09 вересня 2025 року
місто Чернігів
Справа №751/3749/25
Провадження №2/751/1295/25
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді Ченцової С.М.
секретар Барбаш М.В.
учасники справи:
позивач - ТОВ «Споживчий центр»
представник позивача - Пархоменко Марія Анатоліївна
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №06.06.2023-100000092 від 06.06.2023 року у розмірі 10176 гривень 01 копійку.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» (надалі - кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - позичальник) 06.06.2023 року укладено Кредитний договір (оферти) № 06.06.2023-100000092, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 6000 гривень, строком на 42 дні.
06.06.2023 року відповідачем, електронним цифровим підписом, підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 6000 гривень, отже акцептовано умови Договору.
Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 06.06.2024-100000092 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку.
Під час ідентифікації позичальника ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
ТОВ «Споживчий центр» зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. відповідач свої зобов'язання за Договором належно не виконує, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 10176 гривень 01 копійки, що складається із : заборгованості по тілу кредиту - 6000 гривень; процентам - 3276 гривень 01 копійка, комісії - 900 гривень.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06.06.2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
06.06.2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферта) № 06.06.2024-100000092, згідно з яким позичальник отримав кредит у розмірі 6000 гривень, строком на 42 дні, з дня його надання.
Дата повернення - 17.07.20234 року. Період користування кредитом - кожні наступні 14 днів, з дня надання кредиту. Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Економ» - стандартна фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім першого чергового періоду та періоду «Економ».
Комісія, пов'язана з надання кредиту - 15 % від суми кредиту та дорівнює 900 гривень.
Неустойка - 60 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 4.1. Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-43ХХ-ХХХХ-9794.
06.06.2023 року відповідачем електронним цифровим підписом, за допомогою одноразового ідентифікатора для підписання кредитного договору Т155, підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок грошові кошти у розмірі 6000 гривень, отже акцептовано умови Договору (а.с.14-21).
Підписанням паспорта споживчого кредиту відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту (а.с. 22-23).
Відповідно до квитанції № 2323357103, ідентифікатор еквайра: АТ КБ «ПриватБанк», 06.06.2023 року 01:58 платником назва швидкі гроші, sgroshi.co.ua перераховано на платіжний інструмент 414943*94 грошові кошти у сумі 6000 гривень (а.с.11).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 06.06.2023-100000092 від 06.06.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 10176 гривень 01 копійку, що складається із : основний борг - 6000 гривень; процентам - 3276 гривень 01 копійку, комісії - 900 гривень (а.с.8).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Частиною першою статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту статей 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, відповідно до статей 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
Відповідно до п. 9 Заявки, яка є невід'ємною частиною оферти, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 500 гривень у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується із висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Встановлення обов'язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач, уклавши кредитний договір, погодився сплатити комісію за надання суми кредиту. У кредитному договорі ТОВ «Споживчий центр» встановлена комісія саме за надання кредиту, яка є разовою, та розмір якої є незмінним. Комісія за надання кредиту встановлюється не у Правилах надання кредитів чи Паспорті споживчого кредиту, а у самому кредитному договорі, який укладається у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» та який підписується за допомогою одноразових ідентифікаторів.
Відповідачу було відомо про його обов'язок по сплаті процентів, комісії за надання кредиту та неустойки за кредитним договором № 06.06.2023-100000092 від 06.06.2023, оскільки такий обов'язок був чітко визначений у Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) та Заявці, а також відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору № 06.06.2023 року-100000092 (кредитної лінії).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісії за надання кредиту, тому з нього підлягає стягнення заборгованість за кредитним договором № 06.06.2023-100000092 від 06.06.2023 у розмірі 10176 гривень 01 копійку.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 06.06.2023-100000092 від 06.06.2023 у розмірі 10176 гривень 01 копійку.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя С.М. Ченцова