Справа № 594/999/25
Провадження №1-кп/594/174/2025
19 вересня 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві кримінальне провадження №12025211120000081 від 07 травня 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
с. Бабинці Борщівського району Тернопільської області, жителя
АДРЕСА_1 ,
громадянина України, освіта середня-спеціальна, працюючого слюсарем -
сантехніком Борщівського агротехнічного фахового коледжу, розлученого, на
утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
Постановою Борщівського районного суду від 18 вересня 2024 року, яка набрала законної сили 01 жовтня 2024 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 298 КУпАП судові рішення, якою є постанова судді про накладення адміністративного стягнення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, всупереч постанови суду, 07.05.2025 близько 16:40 год. здійснював рух автодорогою по вулиці Ярослава Кондри у м. Борщеві Чортківського району Тернопільської області та керував транспортним засобом - скутером марки Honda модель Dio, який незареєстрований у встановленому законом порядку.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю згідно пред'явленого йому обвинувачення, щиро розкаявся та дав показання, що постановою Борщівського районного суду від 18 вересня 2024 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. 07.05.2025 близько 16:40 год. керував скутером марки Honda по вулиці у м. Борщеві та був зупинений нарядом поліції за порушення Правил дорожнього руху України. Вважав на той час, що для керування скутером йому не потрібно мати посвідчення водія.
Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення тайого дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, у відповідності до вимог ст.ст.50,65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, пом'якшуючі покарання обставини.
Вивчаючи особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_3 характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Пом'якшуючими покарання обвинуваченому обставинами є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, а також, що ОСОБА_3 просить не призначати йому покарання у виді штрафу через фінансові труднощі, думку прокурора, суд вважає, що покарання ОСОБА_3 слід призначити у межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі, однак враховуючи особу винного, який характеризується позитивно, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, є учасником бойових дій, пом'якшуючі покарання обставини, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Для забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 під час іспитового строку на нього слід покласти обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Керуючись ст.ст.368, 370,371,374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання - 1(один) рік позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням визначивши іспитовий строк 1(один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий ОСОБА_1