Справа № 2-3870/10 року
20 жовтня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого-судді Шлапака Д.О.,
при секретарі Панчук О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача
ВК ВМР - Федоришина В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності,-
В вересні 2010 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про право власності за №1348 на нежитлову будівлю від 13.08.2009 року вона є власником нежитлової будівлі №АДРЕСА_1, яка в цілому складалась з приміщень: - літери «А» - гараж з надбудовою допоміжних приміщень І поверх -пр..№1-№4- 61,6кв.м; II поверх -пр..№5-№7- 58,7кв.м; мансарда - пр..№8-№11 71,7кв.м. - літери «п/А» - пр..№1 - підвал 23,2кв.м. - літери «п/А» - пр. №1 - підвал -23,0кв.м. Всього загальна площа - 238,2кв.м..
Згодом вона переобладнала належну їй на праві приватної власності зазначену нежитлову будівлю в житловий будинок, до складу якого після перепланування увійшли, а саме: підвал: підвальне приміщення 1-І площею 23,2 кв.м., підвальне приміщення 1-ІІ площею 23,0 кв.м.; І-й поверх: хол 1-1 площею 22,0 кв.м., сходова клітина 1-2 площею 1,3 кв.м., коридор 1-3 площею 4,9 кв.м., кімната відпочинку 1-4, площею 24,9 кв.м., туалет 1-5 площею 1,6 кв.м., парна 1-6, площею 4,9 кв.м.; II-й поверх: сходова клітина 1-7, площею 1,2 кв.м., кухня 1-8, площею 23,4 кв.м., вітальня 1-9 , площею 33,4 кв.м.; мансарда: коридор 1-10, площею 8,2 кв.м., кімната 1-11, площею 30,6 кв.м., кімната 1-12, площею 25,4 кв.м., санвузол 1-13 площею 7,4 кв.м.. Разом по будинку загальна площа 235,4 кв.м., в тому числі житлова 56,0 кв.м.
Для здійснення перепланування позивач звернулася до фахівця, який у відповідності до всіх будівельних, пожежних та санітарних норм зробили відповідні будівельні роботи.
В процесі будівництва скарг та заперечень від будь яких осіб не надходило.
Позивач неодноразово зверталася до ВК ВМР, однак відповідач не приймає в експлуатацію вищевказану самочинно переплановану нежитлову будівлю та не видає відповідне свідоцтво про право власності, оскільки як стверджує останній, позивач не дотрималася державно-будівельних норм при здійсненні будівництва. Тому позивач вимушена була звернутися з даним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю, пославшись на обставини викладені в позовній заяві. Також, просила суд понесені судові витрати, а саме судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи покласти на позивача.
Представник відповідача ВК ВМР Федоришин В.В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, пояснивши, що позивач не мала права самочинно проводити переобладнання зазначеної будівлі, оскільки не мала на це відповідного дозволу, що є порушенням норм чинного законодавства, тому він вважає, що підстави для задоволення позову та визнання права власності відсутні.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа, відповідно до змісту ст.3, 4 та 15 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, що виникають із цивільних правовідносин.
Судом достовірно встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю №1348 від 13.08.2009 року, виданого на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради від 13.08.2009 року № 1757, та зареєстрованого в ВООБТІ, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі №АДРЕСА_1, яка в цілому складалась з приміщень: - літери «А» - гараж з надбудовою допоміжних приміщень І поверх -пр..№1-№4- 61,6кв.м; II поверх -пр..№5-№7- 58,7кв.м; мансарда - пр..№8-№11 71,7кв.м. - літери «п/А» - пр..№1 - підвал 23,2кв.м. - літери «п'/А» - пр. №1 - підвал -23,0кв.м. Всього загальна площа - 238,2кв.м..
Згодом, позивач перепланувала належні їй на праві приватної власності нежитлові приміщення №АДРЕСА_1 в житловий будинок. Після перепланування до складу житлового будинку входять в підвалі: підвальне приміщення 1-І площею 23,2 кв.м., підвальне приміщення 1-ІІ площею 23,0 кв.м., на І поверсі: хол 1-1 площею 22,0 кв.м., сходова клітина 1-2 площею 1,3 кв.м., коридор 1-3 площею 4,9 кв.м., кімната відпочинку 1-4, площею 24,9 кв.м., туалет 1-5 площею 1,6 кв.м., парна 1-6, площею 4,9 кв.м.; на II поверсі сходова клітина 1-7, площею 1,2 кв.м., кухня 1-8, площею 23,4 кв.м., вітальня 1-9 , площею 33,4 кв.м.; в мансардному поверсі коридор 1-10, площею 8,2 кв.м., кімната 1-11, площею 30,6 кв.м., кімната 1-12, площею 25,4 кв.м., санвузол 1-13 площею 7,4 кв.м., загальною площею 235,4 кв.м., в тому числі житловою 56,0 кв.м.
Для здійснення перепланування позивач зверталась до фахівців, які розрахували у відповідності до всіх будівельних, протипожежних та санітарних норм перепланований житловий будинок та зробили відповідні будівельні роботи . В процесі будівництва скарг та заперечень від будь яких осіб не надходило.
При зведені вищезазначеної споруди, позивачем були дотримані норми ст.13 Конституції України, що «власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству».
На доказ відповідності самочинно перепланованого житлового будинку № АДРЕСА_1 будівельно-технічним, санітарно-епідеміологічним та протипожежним нормам позивачем суду надано висновок спеціаліста, головного управління МВС України у Вінницькій області науково-дослідного експертно-криміналістичного центру в м. Вінниці № 143 від 26 серпня 2010 року, в якому зазначається, що фізичний стан і величина фізичного зносу елементів і конструктивів приміщень житлового будинку по вул. Київська 18А у м. Вінниці, визначений як «добрий». Недопустимих деформацій та пошкоджень при візуальному обстеженні не виявлено. На момент огляду порушень, які б впливали на несучу спроможність не виявлено, роботи виконано з використанням сучасних матеріалів, з дотриманням всіх технологічних вимог, необхідних навантажень та дотриманням до будівельно-технічних, протипожежних, та санітарно-епідеміологічних вимог.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч.ч.1,6 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається власністю на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до вимог ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 ЦК України, власник має право використовувати своє майно для підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право користуватись, розпоряджатись та володіти своїм майном.
Відповідно до ч. 1 п.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Також, відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити вимогу про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою.
Згідно з ч.2 п.1 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне задоволити вимоги позивача, оскільки вони є законними, обґрунтованими та мотивованими.
Відповідно до клопотання позивача, понесені нею судові витрати, а саме: судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.13, 16, 182, 319, 320, 321, 331, 392 ЦК
України, ст.ст. 10, 15, 60, 209, 212, 214, 213-217 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання права власності - задоволити.
Визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинок переобладнаний з нежитлової будівлі № АДРЕСА_1, до складу якого входять в підвалі: підвальне приміщення 1-І площею 23,2 кв. підвальне приміщення 1 -II площею 23,0 кв.м., на І поверсі: хол 1-1 площею 22,0 кв. сходова клітина 1-2 площею 1,3 кв.м., коридор 1-3 площею 4,9 кв.м., кімната відпочин 1-4, площею 24,9 кв.м., туалет 1-5 площею 1,6 кв.м., парна 1-6, площею 4,9 кв.м.; на поверсі сходова клітина 1-7, площею 1,2 кв.м., кухня 1-8, площею 23,4 кв.м., вітальня 9, площею 33,4 кв.м.; в мансардному поверсі коридор 1-10, площею 8,2 кв.м., кімната 11, площею 30,6 кв.м., кімната 1-12, площею 25,4 кв.м., санвузол 1-13 площею 7,4 кв. загальною площею 235,4 кв.м, в тому числі житловою 56,0 кв.м.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Суддя: