Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 вересня 2025 р. Справа № 520/4499/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бідонько А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Басістого Є.А.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 поданої в порядку 383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду 21.02.2025 року звернувся позивач із заявою про визнання протиправними дій відповідача, на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить суд:
Постановити ухвалу, якою визнати протиправними дії, вчинені відповідачем щодо виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року №520/4499/24 в частині перерахунку та виплати позивачу пенсії за віком відповідно до положень ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.09.2023 року.
В обґрунтування заяви, позивачка зазначала, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 року №520/4499/24 відповідачем здійснено перерахунок її пенсії, проте внаслідок такого перерахунку розмір пенсії з урахуванням надбавок не змінився. У зв'язку із чим позивачка звернулась до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бакаріуса» щодо правильності розрахунку її пенсії та висновком експерта №7151 від 05.02.2026 року підтверджено, що різниця між загальною сумою пенсійних виплат за період 01.10.2023-31.12.2024, обчислених експертом згідно законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення та з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №520/4499/ 24, та фактично виплаченими, складає - 8014,62 грн.
Тому вважає, що дії відповідача щодо перерахунку розміру її пенсії незаконним та таким, що не може вважатися належним виконанням рішення суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, поданої в порядку ст.383 КАС України, по справі №520/449924 залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2025 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 по справі № 520/4499/24 скасовано. Справу № 520/4499/24 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 р. заяву позивача про визнання протиправними рішення та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, поданої в порядку ст. 383 КАС України, по справі № 520/449924 - залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 по справі № 520/4499/24 скасовано.
Адміністративну справу № 520/4499/24 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
В судове засідання позивач заяву підтримала, просила суд її задовольнити з підстав невиконання судового рішення.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.
Суд розглядає заяву у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року в справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будьяких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільноправових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень (п. 40).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.
Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин 2, 4 вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
При цьому, згідно із пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-IX, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Так, стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Частиною 6 статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 та 9 статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Суд зауважує, що норми статті 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Судом встановлено, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2024, яке набрало законної сили 24.05.2024 позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо позбавлення позивачки права на застосування середньої заробітної плати (доходу), визначеного частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при визначенні розміру пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити позивачці пенсію за віком відповідно до положень ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.09.2023 року.
На підставі виконавчого листа № 520/4499/24, виданого Харківським окружним адміністративним судом, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 75459947.
Отже, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.09.2023.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вперше з 29.09.2023, тому при обчисленні пенсії слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
На виконання судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області проведено перерахунок пенсії позивача з 29.09.2023, внаслідок якого розмір пенсії до виплати з урахуванням надбавок не змінився та склав: з 29.09.2023 - 2760,00 грн, з 01.03.2024 - 2980,00 грн.
Так, розмір пенсії з 01.04.2023 до проведення перерахунку за рішенням суду становив 2760,00 грн, в тому числі: розмір пенсії за віком (6261,18 х 0,32167) - 2014,03 грн; доплата до прожиткового мінімуму (2093 грн) - 78,97 грн; доплата за понаднормовий стаж (за 12 років) - 241,68 грн; доплата особам, яким не виповнилось 70 років - 425,32 грн.
Розмір пенсії на виконання рішення суду склав:
1) з 29.09.2023 по 29.02.2024 - 2760,00 грн., в тому числі: розмір пенсії за віком (6519,54 Х 0.32167) - 2097,14; доплата за понаднормовий стаж (за 2 роки) - 41,86; доплата при індексації пенсії - 161,00; доплата особам, яким не виповнилось 70 років - 460,00;
2) з 01.03.2024 - 2980,00 грн, в тому числі: розмір пенсії за віком (6519,54 х 0,32167) - 2097,14; доплата до прожиткового мінімуму (2361 грн) - 263,86; доплата за понаднормовий стаж (за 2 роки) - 41,94; доплата особам, яким не виповнилось 70 років - 577,06.
Разом із тим, судом встановлено, що за заявою позивача експертом ННЦ Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса проведено експертне економічне дослідження за результатами якого складено Висновок № 7157 від 05.02.2025 року.
Так, узагальнюючи та оцінюючи результати проведеного дослідження, експерт констатвав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29.09.2023 проведено не у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №520/4499/24.
Різниця в розмірі пенсії виникла внаслідок того, що Пенсійним фондом станом на 29.09.2023 невірно визначено основний розмір пенсії (при визначенні заробітної плати, з якої обчислюється пенсія (3п), не застосовано середнію заробітну плату (3с), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії згідно п. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV).
На дослідження надано виписку по картковому рахунку НОМЕР_1 за період 01.10.2023 -13.12.2024, відкритому у філії Харківське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ім?я ОСОБА_1 . Згідно даної виписки за період 01.10.2023 - 13.12.2024 на картковий рахунок ОСОБА_1 зараховано пенсійних виплат на загальну суму -43 600,00 грн.
Різниця між загальною сумою пенсійних виплат за період 01.10.2023 - 31.12.2024, обчислених експертом згідно законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення та з урахуванням Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №520/4499/24, та фактично виплаченими, складає - 8 014,62 грн. (51 614,62- 43 600,00).
Отже, відповідно до висновків експерта Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29.09.2023 проведено не у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №520/4499/24 спри визначенні заробітної плати, з якої обчислюється пенсія (3п), не застосовано середню заробітну плату (Зс), з якої сплачено страхові виски, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії згідно п. 2 ст. 40 Закону України, державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV).
Згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №520/4499/24 розмір пенсії ОСОБА_1 експертом обчислено в сумі:
з 29.09.2023 - 3 370,02 грн.;
з 01.01.2024 - 3 375,38 грн.;
з 01.03.2024 - 3 475,38 грн.
Різниця між загальною сумою пенсійних виплат за період 01.10.2023 - 31.12.2024, обчислених експертом згідно законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення та з урахуванням Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №520/4499/24, та фактично виплаченими, складає - 8 014,62 грн. (вісім тисяч чотирнадцять гривень 62 коп.).
Таким чином, під час виконання рішення від 23.04.2024 року по справі № 520/4499/24 відповідачем невірно здійснено розрахунку пенсії позивачки, що підтверджуєтьсяо наданим Висновком експерта № 7157 від 05.02.2025 року, однак рішенням суду чітко передбачено обов'язок суб'єкта владних повноважень перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, під час розгляду у суді заяви позивачки, поданої в порядку 383 КАС України, відповідачем виконано рішення суду від 23.04.2025 року, а саме здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з 29.09.2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020, 2021, 2022 рік та здійснено розрахунок заборгованості пенсії за період з 29.09.2023 по 30.06.2025 рік у розмірі 14243,98 грн., що на думку суду свідчить про визнання відповідачем факту неналежного виконання рішення суду.
Разом із тим, як встановлено судом, пенсія позивачці у збільшеному розмірі в сумі 3765,00 грн. не виплачується, а також заборгованість пенсії за період з 29.09.2023 по 30.06.2025 рік у розмірі 14243,98 грн. є невиплаченою.
За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (частина 6 статті 383 КАС України).
Частиною 1 статті 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є можливим, зокрема, у разі встановлення факту порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що дії, вчинені відповідачем щодо виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року №520/4499/24 в частині перерахунку та виплати позивачу пенсії за віком відповідно до положень ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.09.2023 року є протиправним.
Розподіл судових витрать здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Крім того при вирішенні питання про стягнення судових витрат судом враховано, комісія банку, яку позивачем заявлено до відшкодування, не відноситься до будь-яких видів судових витрат, а тому не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст.ст. 2, 14, 241-242, 248, 249, 293, 294, 370, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 поданої в порядку 383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року №520/4499/24 в частині перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до положень ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 29.09.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню пункту 9 частини 1 статті 129, статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС України при виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 року по справі №520/4499/24.
Про вжитті заходи повідомити Харківській окружний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору за подання заяви в порядку ст. 383 КАС України у розмірі 908,40 грн. (дев'ятсот вісім) гривень 40 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг у загальному розмірі 6 056 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на підготовку експертного висновку у розмірі 20446,60 (двадцять тисяч чотириста сорок шість) гривень 60 копійок.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу у повному обсязі виготовлено та підписано 19 вересня 2025 року.
Суддя А.В. Бідонько