Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1117/25 Головуючий у 1-й інст. Костенко С. М.
Номер провадження №33/4805/480/25
Категорія ч.1 ст.483 МКУ Доповідач Галацевич О. М.
18 вересня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Грішина Євгена Олексійовича, представника Житомирської митниці Красильникової Софії Анатоліївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Грішина Євгена Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2025 року, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України,
встановив:
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50% вартості товару, що становить 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн 00 коп, з конфіскацією предметів порушення митних правил, а саме: автомобіля марки «SUZUKI», модель «GRAND VITARA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , 1994 року виготовлення, вартістю 150 000 гривень.
У разі неможливості конфіскувати транспортний засіб марки «SUZUKI», модель «GRAND VITARA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , 1994 року виготовлення, вартістю 150 000 гривень, державний виконавець на підставі ст. 541 ч.2 МК України, стягує з ОСОБА_1 на користь держави його вартість 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605,60 грн.
З постанови суду вбачається, що Житомирською митницею під час перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів у якості гуманітарної допомоги зі звільненням від сплати обов'язкових митних платежів, отримувачами яких є суб'єкти, розташовані (зареєстровані) на території Житомирської області, встановлено наступне. Одним із таких отримувачів гуманітарної допомоги є військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ). З метою встановлення законності ввезення на митну територію України транспортних засобів у якості гуманітарної допомоги, отримувачем яких зазначено вказану військову частину, Житомирською митницею до військової частини було направлено запит про надання інформації за вих. від 02.10.2024 № 7.19-3/20-02/8.2/7942, на який 04.11.2024 отримано відповідь за вих. № 813/26185 від 01.11.2024 (вх. Житомирської митниці від 04.11.2024 № 10238/8.2-20) про те, що зазначена військова частина ряд транспортних засобів, вказаних у запиті, не отримувала та на обліку у військовій частині вони не перебувають.
Згідно інформації, що міститься у базі даних АСМО «Інспектор», встановлено, що 16.10.2022 о 09 год 38 хв через міжнародний пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці громадянином України ОСОБА_1 на митну територію України ввезено транспортний засіб марки «SUZUKI», модель «GRAND VITARA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , 1994 року виготовлення, бувший у використанні, об'єм двигуна - 1580 см3, тип двигуна - бензин, оформлений у якості гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосовування заходів нетарифного регулювання і випущений на митну територію України.
В ході проведення перевірки, з метою з'ясування обставин ввезення на митну територію України даного транспортного засобу, Житомирською митницею направлено запит у Львівську митницю за вихідним від 04.10.2024 № 7.19-3/20-02/7/8069 з проханням надати копії документів, на підставі яких транспортні засоби, отримувачем яких зазначено військову частину НОМЕР_3 (Житомирська обл), ввезено в Україну в якості гуманітарної допомоги. Факт ввезення на митну територію України та оформлення у якості гуманітарної допомоги вищевказаного транспортного засобу підтверджується відомостями, що містяться у АСМО «Інспектор» та копіями документів, які додані до відповіді Львівської митниці від 28.10.2024 № 7.4-5/20-01/7/29358. Так, згідно поданої громадянином України ОСОБА_1 до митного контролю та оформлення Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 16.10.2022, яку ним підписано особисто, отримувачем товару зазначено - військову частину НОМЕР_3 (Житомирська обл). Також до митного оформлення громадянином України ОСОБА_1 було надано лист військової частини НОМЕР_3 від 15.10.2022 за вих. № 5934 про те, що автомобіль марки «SUZUKI», модель «GRAND VITARA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , направляється для потреб Збройних Сил України, а саме військової частини НОМЕР_3 , та вказана техніка буде поставлена на баланс військової частини.
Згідно вказаної відповіді військової частини НОМЕР_3 за вих. № 813/26185 від 01.11.2024 (вхідний Житомирської митниці від 04.11.2024 № 10238/8.2-20), зазначений транспортний засіб до військової частини НОМЕР_3 не надходив та не очікувався, листи-звернення військовою частиною стосовно зазначеного автомобіля не видавались.
На адресу місця реєстрації (проживання), наявну в електронних базах Державної митної служби, громадянина України ОСОБА_1 , направлено виклик від 04.10.2024 за № 7.19-3/20-02/10/8010 про необхідність прибуття до митного органу для дачі пояснень з приводу обставин ввезення транспортного засобу марки SUZUKI», модель «GRAND VITARA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , але даний громадянин у визначений термін не прибув та не направив на адресу митниці письмових пояснень.
Згідно ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, зі змінами, внесеними відповідно до Закону України від 08.11.2018 № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», процесуальні строки накладення адміністративного стягнення обчисляються з моменту виявлення правопорушення (цей момент може співпадати з моментом складання протоколу про порушення митних правил, а також відраховуватись з моменту встановлення ознак правопорушення). У даному випадку датою виявлення та встановлення ознак правопорушення є 04.11.2024, тобто дата отримання Житомирською митницею письмової відповіді військової частини НОМЕР_3 за вих. № 813/26185 від 01.11.2024 (вх. Житомирської митниці від 04.11.2024 № 10238/8.2-20).
Таким чином, суд дійшов висновку, що громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару - транспортного засобу марки «SUZUKI», модель «GRAND VITARA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , 1994 року виготовлення, бувший у використанні, об'єм двигуна - 1580 см3, тип двигуна - бензин, оформлений у якості гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосовування заходів нетарифного регулювання, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для його переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо отримувача товару, а саме Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 16.10.2022, у якій отримувачем вказано військову частину НОМЕР_3 та листа за вих. від 15.10.2022 № 5934 військової частини НОМЕР_3 , одержаного незаконним шляхом.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Грішин Є.О., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної постанови не було встановлено ряд суттєвих обставин, зокрема, де перебуває вищезазначений автомобіль, чи був він проданий, розмитнений або переданий іншій частині. Захисник, зазначає, що вказаний автомобіль «SUZUKI» 1994 року випуску, не відноситься до преміум-класу, а є бюджетним та був ввезений як гуманітарна допомога для військової частини НОМЕР_3 , переданий військовослужбовцю зазначеної частини. Однак, військова частина НОМЕР_3 здійснювала формування одного із батальйонів військової частини НОМЕР_4 , яка була створена 28.10.2022. Автомобіль для забезпечення виконання поставлених завдань був переданий до військової частини НОМЕР_4 як благодійна допомога та оприбуткований цією військовою частиною, що підтверджується актом безоплатного приймання-передачі транспортних засобів від 23.11.2022, поставлений в стрій військової частини і йому присвоєні військові номерні знаки НОМЕР_5 КЗ. Звертає увагу, що в акті дарувальником автомобіля виступає інша особа, а не ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що одночасно передавалось два автомобіля і в умовах метушні водії фактично помінялися автомобілями, що призвело до розбіжності у документах. Вважає, що під час розгляду справи не здобуто доказів про наявність суб'єктивної сторони, прямого умислу в діях ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність вини.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні під час винесення оскаржуваної постанови, а дізнався про останню лише 05.03.2025 з моменту отримання листа з вказаною постановою.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.
Згідно положень ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Так, відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Згідно зі статтею 483 МК України адміністративній відповідальності підлягають особи за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного суду від 3 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).
При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил № 0328/10100/24 від 02.12.2024, митний орган зазначає, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару - транспортного засобу марки «SUZUKI», модель «GRAND VITARA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , 1994 року виготовлення, бувший у використанні, об'єм двигуна - 1580 см3, тип двигуна - бензин, оформлений у якості гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосовування заходів нетарифного регулювання, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для його переміщення документів, що містять неправдиві відомості та документи, що одержані незаконним шляхом.
Такими документами, на думку митного органу, є лист військової частини НОМЕР_3 від 15.10.2022 за вих. № 5934 про те, що автомобіль марки «SUZUKI», модель «GRAND VITARA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , направляється для потреб Збройних Сил України, а саме військової частини НОМЕР_3 , та вказана техніка буде поставлена на баланс військової частини.
Згідно вказаної відповіді військової частини НОМЕР_3 за вих. № 813/26185 від 01.11.2024 (вхідний Житомирської митниці від 04.11.2024 № 10238/8.2-20), зазначений транспортний засіб до військової частини НОМЕР_3 не надходив та не очікувався, листи-звернення військовою частиною стосовно зазначеного автомобіля не видавались.
Тому, митний орган дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення митних правил, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.483 Митного кодексу України, з чим погодився суд першої інстанції, ухваливши оскаржену постанову.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», із послідуючими змінами від 30 травня 2008 року №8, для притягнення до відповідальності за ст.483 МК України (стаття 352 Митного кодексу України у попередній редакції до 2012 року) необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, не можна розглядати, як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.
Положення статті 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Системний аналіз статей 50, 483 Митного кодексу України, статей 9 та 10 КУпАП дає підстави дійти висновку, що об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 порушення мала б передбачати дії з переміщення товару, оформленого у якості гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану без оподаткування та застосовування заходів нетарифного регулювання, з приховуванням товарів від митного контролю, шляхом подання для митного оформлення документів, що містять неправдиві відомості та документи, що одержані незаконним шляхом.
Саме такі дії посягатимуть на встановлений законом порядок митного оформлення та створюватимуть подію адміністративного правопорушення, відповідальність за що передбачена статтею 483 Митного кодексу України.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до положень статті 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Зазначені вище позиції Конституційного Суду України щодо застосування презумпції невинуватості особи відповідають і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі "Коробов проти України" ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом".
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому слушно також відзначити, що відповідно до ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В контексті визначення доказів, обов'язку їх збирання та виконання стандарту доведення поза розумним сумнівом у даній справі, перш за все варто звернути увагу, що єдиним доказом, який на думку митного органу підтверджує винуватість ОСОБА_1 та яким митний орган обґрунтовує наявність в його діях складу інкримінованого правопорушення, є Декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 16.10.2022, у якій отримувачем вказано військову частину НОМЕР_3 та листа за вих. від 15.10.2022 № 5934 військової частини НОМЕР_3 , одержаного незаконним шляхом (а.с.31,32).
Тобто, розглядаючи дану справу, суду фактично належить досить детально дослідити такі докази з точки зору їх належності допустимості та достовірності, а також виконання стандарту доведення вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом на підставі такого доказу.
При перегляді справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 16.10.2022 ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «SUZUKI», модель «GRAND VITARA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , який призначався як гуманітарна допомога для військової частини НОМЕР_3 , та після його ввезення був переданий військовослужбовцю цієї частини. В подальшому автомобіль був переданий військовій частині НОМЕР_4 , сформованій на базі військової частини НОМЕР_3 , що підтверджується актом безоплатного приймання-передачі транспортних засобів від 23.11.2022. У вказаному акті дарувальником автомобіля зазначено ОСОБА_2 , а не ОСОБА_3 , що пояснюється тим, що на той момент здійснювалася передача двох автомобілів військовій частині НОМЕР_4 (« ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «DODGE CALIBER»), дарувальники фактично помінялись автомобілями. Крім того, у провадженні перебувала справа № 295/9445/24 щодо іншого водія - ОСОБА_2 , у якій за аналогічних обставин дарувальником зазначено ОСОБА_1 , що підтверджує одночасну передачу двох автомобілів і помилкове зазначення дарувальників у документах.
Обидва автомобілі знаходяться на балансі військової частини НОМЕР_4 , сформованої на базі військової частини НОМЕР_3 , та використовуються за призначенням відповідно до покладених на частину завдань (а.с.85-90).
Ці обставини підтверджуються листами військової частини НОМЕР_4 від 12.09.2025 №1772/21188 та військової частини НОМЕР_3 від 15.09.2025 №813/38643.
Крім того, зі змісту листа військової частини НОМЕР_3 від 15.09.2025 №813/38643 за підписом командира ОСОБА_4 , вбачається, що раніше військова частина надавала відповідь за вих. № 813/26185 від 01.11.2024, в якій зазначила про відсутність автомобіля, оскільки на той час їй не було відомо, що транспортний засіб переданий військовій частині НОМЕР_4 .
Доказів того, що лист-звернення командира військової частини НОМЕР_3 полковника ОСОБА_5 від 15.10.2022 за вих. № 5934, у якому зазначено, що автомобіль марки «SUZUKI», модель «GRAND VITARA», кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний іноземний номер НОМЕР_2 , направляється для потреб Збройних Сил України, а саме військової частини НОМЕР_3 , та вказана техніка буде поставлена на баланс військової частини, містить неправдиві відомості, суду не надано.
Також судом встановлено, що транспортний засіб не був використаний в інший спосіб.
Зазначене вище свідчить про недоведеність митним органом обов'язкової ознаки складу правопорушення в діях ОСОБА_1 - суб'єктивної сторони.
Як зазначалося вище, для притягнення особи до відповідальності за ст. 483 МК України необхідною умовою є наявність умислу в її діях.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, які свідчили б про намір приховати товар від митного контролю та які б утворювали об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 483 Митного кодексу України.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що обставини, викладені в протоколі про порушення митних правил адміністративне правопорушення, всупереч вимогам статей 494, 495 МК України, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. При цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст.528 МК України, суд
постановив:
Клопотання адвоката Грішина Євгена Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Грішина Євгена Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 Митного кодексу України закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич