19 вересня 2025 р. № 826/11374/16
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомНаціональної комісіяї, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, вул. Грінченка Бориса, 3, м. Київ, 01001,
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд», просп. Оболонський, 35А, оф. 301, м. Київ, 04207,
простягнення штрафу у сумі 17000,00 грн,
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» (далі також - відповідач, ТОВ «Український лізинговий фонд») штрафу у сумі 17000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2016 року відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ТОВ «Український лізинговий фонд'вчинено правопорушення на ринку фінансових послуг, у зв'язку з чим на товариство накладено штраф у розмірі 17000,00 грн, який залишається несплаченим.
Ухвалою від 03.10.2016 року призначено судовий розгляд у справі.
Ухвалою від 23.01.2027 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/4639/16.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 року № 2825-IX (далі - Закон № 2825) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825 матеріали адміністративної справи № 826/11374/16 скеровано за належністю до Миколаїського окружного адміністративного суду.
До Миколаїського окружного адміністративного суду справа надійшла 04.04.2025 року.
04.04.2025 року було здійснено автоматичний розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу, головуючим у справі визначено суддю Малих О.В.
Ухвалою від 07.04.2025 року суд прийняв справу до свого провадження, поновив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України, без виклику сторін у судове засідання.
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.
Ухвалу від 07.04.2025 року отримав через електронний кабінет 08.04.2025 року о 00:49 год.
Згідно ч. 2 ст. 127 КАС України, якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Отже, ухвала вважається доставленою до електронного кабінету 09.04.2025 року.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 року у справі № 640/22958/21 дійшов висновку, що довідка про доставку електронного листа є допустимим доказом, що підтверджує вручення стороні судового рішення, надісланого в електронній формі.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
02.02.2016 року позивачем складено акт № 3/16-4АП про правопорушення, вчинені ТОВ «Український лізинговий фонд» на ринку фінансових послуг, згідно якого встановлено, що відповідачем надано гр. ОСОБА_1 процентну позику, при цьому, статусу фінансової установи ТОВ «Український лізинговий фонд» не набуло, чим порушено п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України від 12.07.2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 2664), п. 1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22.01.2004 року № 21, п. 8 розділу 1 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 року № 41.
На підставі акту, позивачем 25.02.2016 року винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення, вчинені н ринках фінансових послуг № 3/16/4-ЛК, якою на відповідача накладено штраф у сумі 17000,00 грн.
Приймаючи рішення у справі, суд враховує наступне:
Згідно п. 2, 3, 9, 10 ч. 1 ст. 28 Закону № 2664 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр фінансових установ, а у визначених нею випадках - реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, забезпечує ведення загальнодоступної інформаційної бази даних про фінансові установи та визначає перелік і вимоги до документів, що подаються для внесення інформації до зазначених реєстрів та бази даних; видає фінансовим установам відповідно до законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг відповідні дозволи, а також ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг та затверджує умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії чи дозволу, та порядок контролю за їх додержанням; проводить самостійно чи разом з іншими державними органами перевірку діяльності учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), а також інших юридичних осіб та фізичних осіб, які здійснюють діяльність з надання фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації; у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.
У разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону (ч. 1 ст. 39 Закону № 2664).
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу: накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону (п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 2664).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону № 2664 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за провадження діяльності на ринках фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації - у розмірі від 1000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді (ч. 2 ст. 41 Закону № 2664).
Як встановлено судом, оскаржено постанову від 25.02.2016 року № 3/16/4-ЛК у судовому порядку.
20.06.2017 року Окружним адміністративним судом міста Києва винесено постанову у справі № 826/4639/16, якою скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №3/16/4-ЛК від 25.02.2016 року про накладення штрафу за правопорушення, вчиненні на ринках фінансових послуг.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2017 року у справі № 826/4639/16 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 року у справі № 826/4639/16.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи зазначене, підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій, відсутня.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (вул. Грінченка Бориса, 3, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 38062828) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» (просп. Оболонський, 35А, оф. 301, м. Київ, 04207, код ЄДРПОУ 37859096) про стягнення штрафу у сумі 17000,00 грн - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19.09.2025 року.
Суддя О.В. Малих