П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/628/25
Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
07 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати цому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини в період з 16.05.2024 р. по 25.07.2024 р., з 20.09.2024 р. по 03.10.2024 р., з 04.10.2024 р. по 03.11.2024 р. та 100 000 гривень пропорційно дням безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення таких заходів за грудень 2024 року з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату недоплаченої суми додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" із розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини в період з 16.05.2024 р. по 25.07.2024 р., з 20.09.2024 р. по 03.10.2024 р., з 04.10.2024 р. по 03.11.2024 р. та 100000 гривень пропорційно дням безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення таких заходів за грудень 2024 року з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 за контрактом та 29.03.2024 року. Під час безпосередньої участі у діях та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування збройної агресії Російської Федерації, виконуючи обов'язки військової служби із захисту Батьківщини, 29.03.2024 року отримав поранення. Починаючи з 30.03.2024 р. по 11.04.204 р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні. Крім того, в період з 16.05.2024 р. по 25.07.2024 р. та з 20.09.2024 р. по 03.10.2024 р. позивач перебував на реабілітації в стаціонарі лікувальних установ з метою забезпечення допоміжним засобом реабілітації - гомілковим протезом. З огляду на вказане, відповідач відповідно до приписів розділу 1 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. № 260 та відповідно до постанови № 168 повинен був виплачувати позивачу додаткову винагороду в розмірі 100000 грн пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні. Всупереч цьому, за весь період лікування відповідач нарахував та виплатив позивачу додаткову винагороду у розмірі 90 601,11 грн.
Щодо періоду з 16.05.2024 р. по 25.07.2024 р. позивач наголосив, що має право на виплати протягом усього періоду лікування після тяжкої травми, пов'язаної з захистом Батьківщини, адже останнє передбачає реабілітацію, додаткове лікування, протезування. Також зазначає, що військово-лікарською комісією 24.09.2024 р. встановлено тяжкість травми позивача та необхідність протезування, про що позивач в телефонному режимі повідомив відповідача.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що протягом спірного періоду: з 16.05.2024 р. по 25.07.2024 р., з 20.09.2024 р. по 03.10.2024 р., з 04.10.2024 р. по 03.11.2024 р., вимогою для включення до наказів командира про виплату до додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн у разі поранення, визначено наступні фактори: перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням пов'язаним із захистом Батьківщини; перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Разом з тим, в період з 16.05.2024 р. по 25.07.2024 р. позивач відвідував Спеціалізовану ортопедичну фірму Orto-Pes, що не є перебуванням на стаціонарному лікуванні. Також зазначає, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2024 р. №297, солдат ОСОБА_2 самовільно залишив військову частину 25.09.2024 р. Надалі, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2024 р. №305, позивач 09.10.2024 р. повернувся із самовільного залишення частини. Дані накази є діючими та не оскаржувалися позивачем, у зв'язку із чим останнього правомірно позбавлено додаткової винагороди за весь повний місяць жовтень 2024 року, так як до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, за період, включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира. Таким чином, право на грошове забезпечення позивач має не раніше листопада 2024 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано противною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за період з 16.05.2024 р. по 25.07.2024 р.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" із розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини за період з 16.05.2024 р. по 25.07.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до пункту 11 цього розділу у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Республіки Грузія та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 09.01.2024 р. № 7-РС прийнятий на військову службу солдатом за контрактом, військова професія - штурмовик, посада - вогнеметник 3 вогнеметного відділення вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.01.2024 р. № 12 солдата ОСОБА_1 з 09.01.2024 р. зараховано до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення, на котлове забезпечення військової частини з 10.01.2024 р. і наказано вважати таким, що з 09.02.2024 р. справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2730 гривень на місяць, ШПК- "солдат".
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2024 р. № 1283п 29.03.2024 р. під час виконання бойового завдання в районі західної околиці н.п. Озарянівка Бахмутського району Донецької області противник здійснив мінометний обстріл по ВОП, в результаті чого позивач отримав множинні вогнепальні осколкові сліпі поранення обох нижніх кінцівок правої верхньої кінцівки та живота, повну ампутацію передньої частини правої ступні. Поранення отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби із захисту Батьківщини. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Поранення не є наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 5050, виданої КП "Дніпропетровська обласна лікарня імені І.І. Мечникова" позивач у період з 30.03.2024 р. по 10.04.2024 р. перебував на стаціонарному лікуванні.
06 квітня 2024 року КП "Дніпропетровська обласна лікарня імені І.І. Мечникова" видано висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та лікування за кордон. Згідно останнього, відповідно до НК 025:2021 "Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я" Т 06.8 Y 36.2. МВТ (29.03.2024 р.) позивач отримав травми у вигляді закритої ЧМТ, струсу головного мозку, акубаротравму, посттравматичну перфорацію обох барабанних перетинок, стороннє тіло кон'юнктив правового ока, травматичну ампутацію правої стопи на рівні суглобу Шопару, вогнепальні поранення правої верхньої кінцівки, ВОСП обох нижніх кінцівок. 30.03.2024 р. позивачу здійснили реампутацію правої нижньої кінцівки на рівні середньої третини гомілки. У зв'язку із наведеним, необхідне направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та лікування за кордон.
Згідно з виписки із медичної карти стаціонарного хворого Військово-медичного клінічного центру Західного регіону № 4854, позивач у період з 11.04.2024 р. по 17.04.2024 р. перебував на стаціонарному лікуванні.
Відповідно до довідки Спеціалізованої ортопедичної фірму Orto-Pes від 20.08.2024 р. позивач в період з 16.05.2025 р. по 25.07.2024 р. відвідував вказану фірму для зняття мірок, коригування та підбору протезу гомілки, а 25.07.2025 р. отримав протез гомілки орто-блок.
З довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 24.09.2024 р. № 2162 вбачається, що позивач за наслідками мінно-вибухової травми 29.03.2024 р. отримав тяжку травму, пов'язану із захистом Батьківщини та потребує протезування.
30 вересня 2024 року військовою частиною НОМЕР_2 сформовано висновок про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) № 100, за яким позивачу призначено допоміжний реабілітаційний засіб - протез гомілковий модульний із вкладишем із силіконової композиції 4 мобільності підвищеної функціональності, а також протез гомілковий для купання 1,2,3 мобільності із вкладишами із силіконової або гелевої композиції для кукс нижніх кінцівок із тканинним покриттям.
За довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 03.10.2024 р. № 2259 позивач за наслідками мінно-вибухової травми 29.03.2024 р. отримав тяжку травму, пов'язану із захистом Батьківщини та потребує звільнення від виконання службових обов'язків на 30 днів.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 3143 військової частини НОМЕР_2 , позивач у період з 20.09.2024 р. по 03.10.2024 р. перебував на стаціонарному лікуванні.
Відповідно до витягу з банківського рахунку позивача за період з 12.04.2024 р. по 12.09.2024 р. позивач отримував від відповідача наступне грошове забезпечення: 12.04.2024 р. - 20249,43 грн.; 22.04.2024 р. - 90601,11 грн.; 14.05.2024 р. - 20249,43 грн.; 14.06.2024 р. - 20249,43 грн.; 12.07.2024 р. - 20249,43 грн.; 14.08.2024 р. - 20249,43 грн.; 12.09.2024 р. - 20362,77 грн.
Згідно картки особового рахунку військовослужбовця № 16 за 01.2024 р./12.2024 р. позивачу у квітні 2024 року нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 90 322,28 грн.
За наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.10.2024 р. № 297 солдата ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини, що вибув на військово-лікарську комісію до Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь", 20.09.2024 року та закінчив проходження військово-лікарської комісії 24.09.2024 року, вважати таким, що самовільно залишив військову частину 25.09.2024 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.10.2024 р. № 305 солдата ОСОБА_1 наказано вважати таким, що прибув до оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та приступив до виконання службових обов'язків із самовільного залишення частини.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.10.2024 р. № 307 солдата ОСОБА_1 наказано вважати таким, що вибув із оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " у щорічну основну відпустку з 12 по 28 жовтня 2024 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.10.2024 р. № 326 солдата ОСОБА_1 наказано вважати таким, що прибув до оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " та приступив до виконання службових обов'язків зі щорічної основної відпустки.
20 листопада 2024 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом, в якому просив надати довідку про доходи з весь період служби з моменту укладення контракту по дату звернення з рапортом.
Крім того, 20.11.2024 р. позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом, в якому просив передати відповідні накази до фінансового відділу військової частини та організувати виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. за період лікування пропорційно дням перебування на лікуванні з 30.03.2024 р. по 20.11.2024 р., а також просив передати відповідні накази до фінансового відділу військової частини та організувати виплату позивачу грошового забезпечення за період 30.03.2024 р. по 20.11.2024 р.
Станом на день звернення до суду з даним позовом відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 16.05.2024 р. по 25.07.2024 р., з 20.09.2024 р. по 03.10.2024 р., з 04.10.2024 р. по 03.11.2024 р. та 100000 грн. пропорційно дням безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення таких заходів.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у контексті обставин даної справи, здійснення реабілітаційних заходів протягом перебування позивача у спеціалізованій ортопедичній фірмі Orto-Pes підтверджує той факт, що позивач отримував реабілітаційні медичні послуги в стаціонарі іноземного медичного закладу у зв'язку з отриманим пораненням та тяжкою травмою, що пов'язані із участю у бойових діях. Викладене підтверджує право на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме у період з 16.05.2024 року по 25.07.2024 року.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За приписами ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Указами Президента України від 24.03.2022 № 64/2022 та № 69/2022 на території України введено воєнний стан та оголошена загальна мобілізація.
У зв'язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України 24.02.2022 Президентом України видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
28 лютого 2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (в редакції чинній станом на період з 16.05.2024 р. по 25.07.2024 р).
Відповідно до п.1 постанови № 168, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Крім того, відповідно п.1-2 постанови № 168, відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам від 07 червня 2018 року № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно з пунктом 11 розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Отже, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які перебувають на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Тобто, норми постанови № 168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 грн винагороди за час перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку із таким пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), зокрема і закордоном.
Основним документом, який підтверджує зв'язок отриманого військовослужбовцем Збройних Сил України поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (та пункт 11 розділу XXXIV Порядку № 260).
Верховний Суд у постанові від 30.05.2025 у справі № 380/27432/23, вирішуючи подібний спір, зазначив, що підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), а умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання такого поранення (контузії, травми, каліцтва).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 380/20587/23, від 27.08.2025 у справі № 280/7364/23, від 05.09.2025 року у справі № 600/3296/23-а.
За обставинами цієї справи, у позивача наявна довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) отриманої 29.03.2024 року.
Згідно довідкою ВЛК від 24.09.2024 № 2162 стан після мінно-вибухової травми (29.03.2024). закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, вогнепальних осколкових поранень правої верхньої кінцівки та обох нижніх кінцівок, травматичної ампутації правої столи на рівні суглоба ОСОБА_3 , лікованих оперативно: 30.03.2024- первинна хірургічна обробка вогнепальних ран, реампутація правої нижньої кінцівки на рівні середньої третини гомілки, у вигляді ампутаційної кукси правої нижньої кінцівки на рівні середньої третини гомілки.
Поранення травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми від 01.04.2024 №1283п, видана командиром ВЧ НОМЕР_1 ).
Категорія травми тяжка.
Згідно висновку ЛКК від 30.09.2024 року позивачу необхідні допоміжні протези.
Факт того, що зазначені висновки ВЛК та ЛКК зроблені лише у вересні 2024 року, жодним чином не спростовує факт отримання позивачем тяжкої травми під час захисту Батьківщини 29 березня 2024 року, що зокрема підтверджується довідкою про обставини травми від 01.04.2024 №1283п, виданої командиром ВЧ НОМЕР_1 .
Отже, факт перебування позивача на лікуванні за кордоном задля отримання протезу, який дав змогу позивачу повернутись до виконання завдань із захисту батьківщини з листопада 2024 року є саме тим лікуванням за кордоном тяжкої травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно довідки спеціалізованої ортопедичної фірми Orto-Pes від 20.08.2024 р., позивач в період з 16.05.2025 р. по 25.07.2024 р. відвідував вказану фірму для зняття мірок, коригування та підбору протезу гомілки, а 25.07.2025 р. - отримав протез гомілки орто-блок.
Враховуючи викладене, цілком логічним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що у контексті обставин даної справи, здійснення реабілітаційних заходів протягом перебування позивача у Спеціалізованій ортопедичній фірмі Orto-Pes підтверджує той факт, що позивач отримував реабілітаційні медичні послуги в стаціонарі іноземного медичного закладу у зв'язку з отриманим пораненням та тяжкою травмою, що пов'язані із участю у бойових діях.
З викладеного вбачається вірність висновку суду першої інстанції, що позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме у період з 16.05.2024 р. по 25.07.2024 р.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів не надає оцінки рішенню Одеського окружного адміністративного суду 23 червня 2025 року в цій частині.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 10 січня 2025 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 -залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко