Справа № 738/1975/25
№ провадження 3/738/700/2025
Постанова
іменем України
19 вересня 2025 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Парфененко О. Я., за участю секретаря судового засідання Зубкович Н. Ф., pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi справу про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 172-20 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
встановив:
01 вересня 2025 року о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, в умовах особливого періоду, на території тимчасового розташування підрозділу військової частини в АДРЕСА_2 , перебував у нетверезому стані, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду письмові пояснення, в яких вказав, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, щиро розкаюється, усвідомив свою поведінку, просив закрити справу за малозначністю, оскільки у жовтні місяці звільняється із військової служби за граничним віком, тому призначення реального покарання потягне за собою для нього великі фінансові витрати.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Європейський суд з прав людини в пункті 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, рішення у справі «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і від неї не надійшла заява про відкладення розгляду справи, що узгоджується із положеннями частини першої статті 268 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП підтверджується доказами:
-відомостями, внесеними до протоколу про адміністративне правопорушення А4728 № 12 від 01 вересня 2025 року;
-службовою характеристикою щодо ОСОБА_1 ;
-копією посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 ;
-відомості з роздруківки результату тестування на алкоголь, згідно з яким результат тесту ОСОБА_1 - 2.24 %;
-Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 вересня 2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 встановлений діагноз - алкогольне сп'яніння;
Дослідивши докази в справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 КУпАП, а саме: поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 вперше вчинив військове адміністративне правопорушення, обставини, що обтяжують відповідальність - відсутні, обставиною, що пом'якшує відповідальність є щире розкаяння у вчиненому.
За змістом статті 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.
Враховуючи що ОСОБА_1 вперше вчинив адміністративне правопорушення, щиро розкаявся, та те, що діями ОСОБА_1 значної шкоди суспільству, правам та свободам громадян не заподіяно, суд дійшов висновку застосувати до ОСОБА_1 положення статті 22 КУпАП, звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення та обмежитися усним зауваженням.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 23, 33, 221, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення частиною третьою статті 172-20 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі - закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.Я. Парфененко