Справа №449/985/25
16.09.2025 м. Перемишляни
Суддя Перемишлянського районного суду Львівської області - Савчак Андрій Володимирович розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , -
за ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП,
ОСОБА_1 02.07.2025р. близько 10.26год. в с.Великі Глібовичі керував транспортним засобом, а саме SKODA номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), чим порушив вимоги п. 2.5 «Правил дорожнього руху України» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.
ОСОБА_1 02.07.2025р. близько 10.26год. в с.Великі Глібовичі керував транспортним засобом, а саме SKODA номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керувати транспортним засобом, чим порушив ч.5 ст.126 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 повторно не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за наявною в матеріалах справи адресою та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади Україна.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, участь особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, у розгляді справи за ст.126, 130 КУпАП не є обов'язковою.
Враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.
Оскільки, до суду надійшло дві справи про вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КпАП України, то відповідно до ст. 36 КУАП слід об'єднати справи №449/985/25 (3/449/428/25) та справу №449/988/25 (3/449/430/25) в одне провадження та присвоїти справі - №449/985/25 (3/449/428/25) .
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до протоколу матеріали, суддя приходить до наступного:
Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає в разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Доказами провини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення є: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №378867 від 02.07.2025р., серії ЕПР1 №378854 від 02.07.2025р., акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, направлення на огляд з метою виявлення стану алкоголю, відео-диск з місця зупинки на якому зафіксовано порядок проведення огляду.
В направленні на огляд з метою виявлення стану алкоголю , в протоколі про адміністративне правопорушення та з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.
В суді оглянуто диск відеозапису даних адміністративних правопорушень на яких порядок проведення огляду на стан сп'яніння було дотримано.
Досліджене відео та відмова ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, - підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Проаналізувавши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 та ч.5 ст.126 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частиною 3 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Постановою Перемишлянського суду Львівської області від 20.11.2024р., згідно ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Згідно з п. 2.1 «А» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
В той же час, законодавцем не передбачено іншої правової підстави для незастосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення не отримала посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно з положенням ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ Про міжнародні договори України та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Аналізуючи положення міжнародних актів, Конституційний Суд України у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011) наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям правопорушення, а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
З урахуванням зазначеного, рівними перед законом, в частині накладення стягнення та реалізації своїх прав, будуть як особи, які на час вчинення зазначеного адміністративного правопорушення офіційно не отримали посвідчення водія на право керування транспортними засобами, так і особи, які отримали таке посвідчення.
Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст. 33, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Відповідно до постанови Перемишлянського суду Львівської області від 20.11.2024р. ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Постанова набрала законної сили. Невідбута частина зазначеного стягнення підлягає приєднанню за правилами ст. 30 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 130, 126, 283-287, 289 КУпАП, п.5, ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
Справу №449/985/25 (3/449/428/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП та справу №449/988/25 (3/449/430/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП об'єднати в одне провадження та присвоїти справі -№449/985/25 (3/449/988/25) .
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, застосованого до ОСОБА_1 цією постановою, приєднати невідбуте стягнення за постановою Перемишлянського суду Львівської області від 20.11.2024р. і остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк шість років.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу - 605,60 (шістсот п'ять грн. 60коп. ) грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з нього стягуватиметься подвійний розмір штрафу.
Суддя: Савчак Андрій Володимирович