Справа №591/10445/25
Провадження № 4-с/591/25/25
19 вересня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі судді Зері Ю.О., розглянувши матеріали скарги представника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адвоката Турченка Сергія Петровича на дії (бездіяльність) державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, проспект Перемоги, 6, м. Суми, ЄДРПОУ 40211137,
установив:
15.09.2025 представник заявниці звернувся до суду із скаргою, у якій просить суд зобов'язати державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 7376502, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державного виконавця Зарічного ВДВС СМУЮ Галушки С.І. від 29.05.2008, серії АК № 086772, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Отже, у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 19, 20 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пунктах 1, 2 постанови від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, вимоги сторони виконавчого провадження про звільнення майна з-під арешту розглядається в порядку, передбаченому для розгляду скарг на дії виконавця. Інші особи, які не є учасниками виконавчого провадження та є власниками або володільцями майна, можуть заявити свої вимоги про звільнення майна з-під арешту в порядку позовного провадження.
Слід звернути увагу, що сам представник скаржниці наводить правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11.03.2024 у справі № 932/6245/22, за якою у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
При цьому до скарги додані докази того, що згідно з відомостями Автоматизованої системи виконавчих проваджень ОСОБА_1 не є стороною будь-якого виконавчого провадження, а відтак не може бути суб'єктом подання скарги у порядку статті 447-1 ЦПК України. У такому разі вимоги про зняття арешту з майна скаржниці мають бути розглянуті порядку позовного провадження.
Згідно з частинами першою-третьою статті 448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Скарга повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
4) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;
5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;
6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;
7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;
8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.
Згідно з частиною п'ятою статті 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.
Варто також звернути увагу на вимоги статті 449 ЦПК України, згідно з якими скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
За вказаних обставин відсутні підстави для прийняття скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця до розгляду, у зв'язку з чим скарга підлягає поверненню особі яка її подала.
На підставі статтей 19, 447-449 ЦПК України, суд
постановив:
Скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Турченка Сергія Петровича на дії (бездіяльність) державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби у місті Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О.Зеря