Справа № 750/1569/25
Провадження № 2/750/1128/25
19 вересня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
суддіСупруна О.П.,
секретарі Щибря Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/1569/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
03.02.2025 ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова через систему «Електронний суд» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.04.2024 № 17.04.2024-100001244 у розмірі 8 537,38 грн, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору.
Суддя ухвалою від 04.02.2025 прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрив провадження в справі, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 12.03.2025.
12.03.2025 розгляд справи відкладено на 08.04.2025, у зв'язку з неявкою відповідача.
Суд ухвалою від 08.04.2025, за клопотанням представника відповідача, витребував у Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»: інформацію щодо належності банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , та зарахування на неї 17.04.2024 грошових коштів, банком-емітентом якої є Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», у сумі 6 000,00 грн; копію виписки по банківський картці № НОМЕР_1 ; у ТОВ «Споживчий центр» - реквізити банківської картки (номер банківської картки, номер рахунку та банк, у якому цей рахунок відкритий), на яку 17.04.2024 було перераховано кошти в сумі 6 000,00 грн за кредитним договором від 17.04.2024 № 17.04.2024-100001244; відкладено судове засідання на 21.05.2025.
Суд ухвалою від 21.05.2025, за клопотанням представника відповідача, витребував у Акціонерного товариства «Універсал Банк» інформацію щодо належності банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , та зарахування на неї 17.04.2024 грошових коштів, банком-емітентом якої є Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», у сумі 6 000,00 грн, а також копію виписки по банківський картці № НОМЕР_1 . Розгляд справи відкладено до 02.07.2025.
Суд ухвалою від 22.05.2025 виправив описку в ухвалі від 21.05.2025.
02.07.2025 розгляд справи відкладений до 28.07.2025 у зв'язку з неявкою сторін.
28.07.2025 розгляд справи відкладений до 19.09.2025 у зв'язку з неявкою відповідача.
У судове засідання 19.09.2025 сторони не з'явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, зазначив про підтримку позову. Відповідач відзиву не подав.
За правилом частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У своїй позовній заяві позивач стверджує, що 17.04.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 17.04.2024-100001244, який складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 17.04.2024 та Заявки від 17.04.2024 № 17.04.2024-100001244 (а.с. 9 зворот-14).
Із умов вищевказаного кредитного договору убачається, що сума кредиту становить 6 000,00 грн; строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 25.06.2024; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки - 1,2% = (5024,61 / 6000)/70 х 100%. Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - «комісія», економічна сутність - плата за надання кредиту) - 15% від суми кредиту та дорівнює 900,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Умовами договору обумовлено, що даний договір є електронним договором та укладений у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.
Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб- сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вказаного вище законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
У іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За твердженням позивача, указаний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Е266, який було надіслано на мобільний номер телефону ОСОБА_1 - НОМЕР_3 (а.с. 15 зворот).
Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» указаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Як убачається з копії квитанції від 17.04.2024, позивачем було перераховано на рахунок відповідача (картка № НОМЕР_4 ) грошові кошти в сумі 6 000,00 грн (призначення платежу - видача за договором № 17.04.2024-100001244). Квитанція засвідчена печаткою АТ КБ «Приват Банк» (а.с. 19).
Разом із тим, 12.02.2025 позивач через систему «Електронний суд» подав до суду заяву, у якій зазначив, що картковий рахунок № НОМЕР_5 було відкрито в АТ «Універсал Банк» (а.с. 46).
Позивач стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилом частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які б кожен окремо та в своєму взаємному зв'язку в їх сукупності доводили б обставини укладення саме відповідачем шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитного договору від 17.04.2024 № 17.04.2024-100001244.
Більше того, на виконання вимог ухвали суду, АТ «Універсал Банк» надано інформацію про те, що банківські рахунки, відкриті на ім'я гр. ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , у АТ «Універсал Банк» (в т.ч. мобільний застосунок Монобанк) станом на 25.07.2025 не обліковується/не обліковувались (а.с. 79).
За наведених обставин, суд оцінюючи в сукупності вище зазначені обставини, установлені судом під час розгляду справи, дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити, оскільки позивачем не доведено обставини укладення кредитного договору, отримання відповідачем грошових коштів за даним договором та користування ними.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133а, м. Київ, код ЄДРПОУ - 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя