Справа № 2а-1576/10
27 вересня 2010 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономній Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Воробйової С.О.,
при секретарі - Жабенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі адміністративний позов керівника Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим ОСОБА_1 до Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим про визнання незаконними дій відповідача та скасування постанов про накладення штрафу,
Керівник Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим про визнання незаконними дій відповідача та скасування постанови Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим №5214/03-20/18 від 31.05.2010 року про накладення штрафу у розмірі 170 грн.; постанови Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим №5215/03-20/18 від 31.05.2010 року про накладення штрафу у розмірі 170 грн.; постанови Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим №5216/03-20/18 від 31.05.2010 року про накладення штрафу у розмірі 170 грн., мотивуючи вимоги тим, що 31.05.2010 року головним державним виконавцем Яковлевою О.В. 31.05.2010 року були винесені вищезазначені постанови у відношенні ОСОБА_1 за ухилення від законних вимог та за невиконання без поважних причин рішення суду, яким зобов'язано боржника вчинити певні дії. Постанови винесена відповідно до ст. 5, ч. 2 ст. 76, ст. 87 ЗУ «Про виконавче провадження» та на думку позивача постанови прийняти у порушення цих норм, оскільки державний виконавець порушив норми Закону України «Про виконавче провадження». Управлінням неодноразово на адресу Міністерства праці та соціальної політики в АР Крим, Міністерства фінансів АР Крим на виконання рішення суду надавалися заявки до виконання, однак кошти на рахунки Управління не надходили. Таким чином, Управління зобов'язано виконати рішення суду, однак не має можливості виплатити стягувачу встановлений розмір виплат у зв'язку з відсутністю необхідних коштів. Одночасно, Управлінням на адресу ВДВС були направлені листи №01-02/1900 від 21.04.2010 року, №01-02/1901 від 21.04.2010 року про неможливість виконання у добровільному порядку рішень суду за виконавчими листами №2а-29/09, 2а-92/09, однак, головний державний виконавець не прийняв даний факт до уваги та виніс постанови від 31.05.2010 року про накладення штрафу на керівника Управління у розмірі по 170 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, надав на адресу суду заяву, у який просив розглянути справу за його відсутність, позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.
Відповідно до вимог ст.104 КАС України особа, яка вважає, що порушено її право, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Згідно до ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України. Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що на виконанні державного виконавця Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим знаходяться виконавчі листи №2а-92\2009 від 09.03.2010 року про зобов'язання Управління нараховувати та виплачувати ОСОБА_2 допомогу на дитину до досягнення нею трьохлітнього віку у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дитини у віці до 6 років, починаючи з 10.02.2008 року; №2а-29\2009 від 18.02.2010 року про зобов'язання Управління виплатити ОСОБА_3 допомогу на дитину до досягнення нею трьохлітнього віку за період з 10.07.2007 р. по 31.12.2007 р., а також за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України “ Про обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами у зв'язку з народженням та похованням”; 2а-6577/08/2009 от 02.02.2010 р. про зобов'язання Управління виплачувати ОСОБА_4 державну допомогу на дитину до досягнення нею трьохлітнього віку, встановлену Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
31.05.2010 року державним виконавцем відповідно до ст. 5, ч. 2 ст. 76, ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» винесені постанови про накладення на посадову особу - керівника Управління ОСОБА_1 штрафу у розмірі по 170 грн. за ухилення від законних вимог та за невиконання без поважних причин рішення суду, яким зобов'язано боржника вчинити певні дії.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно зі ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Як убачається з матеріалів справи, 15.01.2009 року з Міністерства фінансів України був отриманий лист № 31-19010-3-8\187 щодо виконання доручення Кабінету Міністрів України стосовно виконання Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп2007 в частині виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. За вказаним листом кошти для виплати такої допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років у 2007 році не передбачалися.
У листі заступника міністра Міністерства праці та соціальної політики України № 11-5/55 від 12.03.2009 року вказано, що показники Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін у деякі законодавчі акти України” сформовані на підставі діючого законодавства та повністю розподілені між головними розпорядниками бюджетних коштів. Витрати, пов'язані з задоволенням судових рішень одержувачів пільг, компенсацій та гарантій, які виникли у наслідок рішення Конституційного Суду України від 09.06.2007 р. №6-рп/2007 не враховані у вищезазначеному Законі.
Управлінням була надана інформація до Фінансового управління Сімферопольської районної державної адміністрації В АР Крим про необхідність виділення коштів на виконання виконавчих листів №2а-92/2009, 2а-6577/09/9, 2а-29/09, однак коштів на рахунок Управління не надійшло, оскільки згідно відповіді Фінансового управління витрати, пов'язані з задоволенням судових рішень одержувачів пільг, компенсацій та гарантій, які виникли у наслідок рішення Конституційного Суду України від 09.06.2007 р. №6-рп/2007 не враховані у Закону України “Про державний бюджет України на 2008-2010 рік”.
Управлінням на адресу ВДВС були направлені листи №01-02/1900 від 21.04.2010 року, №01-02/1901 від 21.04.2010 року про неможливість виконання у добровільному порядку рішень суду за вищевказаними виконавчими листами.
Відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» зазначений Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Аналіз перелічених вимог закону, та встановлених обставин по справі, а саме відсутність будь-яких коштів на рахунку Управління, здійснення відповідних запитів щодо отримання необхідних коштів для виконання рішення суду, свідчить про те, що керівником Управління були здійснені всі необхідні дії відповідно до закону, в межах його повноважень та компетенції.
Таким чином, в діях позивача, як боржника у виконавчому провадженні були здійснені усі дії, спрямовані на добровільне виконання судового рішення, але саме в діях ОСОБА_1 відсутня вина, як підстава для настання відповідальності за невиконання рішення суду, у зв'язку з чим під час прийняття постанов, ця суттєва обставина не була врахована, а тому дії державного виконавця Яковлевої О.В. є незаконними, а постанови №5214/03-20/18 від 31.05.2010 року, №5215/03-20/18 від 31.05.2010 року, №5216/03-20/18 від 31.05.2010 року про накладення на посадову особу - ОСОБА_1 штрафів у розмірі по 170 грн. підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 5, 24, 30 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 104, 181, 159-163 КАС України, суд
Адміністративний позов керівника Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим ОСОБА_1 до Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим про визнання незаконними дій відповідача та скасування постанов про накладення штрафу - задовольнити.
Визнати неправомірними дії державного виконавця щодо накладення на посадову особу - керівника Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим ОСОБА_1 штрафів у розмірі по 170 грн. згідно постанов №5214/03-20/18 від 31.05.2010 року, №5215/03-20/18 від 31.05.2010 року, №5216/03-20/18 від 31.05.2010 року.
Скасувати постанови Залізничного ВДВС Сімферопольського ГУЮ АР Крим №5214/03-20/18 від 31.05.2010 року про накладення штрафу у розмірі 170 грн., №5215/03-20/18 від 31.05.2010 року про накладення штрафу у розмірі 170 грн., №5216/03-20/18 від 31.05.2010 року про накладення штрафу у розмірі 170 грн. на керівника Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим ОСОБА_1
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі у десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови
Суддя