Справа № 554/7641/24 Номер провадження 33/814/525/25Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.
19 вересня 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.
при секретарі - Гонта М.В.
за участю:
особи, відносно якої складено протокол- ОСОБА_1
захисника-адвоката Гайтоти І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Гайтоти І.М., поданої в інтересах особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , на постанову судді Полтавського районного суду Полтавської області від 25 березня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
При обставинах, встановлених місцевим судом, ОСОБА_1 17.07.2024 о 22 год 10 хв у с. Щербані Полтавського району Полтавської області по вул. Геннадія Біліченка, 29 керував транспортним засобом Mazda CX-6, д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Драгер Alcotest, результат 3,14%. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а)Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП.
З постановою суду не погодився захисник-адвокат Гайтота І.М. та подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу вказує на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Стверджує, що суд безпідставно не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_2 , який вказував, що саме він перебував за кермом.
Зауважує, що відсутній факт зупинки транспортного засобу та свідки, в зв'язку з чим протокол про адміністративне правопорушення складено поліцейським всупереч нормам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції.
Водночас, відповідно до ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За приписами ст. 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.
При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи та підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №679718 від 17.07.2024 (а.с.1); роздруківкою (чеком) з технічного приладу Alcotest 6810, тест №1112, виявлено: проба позитивна 3,14‰ від 17 липня 2024 року (а.с.2). актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп'яніння позитивний 3,14‰ (а.с.3); направленням на огляд (а.с.4), відеозаписом (а.с.5).
Заперечень щодо отриманого результату ОСОБА_1 після проведеного огляду щодо результатів не висловлював. Крім того працівниками поліції, останньому було роз'яснено, що за результатами проведеного огляду на нього буде складено адміністративний протокол за ч. 1ст. 130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 в графі 2 «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказав, що «керував, після тренування по тенісу випив банку пива і їхав додому».
Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
З наявних відеозаписів вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, момент зупинення транспортного засобу працівниками поліції, також зафіксовано особу правопорушника, пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу на що останній погодився і результат позитивний-3,14%, після чого останньому було роз'яснено його права та попереджено про складення протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином поліцейськими були зафіксовані в повній мірі всі обставини, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Твердження сторони захисту, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом не є слушними, оскільки в повній мірі спростовуються наявними відеозаписами.
Враховуючи вищенаведене суд вважає доводи сторони захисту безпідставними, висновків судді першої інстанції не спростовують і на їх правильність не впливають. Заперечення викладенні в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки вказані посилання надані стороною захисту виключно з наміром уникнути ОСОБА_1 відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується клопотання адвоката Гайтоти І.М. про закриття провадження у справі підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП, то підстави для його задоволення відсутні.
У п. 7 ст. 247 КУпАП зазначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
У даному випадку стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено в межах строків, визначених ст. 38 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції перевіряє законність постанови суду першої інстанції на момент її винесення.
У даному випадку за результатами апеляційного перегляду справи апеляційний суд вважає за необхідне залишити без змін постанову суду першої інстанції про накладення адміністративного стягнення і нову постанову не приймає.
А відтак, підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП немає.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
У задоволенні клопотання адвоката Гайтоти І.М. про закриття провадження у справі відмовити.
Апеляційну скаргу адвоката Гайтоти І.М., подану в інтересах особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , -залишити без задоволення, а постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 25 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП,- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського апеляційного суду О.І. Захожай