18 вересня 2025 року Справа № 480/2959/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2959/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області №183450027492 від 21.08.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1980 по 25.01.1985 , період догляду за дитиною до 3-х років з 07.05.1985 по 06.05.1988, періоди роботи з 19.09.1989 по 01.01.1990, з 03.05.1991 по 16.09.1996, з 01.01.1997 по 30.06.1997, з 01.09.1997 по 11.05.1998, з 12.05.1998 по 03.07.2002, з 06.08.2002 по 14.02.2003, з 24.09.2003 по 31.12.2003, а також призначити і виплачувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 20.07.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулась до ГУ ПФУ в Сумській області з заявою про призначення пенсії за віком, до якої були додані відповідні документи. За принципом екстериторіальності заява розглянута ГУ ПФУ в Харківській області, яким прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком. Підставою для такої відмови слугувала недостатність страхового стажу. Позивач вважає прийняте рішення протиправним, що й стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ГУ ПФУ в Харківській області проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що для призначення позивачу пенсії за віком відсутні правові підстави, оскільки законодавчо визначені для того передумови позивачем не дотримані і документально не підтверджені, зокрема, відсутній необхідний страховий стаж. (а.с.56-60)
ГУ ПФУ в Сумській області повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 13.08.2023 позивач звернулась до органів Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи принцип екстериторіальності вказана заява була розглянута ГУ ПФУ в Харківській області та було прийнято рішення від 21.08.2023 за № 183450027492 про відмову у перерахунку пенсії позивачу. (зворот.стор. а.с.15-16)
У вказаному рішенні відповідач зазначив:
Вік заявниці: 59 років 00 місяців 24 дні.
Необхідний страховий стаж становить: не менше 30 років.
Страховий стаж особи становить 23 років 09 місяців 07 днів.
До страхового стажу не зараховано: 1) періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 19.09.1989; 2) період навчання згідно диплому НОМЕР_2 від 25.01.1985; 3) період здійснення догляду за дитиною до 3-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про народження дитини ДИЗ НОМЕР_3 від 04.06.1985, оскільки в матеріалах пенсійної справи відсутнє свідоцтво про шлюб, що підтверджує зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , а прізвище ОСОБА_4 , зазначене в свідоцтві про розірвання шлюбу НОМЕР_4 від 06.06.1995, не відповідає даним паспорта.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV(далі по тексту Закон № 1058-IV).
Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 45 Закону № 1058-IVпенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Що стосується посилання органу ПФУ на те, що в документах пенсійної справи відсутнє свідоцтво про шлюб та зазначене в свідоцтві про розірвання шлюбу НОМЕР_4 від 06.06.1995, не відповідає даним паспорта, судом встановлено наступне.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі по тексту Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).
Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм дає суду підстави зробити висновок, що надання особою до пенсійного органу документів та уточнюючих довідок на підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії потрібно лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи в ній.
У поданих документах прослідковується зміна прізвища позивача з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 ", у зв'язку із вступом у шлюб. Призвіще " ОСОБА_5 " є дівочим, що підтверджується свідоцтвом про народження, яке видано повторно 14.06.2017 (актовий запис №1300) виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального усправління юстиції у Сумській області.
Крім того, перша сторінка трудової книжки серії НОМЕР_1 ід 19.09.1989 також містить інформацію про зміну прізвище позивачки з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_5 " та зазначена підстава про зміну прізвища з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_5 " та внесений відповідний запис російською мовою " ОСОБА_7 " (мовою оригіналу) (а.с.19)
У свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 06.06.1995 зазначено, що прізвище після розірвання шлюбу громадянки " ОСОБА_4 " (замість вірного ОСОБА_5 ). (а.с.32)
З дослідженого судом титульного аркуша трудової книжки позивача слідує, що було здійснено зміну запису про прізвище власника трудової книжки шляхом закреслення однією рискою колишнього прізвища " ОСОБА_6 " і здійснення нового прізвища " ОСОБА_7 " та виправленого згодом " ОСОБА_8 ". (а.с.19)
Таким чином, на переконання суду, орган ПФУ мав змогу встановити факт зміни прізвища позивача з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 " , у зв'язку із вступом у шлюб.
Суд вказує, що у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 19.09.1989 містяться відповідні записи, підписи уповноваженої особи, номери і дата наказів на підставі яких здійснено записи про прийняття та звільнення з роботи. Також вказані записи засвідчені відтиском печатки.
Достовірність вищенаведених записів сумніву не викликає. Враховуючи зазначене, суд вважає, що дата народження власника трудової книжки, яка дописана іншим чорнилом, при одночасній наявності печатки підприємства, що розпочало заповнення трудової книжки та з урахуванням підтвердження (достовірності) вказаних записів іншим документам наявним у справі, зазначене не може бути підставою для відмови в зарахуванні до її трудового стажу періодів роботи, які містяться у даній трудовій книжці.
Суд вказує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірні періоди, ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача.
Суд наголошує, що досліджені судом записи у трудовій книжці позивача свідчать про послідовність хронології подій періодів роботи позивача.
За таких обставин, відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди її роботи за записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.09.1989.
Щодо не зарахованого до страхового стажу періоду навчання позивача з 01.09.1980 по 25.01.1985 суд зазначає наступне.
Пунктами 1-3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із вимогами ст. 48 Кодексу законів про працю України та ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Тобто, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами тільки у випадках відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Відповідно до п. "е" ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти.
Пунктом "д" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до п. 8 Порядку №637 час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Таким чином, зі вказаного Порядку вбачається, що при відсутності у дипломі особи відомостей часу навчання, приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
В матеріалах справи наявна копія диплому НОМЕР_2 від 25.01.1985, виданий Сумським філіалом Харківського сільськогосподарського інституту, який підтверджує, що ОСОБА_9 вступила у 1980 році та 25.01.1985 закінчила повний курс названого інституту.
При цьому, що диплом позивача не мiстить помарок, виправлень та пiдчисток, на ньому є пiдписи ректора та секретаря, диплом містить печатку, проставлений реєстраційний номер цього диплому.
Таким чином, вказаний період є підтвердженим та має бути зарахований до страхового стажу позивачки.
Щодо періоду догляду за дитиною до 3-х років з 07.05.1985 по 06.05.1988, суд зазначає наступне.
Згідно наданої копії свідоцтва про народження ДИЗ НОМЕР_3 від 04.06.1985, батьками неповнолітнього ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані ОСОБА_11 та ОСОБА_9 . (а.с.18)
Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 06.06.1995 (а.с.32), актовий запис № 56, після розірвання шлюбу позивач змінила прізвище на дівоче " ОСОБА_4 ", що згодом виправлено у трудовій книжці на правильне " ОСОБА_5 ".
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Згідно з частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Відповідно до пункту 11 Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Наведені норми дозволяють дійти висновку, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Наведене вище зумовлює висновок, що пенсійний орган відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку необґрунтовано та безпідставно.
Таким чином рішення ГУ ПФУ в Харківській області №183450027492 від 21.08.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області призначити і виплачувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду можна зробити висновок, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 58 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV, з урахуванням висновку суду.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в частині позовних вимог про зобов'язання призначити пенсію за віком на загальних умовах, суд вважає таким, що не відповідає способам судового захисту, закріпленим частиною першою статті 5 КАС України, та об'єкту порушеного права, у зв'язку з чим у задоволенні вказаної вимоги належить відмовити.
Також суд звертає увагу, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 21.08.2023 здійснювало ГУ ПФУ в Харківській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1, а тому з урахуванням скасування вище зазначеного рішення, саме ГУ ПФУ в Харківській області повинно повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків даного судового рішення.
Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 968,96 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області №183450027492 від 21.08.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3, під'їзд 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1980 по 25.01.1985, період догляду за дитиною до 3-х років з 07.05.1985 по 06.05.1988, періоди роботи з 19.09.1989 по 01.01.1990, з 03.05.1991 по 16.09.1996, з 01.01.1997 по 30.06.1997, з 01.09.1997 по 11.05.1998, з 12.05.1998 по 03.07.2002, з 06.08.2002 по 14.02.2003, з 24.09.2003 по 31.12.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3, під'їзд 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) від 13.08.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3, під'їзд 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко