, а також на підтримку їх якості. Це включає правильну утилізацію відходів, заборону скидання небезпечних речовин у воду тощо.
Пунктом «й» частини першої статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що до компетенції центрального органу у сфері охорони навколишнього природного середовища належить вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, участь у статусі позивача чи відповідача при розгляді справ у судах.
Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017, є Державна екологічна інспекція України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань звертається до суду із позовом щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно із підпунктом 9 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Пунктом 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 275 від 19.04.2017, передбачено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Аналогічні за змістом приписи містить Положення про Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), затверджене наказом Державної екологічної інспекції України №33 від 20.02.2023.
Означене дає підстави для висновку, що діяльність органу місцевого самоврядування щодо охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів є об'єктом контролю у сфері захисту довкілля та природних ресурсів і такий контроль уповноважені здійснювати органи Державної екологічної інспекції України.
Колегія суддів вказує, що Державна екологічна інспекція та її територіальні органи уповноважені звертатися до суду з позовом, зокрема, про визнання протиправними дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб.
Як установлено судом апеляційної інстанції у позовній заяві прокурор вказав, що у нього є підстави для звернення до суду, оскільки Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) цього не зробила.
На підтвердження означеного прокурором до позовної заяви додано лист-відповідь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 10.02.2025 №855/3, у якому, зокрема повідомлено, що за період з 2021 по 2024 рік Інспекцією зафіксовано 5 випадків скиду неочищених стічних вод на територію пляжу «Чорноморка», з яких три - потрапляння стічних вод безпосередньо у море. При цьому, в ході проведення заходів реагування щодо встановленого факту скиду неочищених стічних вод внаслідок незадовільної роботи КНС встановлено, що зазначена КНС не передана на баланс жодному комунальному підприємству, установі чи організації.
Як вказано у листі від 10.02.2025 №855/3, планові та позапланові перевірки на об'єкті КНС «Чорноморка -2» Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) не проводились, а заходи представницького характеру не вживались.
Крім того, матеріали справи містять акти відбору проб води та протоколи вимірювання показників складу та властивостей проб вод, що підтверджує потрапляння неочищених вод із забруднюючими речовинами з труби ливневого колектору КНС «Чорноморка» на територію пляжу «Чорноморка» та у поверхневі води Чорного моря.
Також, Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) листом від 11.03.2025 №1459/1.2 повідомлено, що заходи позовного характеру щодо зобов'язання Виконавчого комітету Одеської міської ради визначити балансоутримувача комунального майна КНС «Чорноморка-2» та забезпечення підключення КНС «Чорноморка-2» до електропостачання, Інспекцією у судовому порядку не вживались та вживатись не плануються.
13.03.2025 Київською окружною прокуратурою модеми в порядку положень ст.23 Закону України «Про прокуратуру» до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) скеровано повідомлення №1745ВИХ-25 у якому зазначено, що Київською окружною прокуратурою міста Одеси підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради протиправною та зобов'язання вчинити певні дії щодо каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2», що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Свободи, 102. Позовну заяву найближчим часом буде скеровано до суду для розгляду по суті.
Отже, оскільки у досліджуваній ситуації Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) не вжито достатніх та результативних заходів реагування виконувачем обов'язки Київською окружною прокуратурою м. Одеси у порядку представництва інтересів держави в особі відповідної Інспекції дану позовну заяву скеровано до суду, обґрунтовуючи неналежне здійснення Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) захисту інтересів держави у спірних правовідносинах і наявність підстави для їхнього представництва ним самим.
Порушення інтересів держави прокурор обґрунтовує тим, що через не функціонування КНС «Чорноморка-2» здійснюється забруднення акваторії Чорного моря шляхом скидання стічних вод, які містять забруднюючі речовини, чим завдається шкода інтересам держави у формі забезпечення суспільства на безпечне довкілля, не погіршення екологічної ситуації, що реалізується через охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
Таким чином, прокурор виконав вимоги процесуального закону, визначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їхнього захисту, а також зазначив орган, який, хоч і уповноважений державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах відповідні заходи не вжив.
Подібний підхід під час дослідження питання щодо наявності у прокурора підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі територіального органу Державної екологічної інспекції застосовано Верховним Судом у постанові від 16.03.2023 у справі №580/7046/21, правові висновки якого суд апеляційної інстанції враховує під час розгляду даної справи.
До того ж, слід врахувати, що інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як охорона навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, та екологічних прав, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів уважає, що у цій справі подання прокурора адміністративного позову мало на меті захист "інтересів держави".
Даний висновок узгоджується із правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 380/9160/21.
У контексті вирішення досліджуваного питання слід також відмітити, що обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги Виконавчий комітет Одеської міської ради у вузькому розумінні проблеми вказує лише про те, що територіальний орган Державної екологічної інспекції не уповноважений вирішувати питання відносно визначення балансоутримувача каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2», розташованої по проспекту Свободи, 102 у м. Одеса, та підключення її до електропостачання.
Натомість, сутність досліджуваних правовідносин полягає у більш глобальній проблематиці, зокрема, забрудненні акваторії Чорного моря стічними водами через те, що каналізаційна насосна станція «Чорноморка-2» фактично належним чином не функціонує, що кореспондується із здійсненням державного нагляду (контролю) з охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.
Як установлено судом апеляційної інстанції та зазначено вище, саме до компетенції територіального органу Державної екологічної інспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням, у тому числі, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади вимог законодавства, зокрема, щодо охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів.
Вищенаведене у повному обсязі спростовує наведені в досліджуваній частині апеляційної скарги доводи скаржника.
Не є юридично спроможним посилання скаржника, що на період дії воєнного стану органи виконавчої влади позбавлені повноважень щодо здійснення державного нагляду (контролю), з огляду на таке.
Так, 13.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні».
Водночас, суд апеляційної інстанції акцентує увагу на пункті 2 вказаного рішення Уряду, згідно із яким за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Отже, за наслідком дослідження змісту постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 колегією суддів установлено, що здійснення Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) позапланових заходів державного нагляду (контролю) можливе, хоч і за певних умов.
При цьому, як свідчать матеріали справи, проявляючи пасивну поведінку Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) у спірних правовідносинах не здійснює заходів державного нагляду (контролю), що власне й зумовило необхідність подання даного позову саме прокурором.
Між тим, слід вказати, що права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища превалюють над твердженнями органу місцевого самоврядування про те, що обмеження заходів державного нагляду (контролю) під час воєнного стану носить де регуляторний характер і має на меті зменшення тиску з боку контролюючого органу.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє твердження органу місцевого самоврядування про необхідність застосування до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду, які викладено в постановах від 11.06.2024 у справі №380/9047/22, від 27.02.2025 у справі №420/17642/22, адже вони не є релевантними по відношенню до досліджуваної ситуації.
Стосовно визначення Виконавчим комітетом Одеської міської ради балансоутримувача каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2», розташованої по проспекту Свободи, 102 у м. Одеса, та підключення її до електропостачання колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 7 Конституції в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Змістом частин третьої, четвертої статті 140 Основного Закону визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Частиною 1 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Згідно із ч.1 ст.51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
За приписами ч.1 ст.52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
Відповідно до пункту 1 підпункту «а» ст.29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Підпунктами 1, 5 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку належить, зокрема: управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; забезпечення соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Отже, Виконавчий комітет Одеської міської ради є виконавчим органом місцевого самоврядування, до компетенції якого належить управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Згідно фактичних обставин справи, право власності на каналізаційну насосну станцію «Чорноморка-2» з каналізаційними мережами загальною площею 2,7 кв.м., що розташована за адресою: м.Одеса, просп. Свободи, 102, зареєстровано за територіальною громадою модеми в особі Одеської міської ради.
Відповідно до завдання на проектування, «Каналізаційна насосна станція з напірними трубопроводами в Чорноморці», затвердженого 26.06.2003 головою Київської районної адміністрації Одеської міської ради, до складу об'єкту мають входити: КНС заглибленого типу з двома насосними агрегатами типу «Wilo» TP40S, розрахованими згідно наданого розрахунку каналізаційних стоків Q-62,5 куб.м/добу. Характеристика об'єкту - загальна чисельність населення з врахуванням гостьового навантаження у літній період до 1500 чоловік.
Каналізаційна насосна станції (КНС) - це спеціалізована інженерна споруда, призначена для перекачування стічних вод (побутових, промислових або дощових) з нижчих рівнів на вищі або в місця, де вони можуть бути оброблені або скинуті.
Згідно матеріалів справи, КНС «Чорноморка-2» повинна здійснювати перекачування стоків на КНС-22.
Отже, каналізаційна насосна станція «Чорноморка-2» є спеціальною інженерною спорудою, яка призначена для перекачування стічних вод (побутових, промислових або дощових) з нижчих рівнів на вищі або в місця, де вони можуть бути оброблені або скинуті. Право власності на таку насосну станцію належить територіальній громаді модеми, а, відтак, вона відноситься до об'єктів житлово-комунального господарств, управління якою має здійснювати Виконавчий комітет Одеської міської ради.
Відповідно до п.7 Правил технічної експлуатації систем і споруд водопостачання та водовідведення міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 №30, насосні станції систем водопостачання та водовідведення повинні забезпечувати, зокрема, надійне і безперебійне перекачування стічних вод з високими технічно-економічними показниками.
У процесі експлуатації насосних станцій персонал зобов'язаний:
- здійснювати управління режимом роботи насосної станції;
- розробляти і впроваджувати заходи з оптимізації роботи устаткування та економії електроенергії, мастильних та витратних матеріалів;
- забезпечувати нагляд і контроль за станом будівельних конструкцій, трубопровідної арматури, устаткування і комунікацій, а також режимом роботи насосних агрегатів;
- підтримувати належний санітарний стан приміщення насосної станції;
- вести систематичний облік роботи насосної станції, вносячи відповідні записи до журналів;
- забезпечувати вчасне проведення ревізій устаткування, поточних і капітальних ремонтів.
На каналізаційних насосних станціях, обладнаних граблями або решітками, персонал повинен керуватися також вимогами п.13.7 цих Правил.
Оперативне керівництво роботою насосних станцій і розробка експлуатаційних режимів повинні здійснюватися диспетчерською службою, начальником насосної станції чи іншими адміністративно-технічними керівниками виробника.
Чисельність експлуатаційного персоналу і склад служб насосних станцій встановлюють за штатним розписом залежно від продуктивності, призначення і ступеня автоматизації станції.
На кожній насосній станції необхідно закріпити устаткування за підрозділами, визначити їх функції і відповідальність працівників за експлуатацію устаткування, видати спеціальний наказ.
На насосних станціях додатково до документів, визначених у п.2.6 цих Правил, повинна зберігатись така технічна документація:
- генеральний план майданчика насосної станції з нанесеними підземними комунікаціями і пристроями;
- оперативна технологічна схема комунікацій, агрегатів і переключень;
- схема електропостачання, первинної комунікації силових мереж і освітлення, принципові та монтажні схеми автоматики і телемеханізації;
- журнал контролю і обліку роботи устаткування;
- журнал обліку відбору з джерела води (для насосної станції першого підйому).
Режим роботи насосної станції визначають з урахуванням режимів роботи інших споруд систем водопостачання (каналізації), пов'язаних з роботою станції (водоводів, водопровідної мережі, колекторів, резервуарів, інших насосних станцій), а також величини та режиму водоспоживання (нерівномірності притоку стічних вод).
Оперативне управління режимом роботи насосної станції здійснює черговий диспетчер виходячи з умови підтримання заданих параметрів роботи системи водопостачання (каналізації) у цілому і економічності роботи даної насосної станції.
У разі відсутності централізованого диспетчерського управління для кожної насосної станції повинні бути розроблені типові погодинні графіки роботи насосних агрегатів для різних днів тижня і сезонів року з урахуванням коливань водоспоживання (притоку стічних вод), рівней води в резервуарах і водонапірних баштах та режимів роботи інших насосних станцій.
Режим роботи насосних станцій першого підйому, що забезпечують подачу води на очисні споруди водопроводу, повинен встановлюватися виходячи з прийнятої схеми і режиму роботи очисних споруд.
Згідно фактичних обставин справи, з моменту введення в експлуатацію та реєстрації права власності за територіальною громадою модеми каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2», органами місцевої влади жодним чином не забезпечено надійне та безперебійне її функціонування з метою виконання основної функції - перекачування стічних вод та убезпечення їх попадання в акваторію Чорного моря.
Так, згідно відомостей Київської районної адміністрації Одеської міської ради враховуючи, що КНС «Чорноморка-2» та каналізаційні мережі на балансі Київської районної адміністрації Одеської міської ради не перебувають, 23.04.2024 електропостачання до зазначеної КНС тимчасово було відновлено, із залученням сторонніх організацій, виключно для проведення профілактичних робіт обладнання, нормалізації роботи із збору та відводу зливових стоків на той час та для продовження процедури впорядкування даної КНС відповідними структурними підрозділами Одеської міської ради згідно чинного законодавства.
У листі Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради від 09.04.2024 спрямованому до Департаменту міського господарства Одеської міської ради зазначено, що з метою попередження потрапляння неочищених стоків в море в районі пляжу «Чорноморка» є доцільним першочергово забезпечити запуск та введення в штатний режим роботи КНС «Чопномопка-2».
У Листі Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 09.01.2024 №01-50/1778 скерованим до першого заступника міського голови внесено пропозицію щодо визначення Управління капітального будівництва Одеської міської ради замовником робіт з капітального ремонту КНС, а на другому етапі визначення балансоутримувача КНС. У свою чергу, Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради повідомлено про першочергову необхідність визначення балансоутримувача КНС, який забезпечить її функціонування. Визначення балансоутримувача надасть можливість за потребою передбачення коштів, необхідних для нормалізації роботи із збору та відводу зливових стоків на даний час. Крім того, за участю балансоутримувача КНС, буде раціональним визначення подальшої концепції водовідведення Чорноморської балки.
Київська районна адміністрація Одеської міської ради листом від 19.07.2022 №889/01-11 повідомила Державну екологічну інспекцію південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області), що немає інформації про перелік абонентів, які користуються КНС «Чорноморка-2», а також інформації про балансоутримувача та відомостей про відповідальних осіб за стан роботи КНС.
При цьому, матеріалами справи підтверджено, що через незабезпечення функціонування каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2» за період з 2021 по 2024 роки зафіксовано 5 випадків скиду неочищених стічних вод на територію пляжу «Чорноморка», з яких три - потрапляння стічних вод безпосередньо у море, що підтверджується листом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 10.02.2025 №855/3. Зазначене підтверджується актами відбору проб води та протоколами вимірювання показників складу та властивостей проб вод, що свідчить про потрапляння неочищених вод із забруднюючими речовинами з труби ливневого колектору КНС «Чорноморка» на територію пляжу «Чорноморка» та у поверхневі води Чорного моря.
В означеному листі зауважено, що зазначена КНС не передана на баланс жодному комунальному підприємству, установі чи організації.
Як убачається з наявних у матеріалах справи документів, рішенням Одеської міської ради №5050-IV від 23.12.2005 «Про делегування повноважень з передачі на баланс (в управління) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси», делеговано Виконавчому комітету Одеської міської ради повноваження з передачі на баланс (в управління) виконавчим органам Одеської міської ради, комунальним підприємствам, установам, майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Одеси.
У подальшому, рішенням Одеської міської ради №3615-VII від 19.09.2018 «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 23 грудня 2005 року №5050- IV «Про делегування повноважень з передачі на баланс (в управління) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси», внесено зміни до рішення Одеської міської ради від 23.12.2005 №5050- IV «Про делегування повноважень з передачі на баланс (в управління) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси», а саме:
- доповнено пункт 1 рішення словами «за винятком випадків, вказаних у пункті 2 рішення»;
- доповнено рішення пунктом 2 такого змісту: «Визначити, що безоплатна передача майна від однієї комунальної установи (закладу, підприємства) до іншої, що належать до сфери управління одного і того самого виконавчого органу Одеської міської ради (головного розпорядника бюджетних коштів), здійснюється на підставі наказу керівника цього виконавчого органу Одеської міської ради».
18.07.2013 Одеською міською радою прийнято рішення №3671-VI (зі змінами згідно із рішенням Одеської міської ради №4217-VI від 17.12.2013 щодо зазначення вірної адреси КНС «Чорноморка-2»), яким надано згоду на передачу додатково в оренду TOB «Інфокс» комплексу водовідведення (КНС «Чорноморка-2» та мережі), розташованого у селищі Чорноморка, проспект Свободи, 102, в існуючому технічному стані.
Названим актом Департаменту міського господарства Одеської міської ради та Київській районній адміністрації Одеської міської ради доручено підготувати проект додаткової угоди та акт приймання-передачі, а Одеському міському голові - укласти додаткову угоду до договору оренди від 17.12.2003 про передачу об'єктів додатково в оренду TOB «Інфокс».
Водночас, додаткова угода та акт приймання-передачі по об'єкту КНС «Чорноморка-2» ТОВ «Інфокс» Філія «Інфоксводоканал» не укладалась та не підписувалась.
У листі ТОВ «Інфокс» Філія «Інфоксводоканал» від 10.02.2025 №594-15/1088 зазначено, що причиною технічної несправності КНС «Чорноморка-2», що призводить до забруднення прибережної зони господарсько-побутовими стоками, є відсутність електропостачання.
За таких обставин колегією суддів установлено, що Виконавчим комітетом Одеської міської ради не вжито належних заходів ані з передачі каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2» в оренду TOB «Інфокс» комплексу водовідведення КНС «Чорноморка-2» та мережі, ані з визначення балансоутримувача цього майна, що є причиною відсутності функціонування КНС «Чорноморка-2» та потрапляння стічних вод в акваторію Чорного моря.
Наведене спростовує твердження скаржника про те, що ним вживаються заходи щодо забезпечення належного функціонування КНС «Чорноморка-2».
У досліджуваній критичній ситуації є безпідставними доводи скаржника про те, що в умовах воєнного стану діє заборона на передачу в оренду об'єктів, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема об'єктів інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод, крім випадків, передбачених законодавством, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження віднесення каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2» до об'єктів, зазначених у ст.3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Забезпечення функціонування КНС «Чорноморка-2» за допомогою роботи генератора колегія суддів уважає безпідставним, адже матеріалами справи не підтверджено, що функціонування у такий спосіб КНС «Чорноморка-2» є постійним та безперебійним.
Забезпечення електропостачанням КНС «Чорноморка-2» від генератора є тимчасовим заходом, що перебуває в залежності від наявності паливно-мастильних матеріалів. Водночас, скаржником не подано доказів цілодобового забезпечення електропостачанням КНС «Чорноморка-2» за рахунок генератора тощо.
Не є юридично спроможним також твердження скаржника про те, що Виконавчий комітет Одеської міської ради не є належним відповідачем у справі, з урахуванням наступного.
Так, рішенням Одеської міської ради №5050-IV від 23.12.2005 «Про делегування повноважень з передачі на баланс (в управління) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси», Виконавчому комітету Одеської міської ради делеговано повноваження з передачі на баланс (в управління) виконавчим органам Одеської міської ради, комунальним підприємствам, установам, майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Одеси.
До того ж, управління майном житлово-комунального господарства саме виконавчими органами місцевої ради передбачено безпосередньо Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Рішенням Одеської міської ради №3615-VII від 19.09.2018 «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 23.12.2005 №5050-IV «Про делегування повноважень з передачі на баланс (в управління) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси», внесено зміни до рішення Одеської міської ради від 23.12.2005 №5050-IV «Про делегування повноважень з передачі на баланс (в управління) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Одеси» щодо форми прийняття відповідного рішення Виконавчим комітетом Одеської міської ради.
За таких підстав саме Виконавчий комітет Одеської міської ради є належним відповідачем у справі.
Вирішуючи даний спір слід також врахувати резонансність ситуації, яка склалась навколо КНС «Чорноморка-2» та потраплянням стічних вод до акваторії Чорного моря, що неодноразово висвітлювалось в засобах масової інформації, а саме:
- «В Одесі каналізаційна станція забруднює пляж та Чорне море, розпочали кримінальне провадження»//Суспільне Одеса, https://suspilne.media/odesa/630388-vodesi-kanalizacijna-stancia-zabrudnue-plaz-ta-corne-more-rozpocali-kriminalneprovadzenna/;
- «В Одесі нічийна каналізаційно-насосна станція забруднює море: знайти відповідального поки що не вдається»//Думська, https://dumskaya.net/news/v-odessebeshoznaya-kanalizatcionno-nasosnaya-st-180642/ua/;
- «В Одесі прибережна зона та Чорне море цілодобово забруднюються через виток стічних вод: справою займається прокуратура // Південь Сьогодні, https://yug.today/vodesi- pryberezhna-zona-ta-chorne-more-tsilodobovo-zabrudniuiutsia-cherez-vytokstichnykh-vod-pravoiu-zaymaietsia-prokuratura/;
- «На одному з пляжів Одеси стічні води цілодобово стікають у море» //Одеське життя, https://odessa-life.od.ua/uk/news-uk/na-odnomu-z-plyazhiv-odesy-stichnivody-czilodobovo-stikayut-u-more;
- «Нечистоти просто ллються у Чорне море: пляж Чорноморка забруднює каналізаційна станція»//Біляївка City, https://bilyayivka.city/articles/328706/nechistotiprosto-llyutsya-u-chorne-more-plyazh-chornomorka-zabrudnyuye-kanalizacijna-stanciyafoto-;
- «Поки прокуратура шукає відповідальних, каналізація продовжує труїти море в Чорноморці»//Південь, https://pivden.media/allnews/poky-prokuratura-shukayevidpovidalnyh-kanalizacziya-prodovzhuye-truyity-more-v-chornomorczi/;
- «Одеська каналізаційна станція забруднює пляж та Чорне море: екологи б'ють на сполох»//Одеське життя, https://odessa-life.od.ua/uk/news-uk/odeska-kanalizacijnastancija-zabrudnjuie-pljazh-ta-chorne-more-ekologi-b-jut-na-spoloh;
- «Каналізаційна насосна станція «Чорноморка-2» забруднює Чорне море, - екологи» //Odesa online, https://odessa.online/kanalizatsijna-nasosna-stantsiya-chornomorka-2-zabrudnyuye-chorne-more-ekologi/;
- «Всі нечистоти Чорноморки стікають просто в море, бо у каналізаційної станції немає власника: екологи звернулися до прокуратури (фото)» // Українська служба інформації, https://usionline.com/vsi-nechystoty-chornomorky-stikaiut-prosto-v-more-bo-ukanalizatsijnoi-stantsii-nemaie-vlasnyka-ekolohy-zvernulysia-do-prokuratury-foto/.
Отже, встановлені обставини свідчать про те, що відсутність функціонування каналізаційної насосної станції «Чорноморка-2» призводить до скидів стічних вод в акваторію Чорного моря, які носять систематичний характер.
Означене у свою чергу призводить до негативних наслідків, зокрема, завдає невідворотну шкоду навколишньому природньому середовищу та здоров'ю людей.
Установлені під час розгляду даної справи фактичні обставини та зроблені судом апеляційної інстанції висновки у повному обсязі спростовують наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачами в апеляційних скаргах доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні рішення в оскаржуваній частині судом першої інстанції було дотримано усіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №420/7631/25 за позовною заявою виконувача обов'язки керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано колегією суддів 19.09.2025.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька