Справа № 2 - 301/2010
28 жовтня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Старинщук О.В.
при секретарі Жданкіній А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованої споруди, -
Позивач в листопаді 2009 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованої споруди. Позовні вимоги мотивовані тим, що вона проживає в приватному будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачі по справі є її сусідами по будинку, які самовільно, без оформлення відповідних документів здійснили будівництво цегляного гаража на території земельної ділянки, яка розташована за адресою : АДРЕСА_2. Дана споруда збудована на відстані 4,5 м від вікон її квартири. На неодноразові скарги, попередження позивачки щодо припинення самовільного будівництва та отримання дозволу в будівельному відділі міської ради на оформлення відповідної документації, відповідачі ніяких дій не приймали.
Відповідачі в гаражі зберігають паливно-мастильні матеріали та автомобіль який використовують для роботи. Щоранку при виїзді з гаража відповідач прогріває двигун автомобіля, в результаті чого вихлопні гази потрапляють до приміщення її квартири через близькість відстані, що шкодить її здоров'ю.
Позивачка неодноразово зверталася зі скаргами до органів влади, щодо самовільного будівництва, та прийняття мір реагування. По наслідкам розгляду
за самочинне виконання будівельних робіт ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності. Незважаючи на це, відповідачі ніяких дій по демонтажу гаража не прийняли.
Тому позивач звернулася з даним позовом до суду та просила суд зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 за їх власний рахунок знести самочинно встановлений цегляний гараж по АДРЕСА_2.
Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити. Також суду пояснили, що самовільно збудувавши споруду відповідачі порушили законні права позивачки та свободи як громадянки, так як гараж розташований поблизу від її будинку та її воріт, тому вона не має змоги вільно завозити на своє подвір'я будівельні матеріали, меблі, а немає можливості викопати вигрібну яму, тощо.
Також даний гараж створює позивачці нестерпні умови проживання, так як будинок в якому вона проживає старої будови, виготовлений з дерева та обкладений зовні цеглою. Тобто під час в'їзду, виїзду автомобіля з гаража у зв'язку з близькістю розташування від будинку, по стінах будинку проходять вібрації, вихлопні гази через відчинену кватирку потрапляють до її помешкання, що негативно впливає на самопочуття.
Відповідачка ОСОБА_2, представник ОСОБА_3 в судовому засіданні просили в позові відмовити та суду пояснили, що гараж, який знаходиться біля будинку АДРЕСА_2, побудований ще у 1998 році на підставі дозволу квартального комітету Замостянського району від 15.03.1997 року.
Вони неодноразово зверталися до міського голови Гройсмана В.Б., Управління містобудування та архітектури з приводу прийняття в експлуатацію самочинно збудованого гаража, однак це питання не було вирішено.
Позивачка працює головою квартального комітету «Новий Хутір» і, користуючись своїм службовим становищем, хоче знести гараж, в якому автомобіль не стоїть, оскільки на даний момент вони використовують гараж як сарай.
Представник Вінницької міської ради до судового засідання не з'явився, надав суду заяву, відповідно до якої повідомляє, що при прийнятті рішення по даній справі покладається на думку суду.
Вислухавши пояснення позивача, відповідачів, їх представників та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно листа ВНПД ВМУ ГУ МНС України у Вінницькій області № 01-2/1880 від 28.05.2009 року, "дана споруда для утримання транспортного засобу (гараж) громадянина ОСОБА_3 збудована самовільно, з порушенням відстані згідно ДБН 360-92 табл. 1 (Планування і забудови міських і селищних поселень)(а.с. 6).
Згідно листа Вінницької санітарно-епідеміологічної станції № 4846 від 29.05.2009 року встановлено, що ОСОБА_3 збудував гараж на відстані 4,5 м. від стіни житлового будинку ОСОБА_1 Збудовано самовільно, без узгодження з органами державного санітарного нагляду. По факту виявлених порушень на громадянина ОСОБА_3 складено протокол, що тягне накладення штрафу та винесено постанову про заборону зберігання автомобіля у вказаному гаражі (а.с. 7).
Згідно листа Управління інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області по Центральному регіону № 27 С-332-2 від 15.12.08 року встановлено, що ОСОБА_3 без належних дозвільних документів виконав будівельні роботи з будівництва цегляного гаражу. Вказані дії є порушенням ст.ст. 24,29 Закону України " Про планування і забудову територій"
За самочинне виконання будівельних робіт міською інспекцією ДАБК УМІА міської ради громадянина ОСОБА_3 згідно зі ст. 97 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 8).
Згідно листа управління містобудування і архітектури № 19-1651/01-09 від 12.06.2009 р. вказано, що ОСОБА_3 дозволу на будівництво гаража не надавалось (а.с. 9).
Згідно листа управління земельних ресурсів Вінницької міської ради повідомлено, що земельна ділянка ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 у власність ( користування) не надавалась (а.с. 12).
Згідно акту обстеження самовільного будівництва ОСОБА_3 за адресою м. Вінниця 1-й провул. Полубуткіна, 26, від 19.05.2009 року складеного членами квартального комітету «Новий Хутір» в присутності сусідів, було встановлено, що гараж збудовано самочинно, без відповідної документації та дозволів на будівництво, та підлягає демонтажу (а.с.10).
• Згідно листа Держземінспекції у Вінницькій обл.. № 03-03-35/ 2023 від 3.07.2009 р. було встановлено, що громадянином ОСОБА_3 використовується земельна ділянка із земель житлової та громадської забудови міської ради (проїзд) площею 0,0024 га, яка розташована по АДРЕСА_2. На ділянці встановлений цегляний гараж. Правовстановлюючі документи, що посвідчують право користування даною земельною ділянкою у громадянина ОСОБА_3 відсутні. За виявлене порушення земельного законодавства громадянина ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та видано припис на усунення даного порушення (а.с 11).
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 р. № 1699 (далі - Закон) фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, який є підставою на отримання замовником вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Окрім того, відповідно до вище вказаного Закону початок виконання будівельних робіт можливий лише після одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Так відповідно до п. 9 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування", надання дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форми власності входить до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі з відповідною заявою в Вінницьку міську раду не звертались.
Виходячи з положень ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Виходячи з положень ст. 125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Як встановлено в ході судового розгляду у відповідачів відсутні правовстановлюючі документи, що посвідчують право користування даною земельною ділянкою.
Згідно до ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власниками землі або землекористувачами без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, вважаються самочинним будівництвом.
Як встановлено в ході судового розгляду гараж встановлено самочинно, з порушенням встановленого законом порядку, без належного дозволу .
Відповідачам рішення про надання дозволу на користування земельною ділянкою, на якій розташований гараж не приймалось, земельна ділянка для цієї мети не виділялась .
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про задоволення позову та зобов'язання ОСОБА_2, ОСОБА_3 за їх власний рахунок знести самочинно встановлений цегляний гараж по АДРЕСА_2.
В зв'язку із задоволення позову на користь позивача слід стягнути судові витрати.
Виниклі правовідносини врегульовані ст. 376 ЦК України, ст.ст. 12, 83, 116, 125, 212 Земельного кодексу України, ч. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
На підставі викладеного та керуючись ст. 376 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, керуючись ст.ст. 12, 83, 116, 125, 212 Земельного кодексу України, ч. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про знесення самочинно збудованої споруди задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 за їх власний рахунок знести самочинно встановлений цегляний гараж по АДРЕСА_2.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 17,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 8,50 грн.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Замостянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя