1Справа № 335/8292/25 1-кп/335/833/2025
18 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , процесуального прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду за адресою: вул. Перемоги, 107-Б, м. Запоріжжя, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025082060000501 від 24 квітня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя Запорізької області, громадянина України, рнокпп НОМЕР_1 , розлученого, немаючого на утриманні будь-яких осіб, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 11.10.2010 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст.307, ч. 1 ст. 366, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавлення права займати відповідні посади строком на 1 рік. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням на строк 3 роки; 15.02.2013 Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ч. 3 ст. 191 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати господарські посади строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.10.2010. Апеляційним судом Донецької області 11.06.2013 визнано винуватим за ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі. Початок строку відбування обраховано з 27.11.2012. Відбував покарання у Волноваській ВК Донецької області (№120) з 22.08.2013. Відомостей про звільнення довідка не містить, що підлягає додатковому з'ясуванню,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України,
з угодою про визнання винуватості від 16 серпня 2025 року,
ОСОБА_4 , 11.07.2022 о 13:48 годині, будучи визнаним винним постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 02.02.2022, яка набрала законної сили 14.02.2022, у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, і якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, будучи повідомленим про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, керував автомобілем «TOYOTA AVENSIS», д.н.з. НОМЕР_2 та рухаючись в м. Запоріжжя, по вулиці Сєдова, біля будинку 36 був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП України за порушення Правил дорожнього руху, якими відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 130 КУПАП від 11.07.2022 серії ААД№143142. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.09.2022 у справі №335/4279/22, за наслідками розгляду вказаного протоколу, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, постанова набрала законної сили 19.09.2022.
16.01.2023 о 17:00 годині ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, що виражений у керуванні транспортним засобом особою позбавленою відповідного права, керував автомобілем «TOYOTA AVENSIS», д.н.з. НОМЕР_2 та рухаючись на 475 км по а/ш Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя в Запорізькому районі Запорізької області був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП України за порушення Правил дорожнього руху, якими відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 3 ст.130 КУпАП від 16.01.2023 серія ААД№390498, ч. 5 ст. 126 КУпАП від 16.01.2023 серія ААД№390779. Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 30.03.2023 у справі № 317/642/23, за наслідками розгляду вказаних протоколів, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, постанова набрала законної сили 11.04.2023.
06.03.2023 о 11:30 годині ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, що виражений у керуванні транспортним засобом особою позбавленою відповідного права, керував автомобілем «TOYOTA AVENSIS», д.н.з. НОМЕР_2 та рухаючись Запорізькій області, Запорізькому районі, с. Володимирівське, по вул. Садовій, біля буд. 46 був зупинений працівниками Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області за порушення Правил дорожнього руху, якими відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення передбачені, ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП серії ААД№178860 віл 06.03.2023, серії ААД№178876 від 06.03.2023. Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 30.05.2023 у справі №317/1557/23 за наслідками розгляду вказаних протоколів ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП. Постанова набрала законної сили 10.06.2023.
09.05.2023 о 23:30 годині ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, що виражений у керуванні транспортним засобом особою позбавленою відповідного права, керував автомобілем «TOYOTA AVENSIS», д.н.з. НОМЕР_2 та рухаючись в м. Запоріжжя, по проспекту Соборний, біля будинку 111-А, був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП України за порушення Правил дорожнього руху, якими відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч.5 ст. 126 КУпАП від 10.05.2023 серія ААД№408258 та ч. 3 ст. 130 КУпАП від 09.05.2023 серія ААД№047713. Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.09.2023 у справі №331/3329/23 за наслідками розгляду вказаних протоколів ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст.126, ч. 3 ст. 130 КУпАП. Постанова набрала законної сили 22.09.2023.
21.06.2023 о 16:02 годині ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, що виражений у керуванні транспортним засобом особою позбавленою відповідного права, керував автомобілем «TOYOTA AVENSIS», д.н.з. НОМЕР_2 та рухаючись в м. Запоріжжя, по вулиці Незалежної України, біля будинку 76, був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП України за порушення Правил дорожнього руху, якими відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП від 21.06.2023 серія ААБ№408908 та ч. 3 ст. 130 КУпАП від 21.06.2023 серія ААБ№047077. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.08.2023 у справі №335/5756/23 за наслідками розгляду вказаних протоколів ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП. Постанова набрала законної сили 01.09.2023.
11.02.2024 о 15:02 годині ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, що виражений у керуванні транспортним засобом особою позбавленою відповідного права, керував автомобілем «FORD FOCUS C-MAX», д.н.з. НОМЕР_3 та рухаючись в м. Запоріжжя, на території Комунарського району, був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП України за порушення Правил дорожнього руху, якими відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП від 11.02.2024 серія ААД№885981. Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01.05.2024 у справі №333/1710/24 за наслідками розгляду вказаного протоколу ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Постанова набрала законної сили 14.05.2024.
07.12.2024 о 23:42 годині ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, що виражений у керуванні транспортним засобом особою позбавленою відповідного права, керував автомобілем «MAZDA», д.н.з. НОМЕР_4 та рухаючись в м. Запоріжжя, по вулиці Складська, біля будинку №2, був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП України за порушення Правил дорожнього руху, якими відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 5 ст. 126 КУпАП від 07.12.2024 серія ЕПР1№191248 та ч. 1 ст. 130 КУпАП від 07.12.2024 серія ЕПР1№191238. Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.02.2025 у справі №333/10949/24 за наслідками розгляду вказаних протоколів ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова набрала законної сили 25.02.2025.
24.03.2025 о 16:50 годині ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, що виражений у керуванні транспортним засобом особою позбавленою відповідного права, керував автомобілем «MAZDA 6», д.н.з. НОМЕР_4 та рухаючись в м. Запоріжжя, по вулиці Поштова, біля будинку 21, був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП України за порушення Правил дорожнього руху, якими відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП від 24.03.2025 серія ЕПР1№280574. Постановою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 09.06.2025 у справі №331/2064/25 за наслідками розгляду вказаного протоколу ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП. Постанова набрала законної сили 20.06.2025.
05.04.2025 о 17:40 годині ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, що виражений у керуванні транспортним засобом особою позбавленою відповідного права, керував автомобілем «MAZDA 6», д.н.з. НОМЕР_4 та рухаючись в м. Запоріжжя, по вулиці Незалежної України, біля будинку 54, був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП України за порушення Правил дорожнього руху, якими відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП від 05.04.2025 серія ЕПР1№291759. Постановою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 21.05.2025 у справі №335/3691/25 за наслідками розгляду вказаного протоколу ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП. Постанова набрала законної сили 02.06.2025.
Таким чином, ОСОБА_4 , за викладених вище обставин, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України - умисне невиконання постанови суду, що набрали законної сили.
16.08.2025 між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. ст. 468, 469, 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
За змістом цієї угоди прокурор Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 382 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен останній понести у виді 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджені сторонами міру та вид покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення, надав згоду на застосування узгодженого виду покарання. Зазначив, що його згода на укладення угоди була добровільною, вона не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам закону, укладена добровільно, його підзахисний повністю розуміє наслідки укладення такої угоди та відповідальність за її невиконання, а тому просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, суд дійшов такого висновку.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, відповідно до приписів ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Отже, в цьому кримінальному провадженні законодавчо можливе безумовне укладення угоди про визнання винуватості щодо інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
За встановлених судом обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що сторони кримінального провадження уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України. При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В угоді сторонами обумовлено наслідки її невиконання, які передбачені статтею 476 КПК України.
В п. 5 зазначеної угоди сторони дійшли згоди щодо можливості призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України у виді 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500,00 грн.
При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 цілком розуміє роз'яснені йому права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, встановлені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її невиконання.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Суд оцінює наявність чи відсутність суспільного інтересу в укладенні угоди про визнання винуватості як баланс між державними і особистими інтересами, який передусім покликаний досягнути завдань кримінального судочинства, які полягають в захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб'єктивній оцінці об'єктивних обставин справи. Затвердження угоди про визнання винуватості забезпечує скорочення часу розгляду будь-якого кримінального провадження в розумні строки, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшує надмірне навантаження на органи публічного обвинувачення та суд. Затвердження угоди свідчитиме про ефективне здійснення судового провадження, яке забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень з метою виправлення останнього. Зазначене сприятиме формуванню у суспільства правосвідомості та усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення. З огляду на викладене, суд вважає що умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства.
Укладена угода не порушує прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не має преюдиційного значення для кримінальних проваджень щодо інших осіб.
Отже, перевіряючи угоду на відповідність ч. 7 ст. 474 КПК України, суд вважає, що зазначена угода від 16.08.2025 про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та закону, умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та закону, дії обвинуваченого кваліфіковані правильно, умови угоди відповідають інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб, немає підстав вважати, що угода не була добровільною, немає підстав вважати, що умови угоди неможливо виконати, є фактичні підстави для визнання винуватості.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що зазначена угода про визнання винуватості повинна бути затверджена судом.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ступінь і характер сприяння підозрюваним у проведенні кримінального провадження, особу ОСОБА_4 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, але наразі за відсутності підтверджуючих даних про його звільнення є судимим, немає офіційного працевлаштування, але отримує доходи від робіт за наймом, розлучений, має незадовільний стан здоров'я, немає на утриманні будь-яких осіб, має зареєстроване місце проживання, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, щиро розкаявся, реальної шкоди його діяннями нікому не заподіяно, потерпіла сторона відсутня, активно сприяв у проведенні кримінального провадження.
У відповідності до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання судом визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які б обтяжували покарання, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Виправлення як мета покарання - це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових протиправних діянь. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи.
Таким чином, на переконання суду, узгоджені вид та міра покарання відповідають вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, що буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, що є нетяжким злочином, його характер та ступінь суспільної небезпеки, спосіб його вчинення, відсутність негативних наслідків, характеризуючі дані на обвинуваченого, який на обліку у лікарів-психіатра або нарколога не перебуває, його судимість підлягає додатковому з'ясуванню, має зареєстроване місце проживання, не працевлаштований, а також його щире каяття, усвідомлення скоєного та беззастережне визнання ним своєї винуватості, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, надання правдивих показань, враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання в розумінні ст. 66 КК України та вказують на те, що обвинувачений вже став на шлях виправлення, та відсутність обставин, які б обтяжували йому покарання суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 , узгодженого в угоді про визнання винуватості покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, судом встановлено, що укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та ОСОБА_4 , з призначенням останньому узгоджених сторонами виду та міри покарання.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, клопотань про обрання йому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили прокурором не заявлялось.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Процесуальних витрат за даним кримінальним провадженням немає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Арешт на будь-яке майно не накладався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373, 374, 469, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 16 серпня 2025 року, укладену між прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12025082060000501 від 24 квітня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 16 серпня 2025 року покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень, 00 копійок.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Роз'яснити засудженому ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Речові докази: оптичний DVD-R диск з відеозаписом з автореєстратора нагрудної бодікамери співробітника УПП в Запорізькій області ОСОБА_7 , співробітника УПП в Запорізькій області ОСОБА_8 щодо зупинки транспортного засобу «MAZDA 6», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити в матеріалах провадження.
Вирок на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржено з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку, наслідки укладання та затвердження угоди для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого визначені ч.2 ст.473 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1