19 вересня 2025 року м. Київ № 320/38163/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.04.2023 № 0060412403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 142644,70 грн, в т.ч. зобов'язання з ПДВ - 129677,00 грн та штрафна (фінансова) санкція - 12967,70 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідач всупереч нормам податкового законодавства, неправомірно визначив податковим повідомленням-рішенням суму грощових зобов'язань з ПДВ у розмірі 142644,70 грн. Фактично, з боку позивача відсутнє порушення вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (ПК України), а тому, в податковій декларації з ПДВ за січень 2023 року від 20.02.2023 № 9028632615, відсутнє заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (р.18) на суму 129677,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
15.11.2023 до суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що камеральною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог чинного законодавства, зокрема порушення вимог п. 198.6 ст.198 ПК України, а саме завищено суму податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за період, який підлягав перевірці на суму ПДВ - 129 677,00 грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (р. 18) на 129677 грн.
За результатами аналізу даних інформаційних систем контролюючого органу ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту (р. 10.1) декларації за січень 2023 року від 20.02.2023 № 9028632615 та відповідно даних, наведених у таблиці 2.1 розділу ІІ «Податковий кредит» Додатку 1 (Д1) до такої декларації, віднесено податкові накладні, складені у листопаді 2020 року на суму ПДВ 71609,29 грн та у грудні 2020 року на суму ПДВ 58067,21 грн, які перевищують 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Таким чином, на думку податкового органу, платником порушено вимоги пункту 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, віднесеної до податкового кредиту декларації з ПДВ за січень 2023 року. Норма щодо включення суми ПДВ до складу податкового кредиту протягом 1095 днів стосується лише податкових накладних і не може застосовуватися до сум ПДВ, що включаються до складу податкового кредиту на підставі митних декларацій.
18.12.2023 позивачем до суду подано відповідь на відзив, за змістом якої позивач відхиляє наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечення, щодо обставин та підстав позову, вважає їх необгрунтованими. Відповідач не заперечує та не спростовує самого факту виникнення у позивача права на податковий кредит в сумі 129677,00 грн, яка відображена у рядку 10.1 (розділ II. Податковий кредит) в податковій декларації з ПДВ за січень 2023 року № 9028632615. Водночас, згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, вбачається, що право на включення сум ПДВ до податкового кредиту за платником зберігається протягом 365 календарних днів, що є певним періодом у часі, тобто є строком, перебіг якого починається з дати складення податкової накладної та закінчується після спливу 365 календарних днів.
Зі змісту п. 80 підрозділу 2 Розділу XX ПК України вбачається, що суми ПДВ включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Закону України від 30.11.2021 року № 1914-ІХ (01.01.2022), але не пізніще 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних, тобто встановлено періоди у часі протягом яких можливо здійснити певні дії, отже нормами цього пункту встановлено строки. Зважаючи на те, що на період дії на території України правового режиму воєнного стану для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством, тому перебіг строків, визначених п. 198.6 ст. 198 та п. 80 підрозділу 2 Розділу X X ПК, для формування податкового кредиту, на вказаний період зупиняється, крім виключень передбачених п. п. 69.9 п. 69 підр. 10 Розділу XX Кодексу. У переліку виключень відсутні такі строки, як строки 365 та 1095 календарних днів щодо збереження за платником права на податковий кредит, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Твердження відповідача про те, що начебто у п. 80 підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" не зазначено строки, а визначено термін - 365 календарних днів, за переконання позивача, є помилковим, адже згідно ст. 251 Цивільного кодексу України, значення терміну « 365 календарних днів» вказує на певний період у часі який визначено у календарних днях. Окрім того, п. 80 підрозділу 2 розділу X X "Перехідні положення" не містить ані календарної дати, а ні вказівки на подію, яка має неминуче настати.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024, суддю Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 було звільнено у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження)
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2023 від відповідача отримано податкове повідомлення-рішення від 20.04.2023 № 0060412403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 142644,70 грн, в т.ч. зобов'язання з ПДВ - 129677,00 грн та штрафна (фінансова) санкція - 12967,70 грн.
21.03.2023 рекомендованим листом № 0315127389510, від відповідача було отримано акт від 17.03.2023 № 3868/10-36-24-03/2998709296 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2023 року з питання щодо перевірки показників задекларованих у декларації з ПДВ ФОП ОСОБА_1 .
Згідно висновку акта камеральної перевірки контролюючим органом встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого, в податковій декларації з ПДВ за січень 2023 року від 20.02.2023 № 9028632615 занижене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (р. 18) на суму 129677,00 грн.
З акту камеральної перевірки вбачається, що відповідачем проведено перевірку на предмет документального підтвердження показників податкової декларації з ПДВ та повноти нарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ за січень 2023 року.
Не погодившись з висновками перевірки, викладеними в акті камеральної перевірки, позивачем були надані заперечення від 27.03.2023 № 27/03/23.
Згідно відповіді відповідача від 19.04.2023 №7033/12/10-36-24-03 про результати розгляду заперечень, висновки акту камеральної перевірки від 17.03.2023 № 3868/10-36-24-03/2998709296 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
25.04.2023 від відповідача отримано податкове повідомлення-ріщення від 20.04.2023 № 0060412403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 142644,70 грн, в т.ч. зобов'язання з ПДВ - 129677,00 грн та штрафна (фінансова) санкція - 12967,70 грн. Підставою для визначення податкового зобов'язання, ГУ ДПС у Київській області зазначає акт від 17.03.2023 № 3868/10-36-24-03/2998709296 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 за січень 2023 року.
У податковому повідомленні-рішенні від 20.04.2023 № 0060412403, відповідач зазначив, що в результаті проведення камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за січень 2023 року встановлено віднесення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстре податкових накладних, що складені у листопаді 2020 року на суму ПДВ 71609,29 грн та у грудні 2020 року на суму ПДВ 58067,21 грн, з дати складання яких минуло більше 365 календарних днів, чим порушено вимоги п. 198.6 ст. 198 ПК України.
05.05.2023 до Державної податкової служби України позивачем була надана скарга від 03.05.2023 про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2023 № 0060412403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 142644,70 грн, в т.ч. зобов'язання з ПДВ - 129677,00 грн та штрафна (фінансова) санкція - 12967,70 грн.
Згідно рішення ДПС від 12.05.2023 № 11818/6/99-00-06-01-04-06 продовжено строк розгляду скарги до 06.07.2023 (включно).
24.06.2023 позивач отримав від ДПС України рішення від 16.06.2023 № 15730/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги №ППР-03/05/23 від 03.05.2023, яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 20.04.2023 № 0060412403 - без змін.
Позивач вважає винесене контролюючим органом податкове повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно норм п. 76.1-76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Таким чином, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв'язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення
з показниками попередніх періодів).
Також, під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН), акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.
Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під чає здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому ст. 77, 78 ПК України.
При цьому, слід врахувати й те, що приписи п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачають, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та даних Єдиного реєстру податкових накладних не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.
Так, достовірність показників декларації та документальне їх підтвердження, повнота нарахування та сплата, зокрема податку на додану вартість є предметом документальної перевірки відповідно до п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України.
За нормами п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звґязку, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та
незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звґязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Згідно з абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 53 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 1914 від 30.11.2021 (далі - Закон № 1914), що набрав чинності з 01.01.2022, у п. 198.6 ст.198 в абзацах четвертому - шостому цифри "1095" змінено цифрами "365".
Згідно з ч. 2 п. 95 Закону № 1914, у розділі XX "Перехідні положення" підрозділ 2 доповнено пунктом 80 такого змісту: Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
На підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118 від 03.03.2022, що набрав чинності з 07.03.2022, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктом 69.
Відповідно до норм абз. 1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від
24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Відповідно до п. п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з нормами п. 102.9 ст. 102 ПК України (п. 102.9 ст. 102 ПК України виключено на підставі Закону № 3219-IX від 30.06.2023) на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим
Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 5.3 ст. 5 ПК України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Водночас, ПК України не визначає поняття такого терміну, як строк та поняття - перебіг строків.
На підставі ст. ст. 251, 252, 253 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Так, з п. 198.6 ст.198 ПК України, вбачається, що право на включення сум ПДВ до податкового кредиту за платником зберігається протягом 365 календарних днів, що є певним періодом у часі, тобто є строком, перебіг якого починається з дати складення податкової накладної та закінчується після спливу 365 календарних днів.
Також, згідно п. 80 підрозділу 2 розділу XX ПК України вбачається, що суми ПДВ включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності Закону України від 30.11.2021 № 1914-ІХ (01.01.2022), але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних, тобто встановлено періоди у часі протягом яких можливо здійснити певні дії, отже нормами цього пункту встановлено строки.
Зважаючи на те, що на період дії на території України правового режиму воєнного стану для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством, тому перебіг строків, визначених п. 198.6 ст.198 та п. 80 підрозділу 2 розділу XX ПК України, для формування податкового кредиту, на вказаний період зупиняється, крім виключень передбачених підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Водночас, суд звертає увагу на те, що строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ, за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України, встановлений п. 198.6 ст. 198 та п. 80 підрозділу 2 розділу XX ПК України, після припинення або скасування воєнного стану продовжується на кількість календарних днів, які припадають на період дії воєнного стану і протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту.
Щодо доводів контролюючого органу про те, що у п. 80 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України не зазначено строки, а визначено термін - 365 календарних днів з 01.01.2022 (дата набрання чинності Закону України від 30.11.2021 № 1914-ІХ), а також того, що 31.12.2022 є останній термін включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі податкових накладних/розрахунків коригування, які не були включені протягом 1095 календарних днів з дати їх складення до 01.01.2022 (дата набрання чинності Закону України від 30.11.2021 № 1914-ІХ).
За таких обставин, суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що відповідач всупереч нормам податкового законодавства, неправомірно визначив податковим повідомленням-рішенням від 20.04.2023 № 0060412403 суму грощових зобов'язань з ПДВ у розмірі 142644,70 грн, адже, фактично з боку позивача відсутнє порушення вимог п. 198.6 ст.198 ПК України, а тому, в податковій декларації з ПДВ за січень 2023 року від 20.02.2023 № 9028632615, відсутнє заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету (р.18) на суму 129677,00 грн.
Суму дозволеного податкового кредиту (колонка Б) в розмірі 129677,00 грн, яка відображена у рядку 10.1 (розділ II. Податковий кредит) в податковій декларації з ПДВ за січень 2023 року, вказана згідно Додатку № 1 до податкової декларації з ПДВ за січень 2023 року від 20.02.2023 № 9028632615. Згідно показників Таблиці 2.1 (розділ II. Податковий кредит) в Додатку №1, суму 129677,00 грн податкового кредиту сформовано на підставі зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені у листопаді 2020 року
на суму ПДВ 71609,29 грн та у грудні 2020 року на суму ПДВ 58067,21 грн, тобто у відповідності з податковим законодавством.
Судом враховується також й те, що відповідач не заперечує та не спростовує самого факту виникнення у позивача права на податковий кредит в сумі 129677,00 грн, яка відображена у рядку 10.1 (розділ II. Податковий кредит) в податковій декларації з ПДВ за січень 2023 року № 9028632615.
Також, відповідач не заперечує та не спростовує, що суму податкового кредиту 129677,00 грн визначено згідно Таблиці 2.1 (розділ II. Податковий кредит) Додатку № 1 до податкової декларації з ПДВ за січень 2023 року.
Крім того, відповідач не заперечує, що показники Таблиці 2.1 (розділ ІІ. Податковий кредит) сформовано на підставі належним чином зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені у листопаді 2020 року на суму ПДВ 71609,29 грн та у грудні 2020 року на суму ПДВ 58067,21 грн.
Тож, за висновками суду по суті спору, відповідач неправомірно визначив податковим повідомленням-ріщенням від 20.04.2023 № 0060412403 суму грошових зобов'язань з ПДВ у розмірі 142 644,70 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірності та доведеності висновків акта перевірки та прийнятого на підставі його висновків рішення, з огляду на що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 20.04.2023 № 0060412403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 142644,70 грн, в т.ч. зобов'язання з ПДВ - 129677,00 грн та штрафна (фінансова) санкція - 12967,70 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1426,46 грн (одна тисяча чотириста двадцять шість гривень 46 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.