справа№380/11253/25
17 вересня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Коморний О.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАЛІТАС» до Львівської митниці про визнання протиправним скасування рішення,
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАЛІТАС» з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UA209230/2025/001315;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100186/2 від 02.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМАЛІТАС», зазначає, що при здійсненні митного оформлення товару ним було подано повний та належний пакет документів, який у своїй сукупності підтверджував заявлену митну вартість за основним методом - за ціною договору. Позивач стверджує, що надані документи, зокрема зовнішньоекономічний контракт, інвойс та банківські платіжні документи, не містили розбіжностей, були достовірними та дозволяли чітко ідентифікувати товар та його вартість. На думку позивача, у відповідача були відсутні обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості, а вимога про надання додаткових документів, яка містила загальний перелік без конкретизації, які саме відомості є непідтвердженими, суперечить вимогам статті 53 Митного кодексу України та практиці Верховного Суду. Позивач наполягає, що Львівська митниця не довела наявності підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості, а її висновки, викладені в оскаржуваних рішенні та картці відмови, є безпідставними та необґрунтованими.
Ухвалою від 06 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, Львівська митниця, скориставшись своїм процесуальним правом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказує, що під час митного контролю були виявлені численні невідповідності та розбіжності в поданих документах, що викликало обґрунтовані сумніви у правильності визначення заявленої митної вартості. Зокрема, митний орган посилається на пов'язаність сторін контракту, відсутність печаток на контракті та додаткових угодах, розбіжність в умовах поставки (EXW та FCA), відсутність підпису на комерційному інвойсі, невідповідності у рахунку на перевезення, економічну недоцільність операції для продавця-посередника, а також недоліки експортної декларації. Відповідач стверджує, що наявність цих факторів у сукупності стала підставою для витребування додаткових документів, які декларантом надані не були, що унеможливило застосування основного методу. Відтак, митниця вважає, що діяла в межах повноважень та відповідно до вимог законодавства, застосувавши резервний метод визначення митної вартості на підставі наявної цінової інформації.
Позивач, у свою чергу, подав до суду відповідь на відзив, у якій навів детальні контраргументи на кожне заперечення відповідача. Зокрема, позивач зазначив, що обов'язок доведення впливу пов'язаності осіб на ціну товару лежить на митному органі; відсутність печаток та підписів на комерційних документах не є обов'язковою вимогою та не свідчить про їх недійсність; контракт прямо передбачав можливість зміни умов поставки; усі транспортні витрати були належним чином розраховані та включені до митної вартості. Позивач наголосив, що відповідач у своєму відзиві не спростував більшість правових позицій Верховного Суду, наведених у позовній заяві, що свідчить про необґрунтованість позиції митного органу.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та
Підприємство ТОВ «Армалітас» зареєстроване 30.09.2022 за юридичною адресою Україна, 61052, місто Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6 літ. «Д-1», офіс 1 і здійснює господарську діяльність у відповідності до установчих документів Товариства.
25 листопада 2022 року між компанією MB GUOLIS MARKET (постачальник) та ТОВ «АРМАЛІТАС» (покупець) було укладено Контракт на продаж товару № 2511001 від 25.11.2022 року.
Додатковою угодою №1 від 27.03.2023 року до Контакту №2511001 від 25.11.2022 року текст Контракту викладено у новій редакції.
Відповідно до п. 1 Контракту передбачено, що Постачальник зобов'язується поставити Товар, а Покупець зобов'язується своєчасно сплатити Товар за умов цього контракту.
Згідно п. 1.2. Контракту Найменування, кількість, ціна Товару зазначені у Інвойсах, що є невід'ємною частиною цього Контракту.
У розділі 2 Контакту «Умови платежу», пунктом 2.2. Контракту передбачено, що загальна вартість Товару у межах цього Контракту на умовах ЕХW Lithuania, становить 400 000 USD (Чотириста тисяч, 00 центів USD) і складається із суми Інвойсів, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до п. 2.3 Контракту розрахунки за цим контрактом здійснюються згідно умов вказаних в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього контракту.
У розділі 3 Контракту «Терміни постачання товару», пунктом 3.1. Контракту передбачено умови постачання ЕХW Lithuania, або згідно умов вказаних в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього контракту згідно з умовами Інкотермс 2000.
У зв'язку із виконанням Контракту №2511001 від 25.11.2022 року та отриманням Товару від компанії MB GUOLIS MARKET, з метою здійснення митного оформлення товару декларантом/представником ТОВ «МІД-БРОК СХІД» було оформлено та подано до Львівської митниці митну декларацію (далі - МД) № 25UA209230040113U2 від 01.05.2025, в якій визначено митну вартість товару за «Рівниця зі склониток (склоровінг): - Склоровінг 1200 tex ECER16-1200D-608 - 1155,00 кг.; Склоровінг 2400 tex ECER24-2400D-601 -13300,00 кг.; Склоровінг 4800 tex ECER24-4800D-601 - 6384,00 кг. Торговельної марки: Shandong Fiberglass. Країна виробництва: СN. Виробник: Shandong Fiberglass Group» в сумі 11 669,84 дол. США та у графі 45 митної декларації визначено митну вартість товару в сумі 531 347,27 грн.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: пакувальний лист №0804001/25 від 08.04.2025, рахунок-проформу №2002001/25 від 20.02.2025, рахунок-фактуру (інвойс) №0804001/25 від 08.04.2025, автотранспортну накладну (СMR) від 29.04.2025, платіжне доручення в іноземній валюті №6 від 28.03.2025, рахунок №1 від 29.04.2025 за надання транспортно-експедиційних послуг, довідку щодо вартості транспортування вантажу №1 від 29.04.2025, контакт №2511001 від 25.11.2022, додаткову угоду №1 від 27.03.2023 року, додаткову угоду №1 від 31.12.2023 року, договір доручення на надання брокерських послуг та декларування товарів №0105/001 від 01.05.2023 року, договір транспортного експедирування № 2504001/25 від 25.04.2025, договір на перевезення вантажу №123 від 15.04.202025 року, коносамент (B/L) №NBYK25011331 від 10.02.2025, довідку про набрання судовим рішенням законної сили від 14.04.2025, довідку про набрання судовим рішенням законної сили від 28.05.2024, заявку на автоперевезення №1 від 25.04.2025 до договору надання транспортних послуг №2504001/25 від 25.04.2025, рахунок-фактуру (інвойс) №SDFE8250120 від 05.02.2025, пакувальний лист від 05.02.2025, рішення Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/15002/23 від 19.02.2024, рішення Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/24111/24 від 14.03.2025, платіжне доручення (свіфт) СN №395 від 20.01.2025, платіжне доручення (свіфт) СN №443 від 07.04.2025, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі №380/24111/24 від 14.04.2025, копію митної декларації країни відправлення № 25LTLU90000678A8K4 від 29.04.2025.
Митна вартість товару визначена за основним методом - ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідачем 01.05.2025 декларанту було направлено запит (повідомлення) у якому митний орган запропонував «Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».
У відповідь на запит Декларант/представник ТОВ «МІД-БРОК СХІД» листом №01/05-01 від 01.05.2025 попросив поставити затримку оформлення Митної декларації №25UA209230040113U2 для надання додаткових документів та було надано розрахунок (калькуляцію), рахунок-проформу № ВАТ101250062 від 16.04.2025 року, проформу-інвойс №2204003/25 від 22.04.2025 року, прайс-лист.
Листом №01/05 від 01.05.2025 та № 02/05 від 02.05.2025 року Декларант/представник ТОВ «МІД-БРОК СХІД» повідомило про відсутність можливості надати додаткові документи, які підтверджують заявлену вартість товарів, за їх відсутності. Всі документи були надані з Митною декларацією, а також просило перервати 10 денний розгляд справи та надати рішення стосовно Митної вартості товарів.
Розглянувши подані позивачем документи, відповідачем складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/001315 та прийнято рішення №UA209000/2025/100186/2 від 02.05.2025 про коригування митної вартості товарів.
У графі 33 вказаного рішення про коригування митної вартості зазначено, що «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:
· подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;
· надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
· відповідно до відомостей, внесених до єдиного державного реєстру, продавець ОСОБА_1 та покупець ОСОБА_2 є пов'язаними особами. Таким чином, відповідно до вимог ст. 15 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, покупець і продавець є пов'язаними особами. У зв'язку з цим Львівська митниця Держмитслужби має обґрунтовані підстави вважати, що така взаємозалежність вплинула на ціну оцінюваних товарів. Львівська митниця Держмитслужби має інформацію, що продаж подібних товарів між непов'язаними суб'єктами здійснюється за вищою митною вартістю. У зв'язку з цим митний орган має підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів.
· у Зовнішньоекономічному контракті 2511001 від 25.11.22 та Додаткова угода № 1 від 31.12.2023 відсутні печатки слід відмітити, що відсутність в Договорі печаток може свідчити про не набрання ним юридичної сили. Однак, перевірити здатність на укладення договору сторони продавця, із наданих документів, є неможливим.
· згідно п.2.2 Контракту 2511001 умови поставки EXW Lithuania, а у фактурі № 0804001/25 від 08.04.2025 FCA .31.12.2023 . Інформація про зміну таких умов відсутня.
· згідно п.3.2 Додаткова угода № 1 від 27.03.24 Постачальник зобов'язується відвантажити товар в терміни згідно умов вказаних в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього контракту, проте у інвойсі відсутні відомості щодо термінів відвантаження. Що може свідчити про наявність іншого документу який врегульовує такі умови;
· відповідно до п.4.1 Контракту 2511001 постачальник зобов'язаний надати покупцю такі документи:-зокрема підписаний комерційний інвойс ,1 оригінал- Наданий комерційний рахунок № 0804001/25 від 08.04.2025 не містить підписів та печаток уповноважених осіб експортера. Що суперечить вимогам ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р., в якому передбачається що первинний обліковий документ повинен обов'язково містити в тому числі «особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції». Що може свідчити про недостовірність заявлених документів та наявність іншого первинного облікового документа.
· у рахунку на перевезення від 29.04.2025№ 1 із ТОВ Валері 2016-зазначена сума всього до оплати-104262,62 грн, хоча загальна сума без ПДВ становить-66348,80грн. Після проведення детального аналізу посередницької фактури встановлено, що маржа не покриває операційні та постійні витрати продавця і не забезпечує отримання прибутку, що робить цю операцію економічно не доцільною.
· експортна декларація країни відправлення 25LTLU90000678A8K4 заповнена у режимі транзиту, та не містить числових даних що підлягають перевірці. - не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.
· у договорі на перевезення від 15.04.2025 №123-в реквізитах відсутній підпис та печатка експедитора. Відповідно до умов договорів перевезення не подано заявок.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі- продажу товару.
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок- проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Та відповідно до п.4 ст.53 МКУ надати такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;3) розрахунок ціни (калькуляцію).
На вимогу декларантом надано: прайс, посередницькі та транспортні документи.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД 25UA807200001167U0 від 29.01.2025, де вартість такого товару становить 1,52 дол за кг».
З урахуванням прийнятого Львівською митницею оскаржуваного рішення та картки відмови ТОВ «АРМАЛІТАС» подано нову електронну митну декларацію №25UA209230040898U5. Сума донарахованих митних платежів за рішенням про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100186/2 від 02.05.2025 становить 251 111,75 грн.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд керувався таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: «…Митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Водночас, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598).
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами».
Судом встановлено, що для здійснення митного оформлення товару декларант/представник ТОВ «МІД-БРОК СХІД» подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209230040113U2 від 01.05.2025, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар «Рівниця зі склониток (склоровінг)» з найменуванням, описом та характеристиками, зазначеними у графі 31 митної декларації.
Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації було надано пакет документів, перелік яких детально відображений у матеріалах справи та, зокрема, у графі 44 митної декларації.
Митну вартість товару згідно з поданою митною декларацією було визначено за першим (основним) методом - за ціною договору (вартість операції).
Суд констатує, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи у своїй сукупності містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості за першим (основним) методом.
Відповідач, не погодившись із задекларованою митною вартістю товару, прийняв оскаржувані рішення про її коригування та картку відмови, застосувавши резервний (шостий) метод визначення митної вартості.
В обґрунтування свого рішення відповідач посилається на сукупність обставин, які викликали у нього обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості. До таких обставин митний орган відносить: пов'язаність продавця та покупця; наявність інформації про вищу вартість подібних товарів в базах даних митниці; відсутність печаток на контракті та додаткових угодах; розбіжності в умовах поставки (EXW та FCA); відсутність підпису на комерційному інвойсі; невідповідності у транспортних документах; ймовірну економічну недоцільність операції для продавця-посередника, а також недоліки в оформленні експортної декларації.
На вказані аргументи відповідача суд зазначає таке.
Щодо доводів митного органу про вплив пов'язаності сторін на ціну товару, суд зазначає наступне.
Законом України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» від 10.04.2008 №250-VI Україна приєдналась до Світової організації торгівлі, в рамках якої діє Генеральна угода з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ). Доведення впливу пов'язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року.
Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом.
Щодо операцій, передбачених частиною 18 статті 58 Митного кодексу України, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціни і лише надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.
Отже, з аналізу норм Митного кодексу та правил і умов, визначених у Генеральній угоді з тарифів і торгівлі, випливає, що обов'язок доведення того, що пов'язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, лежить на митному органі. У разі якщо митний орган не справляється із цим обов'язком, необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 Митного кодексу, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Такий висновок суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, відображеній у постановах від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а, від 05.12.2019 у справі №826/3102/16, від 06.02.2020 у справі №826/24776/15, від 11.06.2020 у справі №826/4829/16.
Окрім того, суд вказує, що відповідно до вимог частин 12-14 статті 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини вплинули на ціну, митний орган повинен надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
Суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.08.2023 у справі № 826/3098/16, що сам по собі факт пов'язаності продавця і покупця не може бути підставою для розгляду задекларованої вартості товару як неприйнятної; для висновку про вплив такої обставини на ціну товару митний орган повинен надати декларанту свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
В оскаржуваному рішенні відсутні належні обґрунтування тверджень митного органу про те, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на ціну оцінюваних товарів. Відтак, слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару.
З приводу зауважень відповідача, що у зовнішньоекономічному контракті №2511001 від 25.11.2022 та додаткових угодах відсутні печатки, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України, субєкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки, однак їх використання не є обовязковим. Відбиток печатки не може бути обовязковим реквізитом будь-якого документа, що подається субєктом господарювання до органу державної влади. Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Згідно з частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Оскільки Контракт та додаткові угоди містять підписи уповноважених представників сторін, що засвідчує їх волевиявлення, відсутність печаток не свідчить про недійсність правочину та не є підставою для невизнання цих документів.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначив, що згідно п. 2.2 Контракту умови поставки EXW Lithuania, а в інвойсі № 0804001/25 від 08.04.2025 - FCA Klaipeda, та що інформація про зміну таких умов відсутня.
Стосовно доводів відповідача про розбіжності щодо умов поставки, суд звертає увагу, що пунктом 3.1. Контракту прямо передбачено альтернативні умови постачання: «ЕХW Lithuania, або згідно умов вказаних в інвойсах, які є невід'ємною частиною цього контракту».
Отже, сторони заздалегідь погодили можливість визначення остаточних умов поставки в інвойсі. Як свідчать матеріали справи, остаточні умови поставки товару сторони визначили в рахунку-фактурі (інвойсі) № 0804001/25 від 08.04.2025, а саме FCA Klaipeda, Lithuania. Про такі умови поставки товару зазначено також у митній декларації. Крім того, стандартизовані умови FCA та ЕХW згідно з правилами Інкотермс є схожими в тому, що в обох випадках ціна товару не включає вартість перевезення, яке здійснюється за рахунок покупця. Таким чином, доводи митного органу про розбіжності з приводу умов поставки є безпідставними.
Щодо зауважень відповідача до транспортних (перевізних) документів позивача, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України, декларант подає транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. На підтвердження понесених транспортних витрат позивач надав договір транспортного експедирування № 2504001/25 від 25.04.2025, заявку на автоперевезення №1 від 25.04.2025, довідку щодо вартості транспортування вантажу №1 від 29.04.2025 на загальну суму 66 348,80 грн із зазначенням транспортних витрат до кордону України в сумі 47 392,00 грн, що включається до митної вартості. Ці документи у своїй сукупності підтверджують вартість понесених позивачем транспортних витрат до кордону України. Вартість транспортування була належним чином включена до митної вартості, що підтверджується розрахунком у графі 45 митної декларації.
У постанові Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14 викладено правовий висновок про те, що законом не визначено доказу, яким виключно повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом. Отже, подані до митного оформлення документи на підтвердження транспортування товару не містять розбіжностей та підтверджують понесені витрати.
Також відповідач у спірному рішенні зазначає, що експортна декларація країни відправлення № 25LTLU90000678A8K4 заповнена у режимі транзиту та не містить відміток митних органів. З цього приводу суд зазначає, що позивач не несе відповідальності за порядок заповнення документів митними органами інших країн. Експортна митна декларація містить достатньо відомостей (вага, номер транспортного засобу, номер інвойсу), які дозволяють ідентифікувати її як товаросупровідний документ конкретної поставки.
Суд звертає увагу, що усі зазначені в оскаржуваному рішенні зауваження митного органу до документів позивача носять формальний характер, не конкретизовані, та не містять висновків щодо того, як саме ці недоліки вплинули на числові значення складових митної вартості. Суд зазначає, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
В оскаржуваному рішенні відповідача не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.
Суд встановив, що позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Оцінюючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості за резервним методом, суд враховує таке.
Письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів, та обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості. У рішенні про коригування, крім номера та дати митних декларацій, взятих за основу, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії, умов поставки, комерційних умов тощо.
В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів: відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г; застосування резервного методу обґрунтовано лише посиланням на інформацію з баз даних ЄАІС та зазначенням номеру та дати митної декларації (МД № 25UA807200001167U0 від 29.01.2025).
Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації (порівняння характеристик, умов поставки тощо). Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, без будь-якого обґрунтування її вибору та без докладної інформації, не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості.
Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та безпідставно оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації.
Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність їх критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про те, що при їх прийнятті суб'єкт владних повноважень діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За наведених доводів, позовні вимоги слід задовольнити, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації слід визнати протиправними та скасувати.
Відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Судові витрати зі справи у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UA209230/2025/001315;
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100186/2 від 02.05.2025.
4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМАЛІТАС» (ЄДРПОУ 44839733) з Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) судовий збір в сумі 6794 (шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн.68 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17.09.2025.
Суддя Коморний О.І.