Справа № 991/7893/25
Провадження № 1-кп/991/100/25
15 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , яка визначена для розгляду кримінального провадження одноособово (далі - Суд),
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
з боку захисту: обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000217 від 03.05.2024, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лохвиця Лохвицького району Полтавської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Полтава, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Умань Черкаської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-4 КК України,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , про повернення обвинувального акта (в порядку ст. 291, п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України),
установив:
01.08.2025 до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт, складений у кримінальному провадженні № 52024000000000217 від 03.05.2024 стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, та ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-4 КК України.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.08.2025 головуючою суддею визначено суддю ОСОБА_9 , підставою передачі визначено розгляд питання про об'єднання (спільного розгляду).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.08.2025 відмовлено в об'єднанні кримінального провадження № 52024000000000217 від 03.05.2024 (справа № 991/7893/25) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-4 КК України, з кримінальним провадженням № 52023000000000459 від 06.09.2023 (справа № 991/7103/25) за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України; за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України; за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 368-4 КК України; за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 368-4, ч. 2 ст. 384 КК України; за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368-4, ч. 1 ст. 384 КК України; за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358 КК України; матеріали кримінального провадження № 52024000000000217 від 03.05.2024 (справа № 991/7893/25) передано апарату Вищого антикорупційного суду для забезпечення їх розподілу між суддями.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2025 головуючою суддею визначено суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 06.08.2025 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 13.08.2025, яке у подальшому було відкладено на 15.09.2025 за клопотанням адвоката ОСОБА_8 у зв'язку з перебуванням у відпустці.
12.09.2025 від захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , надійшло клопотання про повернення обвинувального акта (в порядку ст. 291, п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України) (Вх. 41700/25).
І. Суть клопотання
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000217 від 03.05.2024 стосовно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України, та ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.
Адвокат зазначає, що прокурором не було дотримано вимог ст. 293 КПК України, оскільки обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захиснику ОСОБА_7 не було вручено копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи розписок про отримання цих документів. Більше того, прокурор не вчиняв жодних спроб вручити відповідний документ. Без виконання такої процесуальної дії, як вручення обвинуваченим та їх захиснику копій обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, прокурор направив до суду обвинувальний акт від 31.07.2025 у кримінальному провадженні № 52024000000000217.
Також, захисник вважає, що прокурором не виконано вимог, передбачених ч. 1 ст. 291 КПК України, зокрема щодо затвердження прокурором обвинувального акта та не скріплення його печаткою, що є порушенням вимог до реквізитів офіційного документу. Обвинувальний акт, як процесуальне рішення, повинен відповідати вимогам ст. 110 КПК України. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення. Саме підписання й затвердження обвинувального акту прокурором та скріплення його підпису печаткою надають цьому документу статус офіційного та свідчать про належний нагляд за досудовим розслідуванням. Однак, як вбачається з обвинувального акту, він не виготовлений на офіційному бланку та не містить відбитка печатки, що суперечить вимогам закону, а отже, не може вважатися офіційним документом.
Крім того, стороною обвинувачення допущено порушення вимог ч. 2 ст. 291 КПК України у процесі складення та затвердження обвинувального акту. На думку сторони обвинувачення, участь обвинувачених у тендерних закупівлях послуг з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що є складовою їхніх посадових обов'язків, безпідставно кваліфікована як злочинна схема, яка нібито полягала у вимаганні неправомірної вигоди від покупців земельних ділянок. При цьому слідчий орган вказує, що у разі отримання неправомірної вигоди звіт про оцінку складався за заниженою вартістю, а у випадку відмови - погрожували про виготовлення звіту за завищеною вартістю.
Водночас, кримінальне провадження № 52024000000000217 зареєстровано за фактом вимагання оцінювачем ТОВ «Біном Груп» ОСОБА_4 неправомірної вигоди в розмірі 38 000 грн за об'єктивну, не завищену оцінку земельної ділянки, про що прямо зазначено в обвинувальному акті. Отже, відсутнє логічне пояснення, у чому саме полягає так звана «злочинна схема», розроблена, на думку прокурора, обвинуваченими, і який саме склад кримінальних правопорушень інкримінується.
Більше того, в обвинувальному акті зазначено, що у період з 14.06.2023 по 17.08.2023 у засновника ТОВ «Біном Груп» ОСОБА_4 виник умисел на вимагання неправомірної вигоди, проте встановити точний час не вдалося. Разом з тим, 14.06.2023 жодних договорів між ТОВ «Біном-Груп» та Уманською міською радою не укладалося, що свідчить про надуманість вказаного періоду виникнення умислу та необґрунтованість наведених обставин.
Таким чином, межі обвинувачення визначені подіями, які фактично не мали місця, а сторона захисту змушена спростовувати обставини, що не підтверджуються жодними доказами. При цьому детектив не конкретизував ані часу, ані місця виникнення умислу, обмежившись умовними періодами, що суперечить вимогам п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України.
Викладене у розділі «Фактичні обставини кримінального правопорушення» носить описово-розповідний характер, не підтверджений доказами, а тому не може вважатися фактичними даними. Отже, обвинувальний акт не містить належно сформульованого обвинувачення відповідно до норм матеріального та процесуального права, що істотно порушує право обвинувачених на захист і перешкоджає здійсненню справедливого судового розгляду. Такі порушення неможливо усунути під час судового розгляду, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
Враховуючи викладене, сторона захисту вважає, що обвинувальний акт від 31.07.2025 не відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 291, 293 КПК України та підлягає поверненню прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
Захисник ОСОБА_7 підтримала своє клопотання та просила повернути обвинувальний акт. Зазначила, що основним для повернення обвинувального акту є порушення вимог КПК України щодо вручення копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування захиснику та обвинуваченим, вони фактично отримали оригінал обвинувального акту. Оригінал обвинувального акту перебуває в суді, водночас обвинувачені та захисник також отримали оригінал, що створює неясність щодо того, у кого саме перебуває справжній оригінал. Звертає увагу на невиконання прокурором вимог ч. 1 ст. 291 КПК України, оскільки прокурором не дотримана вимога щодо затвердження обвинувального акту. У обвинувальному акті відсутні обов'язкові реквізити, зокрема це печатка та він складений не на офіційному бланку. Такі суттєві недоліки перешкоджають об'єктивному розгляду справи. Додала, що порушено вимоги ч. 2 ст. 291 КПК України щодо викладення формулювання обвинувачення, яке є неконкретним та незрозумілим. Відтак, для захисту залишається незрозумілим, у чому полягає склад кримінального правопорушення та яка саме була «злочинна схема».
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали правову позицію свого захисника.
Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_6 поклались на розсуд суду.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив щодо задоволення клопотання про повернення обвинувального акту, вважаючи його безпідставним. Вказав, що оригінал обвинувального акту направлено до суду, а всі інші примірники є копіями, навіть якщо на них відсутня відповідна позначка. Щодо інших аргументів захисника зазначив, що ст. 291 КПК України не вимагає проставлення печатки на обвинувальному акті. Положення ст. 110 КПК України встановлюють вимогу щодо складання постанов на офіційному бланку установи, проте для обвинувального акту така вимога не передбачена. У контексті викладення фактичних обставин зазначив, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України. Питання відповідності обставин, викладених в обвинувальному акті, фактичним обставинам справи з'ясовуватиметься під час судового розгляду в процесі доказування.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Заслухавши думки учасників кримінального провадження щодо клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта, дослідивши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на такі обставини.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим статтею 291 цього Кодексу (ч. 4 ст. 110 КПК України). У свою чергу, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України).
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, серед іншого, з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України). Тобто, для прийняття рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України, суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положенням ст. 291 КПК України. При цьому, на думку Суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов'язком суду, підставою для повернення обвинувального акта не може бути будь-яка його невідповідність вимогам цього Кодексу, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду. Отже, у кожному випадку суд має перевірити, чи створює певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України перешкоди для судового розгляду.
Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер (1); анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) (2); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) (3); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство) (3-1); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора (4); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (5); обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання (6); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (7); підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими (7-1); розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування) (8); розмір пропонованої винагороди викривачу (8-1); дату та місце його складення та затвердження (9). Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті фактичним обставинам справи, а також узгодженість викладених обставин з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не є предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі оцінювати ці обставини або досліджувати докази на їх підтвердження чи спростування.
Також, Судом враховується висновок Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
У складеному прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52024000000000217 від 03.05.2024 стосовно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 визначено обов'язкові та кваліфікуючі ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-4, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 368-4 КК України.
Межі висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта» (частина 1 статті 337 КПК) визначаються не тільки «формулюванням обвинувачення», але й викладеним у обвинувальному акті змістом фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та визначеною в обвинувальному акті правовою кваліфікацією кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункт 5 частини 2 статті 291 КПК), оскільки «формулювання обвинувачення» є підсумком кримінально-правової оцінки фактичних обставин, а тому безпосередньо та нерозривно з ними пов'язане (постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.05.2025 у справі № 711/635/20).
Разом із тим положення ст. 291 КПК України не встановлюють обов'язку автоматичного повернення обвинувального акта у випадку нечіткого чи недостатньо конкретного формулювання обвинувачення. Таке формулювання саме по собі не свідчить про його невідповідність вимогам закону, оскільки згідно зі ст. 92 КПК України обов'язок доведення обставин, що підтверджують обвинувачення, покладається на сторону обвинувачення. Відповідні елементи можуть бути уточнені, розкриті та досліджені під час судового розгляду.
Відтак, на даному етапі судового провадження доводи захисника ОСОБА_7 щодо порушення вимог ч. 2 ст. 291 КПК України не знайшли свого підтвердження. Зазначені обставини підлягають перевірці та оцінці судом уже під час розгляду справи по суті, у межах дослідження доказів.
Далі, сторона захисту зазначає про порушення порядку вручення копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та захиснику ОСОБА_7 , оскільки їм були вручені не копії цих документів, а оригінали, всупереч положенням ч. 1 ст. 293 КПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування. Одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику (ч. 1 ст. 293 КПК України). Виконання прокурором такого обов'язку надає можливість особі, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, бути невідкладно повідомленою про сутність і зміст висунутого проти неї обвинувачення і вжити заходів захисту від обвинувачення.
Згідно наявної розписки про отримання обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування встановлено, що 31.07.2025 обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та захисником обвинувачених ОСОБА_7 отримано обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Мета законодавчої норми про вручення копії обвинувального акта полягає у забезпеченні того, щоб Суд мав підтвердження ознайомлення обвинувачених зі змістом акта, а також щоб обвинувачені могли належним чином реалізувати своє право на захист. Разом із тим надання замість копії примірника оригіналу обвинувального акта не може вважатися таким, що порушує право обвинувачених на захист та тягне за собою повернення обвинувального акта прокурору.
Окрім того, Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо необхідності повернення обвинувального акта з підстав відсутності на ньому гербової печатки Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та виготовлення його не на офіційному бланку, з огляду на таке.
Стаття 291 КПК України не передбачає обов'язкового проставлення гербової печатки органу прокуратури на обвинувальному акті та виготовлення його виключно на офіційному бланку. Важливим є підпис прокурора або слідчого, уповноваженого на складання та затвердження цього процесуального документа, що підтверджує правомірність складання, та затвердження обвинувального акта. Цим прокурор або слідчий засвідчує, що обвинувальний акт є достовірним та складений відповідно до вимог закону.
Тому обвинувальний акт, який складений та затверджений прокурором, відповідає вимогам цієї статті та належним чином оформлений відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, не потребує скріплення печаткою та його оформлення на офіційному бланку прокуратури.
Аргументи захисника про необхідність виготовлення обвинувального акта на офіційному бланку прокуратури не ґрунтуються на положеннях кримінального процесуального законодавства та носять лише формальний характер.
Отже, підсумовуючи, Суд дійшов висновку, що у клопотанні адвоката ОСОБА_7 не наведено такої невідповідності обвинувального акта, складеного у кримінальному провадженні № 52024000000000217, вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Також, Судом не встановлено такої невідповідності під час розгляду цього клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 314, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , про повернення обвинувального акта (в порядку ст. 291, п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України).
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_14