Справа № 760/24355/25
Провадження № 2-з/760/256/25
04 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Сич М.В. звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви у якій просить
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати заміну замків, вхідних дверей або зміни вхідних дверей у житловому будинку та на територію домоволодіння за адресою: квартира АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не чинити перешкод у користуванні власним приміщенням ОСОБА_1 .
В обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали спільно однією сім?єю без реєстрації шлюбу з 06.11.2011 року по 06.11.2021 року із взаємними правами та обов?язками чоловіка та дружини, зі спільним побутом та бюджетом. Під час спільного проживання вони фактично мешкали та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час їхнього спільного проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу заявником та ОСОБА_3 до частини будинку ОСОБА_3 було добудовано житлове приміщення.
Вищевказаному житлове приміщення, а саме: квартира АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_1 , що підтверджується технічним паспортом. Однак, свідоцтво на право власності оформити за життя ОСОБА_3 не встиг.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10 листопада 2021 року, що видане Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 25269.
Позивач на деякий час дозволив пожити знайомого знайомих - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період перебування в лікарні.
Позивач безперешкодно користувався та проживав у квартирі АДРЕСА_1 , однак в лютому 2025 року це стало неможливо через те, що повернувшись додому виявив, що замки були змінені та ОСОБА_4 не надав йому новий ключ.
Поліція приїздила за адресою, але у зв?язку з тим, що у ОСОБА_1 відсутнє свідоцтво про право власності, а наявний лише технічний паспорт, протокол не складався. На сьогоднішній день поліція на виклики від ОСОБА_1 не реагує.
Таким чином, з метою захисту своїх майнових прав заявник змушений звертатись до суду з позовом про визнання права власності, не чинити перешкод у користуванні власним приміщенням та виселення.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2025 року заяву розподілено судді Аксьоновій Н.М.
На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.
Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.
Частиною 3 ст.150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з ч.5 ст.151 ЦПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23 грудня 2020 року №756/2609/20 (провадження №61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».
Згідно з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 травня 2021 року у справі №640/17361/20 необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Разом з тим, заявником ОСОБА_1 не доведено, що між сторонами дійсно виник спір.
Також, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій може ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, ускладнити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутись до суду.
Крім того, заявником не зазначено предмет позову, з яким він має намір звернутись до суду, лише зазначено, що предметом позову у цій справі є визнання права власності та виселення.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, оскільки заявником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, ускладнення ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Керуючись статтями 149, 151, 153, 293, 294 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова