Житомирський апеляційний суд
Справа №286/906/25 Головуючий у 1-й інст. Гришковець А. Л.
Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.
18 вересня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м. Житомирі
цивільну справу №286/906/25 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Ідея Банк»
на ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 23 квітня 2025 року, яка постановлена під головуванням судді Гришковець А.Л. у м.Овручі,
У березні 2025 року Акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 . Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 96 519,32 грн.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 23 квітня 2025 року позовна заява АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу повернута позивачеві із роз'ясненням права повторного звернення із позовною заявою до суду при усуненні вказаних недоліків.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, АТ «Ідея Банк» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що по-перше, суд першої інстанції необґрунтовано послався на недотримання АТ «Ідея Банк» вимог ДСТУ 4163:2020 та Положення про додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг та фінансових платіжних послуг, укладених банками зі споживачами, затвердженого постановою правління Національного банку України від 22 січня 2021 року №7, оскільки угода про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки укладена 10 лютого 2021 року, а тому станом на момент укладення кредитного договору в позивача був відсутній обов'язок дотримуватися ДСТУ 4163-2020, приймаючи до уваги, що цей документ набрав чинності лише з 01 вересня 2021 року. Крім того, банки України мали право протягом трьох місяців із дня набрання чинності постановою Правління НБУ від 22 січня 2021 року №7 привести свою діяльність у відповідності до вимог Положення. Постанова Правління НБУ від 22 січня 2021 року №7 набрала чинності 27 січня 2021 року. Отже, враховуючи наданий тримісячний термін на приведення діяльності банку у відповідність до вимог наведеного Положення, у АТ «Ідея Банк» станом на 10 лютого 2021 року був відсутній обов'язок викладати текст кредитного договору з використанням шрифту кегля не менше 11 друкованих пунктів. По-друге, суд першої інстанції не врахував, що приписи частини третьої ст.175 ЦПК України не містять вимог щодо відповідності додатків до позовної заяви вимогам технічного оформлення документів у відповідності з вимогами ДСТУ 4163-2020 та Положення про додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг та фінансових платіжних послуг, укладених банками зі споживачами, зокрема щодо шрифту кредитного договору. Надмірний формалізм під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на доступ до суду. По-третє, кредитний договір виконаний одним шрифтом, його зміст є зрозумілим до прочитання та не може розцінюватися як надання інформації у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. За змістом частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Перевіривши відповідно до положень ст.367 ЦПК України законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватися із дотриманням певних умов.
Загальні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені ст.ст.175 і 177 ЦПК України.
У разі, якщо заява за формою і змістом не відповідає таким вимогам, судом застосовуються положення ст.185 ЦПК України, про що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, позовна заява (скарга) вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві (випливає зі змісту частини третьої ст.185 ЦПК України).
Повертаючи заяву АТ «Ідея Банк», суд першої інстанції виходив із того, що позивач недоліки позовної заяви належним чином не усунув, оскільки угода про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування викладена у дуже низькій якості та є нечитабельною по причині нерозбірливості тексту (шрифт не відповідає нормам ДСТУ 4163-2020).
Колегія суддів не може повністю погодитися із таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.
Із матеріалів справи вбачається, що АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 31 березня 2025 року позовна заява АТ «Ідея Банк» залишена без руху для усунення недоліків, оскільки до позовної заяви додано копії: публічної пропозиції АТ «Ідея Банк» про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, угоди про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування С-001-103561-21-980 від 10 лютого 2021 року, а також виписки по рахунку клієнта-фізичної особи №100000-2025/0209, які викладені в дуже низькій якості та є нечитабельними по причині нерозбірливості тексту (шрифт не відповідає вимогам), що позбавляє суд можливості дослідити та оцінити вказані докази. Наданий строк для виправлення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог вказаної ухвали суду першої інстанції позивачем засобами поштового зв'язку 08 квітня 2025 року подано заяву про усунення недоліків, до якої додані копії вказаних вище документів.
Незважаючи на такі обставини, суд першої інстанції повернув позовну заяву позивачеві, оскільки вважав, що недоліки належним чином не усунуті, оскільки угода про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки та страхування С-001-103561-21-980 від 10 лютого 2021 року так і викладена в дуже низькій якості та є нечитабельною по причині нерозбірливості тексту (шрифт не відповідає вимогам).
Згідно з частиною першою ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а ст.13 Конвенції- на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), ухвалюючи рішення від 09 грудня 2010 року в справі "Буланов та Купчик проти України", яке набуло статусу остаточного 09 березня 2011 року, вказав, що пункт 1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (пункт 25 рішення у справі "Кутій проти Хорватії").
Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі ст.6 Конвенції.
Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року в справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
Як вбачається з матеріалів справи, позивач визначився зі змістом позовних вимог та надав до суду позовну заяву, зазначивши у ній посилання на обставини та докази, які, на його думку, підтверджують позовні вимоги.
Колегія суддів вважає, що претензії до доданих додатків до позовної заяви самі по собі не можуть слугувати беззаперечною підставою для її повернення позивачу. Суд першої інстанції фактично надав оцінку доказам під час вирішення питання щодо прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, що є передчасним, оскільки питання оцінки доказів вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті спору.
Питання про відсутність доказів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги є процесуальним питанням, яке вирішуються судом під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження у справі. Необхідні докази можуть бути долучені позивачем до початку розгляду справи по суті, у підготовчому засіданні, а недоведеність тієї чи іншої вимоги чи відсутність доказів на підтвердження такої вимоги може стати підставою для відмови у задоволенні позову по суті.
За таких обставин, суд першої інстанції формально віднісся до застосування норм процесуального закону та прийшов до помилкового висновку про повернення позову з вказаних вище підстав.
Решта доводів апеляційної скарги стосуються оцінки доказів, яка має здійснюватися на стадії розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження у справі, де позивач лише зобов'язаний зазначити докази, що підтверджують обставини, та вказати перелік документів, що додаються до заяви.
Згідно з частиною першою ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд першої інстанції порушив норми процесуального права. Оскаржена ухвала, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з передачею справи до Овруцького районного суду Житомирської області для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.268,367-368,374,379,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити.
Ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 23 квітня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: