Номер провадження 2/754/7141/25
Справа №754/11051/25
Іменем України
19 вересня 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 27 804,43 грн,
Суть спору. Стислий виклад позиції Позивача
26.06.2025 Позивач засобами поштового зв'язку звернувся до Суду з цим позовом, просить стягнути з Відповідача в порядку суброгації, як відшкодування завданої майнової шкоди, у розмірі 27 804,43 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що Відповідач є винуватцем ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль, що був застрахований Позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО). Відповідно до страхового акту Позивач визнав ДТП страховим випадком та прийняв рішення про виплату власнику застрахованого автомобіля страхового відшкодування у розмірі 110 685,42 грн. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача як водія транспортного засобу була застрахована в ТДВ СК "Альфа-Гарант".
Позивач стверджує, що ТДВ СК "Альфа-Гарант" здійснило виплату страхового відшкодування на його рахунок у розмірі 82 880,00 грн. У зв'язку з цим недоплачене страхове відшкодування у розмірі 27 804,43 грн необхідно стягнути з Відповідача, винного в ДТП, керуючись статтями 993, 1194 ЦК України та статтею 108 Закону України "Про страхування".
Позиція Відповідача
Відповідач своїм правом подання відзиву не скористався.
Клопотання учасників справи та процесуальні дії у справі
Суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник Позивача в призначене судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; про розгляд справи був повідомлений належним чином: судові повістки-повідомлення надсилались за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку (пункт 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України), проте особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, поштове відправлення повернулося на адресу Суду без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (частина четверта статті 130 ЦПК України).
Суд з метою належного інформування Відповідача, який не має електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, вжив додаткових заходів та застосував альтернативні способи комунікації. Зокрема, окрім офіційних судових повісток, інформацію про суд, що розглядає справу, склад сторін, предмет позову, а також місце, дату та час судового засідання було доведено до відома Відповідача через Портал Дія, на номер телефону та адресу електронної пошти, які відомі суду.
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) Відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) Відповідач не подав відзив; 4) Позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох Відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх Відповідачів (частини першої, другої статті 280 ЦПК України).
Вирішення питання щодо проведення заочного розгляду справи належить до дискреційних повноважень суду.
Суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), про що згідно зі статтею 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи без оформлення окремого документа.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
07.07.2022 о 04:45 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Volkswagen Jetta" д.н.з. НОМЕР_1 , у м. Києві, на перехресті вулиці Симона Петлюри та вул. Жилянської, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1. "Дати дорогу", не надав дорогу автомобілю "KIA FORTE" д.н.з НОМЕР_2 , який рухався з правого боку по головній дорозі, та скоїв ДТП з останнім, що призвело до механічних пошкоджень обох автомобілів.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.08.2022 у справі № 761/14261/22 Відповідача було визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 20.08.2022.
28.01.2022 між Позивачем та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу "КАСКО" № 370021/4605/0000339. Предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом KIA FORTE" д.н.з НОМЕР_2 та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням. Загальна страхова сума 320 000,00 грн.
За цим договором розмір страхового відшкодування визначається виходячи з фактичного розміру збитків, завданих ТЗ у результаті страхового випадку, та розрахованого відповідно до умов договору. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, понесеного страхувальником (вигодонабувачем), та розміру страхової суми, зазначеної в договорі (п. 7.2. умов).
07.07.2022 ОСОБА_2 звернувся до Позивача із заявою про подію з ознаками страхового випадку (доказ - копія заяви № 00520278 від 07.07.2022).
Для встановлення характеру та розміру шкоди ПрАТ "СК "Уніка" було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено акт огляду транспортного засобу від 07.07.2022 до справи №00520278.
Згідно з ремонтною калькуляцією системи AUDATEX від 27.07.2022 № 00520278 та страхового акту вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу (0%) становить 113 885,42 грн.
Відповідач не заявив обґрунтованих заперечень щодо невідповідності вартості зазначених у калькуляції виконаних робіт існуючим на час проведення ремонту цінам.
Позивач визначив суму страхового відшкодування у розмірі 110 685,42 грн, як вартість відновлювального ремонту (матеріального збитку) з урахуванням зносу за вирахуванням франшизи (3200,00 грн) (страховий акт № 00520278 від 28.07.2022), та відповідно до платіжного доручення №036349 від 01.08.2022 сплатив потерпілій особі кошти у розмірі 110 685,42 грн з призначенням платежу "Страхове відшкод. зр. дор. 370021/4605/0000339 від 28.01.2022р. Без ПДВ. ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 ".
Транспортний засіб "Volkswagen Jetta" д.н.з. НОМЕР_1 був забезпечений Полісом ОСЦПВ №207077336, що видала ТДВ СК "Альфа-Гарант", з лімітом відповідальності за шкоду майну третьої особи - 130 000,00 грн, франшиза - 1300,00 грн.
15.08.2022 Позивач звернувся до ТДВ СК "Альфа-Гарант" з вимогою здійснити відшкодування шкоди у розмірі 110 685,42 грн (доказ - заява про виплату страхового відшкодування № 32704 від 15.08.2022).
Позивач стверджував, що ТДВ СК "Альфа-Гарант" здійснило виплату в сумі 82 880,99 грн. Натомість Відповідач, незважаючи на покладений на нього тягар доказування щодо спростування обставин, наведених Позивачем, не скористався своїм процесуальним правом і не надав жодних належних та допустимих доказів чи аргументів на заперечення як самого факту виплати, так і її розміру.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом цієї норми, за загальним правилом: по-перше, шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі; по-друге, це робить особа, яка безпосередньо її завдала.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах. Це означає, що шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (стаття 1194 ЦК України).
Отже, відповідальність винної особи виникає лише в тому разі, коли розміру страхового виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу (надалі - Поліс ОСЦПВ) недостатньо для повного покриття завданої шкоди.
Відповідальність винної особи розраховується як різниця між повним розміром шкоди та страховою виплатою за Полісом ОСЦПВ. Іншими словами винна особа несе відповідальність лише за ту частину шкоди, яка не була покрита страховим відшкодуванням.
Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов?язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов?язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон №1961-IV)) (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17, від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17).
Сума страхового відшкодування за договором (Полісом ОСЦПВ) визначається з урахуванням положень Закону, який встановлює, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у полісі, відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV), - у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону № 1961-IV).
Водночас реальними збитками, які підлягають відшкодуванню потерпілому, є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу (див. висновок Верховного Суду щодо застосування статті 22 ЦК України частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України у постановах від 02 лютого 2022 року у справі № 757/54513/16, від 08 вересня 2025 року у справі № 161/3803/24). І якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації (постанова Верховного Суду від від 08.09.2025 у справі № 161/3803/24).
Тому правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати) (див. висновок Верховного Суду України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15).
Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР (був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У цій справі, що розглядається, цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована з лімітом відповідальності до 130000,00 грн. Сума страхового відшкодування за договором майнового страхування (розмір завданої шкоди) становить 110685,42 грн, яку виплатив Позивач потерпілій особі. Сума страхового відшкодування за полісом страхування цивільно-правової відповідальності становить 82 880,99 грн. Тобто частину завданої їй майнової шкоди відшкодовано страховою компанією за догором ОСЦПВ (у межах ліміту страхового відшкодування).
У зв'язку з виплатою Позивачем (страховиком за договором майнового страхування (КАСКО) страхового відшкодування потерпілій особі до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації.
З огляду на те, що вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини Відповідача, перевищує виплачений Позивачу розмір страхового відшкодування за договором (полісом) ОСЦПВ, то із Відповідача, як винної особи, на користь Позивача (особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданої шкоди на підставі договору добровільного майнового страхування) підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу без урахування зносу) та отриманим страховим відшкодуванням (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу) за вирахуванням розміру франшизи.
Водночас Суд зауважує, що та обставина, що розмір завданої майнової шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика за Полісом ОСЦПВ не є підставою для відмови у стягненні майнової шкоди з винної особи, оскільки різниця між виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування за Полісом ОСЦПВ та вартістю відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 755/7666/19).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідач належними та допустимими доказами не спростував розмір збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, який було встановлено судом на підставі оцінки доказів у сукупності та взаємозв'язку. У тому числі Відповідач не заявив клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.
Таким чином, з урахуванням норм чинного законодавства та зазначених обставин з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 27 804,00 грн.
Розподіл судових витрат
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, Суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 27 804,43 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач (Стягувач) Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (місцезнаходження: вул. Теліги Олени, буд. 6В, м. Київ; код ЄДРПОУ 20033533).
Відповідач (Боржник) ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (сторони подали клопотання). Суд підписує повне рішення без його проголошення через неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершився розгляд справи (частина четверта статті 268 ЦПК України), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК України) - 19 вересня 2025 року.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО