19 вересня 2025 року м. Київ № 320/7161/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехноресурс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехресурс" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2023 № 784890414 та № 784920414.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки 14.11.2023 (день складання акту камеральної перевірки) у податкового органу не було правових підстав для проведення 14.11.2023 камеральної перевірки, складання акту, так як такі дії суперечить вимогам п. п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Також, зазначено і про те, що у товариства був зареєстрований податковий кредит і, відповідно, не було податкових зобов'язань, а отже, позивач мав право з врахуванням реєстрації податкової накладної № 4 від 14.12.2021 подати уточнюючу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2021 року та скасувати (уточнити) свої податкові зобов'язання за цей податковий період.
З огляду на зазначене, враховуючи фактичну відсутність податкових зобов'язань, позивачем подало уточнюючу декларацію з податку на додану вартість за березень 2022 року та провело зарахування від'ємного значення ПДВ у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за грудень 2021 року, зазначивши в рядку 20.1 декларації суму від'ємного значення в межах реєстраційного ліміту, тим самим знявши з товариства зобов'язання, які виникли в 2021 році.
Проте, на думку позивача, відповідач помилково дійшов висновку про наявність податкового зобов'язання за грудень 2021 року та сплату його із простроченням на 21 день (податкове повідомлення-рішення № 784890414 форма «Ш» від 12.12.2023) та 367 дні (податкове повідомлення-рішення № 784920414 форма «Ш» від 12.12.2023).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 даний позов було залишено без руху у звґязку з його невідповідністю КАС України, однак недоліки позовної заяви було усунуто.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2023 ТОВ «Спецтехресурс» були отримані податкові повідомлення-рішення: № 784890414 фррма «Ш» від 12.12.2023, яким до товариства застосований штраф в сумі 60 596,500 грн за порушення термінів сплати податку на додану вартість за грудень 2021 року, строк сплати 30.01.2022; № 784920414 форма «Ш» від 12.12.2023, яким до товариства застосований штраф в сумі 253212,20 грн за порушення термінів сплати податку на додану вартість за грудень 2021 року, строк сплати 30.01.2022.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту № 74350/Ж5/26-15-04-14-03 від 14.11.2023 «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «Спецтехресурс».
За висновками акта камеральної перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ "СПЕЦТЕХРЕСУРС" (ЄДРПОУ 39346430) граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість передбачених п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України, з урахуванням ст. 102 ПК України. Відповідальність платника передбачена ст. 124 ПК України.
Позивач вважає винесені контролюючим органом податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що прийняті відповідачем за неправильного застосування норм матеріального права, на підставі висновків акта перевірки, які не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з огляду на що, підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно норм п. 76.1-76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Судом досліджено, що в акті про результати камеральної перевірки зазначено про порушення сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 21 день (фактична сплата 21.02.2022) та на 367 день (фактична сплата 02.02.2023).
Слід зазначити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, враховуючи положення п. п. 69.2 п. 69 підрозділ. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України, не зупиняється проведення, зокрема, камеральних перевірок.
Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди: лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20.07.2022 та завершуються не пізніше 20.09.2022; червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20.08.2022 та завершуються не пізніше 20.10.2022.
Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.
Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.
Отже, керуючись п. п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» камеральна податкова перевірка дотриманння строків реєстрації податкових накладних повинна здійснюватися в терміни як для звітного періоду червень 2022 року - розпочинатись на наступний день після 20.08.2022 та завершитись не пізніше 20.10.2022.
З огляду на зазначене вище, 14.11.2023 (день складання акту камеральної перевірки) у податкового органу не було підстав для проведення камеральної перевірки, складання акту № 74350/Ж5/26-15-04-14-03 від 14.11.2023, адже такі дії не узгоджуються з вимогами п. п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» та п. 75.1 ст. 75 ПК України.
Судом досліджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехресурс» за січень 2022 року була подана декларація з податку на додану вартість із зазначенням податкового кредиту (рядок 17) в сумі 3846992 грн та суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21) в сумі 2635062 грн.
При цьому, до складу податкового кредиту у декларації ТОВ «Спецтехресурс» не змогло включити суму податку на додану вартість (6571473,27 грн) згідно податкової накладної № 4 від 14.12.2021, яка була виписана ТОВ «Стілмакс+» (код ЄДРПОУ 41866717), проте, у реєстрації якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було відмовлено податковим органом.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі № 320/2773/22 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Київській області від 05.01.2022 № 3617847/41866717 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 14.12.2021 та зобов'язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14.12.2021 № 4, складеної ТОВ «СТІЛМАКС+», датою її фактичного подання на реєстрацію. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стілмакс+" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року залишено без змін.
Тож, рішення суду в справі № 320/2773/22 набрало законної сили 30.11.2022.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.
Згідно з п. 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог Порядку № 1246.
При цьому, датою внесення відомостей до ЄРПН вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням (п. 20 Порядку № 1246).
Платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН шодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (п. 25 Порядку № 1246).
У електронному кабінеті ТОВ «Єпецтехресурс» відображено, що податкова накладна № 4, що була виписана ТОВ «Стілмакс+» зареєстрована 14.12.2021.
Правила формування податкового кредиту встановлено ст. 198 ПК України.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні ^активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/ розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Отже, у разі набрання законної сили рішенням суду, згідно з яким ДПС України було зобов'язано зареєструвати податкову накладну, в реєстрації якої платнику (постачальнику) було відмовлено, покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, після її реєстрації в ЄРПН: у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної - у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної; у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН - у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати її складання.
При цьому, нормами ПК України не передбачено виключень щодо термінів формування податкового кредиту за податковими накладними, які реєструються в ЄРПН згідно з рішенням суду.
З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що у ТОВ «Спецтехресурс» був зареєстрований податковий кредит і, відповідно, не було податкових зобов'язань, а отже, позивач мав право з врахуванням реєстрації податкової накладної № 4 від 14.12.2021 за рішенням суду, що набрало законної сили, подати уточнюючу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2021 року та уточнити свої податкові зобов'язання за цей податковий період.
Відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого п. 50.1 ст. 50 ПК України, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Беручи до уваги те, що рішення суду було отримано вже в період дії воєнного стану за яким платники ПДВ до припинення або скасування воєнного стану не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого п. 50.1 ст. 50 ПК України, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ, то товариство законодавчо не мало змоги вчинити вищевказані дії.
З огляду на зазначене, враховуючи фактичну відсутність податкових зобов'язань, товариство подало уточнюючу декларацію з податку на додану вартість за березень 2022 року та провело зарахування від'ємного значення ПДВ у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за грудень 2021 року, зазначивши в рядку 20.1 декларації суму від'ємного значення в межах реєстраційного ліміту (п. 200.4 ПК України сума від'ємного значення ПДВ насамперед спрямовується в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ (у т. ч. відстроченого або розстроченого), що виник за попередні звітні періоди), тим самим знявши з товариства зобов'язання, які виникли в 2021 році.
Проте, на переконання суду, відповідач помилково дійшов висновку про наявність податкового зобов'язання за грудень 2021 року та сплату його із простроченням на 21 день (податкове повідомлення-рішення № 784890414 форма «Ш» від 12.12.2023) та 367 дні (податкове повідомлення-рішення № 784920414 форма «Ш» від 12.12.2023), що призвело до прийняття рішень, що створюють додаткові грошові зобовґязання для платника податків за відсутності факту самого порушення та вини субґєкта господарювання в цьому порушенні.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірності та доведеності висновків акта перевірки та прийнятих на підставі його висновків рішень, з огляду на що, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехноресурс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12.12.2023 № 784890414.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12.12.2023 № 784920414.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехноресурс" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 6 856,30 грн (шість тисіч вісімсот пґятдесят шість гривень 30 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.