Справа № 761/29893/25
Провадження № 1-в/761/331/2025
03 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в місті Києві подання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про приведення судового рішення стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність у зв'язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 за № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»,
До Шевченківського районного суду міста Києва 17.07.2025 надійшло подання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про приведення судового рішення стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність у зв'язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 за № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Подання обґрунтоване тим, що на обліку Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_4 перебуває з 29.01.2024, засуджений 08.11.2023 вироком Святошинського районного суду міста Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
Згідно вироку Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_4 15.09.2023 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, завдавши матеріальну шкоду на загальну суму 1 245 грн 61 коп.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 р. № 3886-IХ «Про внесення змін Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», якими внесено зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у редакції Закону № 3886-IX) (далі - КУпАП) відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 статті 51 КУпАП визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
На підставі викладеного, провідний інспектор Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 просить привести судове рішення стосовно ОСОБА_4 у відповідність до вимог закону.
Прокурор ОСОБА_6 через канцелярію суду подав заяву, в якій просив здійснювати розгляд подання без його участі, зазначивши, що не заперечує стосовно його задоволення.
Уповноважена особа Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області у судове засідання не з'явилася, повідомлялась належним чином про місце дату й час судового засідання.
Засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про місце, дату й час судового засідання, причини неприбуття не повідомив.
Суд звертає увагу, що неявка вказаних осіб у судове засідання не є перешкодою для розгляду заявленого подання.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, зокрема про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 539 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Зі змісту подання встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Святошинського районного суду міста Києва від 08.11.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
Зі змісту вироку Святошинського районного суду міста Києва від 08.11.2023 вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 вчинив 15.09.2023, завдавши матеріальної шкоди на загальну суму 1 245 грн 61 коп.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилання відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладена у новій редакції.
Зокрема, зі змісту частини першої статті 51 КУпАП випливає, що відповідальність за цією нормою настає у разі дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 статті 51 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення дії, передбаченої частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Згідно з частиною другою статті 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Частиною першою статті 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
У свою чергу, частиною 3 статті 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Частиною 2 статті 51 КУпАП встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.08.2024 (справа № 567/507/23), кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Тобто розмір податкової соціальної пільги в розумінні пункту 5 Підрозділу 1 Перехідних положень ПК дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на один місяць працездатних осіб з 1 січня 2023 року становив 2684 грн. Отже, розмір податкової соціальної пільги у 2023 році для кримінально-правової кваліфікації становив 1342 гривень.
Отже, для вирішення питання щодо наявності правових підстав для звільнення засудженого від призначеного йому покарання необхідно визначити, чи перевищує вартість викраденого ним майна 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на момент вчинення кримінального правопорушення), тобто 2684 грн. у 2023 році.
Враховуючи вищевикладене, діяння, за вчинення якого ОСОБА_4 засуджено вироком Святошинського районного суду міста Києва від 08.11.2023 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, на цей час не можуть вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за заволодіння якого ОСОБА_4 засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за заволодіння якого передбачено кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У зв'язку із зазначеним, оскільки кримінальна караність діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 усунута, суд приходить до переконання про те, що на підставі ч. 2 ст. 74 КК України останнього необхідно звільнити від призначеного покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 08.11.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України,
Подання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про приведення судового рішення стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність у зв'язку із набранням чинності Закону України від 18.07.2024 за № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» - задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 08.11.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Києва ОСОБА_1