Справа № 748/4359/24
Провадження № 2/752/3188/25
Іменем України
19 вересня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У жовтні 2024 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі - ПрАТ «СК «Євроінс Україна»), в якому просить суд стягнути на свою користь 130 489,25 грн майнової шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля «Nissan Х Тrаі1», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06 жовтня 2021 року близько 09:45 по вул. Дружби, с. Іванівка Чернігівського району Чернігівської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Nissan Х Тrаі1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , та транспортного засобу «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Відомості про ДТП було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, в подальшому кримінальне провадження закрито, матеріали відносно ОСОБА_2 було направлено до УПП в Чернігівській області для притягнення його до адміністративної відповідальності. Відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 025355 за ст.124 КУпАП, який розглядався Чернігівським районним судом Чернігівської області та винесено постанову 10 лютого 2022 року про закриття провадження за ст.124 КУпАП на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/9413230, за умови якого страхова сума за шкоду майну становить 160 000,00 грн.
Листом ПрАТ «СК «Євроінс Україна» від 28 жовтня 2022 року позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з тих підстав, що вину водія забезпеченого страховиком транспортного засобу не встановлено. Також, листом від 04 серпня 2024 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомляло, що встановлено суму страхового відшкодування у розмірі 130 489,25 грн.
Позивач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, просить позов задовольнити.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2024 року справу за підсудністю передано для розгляду до Голосіївського районного суду міста Києва (а.с.45).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2024 року головуючим суддею визначено суддю А.В.Слободянюк (а.с.49).
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху (а.с.52, 53).
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва 07 січня 2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.62,63).
23 червня 2025 року до суду надійшов відзив представника ПрАТ «СК «Євроінс Україна» - А.Ю. Пилипця (а.с.85).
У відзиві зазначається, правовідносини, що склались між сторонами регулюються нормами спеціального Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV в редакцій від 01 липня 2004 року. Вказується, що не встановлюється вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у справах, провадження в яких закривається на підставі ст.38 КУпАП і не свідчить автоматично про наявність вини у вчиненні адміністративного правопорушення третьою особою. Оскільки вину третьої особи ОСОБА_2 не встановлено, у страховика відсутні підставі для виплати страхового відшкодування. Окремо відповідач наголошує на необхідності врахувати при обчисленні страхового відшкодування розміру франшизи, яка за полісом складає 2 600,00 грн. У зв'язку з наведеним, просить у задоволенні позовних вимог відмовити, повідомляє про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат на правову допомогу.
Третя особа ОСОБА_4 пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 Цивільного процесуального Кодексу (далі - ЦПК) України, не подав, про розгляд справи повідомлений (а.с.76).
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.
За матеріалами справи, зокрема як вбачається з постанови від 30 жовтня 2021 року слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Тимківа С.В., 06 жовтня 2021 року близько 09:45 в с. Іванівка Чернігівського району Чернігівської області сталася ДТП за участю автомобіля «Skoda» модель «Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Nissan» моделі «Х Тrаі1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . У результаті ДТП сталося зіткнення транспортних засобів, через що дві особи: ОСОБА_5 і ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження та були доставлені до лікарні. На підставі п.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021270340003099 від 06 жовтня 2021 року закрито у зв'язку з відсутність в діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України (а.с.18-20).
07 грудня 2022 року відносно ОСОБА_2 інспектором поліції ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 025355, в якому вказується, що 06 жовтня 2021 року близько 09:45 в с. Іванівка Чернігівського району Чернігівської області, ОСОБА_2 , керуючи автомобіль «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався зі сторони с. Количівка в сторону с. Ягідне, проявив неуважність, не переконався перед зміною напрямку руху, що це буде безпечним і не створить перешкод, допустив зіткнення з автомобілем «Nissan Х Тrаі1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п., 1.3,1.7, 2.3б, 2.3д, 10.1, 10.4 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП (а.с.21).
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівській області від 10 лютого 2022 року (справа №748/3056/21) досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 025355 від 07 грудня 2021 року відносно ОСОБА_2 , постанову від 30 жовтня 2021 року слідчого СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області про закриття кримінального провадження, та, на підставі ст.ст.38, п.7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.22,23).
Власником транспортного засобу «Nissan Х Тrаі1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є позивач ОСОБА_3 (а.с.24).
Станом на дату розгляду судом Чернігівського районного суду Чернігівській області постанови у справі №748/3056/21 - 10 лютого 2022 року, частинами 2, 7 ст.38 КУпАП визначено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті; у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП (сплив строку давності, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП) не є реабілітуючою підставою.
Так, стаття 9 КУпАП дає визначення поняттю адміністративного правопорушення (проступку) як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Слід зауважити, що винність (у формі умислу або необережності) є обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення.
Разом з цим, стаття 17 КУпАП визначає обставини, які виключають адміністративну відповідальність і визначає їх як перебування особи у стані крайньої необхідності, необхідної оборони або у стані неосудності.
Окрім того, вчинення адміністративного правопорушення не завжди тягне за собою накладення адміністративного стягнення.
Так, статтею 21 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Крім того, статтею 22 КУпАП передбачена можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення з обмеженням усним зауваженням на її адресу.
Також стаття 24-1 КУпАП передбачено за вчинення адміністративних правопорушень застосування заходів впливу до неповнолітніх у вигляді зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догани або сувора догани; передачі неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання, що не являється накладенням адміністративного стягнення.
Стаття 247 КУпАП передбачає виключний перелік підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, який включає в себе: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
При цьому, підстави, передбачені у пунктах 1-4 ч. 1 ст. 247 КУпАП відносяться до реабілітуючих підстав закриття провадження, а тому закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з цих підстав вказує на невинуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за який вона притягалася до відповідальності.
Підстави, передбачені у пунктах 5-9 ч. 1 ст. 247 КУпАП відносяться до нереабілітуючих підстав, оскільки підлягають застосуванню до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення.
Пунктом 7 ст.247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Верховний Суд у постанові № 686/4557/18 від 20 квітня 2020 року зазначав, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Вищенаведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду викладеними у постановах: від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц, від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоду було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.
Як вбачається з листа Управління патрульної поліції в Чернігівській області від 12 вересня 2023 року № 177аз/41/221/01-23, згідно даних Інформаційного порталу Національної поліції за фактом ДТП, що мала місце 06 жовтня 2021 року у с.Іванівка Чернігівського району Чернігівській області, складався протокол відносно водія ОСОБА_2 , відносно водія ОСОБА_1 адміністративні матеріали не складались (а.с.24).
На підтвердження відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП стороною відповідача не надано та в судовому засіданні не спростовано висновком експерта чи показами свідків. За таких обставин суд вважає винуватцем ДТП, саме ОСОБА_2 і вважає, що позивач як потерпіла особа має право на відшкодування завданих їй збитків.
Таким чином суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 06 жовтня 2021 року, в результаті якої був пошкоджений належний позивачу автомобіль «Nissan Х Тrаі1», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до полісу ЕР № 203520127, який діяв на дату ДТП (06 жовтня 2021 року) цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна»; ліміт за шкоду майну - 130 000,00 грн; франшиза - 2 600,00 грн (а.с.87).
Суд зауважує, що позивачем у позовній заяві (а.с.3) зазначено інший номер полісу стосовно даного транспортного засобу, при цьому позивач додає вищевказаний поліс (а.с.27).
Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Власником транспортного засобу «Nissan Х Тrаі1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є позивач ОСОБА_3 (а.с.24).
Як вбачається з листа ПрАТ «СК «Євроінс Україна» № 874-ЮР від 04 серпня 2023 року № 874-ЮР, представнику позивача адвокату Бредюку О.М. (ордер а.с.37), надано ремонтну калькуляцію Аudateх № 43513.v, виготовлену страховиком 25 квітня 2022 року (а.с.29).
Відповідно до наданої страховиком ремонтної калькуляції № 43513.v від 25 квітня 2022 року щодо транспортного засобу «Nissan Х Тrаі1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , загальна сума ремонтних робіт (після вирахувань а.с.31 зв) становить 130 489,25 грн. (а.с.30-32).
Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до вищенаведеного полісу серії ЕР № 203520127, який діяв на дату ДТП, розмір франшизи становить 2 600,00 грн (а.с.87).
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає відшкодування шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу, яка підлягає стягненню зі страховик в порядку ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV в редакцій від 01 липня 2004 року.
Відповідно до ремонтної калькуляції вартість ремонтних робіт складала 130 489,25 грн, та з урахуванням франшизи в розмірі 2 600,00 грн до стягнення на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 127 889,25 грн.
Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 127 889,25 грн.
Оплату судового збору позивачем, підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 12 грудня 2024 року в сумі 1 304,90 грн (а.с.70)
Згідно із статтею 141 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог (98%) судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 1 278,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 279,353 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 127 889 (сто двадцять сім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 25 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) гривень 80 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 22868348, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 102, м. Київ, 03150.
Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Повний текст судового суду складено 19 вересня 2025 року.
Суддя А.В.Слободянюк