Справа № 712/12769/25
Провадження № 1-кс/712/4522/25
19 вересня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкас ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нараїв Бережанського району Тернопільської області, українця, громадянина України, військовослужбовця за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення злочину перебував на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - навідника другої групи протитанкових ракетних комплексів першого протитанкового відділення відділу прикордонної служби (тип С) протитанкових засобів 15 мобільного прикордонного загону ДПС України, у військовому звані «солдат», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України),
підозрюваного у кримінальному провадженні № 62024100140000630 від 13.09.2025 року за ч. 5 ст. 407 КК України, -
19.09.2025 року до Соснівського районного суду м. Черкас звернувся слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 , із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем 15 мобільного прикордонного загону, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у військовому званні «солдат», діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від несення обов'язків військової служби, 22.07.2024 близько 11:30 самовільно залишив визначене місце служби у НОМЕР_1 мобільному прикордонному загоні, що за адресою: АДРЕСА_2 , направився у невідомому напрямку, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього, поки 18.09.2025 не був затриманий слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві у порядку ст. 208 КПК України.
18.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У клопотанні зазначено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджуються зібраними доказами.
Щодо ризиків, то слідчий та прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи свою вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років (тяжкий злочин), може ухилятись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, підозрюваний перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців своєї військової частини, які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду.
Підозрюваний може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, що може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа військовослужбовців своєї військової частини, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним захисних версій.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував причетності до інкримінованого йому злочину. Пояснив, що дійсно 24 липня 2024 року самовільно залишив місце служби у місті Черкаси та поїхав додому. Весь цей час перебував вдома та перебивався тимчасовими заробітками. Спочатку мав намір повернутись до частини, але коли його сестрі прийшло повідомлення про зникнення безвісти його мобілізованого до лав ЗСУ племінника, то передумав це робити. Не бажає повертатись на службу та готовий відбути покарання у виді позбавлення волі. Щодо застави, то він не має коштів на внесення застави навіть у мінімальному розмірі 60 560 грн, але такі гроші може надати його сестра, яка цими днями має приїхати з-за кордону.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
Слідчим суддею встановлено, що 13.09.2024 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 5 ст. 407 КК України, відповідно до яких 22.07.2024 солдат ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), проживає: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 ), діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від її проходження, без поважних причин, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце несення служби у військовій частині НОМЕР_4 , яке дислокувалась у АДРЕСА_2 .
18.09.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано відповідно до ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується матеріалами службового розслідування військової частини; показаннями свідків; даними протоколу затримання; іншими матеріалами кримінального провадження.
Не заперечував своєї причетності до інкримінованого йому злочину і сам підозрюваний під час судового засідання.
З огляду на викладене, підозра ОСОБА_4 у вчинення ним інкримінованого йому злочину за ч. 5 ст. 407 КК України є обґрунтованою.
Щодо наведених прокурором ризиків, то ризик можливого чинення підозрюваним тиску на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на військовослужбовців своєї військової частини, є необґрунтованим.
Водночас, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваного злочину та суворість можливого покарання за нього, на думку слідчого судді, прокурором доведено ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування з метою уникнення відповідальності.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а відтак до нього може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки менш обтяжливі запобіжні заходи не зможуть мінімізувати вищевказаний ризик.
Вирішуючи питання про застосування такого запобіжного заходу, слідчий суддя також враховує службову характеристику, надану у мобільному прикордонному загоні на солдата ОСОБА_4 , згідно з якою під час несення служби він зарекомендував себе з негативного боку, схильний до порушень військової дисципліни та неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності за вживанням алкоголю, внаслідок чого негативно впливав на морально-психологічний стан колективу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За змістом ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи запровадження у країні військового стану, високу суспільну небезпечність злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , його надто легковажне ставлення до інкримінованого йому злочину, небажання повертатись до військової служби та негативну службову характеристику, слідчий суддя робить висновок, що інтереси кримінального провадження (а саме необхідність проведення необхідних слідчих дій із підозрюваним) та інтерес суспільства (що полягає в притягненні до відповідальності осіб, які вчиняють злочини проти порядку несення військової служби), в сукупності переважають право особистої свободи ОСОБА_4 , що свідчить про відсутність підстав для визначення застави принаймні на початковому етапі досудового розслідування.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 194, 196, 309, 372 КПК України, -
Клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою рахувати з 18 вересня 2025 року по 16 листопада 2025 року включно.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному ОСОБА_4 після проголошення ухвали.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1