печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45362/25-к
пр. 1-кс-38353/25
18 вересня 2025 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення обласними прокуратурами управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -
18.09.2025 прокурор відділу процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення обласними прокуратурами управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на речові докази у кримінальному провадженні № 42023000000001200 від 20.07.2023, які було вилучено ході обшуку автомобіля марки «Mercedes-Benz CLS 350» 2011 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , з державним номерним знаком « НОМЕР_2 ».
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що вилучене в ході обшуку майно є речовим доказом відповідно до постанови слідчого, а тому з метою збереження речових доказів підлягає арешту.
Прокурор подав на адресу суду заяву, у якій просив здійснювати розгляд клопотання без його участі, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених у ньому підстав.
Власник майна, на яке прокурор просить накласти арешт, у судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.
Вивчивши в нарадчій кімнаті клопотання прокурора та дослідивши долучені до нього матеріали кримінального провадження, доходжу наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000001200 від 20.07.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 5 ст. 361, ч. 1, 2 ст. 361-1, ч. 2 ст. 361-2 КК України.
11.09.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, проведено обшук автомобіля марки «Mercedes-Benz CLS 350» 2011 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », за результатом якого виявлено та вилучено: автомобіль марки «Mercedes-Benz CLS 350» 2011 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , з державним номерним знаком « НОМЕР_2 »; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 ; ключі до автомобіля марки «Mercedes-Benz CLS 350» 2011 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , з державним номерним знаком « НОМЕР_2 ».
Таким чином ході проведення обшуку було здійснено вилучення речей, які мають значення для досудового розслідування та які відповідно до КПК України вважаються тимчасово вилученим майном, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 ; ключі до автомобіля марки «Mercedes-Benz CLS 350» 2011 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », які належать ОСОБА_4 та перебувають у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що набуті кримінально протиправним шляхом.
11.09.2025 постановою слідчого, вищевказане майно визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.
Прокурор вказує, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
У наданих матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які вказують на ймовірне вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 200, ч. 5 ст. 361, ч. 1, 2 ст. 361-1, ч. 2 ст. 361-2 КК України, і наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене в ході обшуку майно можуть бути використане, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також може мати суттєве значення для розслідування кримінального провадження, відтак наявна необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Таким чином, слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, з урахуванням розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст. 98, 170-173, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно ОСОБА_4 , що перебувало в користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході обшуку автомобіля марки «Mercedes-Benz CLS 350» 2011 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , з державним номерним знаком « НОМЕР_2 », а саме на:
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 ;
- ключі до автомобіля марки «Mercedes-Benz CLS 350» 2011 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , з державним номерним знаком « НОМЕР_2 ».
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1