Справа № 464/6427/25
пр.№ 1-кс/464/1143/25
16 вересня 2025 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025141410000730 від 13.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.321 КК України, -
встановив:
Слідчий СВ ВП №2 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова про арешт майна. Просить накласти арешт на речі, а саме на: упаковку таблеток «Соннат» із двома блістерами в кількості 20 штук, медичну довідку (Рецепт №342) та 2 медичні довідки (Рецепти №337 та №339), 7 бланків (Форма рецептурного бланка), які було виявлено та вилучено12.09.2025 під час огляду місця події, а саме прилеглої території поблизу будинку №31, що за адресою: м. Львів, вул. Полуботка, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження даним майном з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження. Клопотання мотивує тим, що вказане майно має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
В судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву до суду у якій просить слухати клопотання у його відсутності. Клопотання підтримує повністю та просить таке задовольнити.
Володілець майна у судове засідання не викликався.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи мотиви клопотання, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, правову підставу для арешту майна, з метою збереження речових доказів, вважаю, що з метою забезпечення кримінального провадження, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на речі, а саме на: упаковку таблеток «Соннат» із двома блістерами в кількості 20 штук, медичну довідку (Рецепт №342) та 2 медичні довідки (Рецепти №337 та №339), 7 бланків (Форма рецептурного бланка), які було виявлено та вилучено12.09.2025 під час огляду місця події, а саме прилеглої території поблизу будинку №31, що за адресою: м. Львів, вул. Полуботка, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження даним майном з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1