Справа № 569/17658/25
17 вересня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
Судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 24 червня 2025 за №12025186010000580 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Рівне, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, із середньою освітою, працюючого начальником охорони ТДВ «Рівненський домобудівний комбінат», не судимого,
-за ч.1 ст. 126 КК України,
Приблизно о 15 год. 00 хв. 24 червня 2025 року, ОСОБА_4 перебуваючи поблизу вхідної зони Товариства з додатковою відповідальністю «Рівненський домобудівний комбінат», що за адресою, м. Рівне, Будівельників, 1 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою заподіяння фізичного болю ОСОБА_5 , наніс останньому, один удар рукою по обличчю в область підборіддя.
Від вказаних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 втратив рівновагу та впав на землю, внаслідок чого останньому завдано фізичного болю, не спричинивши тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , в інкримінованому кримінальному правопорушенні вину визнав повністю. Суду надав пояснення, що він дійсно у вказаний вище день та період часу, місці, вдарив потерпілого ОСОБА_5 який є його колегою по роботі - охоронць «Рівненський домобудівний комбінат». Свої дії пояснив тим, що у згаданий період робочого часу між ними виник словесний конфлікт. Сталося так, що ОСОБА_5 досить близько до нього підійшов, відповідно намагайся його відштовхнути . При цьому не заперечив, що вдарив потерпілого, який який втратив рівновагу та впав на землю. Шкодує, що вчинив протиправні дії відносно потерпілого. Повідомив суд, що зробив висновки із скоєного, попросив вибачення.
Потерпілий ОСОБА_5 також підтвердив, що в період робочого часу ОСОБА_4 безпричинно наніс йому один удар рукою в підборіддя від чого він втратив рівновагу та впав на землю. Погодився із позицією прокурора в судових дебатах щодо призначення покарання обвинуваченому у виді штрафу.
Прокурор, потерпілий та обвинувачений вважають можливим розглянути провадження у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України.
В зв'язку із не запереченням учасниками судового провадження, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння зазначених обставин та їх зміст, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд дійшов висновку, що інкриміноване кримінальне правопорушення ОСОБА_4 , вчинене саме ним.
Органом досудового розслідування вірно кваліфіковані дії ОСОБА_4 ,за ч.1 ст.126 КК України, які виразились в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесного ушкодження.
Відповідно до ст.12 КК України, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, відносився до кримінального проступку.
Пом'якшуючих обставин покарання обвинуваченому, відповідно до ст.66 КК України, та обставин які обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст..67 КК України, судом не встановлено.
ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, під спостереженням у лікаря нарколога, психіатра не перебуває.
Частиною 2 ст.65 КК України визначено, особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею кримінальних правопорушень.
Враховуючи встановлені судом обставини, відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який зробив належні висновки із скоєного, відсутність небезпечних наслідків від вчиненого проступку для потерпілого, думку потерпілого, обвинуваченому слід призначити необхідне та достатнє покарання, для виправлення та запобігання нових кримінальних правопорушень, у виді грошового стягнення - максимального розміру штрафу, що передбачено за вчинення інкримінованого проступку. Визначений судом розмір штрафу обвинувачений має можливість сплатити.
Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід, не обирався.
Письмові речові докази (документи) оптичний диск, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження. Інші речові докази відсутні.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу - п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався. Процесуальні витрати в кримінальному провадженні та речові докази відсутні.
Письмові докази (документи) оптичний диск, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду, через Рівненський міський суд Рівненської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1