Єдиний унікальний номер 335/5087/25
Провадження № 2-а/317/35/2025
16 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Качана А.В.
за участі:
секретаря судового засідання Герман В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позовОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
У червні 2025 року до Запорізького районного суду Запорізької області з Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю надійшла адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4748453 від 17.05.2025, складеною інспектором УПП у Львівській області, позивача Куцька М.З., було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн у зв?язку з тим, що 17.05.2025 він нібито керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, чим порушив вимогу п. 2.1 а Правил дорожнього руху.
Вважає, що вищезазначена постанова не відповідає дійсним обставинам справи та підлягає скасуванню оскільки згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Однак, в даному випадку відсутня подія адміністративного правопорушення.
Позивач зазначає, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Крім того, зазначає, що розгляд даної справи був формальний, оскільки все звелося до того, що поліцейський заповнив оскаржувану постанову, а тому фактично розгляду справи, як це передбачено ст. 280 КУПАП не відбулося.
При прийнятті оскаржуваної постанови поліцейський опирався лише на своє внутрішнє переконання, оскільки жодних доказів до позивача доведено не було і на той же час не існувало. Таким чином, поліцейським був порушений порядок оцінки доказів, визначений чинним законодавством.
У позовній заяві міститься клопотання позивача про витребування з Департаменту патрульної поліції належним чином засвідченої копії постанови серії ЕНА № 4748453 від 17.05.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4748453 від 17.05.2025 та провадження відносно ОСОБА_1 закрити.
17.06.2025 ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Клопотання позивача про витребування доказів - задоволено, витребувано з Департаменту патрульної поліції належним чином засвідчену копію постанови серії ЕНА № 4748453 від 17.05.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Розгляд справи призначено на 25.06.2025.
24.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що згідно постанови, позивач 17 травня 2025 року о 00 год. 30 хв. у м. Львів, вул. Зелена, 109, керував транспортним засобом NISSAN X-TRAIL, з державним номерним знаком НОМЕР_1 та здійснив зупинку ближче 30 м. від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, здійснював рух транспортним засобом по тротуару. В ході перевірки документів інспектор Управління виявив, що позивач керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування строком на 1 рік постановою Сихівського районного суду міста Львова від 17.02.2025 р., яка набрала законної сили 07.04.2025, чим порушив пункт 2.1.а Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Постановою застосовано до Позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400грн. на підставі частини 4 статті 126 КУпАП.
З вказаними позовними вимогами відповідач не погоджується, з огляду на наступне.
Зазначає, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 17.02.2025 р., яка набрала законної сили 07.04.2025, в адміністративній справі № 464/7139/24, позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що в ході спілкування з позивачем, інспекторами Управління були виявленні ознаки алкогольного сп'яніння.
Оскільки, позивач відмовився від проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу «DRAGER», тому останнього було доставлено для перевірки на стан алкогольного сп'яніння у медичний заклад.
Проте, у медичному закладі позивач повторно відмовився проходити перевірку на стан алкогольного сп'яніння.
Інспектором Управління було складено протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки, позивач відмовився від проходження огляду.
Також, було здійснено пошук судових справ за допомогою офіційного інформаційного порталу Судової влади України (https://court.gov.ua), стороною в яких виступає позивач. З вказаного пошуку, вбачається, що справа № 463/4788/25 за ч. 2 ст. 130 КУпАП розглядається у Личаківському районному суді міста Львова, правопорушником у яких є позивач. Призначена до судового розгляду 26.06.2025.
Звертає увагу суду на те, що позивач, є особою, яка здійснювала керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, що чітко підтверджено на відеозаписах, що додаються до відзиву, що в загальному не відповідає загальноприйнятим нормам поведінки та здійснене без поваги до правил суспільного співжиття.
Зазначає, що було дотримано процедури підготовки та розгляду справи по факту вчиненого правопорушення. Поліцейським Управління було з'ясовано всі необхідні обставини та вирішено питання для початку розгляду справи.
Розгляд справи відбувався в присутності особи, що відповідає пункту 8 Інструкції № 1395, з дотримання вимог пункту 9, а саме - було оголошено, яка справа розглядається, з посиланням на пункти ПДР України, роз'яснено права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також, інспектор неодноразово запитував у позивача чи бажає той отримати постанову, проте, позивач відмовився. Тому, відповідно до ст. 285 КУпАП, така копія була надіслана поштовим відправленням.
Для підтвердження вище зазначеного, надає відеозаписи з нагрудних відео-реєстраторів Інспекторів Управління.
Зазначає, що незгода позивача з його притягненням до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.
На виконання ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 17.06.2025 у справі № 335/5087/25 долучає копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4748453 від 17.05.2025 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив розгляд справи проводити без його участі.
25.06.2025 у судовому засіданні представник відповідача - адвокат Худа І.Р. заявила клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомитися з відзивом на позовну заяву. Клопотання - задоволено, розгляд справи відкладено на 09.07.2025.
09.07.2025 у судовому засіданні представник позивача - адвокат Худа І.Р. просила оголосити перерву в судовому засіданні для отримання відповіді на адвокатський запит та підготовки переліку свідків. Клопотання - задоволено у справі оголошено перерву до 22.07.2025.
21.07.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
22.07.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Худої І.Р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з погіршеннями стану здоров'я представника позивача.
22.07.2025 клопотання представника позивача про відкладення розгляду задоволено, розгляд справи відкладено на 06.08.2025.
06.08.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Худої І.Р. надійшло клопотання про відкладення на іншу дату. Клопотання представника позивача про відкладення розгляду задоволено, розгляд справи, з урахуванням періоду перебування судді у відпустці, відкладено на 16.09.2025 на 14 год. 30 хв.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач та його представник, у судове засідання не з'явились. 16.09.2025 від представника позивача - адвоката Худої І.Р. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача до суду не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.05.2025 серії ЕНА № 4748453, винесеною поліцейським 2 взводу 4 роти 4 батальйону УПП у Львівській області молодшим лейтенантом поліції Шума О.М. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 20400,00 грн. (а.с. 67).
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови,водій 17 травня 2025 року о 00 год. 30 хв. у м. Львів, вул. Зелена, 109, керував транспортним засобом NISSAN X-TRAIL, з державним номерним знаком НОМЕР_1 та здійснив зупинку ближче 30 м. від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, здійснював рух транспортним засобом по тротуару також водій керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування рішенням Львівського апеляційного суду від 07.04.2025 чим порушив пункт 2.1.а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою позбавленою права керування.
За змістом ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.1.а. Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Склад адміністративного правопорушення є формальним. Суб'єкт адміністративного правопорушення - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Наявність усіх ознак адміністративного правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності.
Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
За визначенням п. 1.10 Правил дорожнього руху (далі ПДР) водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
З правового аналізу зазначених норм вбачається, що саме факт керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами є адміністративним правопорушенням передбаченим ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Отже диспозиція зазначеної норми права передбачає обов'язкову наявність факту керування транспортним засобом особою відносно якої ухвалюється постанова про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Для підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення представником відповідача надано суду відеозаписи з нагрудних відео-реєстраторів інспекторів Управління.
З відеозапису «clip-0.mp4» вбачається, що поліцейські на патрульному автомобілі під'їжджають до автомобіля, який стоїть частково на узбіччі проїжджої частини з ввімкненими показниками аварійної зупинки. Поліцейський підходить до автомобіля і коли відкриває двері з боку водія, вбачається, що місце водія є порожнім, а позивач ОСОБА_1 сидить на передньому пасажирському сидінні. Одразу (час запису: 00:35:14, 00:36:00 - 00:37:00) позивач ОСОБА_1 зазначає, що не керував транспортним засобом. Далі з відео вбачається, що до транспортного засобу підходить інший чоловік, який починає спілкуватися з працівниками поліції. ОСОБА_1 зазначає, що саме той чоловік який підійшов був за кермом транспортного засобу (час запису: 00:36:00 - 00:36:05). Також досліджених судом інших відеозаписів, які містяться у файлах: clip-0.mp4», clip-1.mp4», clip-3.mp4», clip-4.mp4», clip-5.mp4» clip-6.mp4»,, clip-7.mp4», clip-8.mp4», clip-9.mp4», clip-10.mp4», clip-11.mp4», clip-12.mp4», clip-13.mp4», вбачається, що позивач ОСОБА_1 постійно заперечує факт керування ним транспортним засобом.
Матеріали справи не містять буд-яких доказів які б підтверджували, що 17.05.2025 о 00:30 позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN X-TRAIL, д.н.з. НОМЕР_1 , більш того, матеріали справи не містять доказів того, що зазначений транспортний засіб взагалі рухався. З досліджених судом відеозаписів вбачається те, що транспортний засіб стоїть з ввімкненим сигналом аварійної зупинки, руху зазначеного транспортного засобу не вбачається.
Згідно з судовою практикою ЄСПЛ, «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.06.2025 суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Також відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування позиції позивача.
Таким чином, належні та допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, відсутні, а усі сумніви щодо доведеності вини позивача в силу приписів ст. 62 Конституції України тлумачаться на його користь.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на наведене, суд констатує, що відповідачем у встановленому законодавством порядку не доведено належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 126 КУпАП, хоча за приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.
За таких обставин, оцінивши всі зібрані по справі докази, враховуючи обов'язок суб'єкта владних повноважень доводити суду правомірність прийнятого ним рішення, вчинених дії чи бездіяльності, суд дійшов висновку про протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.05.2025 серії ЕНА № 4748453.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, а саме скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частин 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ч. 4 ст. 126 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 73-79, 139, 159, 205, 211, 217, 227-228, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4748453 від 17.05.2025 відносно ОСОБА_1 , провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код у ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне ім'я (найменування) учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, код у ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3.
Суддя А.В. Качан