Справа № 155/649/25 Головуючий у 1 інстанції: Яремчук С. М.
Провадження № 22-ц/802/1066/25 Доповідач: Здрилюк О. І.
15 вересня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О. І.,
суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
секретар судового засідання Власюк О. С.,
з участю представника відповідача Яреська Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 10 липня 2025 року,
22 квітня 2025 року через систему «Електронний суд» Акціонерне Товариство «Сенс Банк» звернулося до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовує тим, що 07 грудня 2017 року між АТ «Альфа-Банк» (тепер - АТ «Сенс Банк») та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630808375. Мета кредиту - для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставка 26 % річних, фіксована. Порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 7 % від суми заборгованості, але не менше 50 грн.
АТ «Альфа-Банк» прийняло пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
Тобто відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування.
Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку за кредитною карткою відповідача.
Оскільки відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, то у нього за кредитним договором від 07.12.2017 утворилася заборгованість у розмірі 200 946,53 грн, з яких: 147 856,84 грн - заборгованість по простроченому тілу кредиту, 53 089,69 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом, яку позивач просив стягнути на його користь, а також відшкодувати судові витрати: 2 422,40 грн судового збору і 15 821,40 грн за надання професійної правничої допомоги.
Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 10 липня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 582,65 грн, 31,13 грн судового збору та 203,34 грн витрат на правову допомогу.
У решті позову відмовлено.
Стягнуто з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 9 871,48 грн витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову в повному обсязі та відшкодувати судові витрати.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 від імені відповідача ОСОБА_1 , посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Стягнути з позивача на користь відповідача 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу заперечив і просить залишити її без задоволення.
Будучи належним чином повідомлений про день та годину розгляду справи, позивач свого представника у судове засідання не направив і його неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.
Згідно зі статями 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
Згідно з позовною заявою позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача на його користь заборгованості у розмірі 200 946,53 грн за кредитним договором, укладеним 07.12.2017 між АТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) на обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (а.с.2-5).
До позовної заяви додано копію акцепта пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, підписану банком; копію оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, підписану відповідачем ОСОБА_1 07.12.2017; копію Паспорта споживчого кредиту, підписаного 07.12.2017 кредитодавцем і споживачем; копію договору страхування фінансових ризиків, підписаний сторонами; копію анкети-заяви, підписаної сторонами; виписку по рахунку з кредитною карткою за період з 07.12.2017 по 07.02.2025 по договору № 630808375; розрахунок заборгованості за кредитом.
Як в акцепті пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, підписаному банком, так і в оферті на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, підписаній відповідачем ОСОБА_1 07.12.2017, визначено такі істотні умови договору:
- ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн;
- процентна ставка 26 % річних, фіксована;
- обов'язковий мінімальний платіж 7 % від суми загальної заборгованості, але не менше 50 грн.
Факт надання кредитних коштів та користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку з кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 07 грудня 2017 року по 07 лютого 2025 року, з якого вбачається, що відповідач розраховувався даною платіжною карткою в різних закладах, знімав готівку та періодично погашав заборгованість за кредитним договором, вносячи відповідні суми (а. с. 12-35).
Із виписки по рахунку встановлено, що позивач за весь період користування кредитом списував проценти за овердрафт: за користування кредитом (покупки), за користування кредитом (готівкові операції), за розрахунково-касове обслуговування основної картки та до березня 2022 року за користування послугою смс-інформування.
Разом із тим, жодних доказів про обумовлені з відповідачем та підписані останнім такі істотні умови кредитного договору - до позовної заяви не приєднано.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач був ознайомлений з розміром відсотків, тарифами, що є невід'ємною частиною Договору та розміщені на сайті банку за відповідною електронною адресою - відхиляються апеляційним судом, оскільки такі документи не додано до позовної заяви.
Приєднання до апеляційної скарги додаткових документів не приймаються судом до розгляду, оскільки не наведено поважних причин для неможливості їх подання до суду першої інстанції.
Крім того, ці документи не підписані відповідачем і позивачем не надано належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що при укладенні спірного договору додатково подані документи діяли саме в такій редакції, а тому не можна вважати їх складовою частиною укладеного між сторонами договору.
Із копії військового квитка відповідача судом встановлено, що з 28.02.2022 він проходить військову службу.
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції станом на 28.02.2022) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
У ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції станом на 28.02.2022) визначено види військової служби:
строкова військова служба;
військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
військова служба за контрактом осіб рядового складу;
військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);
військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Ураховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування вимог цього закону при проведенні розрахунку заборгованості за кредитним договором та вірно взяв до уваги розрахунок заборгованості, проведений саме відповідачем.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Виходячи з наведеного, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування рішення суду, ухваленого з правильним застосуванням норм матеріального права і додержанням норм процесуального права.
У зв'язку із залишенням без задоволення апеляційної скарги позивача, на користь відповідача необхідно стягнути понесені ним витрати за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, але у розмірі 5 000 грн, з урахуванням обґрунтованості та пропорційності заявленого до стягнення розміру цих витрат до предмета спору, складності справи, обсягу наданих послуг та виконаних адвокатом робіт.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишити без задоволення, а рішення Горохівського районного суду Волинської області від 10 липня 2025 року залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 5 000 (п'ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий - суддя
Судді