Житомирський апеляційний суд
Справа №295/5264/25 Головуючий у 1-й інст. Довгалюк Л. В.
Номер провадження №33/4805/731/25
Категорія ч.5 ст.126 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
18 вересня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Мариніної М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Мариніної Марини Олександрівни, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 25 квітня 2025 року, якою останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 25 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 14.04.2025 о 02 год. 18 хв. по проспекту Незалежності, 102 у м. Житомирі, ОСОБА_1 керувала автомобілем Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним засобом та не отримавши посвідчення водія відповідної категорії, повторно протягом року, своїми діями порушила п. 2.1.а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Мариніна М.О. подала апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова містить невірну кваліфікацію діяння порушень ПДР. Окрім того, просить на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням, оскільки вказаний транспортний засіб був гуманітарною допомогою для потреб ЗСУ. Вважає, що доцільно застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобом, що передбачено санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що під час розгляду справи ОСОБА_1 не була присутня, копію постанови суду адвокат отримала лише 15 травня 2025, що підтверджується заявою (а.с. 18).
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
В судовому засіданні адвокат Мариніна М.О. доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України, ґрунтується на матеріалах провадження та досліджених у судовому засіданні доказах.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №299869 від 14 квітня 2025 року вбачається, що 14 квітня 2025 року о 02 год. 18 хв. по проспекту Незалежності, 102 у м. Житомирі, ОСОБА_1 керувала автомобілем Nissan X-Trail, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним засобом та не отримавши посвідчення водія відповідної категорії, повторно протягом року, чим своїми діями порушила п. 2.1.а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 1).
Протягом року ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: 02 вересня 2024 року було винесено постанову серії ЕНА №2968050 та накладено стягнення у вигляді штрафу 3400 грн.
Згідно вимог пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до диспозиції частин 2, 3, 4 ст. 126 КУпАП, передбачено відповідальність за:
- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;
- керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;
- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП наступає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Всупереч тверджень апеляційної скарги, вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність винуватості останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №299869 від 14.04.2025 (а.с. 1); постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4495744 від 14.04.2025 з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження (а.с. 3); довідкою інспектора відділу адміністративної практики УНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Н.Шеремет, згідно якої відсутня інформація в базі даних НАІС/ІПНП щодо отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії у гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто посвідчення водія не отримувала (а.с. 4); довідкою інспектора відділу адміністративної практики УНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Н.Шеремет, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2968050 від 02.09.2024 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн (а.с. 5).
Відповідно до пунктів 4, 5 розділу VII «Особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені повторно» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Отже, матеріалами справи підтверджено правильність кваліфікації адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Слід зауважити, що факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення, останній підписаний ОСОБА_1 , але пояснення відсутні, який згідно ст. 251 КУпАП, є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, при розгляді матеріалів справи судом першої інстанції належним чином були досліджені докази, що знаходяться в матеріалах справи, оцінивши які, суд обґрунтовано дійшов висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Апеляційні доводи захисника щодо звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та обмежитися усним зауваженням не приймаються до увагу, оскільки зважаючи на безальтернативність адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП та пряму заборону застосування статті 22 КУпАП до правопорушення. Таким чином апеляційний суд не вбачає законних підстав для задоволення апеляційної скарги, зокрема, застосування ст. 22 КУпАП через пряме обмеження в цій нормі щодо ст. 126 ч.ч. 2-5 КУпАП, інших альтернативних видів стягнення законом не передбачено.
Судом першої інстанції адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 33 КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка є безальтернативною, а тому доводи стосовно призначеного адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки санкція статті 126 ч. 5 КУпАП є безальтернативною та закон не передбачає можливості не призначати такий вид адміністративного стягнення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Приймаючи рішення у справі, слід також звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. Тому, зважаючи на те, що ОСОБА_1 взагалі не отримувала посвідчення водія, проте навмисно порушує Закон та керує транспортним засобом, ігноруючи заборони, вона цілком обґрунтовано позбавлена судом права на керування транспортними засобами на п'ять років, що відповідає диспозиції та санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Твердження захисника щодо постанови, яка містить невірну кваліфікацію діяння порушень ПДР, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказану постанову ОСОБА_1 мала право оскаржити окремо у встановленому законом порядку, а до справи вона долучається як доказ у розумінні ст. 251 КУпАП.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , відповідає санкції ч. 5 ст. 126 КпАП України, вимогам ст.ст. 33, 34 КпАП України щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення та є співмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника.
За таких обставин суд вважає, що доказів, які спростовують обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для зміни чи скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 25 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Мариніної Марини Олександрівни, в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 25 квітня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь