Справа № 592/15124/25
Провадження № 1-кс/592/6275/25
19 вересня 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Суми скаргу представника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань (з дислокацією в м. Суми), розташованого у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
До слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла скарга представника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань (з дислокацією в м. Суми), розташованого у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням про вчинення військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки відповідальні особи, отримавши його заяву, всупереч вимогам ст.214 КПК України, відомості до ЄРДР не внесли.
У судове засідання скаржник не з'явився, належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, надав письмову заяву про розгляд справи без його участі.
Представники Четвертого слідчого відділу, з дислокацією у м.Суми, Територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтаві, у судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду скарги, не з'явились. Надали заперечення в який просить відмовити у задоволенні скарги.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов наступних висновків.
За змістом ч. 1 ст. 117 КПК України процесуальний строк повинен бути поновленим за клопотанням зацікавленої сторони, якщо він пропущений з поважних причин.
Матеріалами провадження підтверджуються доводи щодо причин пропуску строку для подання скарги. Слідчий суддя вважає, що строк подання скарги пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.
Як вбачається з матеріалів доданих до скарги, 26.04.2025 командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_5 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань (з дислокацією в м. Суми), розташованого у м. Полтаві, із заявою про вчинення військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Статтею 214 КПК України передбачено обов'язок внесення до ЄРДР тих відомостей про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Згідно зазначеної статті на уповноважену особу покладено обов'язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення внести відомості до ЄРДР.
Окрім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 року «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Тобто законом передбачено обов'язок прокурора, слідчого чи дізнавача прийняти заяву про злочин і зареєструвати її в ЄРДР, будь-яка відмова не допускається.
Втім, з'ясувати наявність чи відсутність складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України, на які командир вказує у своїй заяві, можливо в даному випадку лише за умови проведення відповідної перевірки викладених у заяві обставин. Перевірка заяви, в свою чергу, повинна проводитись вже в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР. Та лише постанова про закриття кримінального провадження, ухвалена в порядку ст. 284 КПК України, у випадку, якщо орган досудового розслідування за результатами повного та об'єктивного розслідування, оцінки виключно всіх обставин провадження, дійде висновку про відсутність події або складу кримінального правопорушення, припиняє проведення такої перевірки.
Згаданий обов'язок прокурора, слідчого, дізнавача як зазначає ВССУ в п. 1.1 розділу 1 Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування (від 01.01.2017), не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Окрім КПК, нормативні засади, пов'язані із вчиненням зазначеної процесуальної дії, регламентовані Положенням про порядок ведення ЄРДР, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 №139, прийнятим на виконання вимог КПК. ВССУ звертає увагу, що обґрунтованою є практика слідчих суддів, які визнають протиправною бездіяльність слідчих та прокурорів із невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, якщо заява, яка, на думку особи, що її подала, містила відомості про кримінальне правопорушення, однак була розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян». Отже, ВССУ обґрунтовано дійшов висновку про те, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій. визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Зі змісту поданої скаржником заяви про вчинення кримінальних правопорушень вбачається, що в ній наявні достатні відомості про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Поновити представнику Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 строк для звернення зі скаргою на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань (з дислокацією в м. Суми), розташованого у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скаргу представника Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 задовольнити.
Зобов'язати посадову особу Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Сумах) Територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтаві, уповноважену на прийняття і реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, внести відомості до ЄРДР за заявою командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_5 від 26.04.2025 №16363 за фактом вчинення військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Положення частини третьої статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(II)/2020 від 17.06.2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1