462/6356/24
2/465/2816/25
18.09.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б., з участю секретаря Арбуза Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судді, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судді.
Ухвалою суду від 14.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 06.06.2024, а також задоволено клопотання позивача про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 29.05.2025 у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції у даній справі В.Реймера та про участь в судовому засіданні із зали суду як представника позивача А. Гузової, - відмовлено.
Ухвалою суду від 14.07.2025 закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 31.07.2025 розгляд даної цивільної справи відкладено та про дату, час та місце проведення наступного засідання повідомлено учасників справи.
08.09.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення Франківського районного суду міста Львова.
Позивач в судове засідання 18.09.2025 о 15:30 год. не з'явився, а також не вийшов на зв'язок в режимі відеоконференції, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет позивача та відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово подавав на електронну адресу суду клопотання, згідно яких зазначив, що заяви про відвід судді Кушнір Б.Б. від розгляду справи №462/6356/24 ігноруються суддею, що є порушенням прав на відвід, на його думку судове рішення судді Кушнір Б.Б. є зрозумілим ще до моменту його постановлення. Також зазначав про порушення суддею Кушнір Б.Б. його конституційних прав.
Однак, письмової заяви ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Кушнір Б.Б. від розгляду даної справи, поданої в порядку ст.39 ЦПК України, до суду від позивача на надходило.
Разом з цим, суд розцінює подання такого роду клопотань як заявлення стороною позивача судді відводу.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи клопотань позивача щодо підстав відводу судді, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, згідно з ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до положень ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після сплину вказаного строку заявити відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
З аналізу вище зазначеної норми чинного законодавства, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до вимог ЦПК України головуючий керує судовим засіданням, спрямовуючи судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
При цьому дії головуючого спрямовані на забезпечення можливості здійснення всіма учасниками процесу їх прав та обов'язків, а особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права, не зловживаючи ними, та виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що наявність безсторонності згідно пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо.
Так, обставини зазначені позивачем у поданих клопотаннях не містять підстав, зазначених у ст.36 ЦПК України щодо заінтересованості або неупередженості судді та які можуть викликати сумнів в її об'єктивності.
В той же час, прийняття судом відповідних процесуальних рішень з приводу вчинення процесуальних дій, які здійснюються судом до та під час розгляду справи, не є підставою для відводу судді та не можуть оцінюватись сторонами як сумнів у її неупередженості в межах розгляду даної справи, а можуть бути вирішені у визначеному процесуальним законодавством порядку.
При цьому, твердження сторони щодо упередженості чи необ'єктивності судді у розгляді даної справи, спростовуються фактичними обставинами та матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що позивачемне зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Кушнір Б.Б. при вирішенні даної цивільної справи, тому дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим слід відмовити у заявленому відводі.
Керуючись статтями 36, 37, 40, 258, 261 ЦПК України, суд -
У задоволенні відводу судді Кушнір Б.Б. у справі №462/6356/24 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями судді, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 18.09.2025.
Суддя Б.Б. Кушнір