справа№380/13183/25
17 вересня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Бродівський завод сухого знежиреного молока» про стягнення податкового боргу.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області (далі - Позивач, контролюючий орган) до Публічного акціонерного товариства «Бродівський завод сухого знежиреного молока» (далі - Відповідач, платник податків), в якій Позивач просить стягнути з рахунків Відповідача до бюджету податковий борг у загальній сумі 2 099 150,69 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що за Відповідачем обліковується податковий борг, який виник на підставі винесених податкових повідомлень-рішень, частина з яких була узгоджена за наслідками судового оскарження. Заборгованість складається з податку на прибуток, пені, нарахованої на суму цього податку, та податку на додану вартість. Позивач стверджує, що суми грошових зобов'язань є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені. На адресу Відповідача було направлено податкову вимогу від 03.03.2025, однак у добровільному порядку податковий борг сплачено не було, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 01 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
16 липня 2025 року Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування заперечень вказує на низку, на його думку, процесуальних та матеріальних порушень з боку Позивача, зокрема: невідповідність суми позовних вимог сумі, зазначеній у податковій вимозі; посилання на неіснуюче податкове повідомлення-рішення; порушення Порядку направлення податкових вимог платникам податків щодо строків відправлення та підписання вимоги неуповноваженою особою. Також Відповідач одночасно подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №813/5627/15, яка переглядається у касаційному порядку Верховним Судом і стосується оскарження податкового повідомлення-рішення, що є підставою для виникнення основної суми боргу.
Ухвалою суду від 25 липня 2025 року у задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено з тих підстав, що постанова апеляційного суду у справі №813/5627/15 набрала законної сили, а зібрані у даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
Публічне акціонерне товариство «Бродівський завод сухого знежиреного молока», код ЄДРПОУ 00446374, зареєстроване за адресою: 80600, Львівська область, Золочівський район, м. Броди, вул. Івана Богуна, буд. 3, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області як платник податків.
На підставі даних інтегрованої картки платника податків та довідки про заборгованість від 13.05.2025 №5360/5/13-01-13-02, за Відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 2 099 179,04 грн. Позивач, реалізуючи своє право, просить стягнути частину цього боргу в розмірі 2 099 150,69 грн.
Судом встановлено, що зазначений борг виник на підставі наступних податкових повідомлень-рішень (ППР), винесених контролюючим органом:
По податку на прибуток - загальна сума 2 092 068,17 грн, з яких:
- 1 206 948,00 грн - сума грошового зобов'язання (основний платіж), визначена податковим повідомленням-рішенням (форма 'Р') № 0000482200 від 10.09.2015. Правомірність цього ППР була предметом судового оскарження у справі № 813/5627/15. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 у вказаній справі, яка набрала законної сили, у задоволенні позову про скасування цього ППР було відмовлено, чим підтверджено його законність.
- 882 120,17 грн - пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання, визначеного вищевказаним ППР, у зв'язку з його несвоєчасною сплатою.
По податку на додану вартість - загальна сума 7 082,52 грн, що складається з:
- 5 146,52 грн - за ППР (форма 'Н') № 10518/13-01-04-07 від 12.03.2025.
- 1 936,00 грн - за ППР (форма 'Н') № 10518/13-01-04-07 від 12.03.2025.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Оскільки постанова апеляційного суду у справі № 813/5627/15, якою підтверджено правомірність ППР на суму 1 206 948,00 грн, набрала законної сили 04.02.2025, відповідна частина грошових зобов'язань Відповідача є узгодженою з цієї дати. Інші ППР, як свідчать матеріали справи, Відповідачем не оскаржувались та також є узгодженими.
У зв'язку з несплатою узгоджених сум у встановлені законодавством строки, контролюючим органом, на підставі статті 59 ПК України, було сформовано та направлено на адресу Відповідача податкову вимогу від 03.03.2025 №0005839-1306-1301.
Станом на дату розгляду справи податковий борг Відповідачем у добровільному порядку не погашено, докази сплати боргу або його частини до суду не надано.
При вирішенні спору, суд керувався наступними нормами права та дійшов таких висновків.
ідповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Після набрання судовим рішенням законної сили грошове зобов'язання вважається узгодженим.
Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Право контролюючого органу на звернення до суду щодо стягнення суми податкового боргу передбачено статтею 95 та підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України.
Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 29.01.2020 у справі №826/1202/18, де зазначено, що у справах про стягнення податкового боргу контролюючий орган не повинен повторно доводити правомірність нарахування податкових зобов'язань, пені та штрафних санкцій, якщо вони вже були предметом судового розгляду в іншій справі та відповідне судове рішення набрало законної сили. Предметом доказування у такій справі є лише факт узгодження грошового зобов'язання, дотримання процедури його стягнення та факт несплати боргу.
Суд дослідив та відхиляє доводи Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступне:
Щодо невідповідності суми позову сумі у податковій вимозі: Суд зазначає, що предметом судового розгляду є сума, заявлена у позовній заяві. Податковий орган має право вимагати стягнення як повної суми боргу, так і його частини. Сума, заявлена до стягнення (2 099 150,69 грн), підтверджується довідкою про заборгованість та розрахунком, долученим до матеріалів справи. Невідповідність суми у позові сумі, вказаній у податковій вимозі, не є підставою для відмови у позові, оскільки суд розглядає вимоги в межах заявленої суми, яка є частиною загального боргу.
Щодо посилання на неіснуюче ППР: Доводи Відповідача спростовуються матеріалами справи, зокрема, копією постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі № 813/5627/15, яка набрала законної сили. У вказаному судовому рішенні предметом дослідження було саме податкове повідомлення-рішення № 0000482200/168 від 10.09.2015. Таким чином, можлива помилка в номері ППР, зазначеному у позовній заяві, є очевидною технічною опискою, яка не спростовує факту існування узгодженого грошового зобов'язання та не впливає на суть спірних правовідносин.
Щодо порушення порядку та строку направлення податкової вимоги: Суд встановив, що податкова вимога була складена 03.03.2025 та направлена 07.03.2025. Порядок направлення податкових вимог, затверджений відповідним наказом Міністерства фінансів, передбачає, що вимога надсилається не пізніше наступного робочого дня після її формування. Хоча Позивачем було порушено цей строк, суд вважає, що таке порушення не є настільки істотним, щоб слугувати підставою для відмови у позові. Ключовою метою направлення податкової вимоги є повідомлення платника про наявність боргу та надання йому можливості добровільно його погасити. Матеріали справи підтверджують, що Відповідач отримав податкову вимогу, був обізнаний про наявність боргу, а позов до суду подано зі значним спливом 30-денного строку, встановленого пунктом 95.2 статті 95 ПК України. Отже, право Відповідача на добровільне погашення боргу не було порушено.
Щодо підписання податкової вимоги неуповноваженою особою: Документ підписано уповноваженою особою та скріплено гербовою печаткою контролюючого органу. Відповідно до принципу презумпції правомірності дій суб'єкта владних повноважень, дії посадових осіб вважаються правомірними, доки не доведено протилежне. Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження своїх доводів про відсутність у підписанта відповідних повноважень, а отже, цей аргумент є голослівним.
Щодо передчасності позову та посилання на норми для фізичних осіб: Ці доводи є похідними від попередніх та також відхиляються судом. Помилкове посилання на пункт 87.11 статті 87 ПК України, який стосується фізичних осіб, у тексті позовної заяви не змінює суті спірних правовідносин та не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки суд, відповідно до принципу jura novit curia («суд знає закони»), не зв'язаний правовою кваліфікацією, наданою сторонами, та застосовує ті норми права, які підлягають застосуванню до конкретних правовідносин.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що Позивачем, як суб'єктом владних повноважень, надано належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту наявності у Відповідача податкового боргу у заявленій до стягнення сумі. Доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема копіями податкових повідомлень-рішень, рішенням суду, що набрало законної сили, довідкою про заборгованість та копією податкової вимоги, беззаперечно підтверджено факт виникнення узгоджених грошових зобов'язань, їх несплати Відповідачем у встановлений законом строк, а також дотримання контролюючим органом процедури досудового врегулювання шляхом направлення податкової вимоги.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У даному випадку, спір виник за позовом суб'єкта владних повноважень, а тому тягар доказування розподіляється за загальним правилом.
Позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Натомість, Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав суду жодних доказів, які б спростовували наявність податкового боргу або підтверджували його повну чи часткову сплату. Аргументи, викладені у відзиві, були досліджені судом та визнані необґрунтованими.
Таким чином, враховуючи, що наявність податкового боргу підтверджена матеріалами справи, а Відповідачем не надано доказів його погашення, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області є законними, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», Позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення податкового боргу, а тому судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Бродівський завод сухого знежиреного молока» (код ЄДРПОУ 00446374; адреса: 80600, Львівська область, Золочівський район, м. Броди, вул. Івана Богуна, буд. 3) на користь держави до бюджету податковий борг у загальній сумі 2 099 150 (два мільйони дев'яносто дев'ять тисяч сто п'ятдесят) гривень 69 копійок з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 вересня 2025 року.
Суддя Коморний О.І.