Справа № 1-264/10 р.
Ім'ям України
18 листопада 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді - Шлапака Д.О.,
при секретарі Дерун А.С., Панчук О.В.,
за участю прокурора Майданюка В.А., Калитко В.В.,
Драчевського Є.Ю.,
підсудних: - ОСОБА_2, - ОСОБА_3,
- ОСОБА_4,
захисника підсудного ОСОБА_3
- ОСОБА_5,
захисника підсудного ОСОБА_4
- ОСОБА_6,
- потерпілого ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бобрівка Чернівецького району Вінницької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, на утримані має малолітню дитину, 2003 року народження, раніше судимого: - 11.09.1996 року Томашпільським районним судом Вінницької області за ст.140 ч.2 КК України до 1-го року позбавлення волі, з іспитовим терміном на 1 рік; згідно п.А ст.1 Указу Президента України «Про амністію» від відбуття покарання звільнений на підставі постанови Чернівецького районного суду Вінницької області; - 07.08.1998 року Чернівецьким районним судом Вінницької області за ст.140 ч.2 КК України до 1,6 років виправних робіт з відрахуванням 10% в дохід держави; - 12.04.2000 року Чернівецьким районним судом Вінницької області за ст.140 ч.2, 43 КК Країни до 2,6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; - 04.05.2007 року Чернівецьким районним судом Вінницької області за ст.296 ч.1, 122 ч.1, 70, 72,75,76 до 2,6 років позбавлення волі з іспитовим терміном на 1 рік, звільнений від призначеного покарання на підставі постанови Чернівецького районного суду Вінницької області від 20.05.2008 року, до затримання місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Вінниці, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Могилів-Подільський Вінницької області, громадянина України, українця, , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
Підсудний ОСОБА_2 в період часу із 22.00 години 10.01.2010 року до 01.00 години 11.01.2010 року, разом зі своїми товаришами ОСОБА_3, ОСОБА_4 та невстановленою слідством особою чоловічої статі на ім'я ОСОБА_2, знаходилися в кафе «Шарлотта», що розташоване на розі вулиць Винниченко та Острозького у м. Вінниці, де відпочивали та слухали музику, вживаючи спиртні напої. Приблизно о 00.30-01.00 годині 11.01.2010 року ОСОБА_4 підсів за сусідній столик, за яким знаходилася його знайома ОСОБА_8 зі своєю подругою ОСОБА_9 та чоловіком ОСОБА_7. Побачивши що ОСОБА_7 одягнений у дорогий одяг і при ньому знаходяться коштовні речі, ОСОБА_4, маючи на меті корисливий мотив, запропонував ОСОБА_3, ОСОБА_2 та невстановленій слідством особі чоловічої статі на ім'я ОСОБА_2 пограбувати ОСОБА_7, на що усі погодилися. Виконуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, заздалегідь розділивши між собою ролі, ОСОБА_4 запросив до себе додому по АДРЕСА_4 ОСОБА_8 із ОСОБА_9 і ОСОБА_7 випити вина, де біля виходу з будинку залишилися очікували ОСОБА_2, ОСОБА_10 та невстановлена слідством особа чоловічої статі на ім'я ОСОБА_12. Вживши частину спиртних напоїв ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_7 піти та купити ще вина, знаючи про те, що біля його будинку, згідно попередньої домовленості про пограбування, очікують його товариші. Коли ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виходили з під'їзду будинку АДРЕСА_4, то ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа чоловічої статі на ім'я ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою відкритого викрадення майна, збили з ніг ОСОБА_7 та почали йому наносити удари ногами по тулубу, спричинивши цим самим фізичний біль. Під час побиття ОСОБА_7 вони, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, жадаючи виконання свого умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна, із застосуванням насильства заволоділи особистим майном останнього, знявши з нього: чоловічу шкіряну куртку, вартістю 3500 гривень, білий з сірими полосами чоловічий светр, вартістю 400 гривень, одну пару чоловічого взуття - туфлі коричневого кольору з лакованої шкіри, вартістю 500 гривень, золотий браслет (15 грамів), вартістю 5000 гривень, а також таємно викрали мобільний телефон марки «KAIQI» з двома сім-картами: Київстар НОМЕР_1 та Лайф НОМЕР_2 на загальною вартістю 3000 гривень, гроші у сумі 500 гривень, а всього на загальну суму 12 900 гривень. Після чого ОСОБА_3, ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково, підтвердивши вищевикладені обставини спільного вчинення злочину разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, заперечивши факт викрадення ним грошових коштів в сумі 500(п'ятсот)гривень. Також, суду пояснив, що на досудовому слідстві він оговорив ОСОБА_4, що він був ініціатором вчинення злочину. Оскільки, 10.01.2010 року, приблизно о 21.00 годині, йому зателефонував хлопець на ім'я ОСОБА_2 (прізвища та анкетних даних не пам'ятає), який проживає у м. Тульчині Вінницької області, а познайомився з ним коли перебував на заробітках у Росії приблизно рік тому. Він зустрів ОСОБА_2 на Центральному автовокзалі ,оскільки приїхав з Тульчина і вони пішли до ОСОБА_2 додому та в подальшому вирішили сходити в кафе «Шарлотта» по вулиці Острозського у м. Вінниці. Коли вони мали йти, то до ОСОБА_2 зайшов товариш ОСОБА_3. Потім вони втрьох пішли в кафе «Шарлотта», де зустріли знайомого йому ОСОБА_4. У кафе вони сиділи та пили пиво, де побачили що за сусіднім столиком сидять дві дівчини та один хлопець. Коли вони прийшли до кафе, до ОСОБА_4 там сидів з якимось хлопцями, які в подальшому розійшлися. ОСОБА_4 пішов та сів до столика, за яким сиділи дві дівчини та хлопець, а потім повернувся назад до них. Після чого ОСОБА_4 їм повідомив, що він домовився з дівчатами щоб вони пішли до нього на квартиру по АДРЕСА_5, але хлопець не хоче їх залишати. Після чого ОСОБА_2 запропонував заволодіти особистими речами потерпілого, на що вони погодилися. Де ОСОБА_4 в свою чергу разом із двома дівчатами та хлопцем підуть до нього додому по АДРЕСА_5, де в подальшому вони повинні побити даного хлопця. Коли ОСОБА_4 з дівчатами та хлопцем піднялися до нього у квартиру, то він, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стояли біля під'їзду ОСОБА_4. Через деякий час до них вийшов ОСОБА_4 та сказав, щоб вони зачекали, а він хлопця буде вмовляти піти за вином, а коли будуть йти, то набере його особисто на мобільний телефон. Приблизно о 01.30 годині йому на мобільний зателефонував ОСОБА_4 та сказав що вони виходять. Як тільки відчинилися двері до під'їзду, то спочатку вийшов ОСОБА_4, а за ним вийшов хлопець. Як тільки хлопець вийшов з під'їзду, ОСОБА_2 його вдарив і хлопець впав на землю. ОСОБА_12 підняв хлопця і ОСОБА_3 його знову вдарив в область обличчя і хлопець знову впав. ОСОБА_12 почав стягувати куртку і хлопець почав вставати. Після чого він, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали бити хлопця ногами по тулубу, але він особисто вдарив два чи три рази.
З речей він нічого не знімав, ОСОБА_2 зняв куртку та заламав руку і знімав ланцюжок з руки, ОСОБА_4 тягнув за ноги та знімав взуття. Потім ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пішли до ОСОБА_2 додому на АДРЕСА_6, але не доходячи до будинку їх наздогнав ОСОБА_4. ОСОБА_4 сказав, що туфлі та светр він забере собі, оскільки це його розмір, а ланцюжок та мобільний телефон він наступного дня піде на ринок та продасть і гроші поділять. Куртку мав забрати ОСОБА_2. Грошей він ніяких не бачив, хто їх забрав не знає. Після чого ОСОБА_4 пішов додому, а він, ОСОБА_3 та ОСОБА_12 пішли додому по АДРЕСА_6. Не дійшовши до будинку їх наздогнав ОСОБА_4 і сказав, що потрібно повернути усі речі хлопцеві. ОСОБА_4 взяв пакет та поклав в нього куртку, светр, туфлі, телефон і пішов. Через деякий час ОСОБА_4 зателефонував йому на мобільний та сказав, що немає ланцюжка. Тоді ОСОБА_12 чи ОСОБА_3, не пам'ятає, хто витягнув зі своєї кишені ланцюжок і відав ОСОБА_4, та пішов додому. Вранці цього ж дня ОСОБА_12 поїхав до себе додому, а ОСОБА_3 пішов на роботу. На протязі найближчих днів він бачив ОСОБА_4 і сказав, що усе нормально. ОСОБА_3 він бачив неодноразово, а з ОСОБА_2 розмовляв по телефону. Більше ніяких злочинів не вчиняли та разом не зустрічалися.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково, підтвердивши вищевикладені обставини спільного вчинення злочину разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4, заперечивши факт викрадення ним грошових коштів в сумі 500(п'ятсот)гривень. Крім того, пояснив, що ініціаторами злочину були ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Також додав, що 10.01.2010 року, приблизно о 19.00 годині, він повертався з роботи та на площі Перемоги зустрівся із ОСОБА_2 та ОСОБА_2, прізвище якого йому не відоме, пішли до ОСОБА_2 додому по АДРЕСА_6. Приблизно о 21.00 годині вони втрьох пішли в кафе «Шарлотта», де зустріли ОСОБА_4. ОСОБА_4 був не один, а з ним були кілька хлопців, які в подальшому розійшлися. За одним столиком вони сиділи усі четверо та пили пиво. За сусіднім столиком сиділи дві дівчини та хлопець, до яких підсів ОСОБА_4 та про щось з ними розмовляв. Через деякий час ОСОБА_4 повернувся назад до них та сказав, що у даного хлопця є гроші, телефон та він непогано одягнений і з ОСОБА_2 запропонували забрати у хлопця усі речі, на що вони спочатку вагалися, однак погодилися. Тоді ОСОБА_12 з ОСОБА_4 придумали план та повідомили, що ОСОБА_4 запросить їх до себе додому по АДРЕСА_5 щоб випити горілки. Після чого, ОСОБА_4 з хлопцем мали піти за спиртним і при виході з під'їзду вони мали їх зустріти та відібрати усі речі у хлопця. Коли ОСОБА_4 з хлопцем та дівчатами пішли за вказаною адресою, то біля під'їзду залишився він та знайомий ОСОБА_2 - ОСОБА_12. Через деякий час ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_2 на мобільний та повідомив, що вони йдуть. Як тільки відчинилися двері під'їзду, то спочатку вийшов ОСОБА_4, а за ним вийшов другий хлопець. Як і домовлялися він замахнувся і ОСОБА_4 сам інсценував падіння на землю. ОСОБА_12 вдарив хлопця і останній впав на землю. ОСОБА_12 почав з нього знімати куртку, хто знімав ланцюжок не бачив, про гроші йому також нічого не відомо. Також він бачив, що ОСОБА_4 знімав з хлопця туфлі та сказав, що це його розмір. Забравши усі речі вони побігли в сторону вулиці Ширшова, точніше він ніс викрадені туфлі та светр, а у ОСОБА_2 була куртка, телефон та ланцюжок. Викрадені речі ОСОБА_4 мав продати, а светр та туфлі мав забрати собі. Після чого, ОСОБА_4 наздогнав і він був у своїх туфлях та куртці та сказав, що речі потрібно повернути назад, оскільки речі потрібно повернули назад. Склавши речі в пакет, а саме куртку, светр, туфлі та мобільний телефон ОСОБА_4 пішов до себе додому. Коли вони прийшли до ОСОБА_2 додому, то він взяв у нього подивитися ланцюжок і поклав собі до кишені. Через деякий час зателефонував ОСОБА_4 та сказав, що потрібно ще повернути ланцюжок. Вони почали його шукати і він знайшов його в себе у кишені та передали його ОСОБА_4. Більше ОСОБА_4 не бачив, а вранці пішов на роботу. Більше ніяких злочинів не вчиняли та разом не зустрічалися.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково, підтвердивши вищевикладені обставини спільного вчинення злочину разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, заперечивши факт викрадення ним грошових коштів в сумі 500(п'ятсот)гривень. Крім того, в судовому засіданні пояснив, що ініціатором злочину був ОСОБА_2. Пояснив, що 10.01.2010 року, приблизно о 21.00 годині, він зустрів своїх товаришів, з якими разом служили у збройних силах та пішли у кафе «Шарлотта», де сиділи за одним столиком та пили горілку. Знає лише як звати хлопців, але інших анкетних даних не пам'ятає. Приблизно о 22.00 годині у кафе прийшов ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 та ще одним хлопцем, якого особисто не знав, але в подальшому познайомився і звати його ОСОБА_2 (прізвисько «ОСОБА_2»), інших даних не знає. За сусіднім столиком сиділи дві дівчини, одна з яких на ім'я ОСОБА_8 працює офіціанткою в даному кафе, та через деякий час до даних дівчат прийшов молодий хлопець. Його знайомі, з якими разом служив, побули та покинули приміщення кафе, а за столиком залишився він, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_12. До них за столик підсіла ОСОБА_8, з якою він спілкувався, та запросив її до себе додому, але вона спочатку не хотіла йти та повернулася назад до свого столика. Після повторного спілкування ОСОБА_8 сказала, що піде тільки зі своєю подругою, але не відпускає її хлопець. Сидячи за столиком ОСОБА_2 сказав, що побачив у хлопця масивний золотий браслет, дорогу куртку та запропонував пограбувати його, запросивши до нього додому дівчат з хлопцем. Після розмов, хлопці погодилися та домовилися, що ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_12 будуть знаходитися при виході з під'їзду, а він під вигаданим приводом викличе хлопця на вулицю, де відбудеться пограбування. Тоді він, ОСОБА_8 з подругою і хлопцем пішли до нього в кімнату по АДРЕСА_4 у м. Вінниці, де він відкоркував пляшку вина та дістав коробку цукерок. Вони розлили вино та пили його. До нього зателефонував ОСОБА_2 та сказав, що він з хлопцями очікують біля під'їзду будинку. Після чого він почав вмовляти хлопця, як виявилося при знайомстві - ОСОБА_7, піти та купити ще пляшку вина. Він спочатку не хотів йти, але потім погодився, вони одягнулися та вийшли з кімнати. Як тільки він та ОСОБА_7 виходили з під'їзду, тобто він вийшов першим, а за ним вийшов ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 збили його з ніг та почали бити, але він його не бив. ОСОБА_2 зняв куртку та светр, ОСОБА_3 зняв туфлі, але хто знімав браслет, а також забрав телефон та гроші не знає. Після чого вони побігли в додому до ОСОБА_2 на вулицю Ширшова, а він вимушений був піти додому, оскільки у квартирі залишилися ОСОБА_8 з подругою. Коли він дійшов до під'їзду, то побачив на вулиці ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Вони почали у нього вимагати повернути викрадені речі, на що він сказав, що нічого не знає та до пограбування не причетний. Тоді вони запитали, чому він одягнений, цілий та неушкоджений, а ОСОБА_7 побили та ще й пограбували. Однак він продовжував стверджувати, що нічого про пограбування не знає. Однак, розуміючи те, що його викрито, він погодився та повідомив дівчатам, що усі речі поверне. Потім він, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пішли на вулицю Ширшова, де біля магазину залишив дівчат, а сам пішов до ОСОБА_2, де був ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Він сказав хлопцям що викрадені речі потрібно повернути назад, тому що у них будуть великі проблеми, однак спочатку усі не погоджувалися, але вирішили повернути речі. Він взяв куртку, светр, туфлі та мобільний телефон (марки не пам'ятає) та відніс їх дівчатам, які оглянули та сказали, що немає золотого браслета. Після чого він пішов знову до хлопців та ОСОБА_2 передав золотий браслет, який нібито був в кишені у ОСОБА_3. Він повернув даний браслет дівчатам. Після чого дівчата на таксі поїхали, а він залишився в себе вдома. А коли викликали до міліції злякався та поїхав до міста Києва.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 10.01.2010 року, приблизно о 22.00 годині, він прийшов в кафе «Шарлотта», розташоване по вулиці Острозького у м. Вінниці, де на нього очікувала його дружина зі своєю подругою ОСОБА_8. За сусіднім столиком сиділа компанія молодих хлопців віком приблизно 25 років, які себе вели зухвало, однак їх ніхто не чіпав та уваги не звертав. Десь приблизно о 23.30 годині до них підсів один з хлопців з даної компанії та почав з ними спілкуватися та запросив їх піти до нього додому та випити вина. Вони з ним познайомилися і його звати ОСОБА_4 та він повідомив, що проживає по АДРЕСА_5. Хлопці, з якими сидів ОСОБА_4 покинули кафе, але коли саме він цього не помітив. Вони погодилися на пропозицію ОСОБА_4, після чого він з дружиною, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 покинули кафе та пішли до останнього до дому, а саме за адресою: АДРЕСА_5. Вони трохи посиділи, випили вина, і ОСОБА_4 запропонував, наполягаючи при цьому піти йому до магазину щоб купити ще пляшку вина. Вони вийшли з кімнати та пішли до виходу з під'їзду. Першим відчинив двері та вийшов ОСОБА_4, а він вийшов за ним. Як тільки він вийшов то хлопці, які сиділи за сусіднім столиком у кафе, що були разом з ОСОБА_4, почали його бити, він впав на землю, після чого продовжили бити його ногами. Хто та яким саме чином бив сказати не може, оскільки закривав руками голову та намагався прикрити голову та обличчя. Так як він чинити опору не міг, з нього почали знімати куртку, з брюк забрали мобільний телефон, туфлі, светр та золотий ланцюжок з руки, а хтось витягував із задньої кишені його брюк гроші у сумі 500 гривень. Хто конкретно та які дії чинив сказати не може. Після чого усі хлопці, в тому числі і ОСОБА_4 почали тікати, а він, піднявшись на ноги пішов до квартири, де залишилися його дружина та ОСОБА_8, яким він повідомив про те, що сталось. Після чого він поїхав на таксі додому, а дружина залишилась в квартирі ОСОБА_4 з ОСОБА_8 чекати на ОСОБА_4.
В подальшому від своєї дружини він дізнався про те, що приблизно через 40 хвилин додому назад повернувся ОСОБА_4 та при спілкуванні з дружиною дізнався про те, що дійсно його друзі та він побили його та забрали речі. Через деякий час ОСОБА_4 приніс викрадені належні йому речі: куртку, яка була порвана та після її повернення він її відремонтував у майстерні, мобільний телефон марки KQ, в якому монітор був тріснутим, светр (розірвався по шву), туфлі, золотий браслет, але грошей не було.
Однак претензій до підсудних ні матеріального, ні морального характеру він не має, оскільки завдану шкоду йому було відшкодовано в повному обсязі.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона потерпілому по справі ОСОБА_7 являється дружиною, 10.01.2010 року вона разом зі своїм чоловіком та подружкою ОСОБА_8 відпочивали в кафе «Шарлотта», що розташоване по вул. Острозького у м. Вінниці. За сусіднім столиком сиділа компанія невідомих їй хлопців, до яких ОСОБА_8 згодом підійшла, пояснивши, що раніше бачила, але не знайома з одним із них - ОСОБА_4. Через деякий час ОСОБА_4 запропонував їм піти до нього в гості до дому, а саме за адресою: АДРЕСА_5. В кімнаті ОСОБА_4, так як будинок був схожий на гуртожиток, вони випили іще вина після чого ОСОБА_4 запропонував, наполягаючи при цьому її чоловікові ОСОБА_7 піти в магазин і купити вина. ОСОБА_4 з ОСОБА_7 пішли в магазин, але згодом повернувся тільки ОСОБА_7 без ОСОБА_4, у якого обличчя було в крові і був без одягу: куртки, светра та взуття. ОСОБА_12 пояснив, що одразу як вони вийшли з під'їзду будинку на нього накинулися ОСОБА_4 та іще два хлопці, побили та зняли зазначений одяг, а також забрали мобільний телефон, золотий браслет та гроші в сумі 500 гривень. Після чого, викликавши таксі вона відправила чоловіка додому, а сама залишилась з ОСОБА_8 в квартирі ОСОБА_4, який повернувся приблизно через хвилин 40, на запитання що сталось, пояснив, що знає хто це зробив і що піде забере та поверне викрадені речі. Вона, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 пішли на вулицю Ширшова, де ОСОБА_4 звернув у якийсь провулок, а повернувшись приніс розірвану куртку її чоловіка, розірваний светр, мобільний телефон в якому екран було розбито, золотий браслет, але грошей в сумі 500 грн. про які казав ОСОБА_7 не було. А через кілька днів її чоловік звернувся за допомогою до лікаря та із заявою про викрадення в міліцію.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що 10.01.2010 року вона зі своєю подругою ОСОБА_9 та її чоловіком ОСОБА_7 відпочивали в кафе «Шарлотта», що розташоване по вул. Острозького у м. Вінниці. За сусіднім столиком сиділа компанія хлопців, де серед них був хлопець якого вона знала в обличчя раніше, як виявилось згодом це був ОСОБА_4. Вона підійшла до нього за столик, однак потім повернулась за свій столик назад, компанія хлопців в які був ОСОБА_4 почала розходитись, а ОСОБА_4 підійшов до їх столика та запропонував піти до нього додому на АДРЕСА_5 на що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 погодились. Прийшовши до ОСОБА_4 додому вони іще випили вина, після чого ОСОБА_4, вмовивши ОСОБА_7, пішли в магазин за вином. Через деякий час в квартиру повернувся тільки ОСОБА_7, ОСОБА_4 із ним не було. ОСОБА_12 був без одягу та обличчя усе було в крові, при цьому пояснив, що його побив ОСОБА_4 з якимись невідомими йому хлопцями та відібрали куртку, светр, золотий браслет та грошові кошти в розмірі 500 гривень. Оксана відправила ОСОБА_7 на таксі додому, а самі вони залишились чекати ОСОБА_4, який повернувся через хвилин 40, щось не внятно кричав та сказав що знає хто це зробив, і що поверне усі речі. Тоді вони з ОСОБА_4 пішли на вулицю Ширшова, де він звернув у провулок та сказав зачекати, повернувся він через пів години уже з викраденими речами, а саме віддав куртку, яка була пошкоджена, розірваний светр, мобільний телефон з розбитим екраном, золотий браслет не охоче, грошей в сумі 500 гривень про які казав ОСОБА_12 не було. Також, після того як ОСОБА_12 написав до міліції заяву, викликали також ОСОБА_9, і вона пішла з ними, де в приміщенні у відділку побачила двох хлопців які були в компанії ОСОБА_4 в кафе, і які зі слів ОСОБА_2 його побили.
Крім часткового визнання вини підсудними у вчиненні відкритого викрадення майна потерпілого, їх вина повністю доводиться показами потерпілого, свідків та іншими зібраними в ході досудового слідства, а також дослідженими в судовому засіданні матеріалами даної кримінальної справи, а саме:
? Постановою про порушення кримінальної справи (а.с. 1);
? Заявою потерпілого ОСОБА_7 (а.с. 2);
? Постановою від 22.01.2010 року про визнання потерпілим ОСОБА_7.(а.с.19)
? Цивільним позовом та постановою про визнання цивільним позивачем ОСОБА_7.(а.с. 22,23);
? Довідкою про судимість ОСОБА_3, відносно якого відомостей щодо судимостей не має (а.с.75);
? Довідкою про судимість ОСОБА_2, відповідно до відомостей якої раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності(а.с.76);
? Довідкою виданою КЗ ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка, відповідно до якої ОСОБА_2 за даними архіву та картотеки диспансерного відділення не значиться (а.с.86);
? Довідкою виданою КЗ ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка, відповідно до якої ОСОБА_3 за даними архіву та картотеки диспансерного відділення не значиться (а.с.87);
? Довідкою виданою КЗ ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка, відповідно до якої ОСОБА_4 за даними архіву та картотеки диспансерного відділення не значиться (а.с.88);
? Довідками виданими Чернівецькою ЦРЛ с. Борівка Чернівецької області, відповідно до яких ОСОБА_2 на обліку в психіатричному кабінеті та наркологічному не перебуває(а.с.90,91)
? Довідками виданими КЗ ВОНД «Соціотерапія», відповідно до яких підсідні ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку в даній установі не перебувають(а.с.92-94);
? Довідкою-характеристикою на ОСОБА_2, який за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.96);
Характеристикою на ОСОБА_3, який за місцем проживання характеризується позитивно(а.с.101);
? Довідкою про судимість ОСОБА_4, відповідно до якої відомості щодо судимостей відсутні(а.с.102);
? Заявою ОСОБА_7 щодо відмови від цивільного позову до ОСОБА_3 та ОСОБА_2(а.с.112);
? Постановою про приєднання до матеріалів справи в якості речових доказів(а.с.124);
? Службовою характеристикою на ОСОБА_4, який за місцем служби характеризується позитивно(а.с.130);
? Довідкою - характеристикою виданою ВК Рожнятівської сільради, Томашпільського району, відповідно до якої ОСОБА_4 за час проживання зарекомендував себе позитивно(а.с.158);
? Заявою ОСОБА_7 щодо відмови від цивільного позову до ОСОБА_4(а.с.161);
? Постановою про виділення матеріалів з кримінальної справи в окреме провадження відносно невстановленої слідством особи(а.с.168);
? Довідкою виданою ПП ОСОБА_11 ОСОБА_4, який за період роботи зарекомендував себе позитивно(а.с.207);
? Довідкою-характеристикою виданою ВК Борівської сільради, на ОСОБА_2, який проживає в громадянському шлюбі та утримує малолітню доньку, характеризується позитивно(а.с.5);
? Копією свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_2(а.с.7).
Аналізуючи показання потерпілого та свідків, часткове визнання вини підсудними, та інші докази суд приходить до висновку, що інкриміновані підсудним дії повністю знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи. Крім того, суд критично ставиться до показів підсудних, що організатором злочину являлась невстановлена слідством особа чоловічої статті ОСОБА_2, оскільки суд прийшов до висновку, що ініціатором вчиненого злочину був ОСОБА_4
Дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.186 ч.2 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна(грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст.186 ч.2 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна(грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Дії підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст.186 ч.2 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна(грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи підсудних, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний ОСОБА_2 є особою схильною до вчинення злочинів, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за умисні злочини, позитивно характеризується за місцем проживання, у вчиненому щиро розкаюється.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, є його щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому, а також на утриманні має малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_14, що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Підсудний ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, в скоєному кається.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, є його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, а також добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Підсудний ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, в скоєному кається.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, є його щире каяття, а також добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, доведеного обсягу обвинувачення кожному підсудному, думки потерпілого, даних про особи підсудних, обставин справи, згідно яких ОСОБА_4 являється ініціатором скоєння злочину, спонукав співучасників до скоєння злочину, ввів в оману потерпілого і свідків з приводу добросовісності своїх намірів продовжити відпочинок, з метою полегшення скоєння пограбування співучасниками. Тому, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, думки потерпілого, даних про особу підсудного ОСОБА_3 суд вважає, що виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах контролю за його поведінкою з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
Судових витрат по справі не має.
Цивільний позов потерпілим ОСОБА_7 не підтримується та підлягає залишенню без розгляду.
Речові докази по справі, які знаходяться на зберіганні в камері схову Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області повернути потерпілому.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири(4) роки шість(6 )місяців.
Строк відбуття покарання рахувати з 22 січня 2010 року.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити без змін - утримання під вартою.
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири(4) роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку три(3) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно вимог ст.76 п.2,3,4 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої системи.
В строк відбуття покарання зарахувати термін затримання з 22 січня 2010 року по 25 січня 2010 року.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотири(4) роки.
В строк відбуття покарання зарахувати термін тримання під вартою з 04 лютого 2010 року по 18 лютого 2010 року.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту з зали суду.
Речові докази по справі, а саме: 1). чоловічу шкіряну куртку, чоловічий светр білий з сірими полосами, одна пара чоловічого взуття - туфлі коричневого кольору з лакованої шкіри, золотий браслет, мобільний телефон марки «KAIQI» та дві сім-карти: Київстар НОМЕР_1 та Лайф НОМЕР_2 передані потерпілому ОСОБА_7 під розписку (а.с. 125) - повернути останньому;
2) пальто чорного кольору та чоловічі ботінки чорного кольору, які передано на зберігання до камери схову Замостянського РВ ВМУ ГУМВС У Вінницькій області (квит №320 а.с.126)- повернути ОСОБА_7
Цивільний позов ОСОБА_7 - залишити без розгляду.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: